За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок.
За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок.
За географією користувачів традиційно лідирує Київ, на який припадає понад 30% відвідувачів, по 6% мають Дніпро та Харків, 4% – Львів, 3% – Одеса, 2% – Запоріжжя. Загальна аудиторія порталу data.gov.ua охоплює 1.5 тис. населених пунктів України.
Найбільш популярними у населення були такі відкриті реєстри: Відомості про транспортні засоби, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр судових рішень, дані про електронні декларації, суб’єктів господарювання, які надають первинну медичну допомогу та оплату за надання послуг з первинної медичної допомоги.
Також цікавили користувачів Єдиний реєстр документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, Національний репозитарій академічних текстів, Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій Мінсоцполітики.
Оголошений конкурс на отримання Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2020 рік. Щороку присуджується до 5 премій, розмір кожної наразі становить 200 тис гривень.
Оголошений конкурс на отримання Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2020 рік. Щороку присуджується до 5 премій, розмір кожної наразі становить 200 тис гривень.
Цю премію засновано 1 серпня 2012 року як щорічну для відзначення кращих науковців і винахідників за розробку та впровадження у виробництво інноваційних технологій та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції.
Одержати Премію можуть автори робіт, за результатами яких були реалізовані інноваційні проєкти.
Щоб претендувати на отримання премії, підприємства, установи та організації мають до 1 серпня подати відповідне клопотання до центральних органів виконавчої влади, НАНУ, Національних академій медичних або аграрних наук. Останні здійснюють відбір до 5 робіт, що відповідають умовам конкурсу та подають комплект документів до Міністерства освіти і науки. Подальший конкурсний відбір проводить Комітет Премії, а остаточне затвердження переможців здійснює Уряд.
Міністерством освіти і науки України та Державним комітетом з науки і технологій Республіки Білорусь оголошено конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
Міністерством освіти і науки України та Державним комітетом з науки і технологій Республіки Білорусь оголошено конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
Пріоритетні напрями:
– цифрові інформаційно-комунікаційні та міждисциплінарні технології;
– біотехнології (геномні та постгеномні, клітинні, мікробні, медичні, промислові);
– діагностика, медична профілактика та лікування інфекційних хвороб, включаючи вірусні етіології та неінфекційні захворювання;
– штучні тканини та органи;
– персоніфікована медицина;
– фармацевтичні субстанції та лікарські засоби;
– проведення досліджень в Антарктиці за пріоритетними напрямами наук про Землю та наук про життя.
Критерії відбору:
– наукова відповідність;
– наукова якість та інноваційний характер проєкту;
– здатність і компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу та підходу;
– досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-учених;
– можливості практичного використання результатів проєкту.
Фінансування виділяється два роки поспіль, на кожний рік окремо. Рішення щодо продовження фінансування у наступному році приймається після розгляду наукового та фінансового звітів за попередній рік виконання проєкту. Українська сторона фінансує витрати українських науковців під час візиту до Республіки Білорусь. Фінансова підтримка включає також заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту. Договором на виконання (передачу) науково-дослідних робіт між МОН та установою-виконавцем проєкту передбачаються статті витрат на закупку матеріалів та накладні витрати для підтримки організації, де виконується проєкт.
Міністерство освіти і науки прийняло рішення про продовження передплати на міжнародні наукометричні бази даних Scopus та Web of Science для усіх державних та комунальних закладів вищої освіти та наукових установ України.
Міністерство освіти і науки прийняло рішення про продовження передплати на міжнародні наукометричні бази даних Scopus та Web of Science для усіх державних та комунальних закладів вищої освіти та наукових установ України.
Scopus та Web of Science – визнані в світі міжнародні наукометричні бази даних. Використання цих баз дає можливість проводити аналіз наукових досліджень, оцінювати значимість отриманих результатів і прогнозувати тренди науково-технічного розвитку, відстежувати наукові цитування, проводити бенчмаркінг, здійснювати стратегічне планування та приймати ефективні рішення в управлінні науково-технічною та інноваційною діяльністю.
Передплата на Web of Science буде продовжена на 1 рік, а Scopus – на 9 місяців.
Ряд інституцій отримає доступ до нових аналітичних інструментів – InCites та SciVal.
