Національний репозитарій академічних текстів

Оновлення платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview

Міністерство цифрової трансформації України повідомило про масштабне оновлення платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview.

Ukrainian Tech Ecosystem Overview – це онлайн-платформа для ділової інформації про IT-компанії, людей, інвесторів та всю технологічну екосистему України загалом.

Місія та цілі платформи – збирати та структурувати інформацію про всю ІТ-екосистему, зокрема щодо університетів, стартап-акселераторів, технохабів та всіх технологічних індустрій, що відкриє нові можливості для ринку та дозволити усім учасникам екосистеми співпрацювати та розвиватися більш ефективно.

Зібрана інформація містить дані про поточний розвиток ІТ-компаній, інформацію про засновників і осіб на керівних посадах, класифікацію компаній за індустріями, інвестиціями та фінансуванням, злиття та поглинання, новини компаній і тенденції в галузі.

Відтепер завдяки інтерактивним інфографікам з’явилася можливість зручно проаналізувати українські продуктові, сервісні компанії та R&D за географією офісів, кількістю працівників, стадії акселераторів, типи інвесторів тощо. Наявна інформація про типи та стадії інвесторів. Також з’явилася детальніша інформація про акселераторів, спільноти, коворкінги та компанії, що сприяють розвитку IT-освіти.

Наразі в Україні активно діють 1711 продуктових компаній, 533 сервісні компанії, 87 R&D-центрів, 45 активних інвесторів, 386 закладів ІТ-освіти, 10 акселераторів, 65 ІТ-спільнот, 45 коворкінгів, з якими можна ознайомитися на сайті.

Поза межами України найбільш активно користуються платформою в США, Індії, Німеччині, Китаї, Польщі, Білорусі та інших країнах світу.

За сприяння Tech Ukraine була також розроблена презентація «Як пітчити українську технологічну екосистему», яка складається з основних цифр, компаній і меседжів для міжнародної спільноти про українську технологічну екосистему.

Оновлення платформи, яка є спільним проєктом технологічного ринку України за активної підтримки Мінцифри, відбулося завдяки підтримці компанії Genesis.

Детальніше: https://techecosystem.gov.ua/, https://techecosystem.gov.ua/dashboard, https://bit.ly/32Ug7cU

Фото: Мінцифра

2022-02-02

Навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік

Європейське патентне відомство оприлюднило навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік.

Каталог являє собою керівництво з широкого кола заходів, які Європейська патентна академія пропонує в 2022 році. Академія відіграє ключову роль у наданні користувачам європейської патентної системи необхідних знань і навичок, що забезпечує сталість патентної системи та стимулює європейський інноваційний потенціал.

У каталозі представлено вичерпне портфоліо навчальних заходів, освітніх продуктів і навчальних проєктів у наступних сферах:
– видачі патентів;
– трансферу та поширення технологій;
– судових розглядів.

Академія пропонує різноманітні теми, починаючи від основ патентування та закінчуючи передовою наукою, а також інституційні розробки, зокрема Єдиний патентний суд. Крім того, рекомендуються нові навчальні заходи, в тому числі освітні продукти, автоматизований конструктор курсів, спільні проєкти, програми та модулі, готові до впровадження в університетські програми.

Загалом, навчальна пропозиція 2022 року базується на принципах цифровізації, співпраці, сертифікації та модульності. Підвищуючи навички та охоплюючи технологічні розробки в освіті, вона спрямована на поширення знань та створює простір для професійних зустрічей та дискусій.

Каталог також представляє навчальну структуру Академії з сімома стандартизованими видами діяльності та трьома форматами онлайн- та гібридної освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3J4e9Gl, https://bit.ly/3L419lL

Фото: ЄПВ

2022-02-01

Рейтинг українських ЗВО за версією Webometrics

Національна дослідницька рада Іспанії оприлюднила чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Ranking Web of Universities.

