Міністерство освіти і науки України видало наказ, який стосується змін у порядку діяльності спеціалізованих вчених рад. Відповідний наказ № 462 від 23.04.2021 «Про внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України щодо діяльності спеціалізованих вчених рад та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 22 липня 2020 року № 946» опублікований на сайті МОН.
Міністерство освіти і науки України видало наказ, який стосується змін у порядку діяльності спеціалізованих вчених рад. Відповідний наказ № 462 від 23.04.2021 «Про внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України щодо діяльності спеціалізованих вчених рад та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 22 липня 2020 року № 946» опублікований на сайті МОН.
Документ подовжує повноваження спеціалізованих вчених рад до 1 жовтня 2021 року.
Наказ прийнято відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань присудження наукових ступенів та ліцензування освітньої діяльності», Положення про Міністерство освіти і науки України та Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1059.
Forbes-Україна оприлюднено власний рейтинг 100 кращих факультетів закладів вищої освіти України.
Forbes-Україна оприлюднено власний рейтинг 100 кращих факультетів закладів вищої освіти України.
Для побудови рейтингу використані оцінки профільних експертів та показники діяльності закладів вищої освіти України та їх факультетів, зокрема – середній вступний бал, інтенсивність наукової роботи науково-педагогічного персоналу та студентів, стан інфраструктури. Визначено кращі факультети у 10 найпопулярніших напрямках освіти.
Всього у рейтингу представлено 25 університетів з восьми міст України, в тому числі два – приватної форми власності. За межами дослідження залишились заклади вищої освіти з невеликою чисельністю студентів та низькими вступними балами, а також ті, у яких відсутня достатня кількість факультетів з належною якістю освіти.
У п’яти номінаціях лідерами є факультети КНУ ім. Тараса Шевченка, в чотирьох – НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського. Обидва заклади вищої освіти представлені в рейтингу по 16 разів кожен.
У сегменті суспільних наук перше місце зайняв соціологічний факультет Харківського національного університету ім. Василя Каразіна. Найвідоміший заклад вищої освіти лівобережної України представлено в рейтингу 14 разів.
9 разів у рейтингу представлено Національний університет «Львівська політехніка», 8 разів – Львівський національний університет ім. Івана Франка.
48 позицій відносяться до закладів освіти Києва, з них 41 – до чотирьох ЗВО: КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Друге місце за кількістю кращих факультетів (23 одиниці) посідає Львів, його представляють три заклади освіти: Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка та приватний ЗВО Український католицький університет. 19 кращих факультетів розташовано в Харкові, по 3 факультети – у Дніпрі та Чернівцях, два – в Одесі та по одному – у Сумах і Ужгороді.
Рейтингування виявило, що 90% кращих факультетів розташовані у Києві, Львові та Харкові, 95% – це державні університети. Вступний бал у кращих приватних вузах був вищим, ніж у більшості державних. Кращі заклади бізнес-освіти враховувались окремо, перше місце серед них зайняла Київська школа економіки.
Британська Рада в Україні оголосила конкурс для університетів на участь у другому році Програми вдосконалення викладання у вищій освіті.
Британська Рада в Україні оголосила конкурс для університетів на участь у другому роціПрограми вдосконалення викладання у вищій освіті.
Організатори: Британська Рада в Україні, Інститут вищої освіти НАПН України, Advance HE, Міністерство освіти і науки України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
Мета програми – підвищення якості вищої освіти України шляхом розвитку інституційної спроможності університетів України щодо вдосконалення викладання і навчання.
Завдяки реалізації Програми очікується досягнення таких результатів: – створення національної платформи для фахового обговорення та обміну кращими практиками з вдосконалення викладання у вищій освіті; – формування мережі викладачів та управлінців, готових до втілення змін та обміну ефективними практиками вдосконалення викладання і навчання як у власному університеті, так і між університетами України; – підтримка університетів у реалізації інституційних проектів із вдосконалення викладання.
Програма складається з двох компонентів: компонент для викладачів університетів та компонент для управлінців – проректорів, керівників структурних підрозділів, відповідальних за вдосконалення викладання і навчання, забезпечення якості, розроблення інституційної стратегії / програми професійного розвитку викладачів.
Компонент для викладачів включає засвоєння новітніх підходів до викладання і навчання у вищій освіті. Основний акцент програми полягає в тому, щоб вмотивувати та надихнути учасників до використання студентоцентрованих підходів у власній викладацькій практиці та поширення набутих знань та досвіду серед колег.
Компонент для управлінців має на меті розроблення інституційних стратегій викладання і навчання та створення центрів для забезпечення системного професійного розвитку викладачів у закладах вищої освіти України.
До участі у Програмі запрошуються університетські команди (у складі трьох викладачів з різних структурних підрозділів університетів і одного представника управлінської команди університету).
Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 травня 2021 року.