Це – Державна науково-технічна бібліотека України, а також 5 ЗВО, що входять одночасно до двох авторитетних міжнародних рейтингів університетів (Times Higher Education (THE) та QS World University Rankings): КНУ імені Тараса Шевченка; НТУ «Харківський політехнічний інститут»; НУ «Львівська політехніка»; Сумський державний університет; ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Доступ до InCites матиме Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
«Ми обов’язково … проаналізуємо інформацію про використання цих інструментів, щоб прийняти рішення про розширення доступу до них. Адже одне з наших головних завдань – це інтеграція української науки у світовий та Європейський дослідницькі простори. А вона неможлива без того, щоб кожен український вчений мав доступ до інформації про дослідження своїх колег у всьому світі”, – наголосив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.05.2020 № 627 оновлено Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.05.2020 № 627 оновлено Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
Рішення прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600.
28 травня 2020 року підписано Меморандум про співробітництво між Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» та Установою «Агенція регіонального розвитку Тернопільської області».
28 травня 2020 року підписано Меморандум про співробітництво між Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» та Установою «Агенція регіонального розвитку Тернопільської області».
Меморандум спрямований на поглиблення співпраці з питань, пов’язаних з правовою охороною інтелектуальної власності (ІВ), організацію спільних заходів та інші напрями діяльності, пов’язані з розвитком сфери ІВ.
Документ підписаний у рамках імплементації Меморандуму про взаєморозуміння між Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України щодо створення Центрів підтримки технологій та інновацій в Україні від 26 липня 2018 року.
Також була підписана угода про створення Центру підтримки технологій та інновацій (TISC) на базі Агенції регіонального розвитку Тернопільської області. Це має сприяти підготовці спеціалістів у сфері ІВ та стимулювати розвитку технологій у регіоні.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) повідомляє про розширення спектру послуг для винахідників та авторів, які працюють у цифровому середовищі.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) повідомляє про розширення спектру послуг для винахідників та авторів, які працюють у цифровому середовищі.
Послуга WIPO PROOF допоможе винахідникам і авторам забезпечити охорону результатів їхньої праці на будь-якому етапі – від ідеї до комерціалізації. Виконуючи роль «цифрового нотаріуса» у світі технологій, нова послуга доповнює сучасні глобальні системи інтелектуальної власності, створюючи надійне й верифіковане документальне підтвердження, яке стане у нагоді при розгляді спорів щодо права власності, існування об’єкта на більш ранню дату, боротьби зі зловживаннями та у інших видах судових справ.
Європейська рада докторських кандидатів та молодших наукових співробітників (EURODOC) пропонує європейським дослідникам взяти участь в опитувані щодо відкритих публікацій, яке є анонімним.
Європейська рада докторських кандидатів та молодших наукових співробітників (EURODOC) пропонує європейським дослідникам взяти участь в опитувані щодо відкритих публікацій, яке є анонімним.
Опитування має на меті надати проектній команді ORE уявлення про досвід роботи з відкритими практиками та інструментами, який мають докторанти та молоді наукові працівники.
Цього року Європейська Комісія планує запустити «Open Research Europe» (ORE), – платформу видавців із відкритим доступом для бенефіціарів програми «Горизонт 2020». ORE надасть можливість швидкої публікації матеріалів, вільних від редакційних упереджень. Усі статті підлягатимуть прозорій експертній оцінці та будуть публікуватись під відкритою ліцензією.
Створення ORE – важливий крок до відкритої науки в Європі. Eurodoc, як експертний партнер проекту намагатиметься забезпечити, щоб позиція молодих дослідників у цьому проекті була почута.
На сторінці Unicheck Україна з’явилась корисна інформація про стилі цитування у наукових роботах.
На сторінці Unicheck Україна з’явилась корисна інформація про стилі цитування у наукових роботах.
Колеги розглядають види цитування відповідно до ДСТУ 8302:2015 (внутрішньотекстове, підрядкове, позатекстове) та інші рекомендовані МОН стилі цитування, зокрема:
– стиль APA, який передбачає використання посилань в тексті роботи щоразу, коли джерело цитується;
– стиль MLA, який відрізняється від попереднього тим, що посилання коротке і ясне для читача, його легко знайти у списку використаної літератури;
– стиль Чикаго (турабскій, в якому посилання у тексті відзначено зноскою, а виноска робиться у кінці сторінки);
– стиль Гарвардський (має багато варіацій, але основні правила такі: усі автори вказані у посиланні, а якщо автори відсутні – то вказуються редактори).
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