Ініціативу Webometrics було започатковано дослідницькою групою Cybermetrics Lab, яка належить до Вищої ради з наукових досліджень (Consejo Superior de Investigaciones Cientificas – CSIC), найбільшої науково-дослідної установи Іспанії.

Нове видання побудовано з урахуванням показників, отриманих впродовж січня місяця, що свідчить про актуальність даних, які враховувались при складанні оновленого Рейтингу.

При визначенні загального рейтингу університетів бралися до уваги наступні показники:
– видимість, його значення – веб-контент «Вплив», методологія – кількість зовнішніх мереж, які посилаються на веб-сторінки закладу;
– прозорість або відкритість, значення – найбільш цитовані дослідники, методологія – кількість цитувань від 210 кращих авторів;
– перевага, значення – найбільш цитовані статті, методологія – кількість статей серед 10% найбільш цитованих по кожній з усіх 27 дисциплін повної бази даних за п’ятирічний термін: 2016÷2020 роки.

У даному виданні за представленістю у веб-просторі було оцінено понад 31 тис. закладів вищої освіти з усього світу. Серед них більше 300 закладів з України.

Крім загального рейтингу, на сайті ініціативи Webometrics розміщено рейтинги університетів різних країн. До першої десятки найкращих закладів вищої освіти України увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Сумський державний університет;
– Національний авіаційний університет;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний університет біоресурсів і природокористування України;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Публікацією Рейтингу його автори намагаються мотивувати як заклади вищої освіти, так і окремих вчених збільшувати свою верб-присутність, яка відображує їх діяльність. Якщо веб-показники навчального закладу нижчі очікуваної позиції відповідно до його академічної успішності, університетське керівництво повинно переглянути свою веб-політику, політику відкритого доступу та прозорості, сприяючи суттєвому збільшенню об’єму та якості своїх електронних публікацій.

Детальніше: https://bit.ly/3gyZSW9, https://bit.ly/3skXUOB, https://bit.ly/3Hp8fPx

Фото: скріншот

2022-02-01

Топ 10 тем для бізнесу в контексті прав людини в 2022 році

Інститут з прав людини та питань бізнесу оприлюднив прогноз «10 головних проблем бізнесу та прав людини на 2022 рік».

У публікації досліджується взаємозв’язок прав людини та бізнесу в контексті кліматичних змін і виділено десять пріоритетних сфер, які вимагають узгоджених дій урядів, бізнесу та громадянського суспільства, серед яких:
– провідна роль держави у боротьбі зі змінами клімату, яка ґрунтується на стратегії людино-центричного підходу в протистоянні кліматичній кризі. Такий підхід регулярно відмічається на міжнародних форумах і в прийнятих документах та імплементується на національних рівнях;
– відповідальне фінансування, спрямоване на нарощування зусиль з підтримки прав людини та підтримки сталих екологічних проектів. Все більше фінансових інституцій долучаються до цього процесу, в тому числі створюються ініціативи на рівні приватного капіталу;
– захист прав тих, хто виступає проти руйнівної діяльності підприємств, необхідність дотримання всіх стандартів відповідального ведення бізнесу;
– підвищення рівня відповідальності компаній відносно дотримання прав людини на гірничодобувних підприємствах;
– забезпечення відповідального споживання «зеленої» енергії;
– захист працівників і громад при відмові від вуглецевоємних видів діяльності. Перш за все це стосується виводу з експлуатації вугільних шахт і переходу до розробки відновлюваних джерел енергії;
– розроблення правових підходів до будівництва об’єктів за новими стандартами якості з низькими вуглецевими викидами, циклічним управлінням відходами, а також сертифікації об’єктів якісної інфраструктури.
– розроблення галузевих рішень для сільськогосподарської сфери з враховуванням надзвичайної чутливості сільського господарства до наслідків зміни клімату, що можуть приводити до закриття фермерських господарств незалежно від рівня життя в країні;
– трансформація транспорту шляхом прискорення мобілізації зеленого транспорту, що призведе до більшої інклюзивності та стабільності;
– циркулярна економіка, яка створює позитивні соціальні результати за рахунок зменшення впливу матеріалів і шкідливих відходів. Все більше компаній намагаються перейти на циркулярні моделі виробництва з використанням нових технологій і вторинної сировини.

