Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate.
Міністерство цифрової трансформації та Експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту розпочали співпрацю з глобальною філантропічною організацією Luminate.
У межах співпраці Luminate підтримуватиме діяльність Мінцифри та Комітету з метою сприяння процесу розбудови в Україні галузі штучного інтелекту, науки про дані та розробки національної політики у цій сфері. Зокрема планується відкриття лабораторій штучного інтелекту в різних регіонах України, упровадження технології штучного інтелекту в систему юстиції.
У 2020 році Уряд прийняв Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка спрямована на визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку технологій ШІ та їх інтеграцію в економічно важливі сектори держави. Наразі відповідно до Oxford Government AI Readiness Index 2020 Україна є одним з лідерів за кількістю компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі.
Експерти вважають, що ухвалення Концепції, плану дій та утворення Комітету сприятиме удосконаленню державної політики та підтримає розвиток в Україні цифрових послуг, становлення цифрової економіки та інформаційного суспільства, а також підвищуватиме глобальну конкурентоспроможність України.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Довгострокові наслідки COVID-19 для довкілля» із серії документів «Відповіді політики ОЕСР на коронавірус (COVID-19)».
У звіті аналізується довгострокові наслідки пандемії COVID-19 та пов’язані з нею відповідні урядові рішення. Зокрема, прогноз галузевих та регіональних змін у економіці до 2040 року пов’язується з цілою низкою екологічних впливів, включаючи викиди парникових газів, викиди забруднювачів атмосферного повітря, використання сировини та зміну землекористування. Зазначається, що короткотермінове зменшення навантаження на довкілля, яке відбулось під час карантину, має велике значення. Однак по мірі того, як економіка поступово відновлюється, викиди збільшуватимуться, а темпи їх зростання повернуться до базових прогнозних рівнів до COVID.
В опублікованому огляді наведені ключові висновки: – заходи реагування на COVID-19 мають значний коротко- та довгостроковий вплив на макроекономічну діяльність, а також на структуру економіки, яка відіграє ключову роль у впливі на екологію; – короткотермінове зменшення тиску на довкілля є значним: викиди, пов’язані з енергією, зменшились на 7%, екологічний тиск, пов’язаний із сільським господарством, меншим (близько 2%), скорочення використання неметалевих корисних копалин, включаючи будівельні матеріали, досягло двозначних цифр; – довгострокові зміни у навантаженні на навколишнє середовище залежатимуть в основному від економічних факторів. Такі галузі, як виробництво та будівництво страждають більше, ніж такі, як сільське господарство. Регіональні відмінності також суттєві, що матиме довгострокові наслідки (наприклад, в Індії); – прогнозується довгостроковий, потенційно постійний, знижувальний вплив на рівень екологічного навантаження у розмірі в 1-3%, залежно від показника капіталомісткості економічної діяльності.
Втім, вплив пандемії на секторальну економічну активність поки детально не оцінено. У багатьох країнах ще належить визначити пакети заходів щодо відновлення економіки. Кампанія з вакцинації призведе у разі успіху до меншого ризику захворюваності та тяжкості перебігу хвороби. Але швидкість, з якою життя “повертається до нормального стану”, ще належить з’ясувати. Багато країн оголосили, що їх пакети відновлення будуть “зеленими”, однак, не передбачили підтримку екологічних товарів і послуг. Потребує також окремого дослідження питання щодо того, наскільки пакети заходів по відновленню економіки і суспільного життя спрямовують урядову підтримку конкретним екологічно відповідним секторам економіки.
26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.
26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.
Рішення Уряду створює правові підстави для виплати зазначених стипендій та сприятиме реалізації державної молодіжної політики, спрямованої на створення умов для підвищення життєвого рівня і матеріальне заохочення студентської молоді.
Стипендії отримають 99 студентів та 22 аспіранти. Розмір академічної стипендії КМУ для студентів становить 2 480 грн, для аспірантів – 7 922 грн.
Кандидати на отримання стипендії висувались вченими радами закладів вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування.
На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.
На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.
Зокрема, представлені наступні дані за 2020 рік та період 2010-2020 роки: – витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт (2010-2020 рр.); – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь (2010-2020 рр.); – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за категоріями персоналу (2010-2020 рр.); – витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт за регіонами за 2020 рік; – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, за регіонами за 2020 рік; – кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу та регіонами за 2020 рік.
Також на фейсбук-сторінці Євростату опубліковані окремі дані щодо розвитку науки. Зокрема, у 2020 році у ЄС майже 73 млн осіб працювали у сфері науки та технологій, близько 37,5 млн (51,3%) з них – жінки. Найбільша частка науковиць була зафіксована в Литві (63,7%) та Латвії (62,9%), найнижча – на Мальті (45,2%).
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.
Результатом співпраці має стати розробка інноваційної замкнутої системи очистки стічних вод та повторного їх використання у текстильному виробництві. Завдання вчених відділу біомолекулярної електроніки ІМБГ НАН України – розробка мультибіосенсорної системи безперервного моніторингу очистки стічних вод у режимі реального часу.
Разом з іншими партнерами науковці Інституту розроблятимуть систему управління процесом моніторингу на основі прогнозуючих моделей з використанням штучного інтелекту (AI-enable MPC system). Така система буде впроваджена для моніторингу ключових показників ефективності процесу очищення стічних вод під час виробництва текстилю.
