Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.
Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.
За результатами цьогорічного конкурсу державою буде профінансовано 34 проєкти від 21 закладу вищої освіти України.
Лідером за кількістю проектів-переможців став Сумський державний університет (7 проєктів). До числа кращих також увійшли наступні заклади вищої освіти: – Національний університет «Львівська політехніка» (3 проєкти); – Національний університет біоресурсів і природокористування України (3 проєкти); – Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (2 проєкти); – Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» (2 проєкти); – Національний авіаційний університет (2 проєкти).
Конкурс для молодих учених, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах МОН, проводиться в Україні з 2015 року.
Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.
Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.
Співробітництво буде здійснюватися у формі підготовки та реалізації спільних заходів та освітніх проєктів.
Запланована робота над двома наступними основними напрямами на першому етапі співпраці: – розроблення та проведення спільних практичних, освітніх заходів з питань цифрових прав і розробка освітніх курсів і матеріалів; – сприяння створенню умов для вивчення найкращих міжнародних практик і обміну досвідом у сфері цифрових прав громадян і комунікаційних технологій.
Співпраця відбуватиметься також і за іншими напрямами.
Зокрема, з жовтня 2019 року виконувався трирічний проєкт «Сприяння інтернет-свободі в Україні», покликаний допомогти зацікавленим сторонам відстоювати закони та політики, які сприяють інтернет-свободі та свободі вираження поглядів онлайн.
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем.
Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.
Звіт складається з наступних розділів: – переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається; – на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління; – спілкування з громадськістю на основі фактичних даних; – оцінка публічного спілкування; – спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається; – відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації; – комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.
Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.
Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.
Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.
Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.
Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.
У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.
Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.
Оприлюднено черговий бюлетень Агентства з надання гарантій у вищій освіті мережі якості Центральної та Східної Європи.
Оприлюднено черговий бюлетень Агентства з надання гарантій у вищій освіті мережі якості Центральної та Східної Європи.
Визнання якості наукових результатів через формування політики доброчесності наукових досліджень і впровадження прозорих і ефективних процедур, нетерпимість до проявів псевдонауки є одним із трьох основних напрямів реалізації стратегічних цілей Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Підвищення культури академічної доброчесності в українській вищій школі є однією з головних цілей НАЗЯВО. Про ці та інші ініціативи НАЗЯВО проінформувало міжнародних колег у грудневому номері інформаційного бюлетеня Агентства.
Зокрема, у рамках проєкту Еразмус+ ОРТІМА розпочато комплексне опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки для українських студентів і науковців. Воно допоможе виявити типові приклади академічних проступків в українських закладах вищої освіти та отримати ширше бачення того як проблеми академічної доброчесності можна покращити за допомогою забезпечення якості освіти. Результати проєкту будуть оприлюднені та розповсюджуватимуться з метою підвищення рівня академічної доброчесності й поширення принципів відкритої науки.
Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.
Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.
Проєкт DEMETER являє собою великомасштабне розгортання орієнтованих на фермерів інтероперабельних платформ на основі інтелектуального землеробства та інтернет продуктів, реалізованих у рамках серії з 20 пілотних проектів у 18 країнах, 15 з яких є членами Європейського Союзу.
Конкурс DEMETER №2–DEPLOY спрямований на розширення охоплення ціннісною пропозицією DEMETER шляхом фінансування невеликих консорціумів з 2÷3 мікро-, малих і середніх підприємств, середніх і вищих закладів освіти, науково-дослідних інститутів і інших некомерційних дослідницьких організацій для розгортання нових ціннісних пілотних проектів в агропродовольчому секторі. Ці пілотні проекти будуть зосереджені на використанні методологій і технологій DEMETER для задоволення конкретних потреб фермерів з особливим акцентом на географічні регіони ЄС, які не представлені на сьогодні в пілотних проектах DEMETER: Австрія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Словакія та Швеція. Це розширить охоплення проєктом DEMETER цифровізацією технологічного та ділового розвитку європейського агробізнесу.
Тематика конкурсу передбачає досить широкий спектр використання цифрових технологій у агропромисловій сфері. Нові пілотні проекти повинні відповідати одному чи декільком викликам (контроль знань; моделі розгортання; оптимальний аналіз даних; подолання ринкових бар’єрів; сумісність), а також цілям (інформаційне моделювання; механізми обміну знаннями; володіння даними; бенчмаркінг; рішення, орієнтовані на користувача; вплив на реальний світ).
Подати заявку для участі у конкурсі можна до 16 лютого 2022 року.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
На ньому представлені публікації з наступної тематики: – видавнича справа та редагування; – книгознавство; – документознавство; – бібліологія; – бібліографія та бібліографознавство; – галузеві науково-методичні та методичні розробки.
Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.
Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
З 1 січня 2022 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності запроваджено нові версії Міжнародної патентної класифікації (МПК-2022.01) та чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП (11-2022)) для реєстрації знаків.
З 1 січня 2022 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності запроваджено нові версії Міжнародної патентної класифікації (МПК-2022.01) та чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП (11-2022)) для реєстрації знаків.
Укрпатентом у рамках інформаційного забезпечення функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності забезпечується виконання комплексу робіт із запровадження нових версій або редакцій міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності (ОПВ) у перекладі українською мовою, оскільки Україна є країною-учасницею міжнародних угод про міжнародні класифікації ОПВ.
