8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».
8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».
Організатор – Dimensions, платформа доступу до світової інфраструктури даних та сучасних інструментів їх аналізу.
Під час вебінару відбудеться презентація підготовленого у квітні-травні 2021 року аналітичного дослідження, в рамках якого вивчався ймовірний вплив досліджень, виконаних за рахунок конкурсних грантів, – на порядок денний сталого розвитку.
Планується розглянути наступні питання: – аналіз грантів, які надавались британською групою спонсорів UKRI впродовж 10-річного періоду з використанням технології класифікації ЦСР Digital Science для встановлення їх зв’язку з дослідженнями на підтримку 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР); – аналіз публікацій, підготовлених на основі зазначених грантів, та визначення того, чи розглядаються в них показники ЦСР та у якій мірі; – презентація класифікації і демонстрація результатів її використання для з’ясування термінології досліджень, пов’язаних зі стійкістю; – перспективи використання запропонованої технології при розподілі субсидій на наукові дослідження.
Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.
Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.
Організатор – Social Investment Fund.
Метою онлайн-програми є підтримка міських інновацій та сучасних сервісів, спрямованих на вирішення проблем великих міст, а також тих, які швидко розвиваються, перетворюючись у мегаполіси. Найкращі команди матимуть можливість пілотного впровадження своїх проєктів у Києві, а команда-переможець отримає на розвиток свого стартапу 50 тис. грн.
Учасниками інкубатору можуть стати команди, проєкти яких орієнтовані на наступні сфери: – екологія (моніторинг стану повітря і води, управління споживанням ресурсів, зелена енергетика, свідоме споживання, управління відходами); – здоровий спосіб життя (спорт, здорове харчування, медицина); – мобільність (управління міським транспортом, індивідуальний транспорт); – нерухомість (управління будинком, сервіси підбору нерухомості, сервіси для ОСББ); – культура та освіта (культура, туризм, збереження культурних та історичних пам’яток, освітні проєкти); – прозорість влади (е-демократія, моніторинг органів влади, сервіси для комунікації влади і громади).
Зареєструватись для участі у програмі можна до 18 червня 2021 року.
Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.
Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.
У спільній заяві, опублікованій 25 травня 2021 року, партнери, які представляють позицію майже 900 університетів і науково-дослідних організацій закликали усіх видавців припинити вимагати від дослідників використання обмежень та ембарго та надати їм право зберігати свої дані у відкритих сховищах. Документ, підписаний президентами трьох організацій, є сильним кроком підтримки відкритої науки і відкритого доступу до наукових даних.
У заяві висловлюється глибока стурбованість у зв’язку з практикою деяких видавців, які перешкоджають правам дослідників на відкрите зберігання і розповсюдження наукових даних. Видавці мають переглянути свою позицію і модернізувати свої підходи таким чином, щоб повною мірою поважати права дослідників, одним з яких є право ділилися своїми рецензованими результатами досліджень без обмежень або ембарго.
У заяві, зокрема, йдеться про те, що дослідники, які бажають зробити свій рукопис доступним і направити його у сховище з відкритою ліцензією (наприклад, CC BY) і без будь-якого ембарго, повинні мати можливість зробити це.
Наразі видавці як правило вимагають від авторів підписати ексклюзивні угоди про публікацію, які обмежують авторів у їх правах розпоряджатись результатами власних досліджень.
Підписанти закликають замінити цю застарілу практику і підтримують різноманітність моделей відкритого поширення наукових досліджень на благо суспільства.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».
Наразі чинним законодавством України визначаються дві системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, а саме: пріоритетні напрями розвитку науки і техніки (6 напрямів) та пріоритетні напрями інноваційної діяльності (7 напрямів). У межах цих систем урядом затверджено майже 250 пріоритетних напрямів (46 пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок; 41 середньостроковий пріоритетний напрям загальнодержавного рівня та 162 – галузевого рівня). Такий стан справ характеризується дублюванням пріоритетних напрямів та, як наслідок, неефективним використанням наукового потенціалу і бюджетних коштів
Національною радою України з питань розвитку науки і технологій прийняте рішення про оновлення системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації. Одним із його результатів стала підготовка законопроєкту з визначення єдиної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні замість оновлення нині існуючих.
Відповідно до положень нового законопроєкту: – основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності визначатимуться Верховною Радою України; – перелік пріоритетних напрямів їх здійснення та коригування за результатами реалізації на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах наукової і науково-технічної діяльності, затверджуватиме Кабінет Міністрів України; – формування переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності буде здійснюватися на період до 5 років.
Документом також передбачено внесення змін до низки законів України з метою приведення їх у відповідність до положень цього законопроєкту.
Прийняття документу забезпечить правове оформлення нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, орієнтованих на досягнення Цілей сталого розвитку, визначить основні засади формування та реалізації таких пріоритетних напрямів, відповідно до яких буде сформовано та затверджено їх перелік.
Зауваження та пропозиції можна подати до 10 червня 2021 року.
Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate.
Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate.
У межах співпраці Luminate підтримуватиме діяльність Мінцифри та Комітету з метою сприяння процесу розбудови в Україні галузі штучного інтелекту, науки про дані та розробки національної політики у цій сфері. Зокрема планується відкриття лабораторій штучного інтелекту в різних регіонах України, упровадження технології штучного інтелекту в систему юстиції.
У 2020 році Уряд прийняв Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка спрямована на визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку технологій ШІ та їх інтеграцію в економічно важливі сектори держави. Наразі відповідно до Oxford Government AI Readiness Index 2020 Україна є одним з лідерів за кількістю компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі.