Проект Waste2Fresh фінансується Програмою Горизонт 2020 і націлений на розроблення інноваційних рішень для текстильної промисловості для вирішення проблеми дефіциту прісноводних ресурсів та промислового забруднення води.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.
У документі подано інформацію про зміни клімату Землі, перепад температур, загрози екосистемам та біорізноманіттю, водним ресурсам, екстремальні погодні явища, а також показано, як це впливає на виробництво продуктів харчування, добробут людей, соціально-економічну діяльність.
Узагальнено політичні виклики, пов’язані з впливом викидів парникових газів, вирішення яких має полягати у впроваджені національних та міжнародних стратегій стабілізації концентрацій цих газів у атмосфері на рівні, який обмежує небезпечне втручання в кліматичну систему, а також управлінні ризиками, спричиненими зміною клімату.
Проаналізовані нормативні документи щодо вимірювання прогресу та продуктивності боротьби зі зміною клімату. Екологічні показники оцінюються на основі наступних документів, а також внутрішніх та міжнародних цілей і зобов’язань: Порядок денний для сталого розвитку до 2030 року (2015 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Кіотський протокол (1997 р.); Паризька хартія (2015 р.); Зобов’язання лідерів G20 (2009 р.).
Надається перелік показників викидів парникових газів та їх нормативні значення: – викиди парникових газів: рівень, інтенсивність, розподіл за джерелами і секторами; – річна зміна температури поверхні за країнами та регіонами; – викиди CO2 від використання енергії; – викиди на основі виробництва: рівень, інтенсивність, продуктивність, частка транспорту; – викиди на основі попиту (викиди, що втілюються у міжнародній торгівлі та внутрішньому кінцевому попиті – вуглецевий слід): інтенсивність, продуктивність за секторами; – споживання енергії: постачання та поєднання енергії, інтенсивність, частка відновлюваних джерел енергії тощо.
На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз.
На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз.
Дослідження проводилось у 50 країнах. Встановлено, що у більшості випадків у освітніх програмах не розглядаються питання, пов’язані з кліматичними проблемами, і лише у 19% йшлось про біорізноманіття. Це свідчить про нестачу уваги до соціально-емоційних навичок і компетенцій, орієнтованих на дії, що мають центральне значення для діяльності в галузі навколишнього середовища і клімату.
Близько 1600 вчителів і керівників навчальних закладів стали учасниками онлайн-опитування, проведеного в рамках цього дослідження. Третина респондентів зазначила, що питання, пов’язані з навколишнім середовищем, не входять до програми підготовки вчителів.
ЮНЕСКО наголошує на необхідності зробити екологічну освіту складовим компонентом навчальних програм в усіх країнах до 2025 року. Для цього організація працює з усіма 193 державами-членами задля підтримки реформи навчальних програм і відстеження прогресу щодо поширення знань, навичок, цінностей і підходів, необхідних для здійснення позитивних змін і захисту майбутнього планети.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.
Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.
Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем: – низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу; – застарілий зміст освіти з навчальних предметів; – недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки; – відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти; – відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик; – забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки; – незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти; – недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.
Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей: – цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним; – працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями; – зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам; – послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними; – дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.
Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.
Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.
Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища.
Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища.
Меморандум передбачає співпрацю за такими напрямами: – впровадження найкращих практик для створення сприятливого правового режиму для сталого розвитку IT-сфери; – здійснення торгових місій технологічних компаній у Північну Америку, Близький Схід та європейські ринки; – посилення українського бізнесу на локальному та глобальних ринках; – розвиток освітніх ініціатив з фокусом на інновації, управління стартапами та збільшення кількості ІТ-фахівців.
У рамках співпраці запускається спеціальний правовий режим для IT-компаній «Дія.City», створюється легальний ринок віртуальних активів та проєкт е-резидентства. Програма USAID КЕУ допомагатиме системному розвитку ІТ-індустрії, включно зі створенням сприятливого правового середовища, розвитку ІТ-освіти, а також стартапів і продуктових компаній в Україні.
21 травня 2021 року ЮНЕСКО та Всесвітній банк оголосили про запуск рамки для дій щодо відновлення, розвитку та економічного зростання творчих міст.
21 травня 2021 року ЮНЕСКО та Всесвітній банк оголосили про запуск рамки для дій щодо відновлення, розвитку та економічного зростання творчих міст.
Проєкт орієнтований на те, щоб підтримати розвиток міст, зробити їх креативними, будувати стійкі екосистеми, де культурні та творчі галузі можуть повною мірою сприяти економічному зростанню, соціальній інтеграції та інноваціям.
Творча економіка є одним з найбільш швидкозростаючих секторів світової економіки. Вона генерує доходи, створює робочі місця і приносить експортні доходи. Культурні та креативні галузі щорічно забезпечують глобальний дохід в розмірі 2250 млрд дол. США та експорт у розмірі понад 250 млрд дол. США, забезпечують майже 30 млн робочих місць у всьому світі і наймають більше людей у віці від 15 до 29 років, ніж будь-який інший сектор економіки.
Культурний сектор був спустошений в усьому світі внаслідок кризи COVID-19, але культурні та творчі індустрії мають значний невикористаний потенціал, який здатний допомогти містам відновитись і досягти стійкого розвитку.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