IHRB є провідним міжнародним аналітичним центром з питань бізнесу та прав людини. Місія IHRB полягає у формуванні політики, розвитку практики та посиленні підзвітності, щоб зробити повагу до прав людини частиною повсякденного бізнесу.

Детальніше: https://bit.ly/3ARvS0R

Фото: скріншот

2022-02-01

Сесія Міжнародного консультативного комітету з біосферних заповідників

З 28 лютого по 4 березня 2022 року відбудеться 28-а сесія Міжнародного консультативного комітету з біосферних заповідників.

Організатор – ЮНЕСКО.

На заході буде розглянуто номінацію нових біосферних заповідників та огляд ділянок, які вже занесені до Всесвітньої мережі біосферних заповідників.

Біосферні заповідники пропагують рішення, що поєднують збереження біорізноманіття з його стійким використанням. Вони є навчальними закладами для сталого розвитку в різноманітних екологічних, соціальних та економічних контекстах, торкаючись життя понад 250 мільйонів людей.

На даний момент існує 727 біосферних заповідників у 131 країні, у тому числі 22 транскордонних об’єкта, які входять до Всесвітньої мережі біосферних заповідників.

Відповідно до Севільської стратегії та Статуту Міжнародний консультативний комітет з біосферних заповідників надає науково-технічні консультації Генеральному директору ЮНЕСКО та MAB-ICC щодо Всесвітньої мережі біосферних заповідників з наступних питань:
– науково-технічні питання щодо номінації нових біосферних заповідників;
– зміни та періодичні огляди сайтів, які вже включені до WNBR;
– розробка, функціонування та моніторинг WNBR.

Консультативний комітет складається з дванадцяти членів, які призначаються на чотири роки Генеральним директором ЮНЕСКО після консультацій з державами-членами та національними комітетами програми «Людина та біосфера» відповідних країн.

Програма MAB – це міжурядова наукова програма, яка спрямована на створення наукової основи для покращення відносин між людьми та їх середовищем. Він поєднує природні та соціальні науки з метою покращення засобів до існування людей та захисту природних та керованих екосистем, таким чином заохочуючи інноваційні підходи до економічного розвитку, які є соціально та культурно прийнятними та екологічно стійкими.

Детальніше: https://bit.ly/3ujF6l8, https://en.unesco.org/biosphere, https://en.unesco.org/mab/governance#advisory, https://en.unesco.org/mab

Фото: скріншот

2022-02-01

Започатковано співпрацю щодо енергоефективності в освіті та науці

Наприкінці січня 2022 року укладено меморандум між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Спілкою ректорів закладів вищої освіти України щодо співпраці у сфері енергоефективності в освіті та науці.

Сторони мають на меті, об’єднавши зусилля, активізувати в Україні роботу щодо енергоефективності в освіті та науці за наступними напрямами:
– розвивати та ефективно використовувати освітній, науковий і технічний потенціал країни в зазначеній сфері;
– підвищувати рівень енергоефективності закладів освіти і науки.

Особливо важливим при цьому є забезпечення якісної підготовки висококваліфікованих спеціалістів для ринку праці в сфері енергоефективності та суміжних галузях.

Водночас завдяки енергоефективним проектам надати можливість університетам зменшити витрати на енергоносії, покращити якість послуг для здобувачів освіти і бути конкурентоздатними.

Тож сторони працюватимуть як над впровадженням енергоефективних проектів для модернізації закладів вищої освіти, так і над розробкою програм та проведенням досліджень у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і відновлюваній енергетиці.

Держенергоефективності також надаватиме консультативну допомогу членам Спілки ректорів під час підготовки заявок щодо впровадження енергоефективних проектів, їх обґрунтування та супроводу.