Європейська асоціація університетів повідомляє, що для другого раунду навчання відкрита платформа онлайн-навчання STREAM, яка містить навчальні матеріали європейського посібника з визнання для вищих навчальних закладів (посібник EAR-HEI). Платформа буде відкрита до 19 серпня 2021 року, участь у ній безкоштовна.
Європейська асоціація університетів повідомляє, що для другого раунду навчання відкрита платформа онлайн-навчання STREAM, яка містить навчальні матеріали європейського посібника з визнання для вищих навчальних закладів (посібник EAR-HEI). Платформа буде відкрита до 19 серпня 2021 року, участь у ній безкоштовна.
Платформа онлайн-навчання STREAM спеціально призначена для співробітників приймальних комісій, які працюють у закладах вищої освіти Європейського простору. Окрім навчальних матеріалів, учасники платформи можуть використовувати «форум реальних справ», який надає можливість надавати запити щодо конкретних тем та обмінюватися досвідом й отримувати поради від колег з усієї Європи.
23 квітня 2021 року відзначається Всесвітній день книги та авторських прав, святкування якого було започатковано 15 листопада 1995 року на 28-й сесії ЮНЕСКО (Резолюція № 3.18).
23 квітня 2021 року відзначається Всесвітній день книги та авторських прав, святкування якого було започатковано 15 листопада 1995 року на 28-й сесії ЮНЕСКО (Резолюція № 3.18).
Всесвітній день книги та авторських прав просуває усвідомлення культурних традицій щодо книги як важливого засобу поширення знань та надійного способу їх збереження. Цьогоріч ЮНЕСКО закликає спільноту долучитись до нових перспектив у читанні: дослідити нові теми, формати та жанри, які виходять за рамки звичайних.
Мета святкування Всесвітнього дня книги та авторських прав у 2021 році – залучити людей до читання. ЮНЕСКО створила Bookfacechallenge та запрошує студентів, викладачів, читачів з усього світу, а також книжкову індустрію, бібліотечні служби засвідчити та висловити свою любов до читання.
21 квітня 2021 року Уряд затвердив план заходів щодо популяризації вищої освіти України на світовому ринку освітніх послуг, поширення в інформаційному просторі іноземних країн відомостей про здобуття вищої освіти в Україні та збільшення чисельності іноземних студентів.
21 квітня 2021 року Уряд затвердив план заходів щодо популяризації вищої освіти України на світовому ринку освітніх послуг, поширення в інформаційному просторі іноземних країн відомостей про здобуття вищої освіти в Україні та збільшення чисельності іноземних студентів.
Документ розроблено відповідно до Указу Президента України від 3 червня 2020 року №210 «Про вдосконалення вищої освіти в Україні».
План заходів передбачає запровадження прозорого механізму набору іноземців та осіб без громадянства для здобуття вищої освіти в Україні, що стане запобіжником іміджевих втрат України. Анонсовано розробку та впровадження міжвідомчої електронної платформи (Е-Платформа), функціонування якої забезпечуватиме: – обов’язкову реєстрацію на Е-Платформі всіх ЗВО, які приймають іноземців для здобуття вищої освіти; – доступ кожного учасника процесу (в межах його компетенції та у порядку черговості) до інформації про абітурієнта; – створення іноземним абітурієнтом власного Е-кабінету через реєстрацію на Е-Платформі; – формування прив’язки абітурієнта/студента до Е-Платформи, щоб уникнути маніпуляцій та протиправних дій (нелегальної міграції тощо).
Очікується, що створення національної Е-Платформи дозволить оптимізувати взаємодію МЗС, СБУ, ДМС, ДПСУ, МОН під час видачі запрошень та оформлення віз, обмежить недоброчесну діяльність фірм-посередників у процесі набору іноземців для здобуття вищої освіти в Україні.
За ініціативи Національної академії наук України створено «Благодійний фонд імені Бориса Патона», основним завданням якого є реалізація на «патонівських засадах» програм і заходів, спрямованих на розвиток українського суспільства у гуманітарній, науковій та освітній сферах.
За ініціативи Національної академії наук України створено «Благодійний фонд імені Бориса Патона», основним завданням якого є реалізація на «патонівських засадах» програм і заходів, спрямованих на розвиток українського суспільства у гуманітарній, науковій та освітній сферах.
Головою Фонду обрано члена Президії НАН України академіка Антона Наумовця. Учасниками Фонду наразі є понад 300 членів Академії.
Ініціатори створення благодійного фонду наголошують, що культурна і наукова спадщина Бориса Євгеновича Патона потребує дбайливого зберігання, вивчення та наслідування. Започатковані ним традиції та підходи до вирішення багатьох питань розвитку науки, виховання та підтримки талановитої молоді, необхідно всіляко використовувати та розвивати.
Статутні завдання Фонду передбачають фінансування заходів, спрямованих на увічнення пам’яті академіка Б.Є.Патона та інших видатних вчених, зокрема – встановлення меморіальних дошок, пам’ятників, пам’ятних знаків, створення музеїв, експозицій, заснування премій, стипендій, відзнак, проведення конференцій, видавничих заходів тощо.