Упродовж 2021 року Укрпатентом було забезпечено реалізацію комплексу заходів із запровадження українською мовою МПК-2022.01 і МКТП (11-2022). На офіційному веб-сайті організації у вільному доступі представлені нові інформаційно-довідкові системи, створені для кожної із зазначених версій/редакцій класифікацій.
Версія МКТП (11-2022) містить зміни та доповнення до версії 2021 року 11-ї редакції, прийняті Комітетом експертів Ніццького союзу шляхом електронного голосування, проведеного у травні 2021 року. Зокрема, Комітетом експертів були прийняті рішення, у результаті яких внесено понад 500 змін, доповнень і модифікацій. Також внесено зміни до заголовків трьох класів і десяти сегментів пояснювальних приміток.
Із 30 грудня 2021 року електронний студентський квиток у застосунку «Дія» прирівняний до паперового.
Із 30 грудня 2021 року електронний студентський квиток у застосунку «Дія» прирівняний до паперового.
Закінчилася дія пілотного проєкту щодо електронних студентських квитків. За допомогою мобільного застосунку «Дія» відтепер електронні студентські квитки будуть використовуватися на постійній основі.
Як повідомив Міністр освіти і науки України, це свідчить про ще один великий крок до режиму paperless, який є важливим для імплементації Закону «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг». Невід’ємним інструментом сучасних умов стають електронні студентські квитки, яких уже успішно сформовано 751 тисячу.
Найближчим часом дійсними стануть не лише електронні версії студентських квитків, але й водійських посвідчень і техпаспортів. Ці документи використовувалися з 2019 року у рамках експериментальних проектів і успішно себе зарекомендували, внаслідок чого Уряд прийняв низку відповідних рішень.
Як зазначив Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України, завдяки тому, що цифрові документи не передаються третім особам, а лише демонструються через їх QR-код, вони є набагато безпечнішими.
ЮНЕСКО оприлюднила документ із оглядом своєї діяльності за 2021 рік «Від відновлення навчання до майбутнього освіти».
ЮНЕСКО оприлюднила документ із оглядом своєї діяльності за 2021 рік «Від відновлення навчання до майбутнього освіти».
На початку 2021 року основна увага ЮНЕСКО у сфері освіти була привернута до урядів. Організація закликала до безпечного відкриття шкіл для мільйонів учнів, які постраждали від їх закриття внаслідок COVID-19. Завдяки Глобальній освітній коаліції учні та вчителі в усьому світі отримали підтримку у цій безпрецедентній кризі, котра все ще розповсюджується на континентах. Довгоочікувана доповідь про майбутнє освіти, Всесвітня конференція з освіти в інтересах сталого розвитку та Паризька декларація про збільшення фінансування освіти – це лише декілька прикладів з багатьох важливих віх і подій, які відбулися впродовж 2021 року.
Керівники держав, урядів і міністри освіти з понад 40 країн прийняли Паризьку декларацію під час Глобальної наради з питань освіти, котра відбулася під час Генеральної конференції ЮНЕСКО. Вона являє собою глобальний заклик ЮНЕСКО та Франції збільшити інвестиції в освіту після кризи COVID-19. У розпал пандемії 1,6 млрд дітей і підлітків втратили можливість навчатися в класах. Серед них 500 млн студентів, в основному на Півдні, не мали доступу до дистанційного навчання. ЮНЕСКО швидко згуртувалось, об’єднавши держави, міжнародні організації та підприємства в Глобальну коаліцію в сфері освіти, що дозволило забезпечити безперервність освіти в 112 країнах.
ЮНЕСКО в своїй новій глобальній доповіді про майбутнє освіти «Переосмислення нашого майбутнього разом: нова суспільна угода в сфері освіти» запропонувала відповіді на три основні питання: що нам потрібно робити далі, від чого слід відмовитися, що потрібно винайти заново? Понад мільйон людей прийняло участь у глобальному консультаційному процесі, котрий став основою для цієї довгоочікуваної публікації, в якій міститься заклик до серйозних перетворень в освіті, щоб виправити минулу несправедливість і підвищити нашу здатність діяти разом в ім’я більш сталого та справедливого майбутнього.
Навчання – ключ до пошуку рішень і створення більш стабільного світу. Перетворююча освіта – це довгострокове рішення, котре допоможе змінити наш образ життя та піклування про нашу планету. Тим не менше, не всі учні сьогодні отримують адекватні інструменти та знання, котрі дозволяють їм діяти на благо планети. Тому на Всесвітній конференції з освіти в інтересах сталого розвитку ЮНЕСКО запускає нову кампанію та закликає світ інвестувати в освіту в інтересах сталого розвитку та забезпечити його включення у системи навчання усього світу. Щоб вижити на нашій планеті, нам необхідно LearnForOurPlanet.
Наразі 40% учнів дошкільних закладів, 20% учнів початкової школи та 30% учнів середніх і вищих навчальних закладів навчаються в недержавних школах світу. У багатьох країнах відсутні адекватні правила відносно приватної освіти чи можливості для забезпечення їх дотримання, що знижує якість і потенційно збільшує розрив в освіті між багатими та бідними.
Звіт ЮНЕСКО з глобального моніторингу освіти попереджає про збільшення нерівності та відчуження з-за високої вартості приватної освіти та слабкого регулювання з боку держави. Організація підтримує заходи з забезпечення якісної освіти для всіх.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави