26-29 серпня 2020 року в онлайн форматі відбудеться захід, спрямований на встановлення зв’язку між офіційною освітою та бізнесом – V всеукраїнська конференція “Uni-Biz Bridge”.
26-29 серпня 2020 року в онлайн форматі відбудеться захід, спрямований на встановлення зв’язку між офіційною освітою та бізнесом – V всеукраїнська конференція “Uni-Biz Bridge”.
У програмі конференції передбачені:
– вебінари від компаній-роботодавців, спрямовані на покращення якості освіти в режимі онлайн;
– панельна дискусія «Дуальна освіта в онлайн-режимі»;
– конкурс ідей для бізнесу за наступною тематикою: залучення бізнесу до онлайн-семнарів; онлайн практика; стажування викладачів; проєкти з працевлаштування молоді.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».
У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».
Напрям КА2: SP є окремим компонентом міжнародного виміру Програми Erasmus+ у сфері освіти, професійної підготовки та молоді, що спрямований на підтримку інноваційних практик, а також реалізацію спільних ініціатив розвитку співробітництва, колегіального навчання та обміну досвідом на європейському рівні.
З Базою проєктів Erasmus+ за участі України можна ознайомитись на сайті Еразмус+.
Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.
Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.
Серед переможців 38 проєктів, у яких беруть участь представники України: 25 Modules, 2 Centre of Excellence, 5 Chairs, 5 Projects, 1 Support to Associations. Іх координуватимуть 24 українських організації а саме: 21 заклад вищої освіти, 2 громадські організації та 1 дослідницький заклад.
Інформація щодо проєктів-переможців розміщена на сайті Виконавчого агентства із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури.
Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».
Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».
У документі наводяться ризики, з якими стикаються технологічні компанії.
Нові технології можуть у багатьох відношеннях істотно вплинути на динаміку розвитку конфліктів, наприклад:
– використання технологій штучного інтелекту у збройних конфліктах;
– технології розпізнавання осіб можуть негативно вплинути на недоторканність приватного життя, безпеку і доступ до соціальних послуг;
– контроль за переміщенням в умовах COVID-19 для якого використовуються технології стеження тощо.
У зв’язку з цим JustPeace пропонує кілька можливих варіантів дій для технологічних компаній. Головна їх рекомендація – прийняти чутливість до конфліктів як один з головних принципів при розробці та випуску продукції компанії. Це означає застосування заходів, спрямованих на мінімізацію негативних впливів.
Використання підходу чутливості до конфліктів несе у собі ряд вигід, серед яких:
– зниження юридичної відповідальності;
– зниження репутаційних витрат і збитків ідентичності бренду;
– підвищення фінансової захищеності;
– підвищення впливовості компаній, які першими прийняли та застосували на практиці підхід чутливості до конфліктів.
Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
У ЄС 2,8 мільйона суб’єктів соціальної економіки, на які припадає 6,3% зайнятості. Однак вплив цих організацій виходить далеко за рамки згаданих цифр. Суб’єкти соціальної економіки присутні у більшості економічних секторів – від охорони здоров’я і освіти до банківської справи та комунальної сфери. Деякі з них є невеликими некомерційними організаціями, а інші – великими підприємствами з міжнародним охопленням.
Відмінною рисою соціальної економіки є: 1) задоволення соціальних або екологічних потреб; 2) організація економічної діяльності, що спирається на місцеві особливості, з великою залученістю зацікавлених сторін; 3) робота у тісній співпраці з іншими економічними суб’єктами та зацікавленими сторонами. Метою соціальної економіки традиційно вважалось «усунення» соціальних проблем (таких, як бездомність, ізоляція на ринку праці та інші форми соціальної ізоляції, з якими стикаються вразливі групи).
Соціальна економіка виявилася «першопрохідцем» у виявленні та впровадженні соціальних інновацій та альтернативних способів організації економічної діяльності. ОЕСР у своїй новій публікації надає рекомендації щодо заходів, які можуть бути спрямовані на підтримку й розвиток соціальної економіки.
Станом на 31.07.2020 в Україні зареєстровано 1109 наукових фахових видань, з них 69 – виключно електронні. Вони згідно вимог Наказу МОН № 32 від 15.01.2018 розподілені за двома категоріями: до категорії “А” віднесено 99 видань, “Б” – 1010 видань.
Станом на 31.07.2020 в Україні зареєстровано 1109 наукових фахових видань, з них 69 – виключно електронні. Вони згідно вимог Наказу МОН № 32 від 15.01.2018 розподілені за двома категоріями: до категорії “А” віднесено 99 видань, “Б” – 1010 видань.
Станом на 31.07.2020 до міжнародних наукометрічних баз Scopus та Web of Science (Core Collection) одночасно входить 32 вітчизняних наукових видання.
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».
У ньому представлений цілісний політичний підхід до проблеми дезінформації шляхом вивчення ряду заходів у відповідь, заснованих на принципах відкритого уряду, таких як прозорість, чесність, підзвітність і участь зацікавлених сторін.
Документ пропонує аналіз змін, які впливають на медіа та інформаційні екосистеми, головна з яких – зростання цифрових платформ, а також рекомендує кроки, які ОЕСР може зробити для підтримки політики у цій сфері.
Спираючись на наслідки цього мінливого ландшафту, автори дослідження основну увагу приділили чотирьом напрямкам політики:
– спілкуванню з громадськістю для поліпшення діалогу між урядом і громадянами;
– прямим заходам щодо виявлення дезінформації та боротьби з нею;
– нормативно-правовій політиці;
– засобам масової інформації і громадянським відповідям, які підтримують більш досконалі інформаційні екосистеми.
На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у SCOPUS. Наразі їх 74.
На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у SCOPUS. Наразі їх 74.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
На офіційному сайті ОЕСР доступні для ознайомлення документи з державного управління. Це обрані дослідження політики державного управління, підготовлені для використання в рамках ОЕСР, у яких розглядаються такі питання, як пенсії, старіння, управління, оплата праці, децентралізація в державному секторі тощо.
Зокрема:
– «Реакція керівництва на дезінформацію» (11 серпня 2020; № 39);
– «Перевірка фактів: наскільки гарними є заходи реагування державного сектора та як їх поліпшити?» (12 травня 2020; № 38);
– «Життєвий цикл інновацій у державному секторі ОЕСР» (01 травня 2020; № 37);
– «Комплексне управління для послідовної реалізації ЦСР у Єгипті» (09 липня 2020; № 35).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.
Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.
Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.
Досліджувалися такі питання:
– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;
– наявна інфраструктура відкритості;
– контент;
– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;
– юридичні та нормативні аспекти;
– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.
Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.
Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.
Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