НАНУ вважає створення Фонду важливим не лише для наукової сфери, а й для суспільства в цілому і запрошує усіх небайдужих до культурного, інтелектуального та освітнього стану суспільства, тих, хто розуміє важливість збереження спадщини видатних вчених та виховання на їх прикладах наукової молоді, – до співпраці з Благодійним фондом імені Бориса Патона.
20 квітня 2021 року у МОН України відбулась нарада, на якій обговорювалась концепція створення та розвитку у регіонах України мережі наукових центрів.
20 квітня 2021 року у МОН України відбулась нарада, на якій обговорювалась концепція створення та розвитку у регіонах України мережі наукових центрів.
МОН презентувало проект створення таких центрів та поінформувало про підписання меморандуму про співпрацю і взаємодію з Міністерством розвитку громад та територій України, Національною академією наук України та Національним центром «Мала академія наук України».
Розвиток системи інтерактивно-освітніх центрів науки сприятиме: – поширенню наукових знань у сучасній і доступній формі; – залученню молоді до творчої діяльності; – впровадженню інноваційних технологій у освітню практику; – створенню рівних можливостей усіх суспільних груп населення для самореалізації, розвитку здібностей та творчого потенціалу; – забезпеченню права громадян на якісні освітні послуги.
Мережа регіональних інтерактивно-освітніх центрів науки включатиме такі простори, як музеї науки, науково-дослідницькі лабораторії для проведення навчальних занять та тематичних досліджень, дитячі студії, лекційні аудиторії, бізнес-інкубатори, лабораторії протипування для залучення шкільної та студентської молоді, а також лабораторії професійного розвитку педагогічних працівників.
Сім монографій молодих вчених, які пройшли фахову експертизу, визнано кращими за результатами першого конкурсу, організованого Радою молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.
Сім монографій молодих вчених, які пройшли фахову експертизу, визнано кращими за результатами першого конкурсу, організованого Радою молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.
Мета конкурсу – сприяння діяльності молодих науковців, забезпечення належних умов для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників, створення спільних науково-освітніх та науково-дослідних структур, реалізації науково-освітніх та науково-дослідних проектів.
Участь у конкурсі взяли молоді вчені самоврядних молодіжних організацій, закладів вищої освіти та наукових установ усіх форм власності, які фахово займаються науковою діяльністю і не досягли 35 років (40 років – для докторантів та докторів наук).
Переможцями визначені наступні монографічні дослідження: – «Функціональна транспозиція: емпіричне дослідження локативно-темпоральних прийменників, прислівників та сполучників в англійській мові ІХ-ХХІ століть» (035 «Філологія»); – «Убезпечення споживання на національному і мегарегіональному рівнях» (051 «Економіка»); – «Засади, етапи та варіанти вивчення субнаціональної проблематики в політичній науці» (052 «Політологія»); – «Розвиток професійної креативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами арт-терапії» (053 «Психологія»); – «Теоретичні основи планування та програмування провадження окремих слідчих (розшукових) дій» (081 «Право»); – «Наукові основи технологій краплинного зрошення сільськогосподарських культур» (20 «Аграрні науки та продовольство»).
Монографії переможців будуть видані Видавничим домом «Гельветика».
20 квітня 2021 року прийнято рішення щодо створення Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій ГУАМ, який стане складовим майбутньої Міжнародної корпорації інноваційного розвитку «ГУАМ і Партнери».
20 квітня 2021 року прийнято рішення щодо створення Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій ГУАМ, який стане складовим майбутньої Міжнародної корпорації інноваційного розвитку «ГУАМ і Партнери».
Рішення ухвалене під час четвертого засідання Робочої підгрупи з питань науки та інновацій Організації за демократію та економічний розвиток Грузії, України, Азербайджану та Молдови (ГУАМ).
З метою ефективного використання наукового потенціалу, розвитку і поглиблення співпраці у науковій та інноваційній сферах держави-члени ГУАМ створять нормативно-правову й інформаційну базу спільної наукової та інноваційної діяльності. Її першим кроком стане узгодження переліку перспективних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та формування реєстру наукових досліджень, що плануються до проведення в державах-членах ГУАМ.
Основним напрямом співпраці, який було обговорено на засіданні підгрупи, стала сфера космічних технологій. Розвитком цієї сфери в Україні на наступні 5 років мають стати: – дистанційне зондування Землі; – виробництво ракетно-космічної техніки та забезпечення незалежного доступу України в космос завдяки створенню власної ракети-носія та здійсненню її пуску; – фундаментальні й прикладні космічні дослідження.
Розвиток космічної галузі має важливу роль у сфері національних економік сучасних країн та в довгостроковому економічному розвитку держав.
Передбачається також залучення нових партнерів. Зокрема, ізраїльський уряд висловив бажання стати партнером ГУАМ для співпраці у сфері науки та інновацій.