Експерти вважають, що ухвалення Концепції, плану дій та утворення Комітету сприятиме удосконаленню державної політики та підтримає розвиток в Україні цифрових послуг, становлення цифрової економіки та інформаційного суспільства, а також підвищуватиме глобальну конкурентоспроможність України.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».
У звіті аналізується довгострокові наслідки пандемії COVID-19 та пов’язані з нею відповідні урядові рішення. Зокрема, прогноз галузевих та регіональних змін у економіці до 2040 року пов’язується з цілою низкою екологічних впливів, включаючи викиди парникових газів, викиди забруднювачів атмосферного повітря, використання сировини та зміну землекористування. Зазначається, що короткотермінове зменшення навантаження на довкілля, яке відбулось під час карантину, має велике значення. Однак по мірі того, як економіка поступово відновлюється, викиди збільшуватимуться, а темпи їх зростання повернуться до базових прогнозних рівнів до COVID.
В опублікованому огляді наведені ключові висновки: – заходи реагування на COVID-19 мають значний коротко- та довгостроковий вплив на макроекономічну діяльність, а також на структуру економіки, яка відіграє ключову роль у впливі на екологію; – короткотермінове зменшення тиску на довкілля є значним: викиди, пов’язані з енергією, зменшились на 7%, екологічний тиск, пов’язаний із сільським господарством, меншим (близько 2%), скорочення використання неметалевих корисних копалин, включаючи будівельні матеріали, досягло двозначних цифр; – довгострокові зміни у навантаженні на навколишнє середовище залежатимуть в основному від економічних факторів. Такі галузі, як виробництво та будівництво страждають більше, ніж такі, як сільське господарство. Регіональні відмінності також суттєві, що матиме довгострокові наслідки (наприклад, в Індії); – прогнозується довгостроковий, потенційно постійний, знижувальний вплив на рівень екологічного навантаження у розмірі в 1-3%, залежно від показника капіталомісткості економічної діяльності.
Втім, вплив пандемії на секторальну економічну активність поки детально не оцінено. У багатьох країнах ще належить визначити пакети заходів щодо відновлення економіки. Кампанія з вакцинації призведе у разі успіху до меншого ризику захворюваності та тяжкості перебігу хвороби. Але швидкість, з якою життя “повертається до нормального стану”, ще належить з’ясувати. Багато країн оголосили, що їх пакети відновлення будуть “зеленими”, однак, не передбачили підтримку екологічних товарів і послуг. Потребує також окремого дослідження питання щодо того, наскільки пакети заходів по відновленню економіки і суспільного життя спрямовують урядову підтримку конкретним екологічно відповідним секторам економіки.
26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.
26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.
Рішення Уряду створює правові підстави для виплати зазначених стипендій та сприятиме реалізації державної молодіжної політики, спрямованої на створення умов для підвищення життєвого рівня і матеріальне заохочення студентської молоді.
Стипендії отримають 99 студентів та 22 аспіранти. Розмір академічної стипендії КМУ для студентів становить 2 480 грн, для аспірантів – 7 922 грн.
Кандидати на отримання стипендії висувались вченими радами закладів вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування.
На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз.
На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз.
Дослідження проводилось у 50 країнах. Встановлено, що у більшості випадків у освітніх програмах не розглядаються питання, пов’язані з кліматичними проблемами, і лише у 19% йшлось про біорізноманіття. Це свідчить про нестачу уваги до соціально-емоційних навичок і компетенцій, орієнтованих на дії, що мають центральне значення для діяльності в галузі навколишнього середовища і клімату.
Близько 1600 вчителів і керівників навчальних закладів стали учасниками онлайн-опитування, проведеного в рамках цього дослідження. Третина респондентів зазначила, що питання, пов’язані з навколишнім середовищем, не входять до програми підготовки вчителів.
ЮНЕСКО наголошує на необхідності зробити екологічну освіту складовим компонентом навчальних програм в усіх країнах до 2025 року. Для цього організація працює з усіма 193 державами-членами задля підтримки реформи навчальних програм і відстеження прогресу щодо поширення знань, навичок, цінностей і підходів, необхідних для здійснення позитивних змін і захисту майбутнього планети.
На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.
На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.
Зокрема, представлені наступні дані за 2020 рік та період 2010-2020 роки: – витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт (2010-2020 рр.); – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь (2010-2020 рр.); – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за категоріями персоналу (2010-2020 рр.); – витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт за регіонами за 2020 рік; – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, за регіонами за 2020 рік; – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу та регіонами за 2020 рік.
Також на фейсбук-сторінці Євростату опубліковані окремі дані щодо розвитку науки. Зокрема, у 2020 році у ЄС майже 73 млн осіб працювали у сфері науки та технологій, близько 37,5 млн (51,3%) з них – жінки. Найбільша частка науковиць була зафіксована в Литві (63,7%) та Латвії (62,9%), найнижча – на Мальті (45,2%).
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.
Результатом співпраці має стати розробка інноваційної замкнутої системи очистки стічних вод та повторного їх використання у текстильному виробництві. Завдання вчених відділу біомолекулярної електроніки ІМБГ НАН України – розробка мультибіосенсорної системи безперервного моніторингу очистки стічних вод у режимі реального часу.
Разом з іншими партнерами науковці Інституту розроблятимуть систему управління процесом моніторингу на основі прогнозуючих моделей з використанням штучного інтелекту (AI-enable MPC system). Така система буде впроваджена для моніторингу ключових показників ефективності процесу очищення стічних вод під час виробництва текстилю.
Проект Waste2Fresh фінансується Програмою Горизонт 2020 і націлений на розроблення інноваційних рішень для текстильної промисловості для вирішення проблеми дефіциту прісноводних ресурсів та промислового забруднення води.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