В результаті співпраці очікується отримання наступних результатів:
– якісна модернізація закладів вищої освіти та як наслідок – заощадження витрат на енергоносії та покращення умов навчання;
– підвищення рівня освітнього процесу, науково-технічної бази та досліджень в енергоефективності.

Детальніше: https://bit.ly/3s7xfEL, https://bit.ly/3s3K2bl

Фото: Держенергоефективності

2022-01-31

Результати першого року виконання плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»

Кабінет Міністрів України оприлюднив результати першого року виконання плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2021–2022 роках.

Органами виконавчої влади у партнерстві з інститутами громадянського суспільства та міжнародними організаціями вдалося досягти важливих результатів впродовж першого року виконання плану дій. Серед них, насамперед, наступні:
– розроблений та впроваджений в дослідну експлуатацію модуль збору та відображення інформації про показники місцевих бюджетів та головних розпорядників бюджетних коштів місцевих бюджетів системи «Прозорий бюджет»;
– запущена веб-платформа для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн»;
– розроблена онлайн-платформа для комунікації між учасниками інноваційного процесу «Наука для бізнесу» та підготовлений пакет документів для передачі платформи на баланс МОН;
– проведений незалежний аудит державних реєстрів, баз даних, необхідних для впровадження єдиної системи перевірки кінцевих бенефіціарних власників та презентований перший у світі інтерактивний курс «Визначення кінцевого бенефіціарного власника, у тому числі й англійською мовою;
– створена електронна система подання та аналізу звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей;
– розпочав роботу Центр компетенцій в сфері відкритих даних «Дія.Відкриті дані»;
– розроблений сертифікаційний навчальний онлайн-курс «Спеціаліст(ка) методики CivicLab» з практичної імплементації цифрових методик громадської участі, створений онлайн-курс «Громадянська освіта для молодіжних працівників» та проведені 7 тренінгів для молоді з питань громадської участі.

Крім того, проводилася робота з виконання завдань стосовно забезпечення прозорості обліку державної власності; запровадження державної політики відкритої науки; відкриття доступу до відомостей про автомобільні дороги; створення додаткових механізмів для моніторингу інфраструктурних проектів; розроблення онлайн-платформи «ВзаємоДія» тощо.

У 2022 році триватиме реалізація завдань плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».

Детальніше: https://bit.ly/3IOUvxU, https://bit.ly/3IYNlYb, https://openbudget.gov.ua/, https://lms.e-school.net.ua/, http://s2b.nauka.gov.ua/, https://bit.ly/347qMSc, https://diia.data.gov.ua/, https://bit.ly/3IUkPH3

Фото: Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»

2022-01-31

Заснування Премії НАН України «За популяризацію науки»

Наприкінці січня 2022 року Президія Національної академії наук України прийняла рішення про заснування Премії НАН України «За популяризацію науки».

Премія буде присуджуватися щороку засобам масової інформації та їх окремим представникам, науковцям і організаторам самостійних проєктів за найкращий матеріал про здобутки вчених, діяльність наукових установ і НАН України в цілому, а також за сприяння популяризації науки та піднесення престижу професії науковця в Україні.

Премія буде присуджуватись за однією з наступних номінацій:
– найкраща науково-популярна публікація (серія публікацій) про наукові розробки та досягнення, проблеми розвитку науки, та (або) публікація періодичного друкованого/електронного ЗМІ про науку;
– найкраща програма про науку, науково-популярний фільм;
– найкращий науково-просвітницький проєкт року.

Диплом і грошова винагорода лауреатам Премії буде вручатися на щорічній сесії Загальних зборів Національної академії наук України.

Детальніше: https://bit.ly/3KUYWcx

Фото: НАНУ

2022-01-31

Навчання для екологічної стійкості

Європейська комісія оприлюднила пропозицію щодо рекомендації Ради з навчання для забезпечення екологічної стійкості.

