Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by Subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».
Опубліковано рейтинг World University Rankings 2022 by Subject, який готує Times Higher Education. Заклади вищої освіти України представлені у ньому у категоріях «Природничі науки» та «Фізичні науки».
До оновленої версії предметного рейтингу «Природничі науки» увійшли 972 університети світу, а у розділі «Фізичні науки» – 1227 університетів.
З числа закладів вищої освіти України до рейтингу в частині фізичних наук увійшли: – Національний університет «Львівська політехніка»; – Сумський державний університет; – Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара; – Львівський національний університет імені Івана Франка; – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
У розділі «Природничі науки» представлений Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.
У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.
Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, яка має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства.
Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.
Ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 роки є: – якість в освіті та підготовці; – інклюзія та гендерна рівність; – зелені та цифрові трансформації; – підготовка вчителів і наставників; – вища освіта; – геополітичний вимір.
Підтримується викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема – щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Це розширює можливості співпраці у сфері освіти задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей та інших стратегій ЄС.
Подати документи на конкурс грантів і долучатися до проєктів можуть різні типи організацій та індивідуальні особи.
Якщо Ви звикли користуватись месенджерами, запрошуємо приєднатись до спільноти Національного репозитарію у Viber.
Якщо Ви звикли користуватись месенджерами, запрошуємо приєднатись до спільноти Національного репозитарію у Viber.
Тут щодня публікується спеціально підготовлений дайджест актуальних новин з анонсами важливих подій та посиланням на найновіші публікації, які адресовані науковцям, освітянам та інноваторам.
Нічого зайвого: лише короткий опис та посилання на першоджерело. Сподіваємось, такий формат буде зручним, адже не вимагатиме перегляду повних текстів, якщо інформація Вас не зацікавила.
З розгорнутою інформацією у більш повному викладенні можна ознайомитись на офіційному веб-порталі НРАТ, а також на сторінках НРАТ у Фейсбук і Телеграм.
На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.
На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.
Дослідження націлене на підготовку актуальної коректної інформації для розробників політики трансферу технологій, зміцнення співпраці між країнами в галузі передачі технологій, налагодження тіснішої співпраці між ЄС та його східними і південними сусідами.
У представленому документі: – описано основні характеристики ландшафту; – виявлено сильні і слабкі сторони екосистеми; – сформульовано висновки та підготовлено рекомендації щодо розроблення політики щодо розвитку системи трансферу технологій (у складі законодавчих, політичних та пілотних заходів).
В плані розвитку правового регулювання рекомендовано продовжити програму реформ з акцентом на спрощення процедур, зменшення двозначності, а також поліпшення узгодженості між законами, що стосуються індивідуальної та інституційної власності на результати досліджень. Пропонується розвивати засоби стимулювання трансферу технологій, унормувати правила використання доходів від ліцензування та правила, що обмежують пряму участь державних дослідних установ в акціонерному капіталі спін-офф компаній. Також рекомендується переглянути наявну систему стимулювання розкриття інформації та подачі патентів, пов’язану з інституційним та індивідуальним рейтингом і кар’єрним зростанням.
Дослідження проводилось експертами об’єднаного дослідницького центру ЄС JRC, – науково-дослідної служби Європейської Комісії, призначеної вивчати ситуацію та розробляти поради щодо розвитку й впровадження політики ЄС.
21 вересня 2021 року на платформі «Дія.Бізнес» буде запущена міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу – онлайн-платформи для імпортерів та закордонних компаній, зацікавлених у експорті.
21 вересня 2021 року на платформі «Дія.Бізнес» буде запущена міжнародна версія Єдиного експортного вебпорталу – онлайн-платформи для імпортерів та закордонних компаній, зацікавлених у експорті.
Міжнародна версія вебпорталу націлена на промоцію українських пріоритетних секторів і міжнародних заходів, які організовуються на території України, а також допомогу в налагодженні двосторонньої співпраці між українськими компаніями та потенційними закордонними партнерами.
Нині працюючий у тестовому режимі портал «Дія.Бізнес.Експорт» являє собою єдиний експортний вебпортал, який надає консультації для експортерів, інформацію про міжнародні публічні закупівлі, виставкову діяльність, торговельні місії, інституційну підтримку, фінансування, пропонує набір різнопланових сервісів, аналітичні дані про стан окремих ринків та країн тощо.
Платформа Єдиного експортного вебпорталу створена Офісом з розвитку підприємництва та експорту за стратегічної та інституційної підтримки Уряду України, Міністерства економіки України та Міністерства цифрової трансформації при фінансовій підтримці Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Долучитись до презентації платформи можна онлайн на Facebook-сторінках «Дія.Бізнес», державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та Міністерства цифрової трансформації України.
16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.
16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.
Інститут вищої освіти НАПН України представив звіт про діяльність закладу за останні п’ять років та практичне впровадження результатів наукових досліджень. Робота інституту спрямована на підтримку основних напрямків реформування вищої освіти, а саме: забезпечення якості вищої освіти, інтеграція вищої освіти і науки, інтернаціоналізація вищої освіти, розширення автономії закладів вищої освіти, фінансування вищої освіти.
