Національний репозитарій академічних текстів

Результати першої «хвилі» опитування щодо репозитаріїв та відкритої науки

Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).

Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.

Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.

Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.

Досліджувалися такі питання:

– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;

– наявна інфраструктура відкритості;

– контент;

– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;

– юридичні та нормативні аспекти;

– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.

Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.

Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.

Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua

Докладні результати опитування можна переглянути за посиланням: https://mon.gov.ua/storage/app/media/14.08.2020/lokalni-repozitarii-final.pdf

Детальніше: https://bit.ly/3kMPc7a

Фото: МОН

2020-08-15

Обговорення правових питань підготовки наукових кадрів

До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Згідно з позицією Ради, прийняття зазначених нормативних актів призведе до значних негативних наслідків.

Міністерство освіти і науки України закликає наукові установи, заклади вищої освіти, інститути громадянського суспільства долучатися до громадського обговорення проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.

Детальніше: https://bit.ly/3aqAfTn, https://bit.ly/2DVrjcH, https://bit.ly/3iLbYtY

2020-08-15

Залишки освітньої субвенції можуть бути використані на організацію дистанційного навчання

Станом на 1 січня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів склали 5 257 097,7 тис. гривень. Із зазначеної суми 1 901 231,4 тис. грн мають цільове призначення відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1106-р та № 1109-р. Решту коштів у сумі 3 355 866,3 тис. грн місцеві органи влади мають використовувати відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6.

Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів, зазначених у частині першій статті 1032 Бюджетного кодексу України.

Порядком та умовами надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначений перелік напрямів, на які насамперед необхідно спрямовувати залишки освітньої субвенції, однак він не є вичерпним.

Таким чином, залишки коштів за освітньою субвенцією, що склалися на початок року, можуть бути спрямовані на будь-які напрями, що стосуються оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти.

За І півріччя 2020 року обсяг освітньої субвенції, який був перерахований Державною казначейською службою до місцевих бюджетів, склав 46 729 003,0 тис гривень. Станом на 1 липня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів становили 7 776 214,2 тис. гривень.

З огляду на те, що впродовж 2020/2021 навчального року в Україні будуть так звані «червоні зони» епідемічної небезпеки поширення COVID-19, в яких навчання буде переводитись у дистанційній формі, Міністерство освіти і науки рекомендує місцевим органам виконавчої влади використовувати зекономлені кошти насамперед на забезпечення проведення дистанційного навчання, зокрема на заохочення вчителів, оновлення матеріально-технічної бази та навчального обладнання закладів освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2PWAn3I

2020-08-15

Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:

– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;

– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;

– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;

– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;

– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;

– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;

– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;

– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;

– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;

– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.

Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.

Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:

– пошук проєктів на «European Research Area corona platform»
(завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);

– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);

– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).

Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими.

Детальніше: https://bit.ly/2PWBYGI, https://bit.ly/2E8chA1, https://bit.ly/3fZr3GT, https://bit.ly/3iUTtnl, https://bit.ly/2FlNSaR, https://bit.ly/3iJF2Co, https://bit.ly/348rFay

Фото: МОН

2020-08-15

Оновлено інформацію про українські наукові видання, які індексуються у Web of Science

На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у Web of Science. Наразі їх у SCIE 15 та у ESCI 69.

Детальніше: http://nrat.ukrintei.ua/publications/krashhi-praktyky/

2020-08-15

Кращі медичні вузи України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список медичних закладів вищої освіти, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу медичних ЗВО увійшли:

– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;

– Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;

– Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України;

– Харківський національний медичний університет;

– Національний фармацевтичний університет;

– Буковинський державний медичний університет;

– Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;

– Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського;

– Донецький національний медичний університет;

– Українська медична стоматологічна академія.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/42226/

2020-08-15

ООН: Десятиріччя науки про океан

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.

Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.

У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.

Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:

– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;

– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;

– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;

– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;

– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;

– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.

Детальніше: https://www.oceandecade.org, http://www.worldoceanassessment.org

2020-08-14

Вітрина нових надходжень НБУВ

Усі бажаючі можуть долучитись до Електронна вітрини нових надходжень до фонду національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, – поточної виставки, електронного каталогу, архіву виставок, а також вітрини нових надходжень фонду основного зберігання бібліотеки та взяти участь в опитуванні віддалених користувачів НБУВ.

Детальніше: https://bit.ly/3fXu1vc, https://bit.ly/3fZCVsa

2020-08-14

Наукові видання, індексовані у Web of Science

Web of Science – надійне джерело даних відкритого доступу. Понад 12 мільйонів статей для вільного читання доступні з 5000 журналів із повністю відкритим доступом, гібридних та передплатних видань.

Використання платформи Web of Science дозволяє оцінити ефективність інвестицій у НДР та сприяє розвитку відкритого доступу.

Розширений індекс наукового цитування (SCIE) забезпечує пошук в більш ніж 9200 найвпливовіших журналах світу зі 178 наукових дисциплін. База містить понад 53 мільйонів записів та 1,18 мільярда цитованих посилань починаючи з 1900 року і по теперішній час.

Індекс цитування соціальних наук (SSCI) забезпечує пошук серед понад 3400 найвпливовіших у світі журналів з 58 дисциплін соціальних наук. База містить понад 9 мільйонів записів та 122 мільйони цитованих посилань починаючи з 1900 року і по теперішній час.

Індекс цитування з мистецтва і гуманітарних наук (AHCI) забезпечує пошук серед понад 1800 найвпливовіших журналів в світі з 28 дисциплін мистецтва і гуманітарних наук. База містить понад 4,9 мільйони записів та 33 мільйони цитованих посилань починаючи з 1975 року і по теперішній час.

Індекс цитування нових джерел (ESCI) забезпечує пошук серед понад 7800 найякісніших журналів в світі з 254 дисциплін. База містить понад 3 мільйони записів та 74 мільйони цитованих посилань починаючи з 2005 року по теперішній час.

Ознайомитись із повним переліком видань, які станом на червень 2020 року індексуються у Web of Science, можна тут: http://nrat.ukrintei.ua/publications/web-of-science-nadijne-dzherelo-danyh-vidkrytogo/

Джерело: https://clarivate.com/webofsciencegroup/solutions/web-of-science-core-collection/, https://mjl.clarivate.com/home

2020-08-14

Кращі педагогічні вузи України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список педагогічних вишів, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу педагогічних ЗВО увійшли:

– Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;

– Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова;

– Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка;

– Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського;

– Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди;

– Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;

– Центральноукраїнській державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка;

– Криворізький державний педагогічний університет;

– Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

– Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/42227/

2020-08-13

2020-08-14