EUA підтримує ініціативу, оскільки вона визнає вирішальний внесок освітніх закладів у досягнення цілей Порядку денного ООН на період до 2030 року, «Зеленого курсу» Європейського Союзу та цілі ЄС з глобальних зусиль щодо справедливого переходу до «зелених» технологій. В пропозиції та супровідному робочому документі персоналу Комісії підкреслюється, що освіта та навчання повинні також докладати зусиль для реагування на надзвичайну кліматичну ситуацію та планетарну кризу як з точки зору їх власних дій, так і при підготовці майбутніх фахівців.

Опитування, проведене Європейською асоціацією університетів у 2021 році стосовно екологізації вищої освіти виявив, що багато університетів вже приймають участь в ініціативах з екологічної стійкості. Зокрема, вони працюють над впровадженням Цілей у сфері сталого розвитку разом з іншими поточними процесами трансформації, такими як цифровізація, соціальна інтеграція та вдосконалення навчання та викладання. Нова Пропозиція щодо Рекомендації Ради закликає держави-члени підтримувати освітні та навчальні заклади з метою ефективної інтеграції екологічної стійкості в усі види їхньої діяльності, зокрема, заохочуючи та сприяючи спільному підходу до стійкості, в тому числі в навчанні та викладанні, баченні проблем, плануванні та управлінні, активній участі студентів і персоналу, використанні матеріальних і фінансових ресурсів.

Дані, зібрані ЄФУ, свідчать про те, що екологічна стійкість має велике значення для закладів вищої освіти, при цьому три чверті опитаних закладів по всій Європі розглядають цю тему стратегічно чи планують зайнятися нею найближчим часом. Крім того, учасники опитування підкреслили важливість взаємодії між всіма членами колективу закладу освіти, а також обміну інформацією з іншими закладами для активації діяльності з забезпечення екологічної стійкості. В Пропозиції міститься заклик до держав-членів підтримувати розробку та реалізацію інституціональної стратегії, а також підсилити фінансування для полегшення взаємного обміну.

Як основні проблеми, респонденти назвали відсутність фінансування та фінансових стимулів. Пропозиція спрямована на вирішення цієї проблеми шляхом заохочення інвестицій держав-членів і фінансування ЄС, в основному, з бюджету Erasmus+.

Відповідно до опитування ЄАУ, одна третина закладів вищої освіти виказала бажання бачити ініціативу ЄС, присвячену екологічній стійкості. Таким чином, Пропозиція Комісії щодо Рекомендації Ради є своєчасним і відповідає зростаючій тенденції та сподіванням в цьому секторі. Наразі очікується проходження Пропозиції через законодавчу базу ЄС та виділення коштів на її реалізацію.

Детальніше: https://bit.ly/3IQWNMT, https://bit.ly/3HfsvmJ, https://bit.ly/342nvDx, https://bit.ly/3r8EXiD

Фото: ЄАУ

2022-01-28

Державна атестація наукових установ

З 1 лютого 2022 року Міністерство освіти і науки України розпочало прийом заявок та інформаційних матеріалів від наукових установ для проходження державної атестації у І півріччі 2022 року.

Згідно з Методикою оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукової установи, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 № 1008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 р. за № 1504/32956, наукова установа за підписом керівника подає до МОН в електронному та паперовому вигляді:
– заявку на проведення державної атестації (додаток 1 до Методики);
– інформаційні матеріали для проведення державної атестації наукової установи (додатки 2 – 9 до Методики).

Матеріали подаються разом із копією статуту наукової а також переліком і активними посиланнями на публікації у виданнях, які підтверджують кількісні показники наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Відомості, надані науковою установою, повинні відповідати реальним показникам її наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. При віднесенні установи до класифікаційної групи, експертною комісією обов’язково враховуються факти надання недостовірної інформації, якщо такі будуть виявлені.

Інформаційні матеріали мають бути внесені в інформаційно-аналітичну систему до 1 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3G84JHZ, http://monitor.ukrintei.ua/, https://bit.ly/3HiqMxe

Фото: МОН

2022-01-28