Згідно зі стратегією розвитку інституту на 2020-2025 рр. діяльність зосереджена на п’яти основних напрямках: науковому, освітньому, соціальному, економічному та культурному. Формами їх реалізації у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору є: – виконання фундаментальних і прикладних досліджень; – підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій; – участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах; – підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань; – організація й проведення національних і міжнародних наукових заходів цільового призначення; – реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів; – участь у міжнародних проєктах; – реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО); – експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.
Результати НДР впроваджуються шляхом експертної, освітньої та міжнародної діяльності інституту, використовуються для інституційного розвитку установи.
21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту.
21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту.
Експертна група об’єднує дослідників та науковців європейського рівня у галузі штучного інтелекту (ШІ), даних, етики та освіти, а також представників ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ОЕСР. Вона підтримує діяльність комісії зі штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні щодо розробки етичних принципів у цій сфері. Зокрема, просувається План дій з цифрової освіти («Digital Education Action Plan – Action 6. Artificial intelligence and data usage in education and training»), який сприятиме впровадженню нових технологій в освітню діяльність, вироблення етичних керівних принципів стосовно ШІ та використання даних у викладанні та навчанні для викладачів і підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності, який, зокрема, буде імплементовано через «Horizon Europe».
Вже розроблені «Керівні принципи етики для надійного ШІ», який має бути законний, етичний, надійний. Керівні принципи висувають набір з семи ключових вимог, яким системи ШІ повинні відповідати, щоб вважатися такими, що заслуговують довіри. Це: – нагляд, – системи ШІ повинні розширювати можливості людей, дозволяючи їм приймати усвідомлені рішення та захищаючи їх основні права. При цьому необхідно забезпечити належні механізми нагляду, які можуть бути досягнуті за допомогою підходів «людина в циклі» та «людина в команді»; – технічна надійність і безпека, – системи штучного інтелекту повинні бути стійкими і безпечними, передбачати запасний варіант на випадок непердбаченого перебігу подій, а також бути точними, надійними і відтворюваними; – конфіденційність та управління даними, – окрім забезпечення повної поваги до конфіденційності та захисту даних, необхідно забезпечити адекватні механізми управління даними з урахуванням якості та цілісності даних й легітимний доступ до них; – прозорість, – бізнес-моделі даних, системи та ШІ повинні бути прозорими, у т.ч. завдяки механізмам простежуваності, люди повинні знати, що вони взаємодіють з системою ШІ та поінформовані про можливості та обмеження системи; – різноманітність, недискримінація та справедливість, – слід уникати несправедливою упередженості, оскільки вона може мати безліч негативних наслідків, від маргіналізації вразливих груп до загострення дискримінації; – благополуччя суспільства і навколишнього середовища, – системи штучного інтелекту повинні приносити користь всім людям, включаючи майбутні покоління, бути стійкими та екологічними; – підзвітність, – необхідно створити механізми, що забезпечують відповідальність і підзвітність за системи ШІ та їх результати, аудит задля оцінювання алгоритмів, даних та процесів проектування.
Із 20 вересня 2021 року набувають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 та від 29 червня 2021 р. №677, якими Уряд встановив нові карантинні обмеження для закладів освіти, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.
Із 20 вересня 2021 року набувають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 та від 29 червня 2021 р. №677, якими Уряд встановив нові карантинні обмеження для закладів освіти, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.
Відвідування закладів освіти здобувачами буде дозволено за умови: – наявності не менше як у 80% працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації у разі введення жовтого рівня епідемічної небезпеки (сертифікат може підтверджувати вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати); вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати); негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; одужання особи від зазначеної хвороби); – наявності у всіх працівників закладу освіти документу, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації у разі введення червоного рівня епідемічної небезпеки (сертифікат може підтверджувати: вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати); негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; одужання особи від зазначеної хвороби).
Також визначено термін чинності COVID-сертифікатів: – при вакцинації двома дозами – 365 днів; – при вакцинації однією дозою – 120 днів; – про одужання від COVID-19 – 180 днів; – підтвердження негативного результату тестування методом полімеразної ланцюгової реакції – 72 години.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.
Науковці НБУВ планують розробити принципово нові теоретичні положення та отримати практичні результати з удосконалення бібліотечних ресурсів і сервісів, орієнтованих на підтримку наукової діяльності вчених України. Зокрема, розвиватимуться такі інноваційні проекти, як цифрова платформа «Research UA», портал «Наука України: доступ до знань», бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», е-бібліотека «Україніка».
Очікується, що буде забезпечено: – ефективний доступ до джерел наукової інформації; – інтеграція наукового доробку вчених України в європейську та світову дослідницьку інфраструктуру; – полегшення обліку публікаційної активності та наукометричних показників вітчизняних установ та науковців; – збереження наукового надбання України у цифровому форматі для майбутніх поколінь; – позитивний вплив на стратегічні комунікації.
15 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року.
15 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року.
Документ має на меті забезпечити протидію внутрішнім і зовнішнім загрозам інформаційній безпеці, захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, підтримання інформаційними засобами соціальної та політичної стабільності, оборони, забезпечення прав та свобод громадян.
Стратегія містить наступні ключові положення: – захист інформаційного простору; – функціонування системи стратегічних комунікацій; – протидія поширенню незаконного контенту; – підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності населення; – захист прав журналістів; – інформаційна реінтеграція громадян України; – формування загальнонаціональної ідентичності.
Стратегія інформаційної безпеки має бути схвалена Радою національної безпеки і оборони України та введена в дію Указом Президента України.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
