29 квітня 2021 року Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти оголошено конкурс до галузевих експертних рад.
29 квітня 2021 року Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти оголошено конкурс до галузевих експертних рад.
Конкурс проводиться відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад. Він має забезпечити заповнення наступних вакантних посад: – 02 «Культура і мистецтво» за спеціальністю «024 Хореографія»; – 02 «Культура і мистецтво» за спеціальністю «026 Сценічне мистецтво»; – 04 «Богослов’я»; – 06 «Журналістика»; – 12 «Інформаційні технології»; – 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю «293 Міжнародне право».
Умови участі у конкурсі оприлюднені на сайті Національного агентства із забезпечення якості освіти.
Опубліковано щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти закладів за показниками даних наукометричної бази Scopus від Освіта.ua.
Опубліковано щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти закладів за показниками даних наукометричної бази Scopus від Освіта.ua.
Матеріали рейтингу побудовані на показниках цитованості наукових статей, автори яких мають афіляцію до відповідних закладів вищої освіти, проіндексованих у базі даних Scopus. Як відомо, Scopu постійно індексує понад 20 тисяч наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук, зокрема – наукові журнали, матеріали конференцій та книжкові видання.
У рейтинговій таблиці Освіта.ua українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, в основі якого лежить інформація про кількість наукових публікацій та кількість їх цитувань.
Згідно з результатами нинішнього рейтингу, найвищі значення Гіршу серед ЗВО має Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
До першої десятки поряд із ним також увійшли: – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна; – Львівський національний університет ім. Івана Франка; – Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова; – Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»; – Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича; – Національний університет «Львівська політехніка»; – Сумський державний університет; – Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; – Донецький національний медичний університет.
28 квітня 2021 року Національний фонд досліджень України представив свій сайт, який було оновлено відповідно до результатів спеціально проведеного опитування.
28 квітня 2021 року Національний фонд досліджень України представив свій сайт, який було оновлено відповідно до результатів спеціально проведеного опитування.
Фахівцями НФДУ були ретельно вивчені та враховані відгуки і пропозиції користувачів, що дозволило внести зміни до його структури та зовнішнього вигляду. На оновленому сайті представлена наступна інформація, зведена до кількох розділів: – про НФДУ – нормативно-правова інформація про фонд, його структуру, етичні принципи, експертні процедури, міжнародну співпрацю тощо; – конкурси – статус конкурсів та їх напрями, джерела фінансування, правила участі для зацікавлених осіб, відомості про оголошені та завершені конкурси, звітність; – грантоутримувачам – порядок фінансування, правила підготовки документів для отримання грантів, результати конкурсного відбору, відповіді на найбільш поширені запитання; – інформаційні ресурси – публічна інформація, дані про державні закупівлі, протоколи засідань Наукової ради НФДУ, результати внутрішнього аудиту тощо; – новини; – контакти.
На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт міжнародної комісії щодо майбутнього освіти за березень 2021 року.
На сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт міжнародної комісії щодо майбутнього освіти за березень 2021 року.
Ініціативі ЮНЕСКО «Майбутнє освіти» більше року. Її започаткування дало поштовх глобальній дискусії про зміст освіти, навчання і знання у світі, який стає все більш складним, невизначеним і крихким.
У новому звіті представлена довідкова інформація про ініціативу, її мету та задачі, план роботи, пояснення основних положень, наведена відповідна аргументація та висновки щодо кожного розділу документу.
Документ структурований за наступними актуальними питаннями: – переосмислення гуманізму для спільного майбутнього; – напрямки у розвитку освіти, які перетворюватимуть суспільство: біотехнології, нейронауки, демографія, мобільність, зайнятість, управління, демократія, інтелектуальна деколонізація, різноманіття; – освіта до 2050 року: місце освіти в суспільстві, зміцнення загальної освіти, управління освітою, побудова інклюзивних освітніх екосистем, зміст і методи викладання та навчання; ключові ролі вищої освіти, глобальна солідарність, міжнародне співробітництво; – маніфест громадських дій.
Міжнародна комісія очікує на коментарі та пропозиції до звіту, особливо в частині наступних питань: наведена аргументація; визначення позицій, які вимагають додаткової уваги; перспективи та чинники майбутнього розвитку освіти.
Верховна Рада України у першому читанні прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків».
Верховна Рада України у першому читанні прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків».
Прийняття змін у законодавстві покликане забезпечити: – спрощення процесу створення наукових парків (НП), який нині ускладнено бюрократичними заходами, пов’язаними з нечітко визначеним правовим статусом та організаційно-правовою формою НП; складним та довготривалим процесом створення НП; обмеженнями на внески до статутного капіталу НП; не конкретизованою участю НП у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок; складністю взаємодії між закладом вищої освіти/науковою установою та НП; відсутністю чіткого механізму виконання проєктів НП; обмеженістю джерел фінансування НП); – надання можливості закладу вищої освіти та науковій установі засновувати декілька наукових парків; – врегулювання фінансово-майнових відносин, пов’язаних з відсутністю у НП власної інфраструктури та необхідністю витрачання значного обсягу їх коштів на оренду приміщень та обладнання.
Законопроєкт розширює права закладів вищої освіти та наукових установ щодо створення та підтримання діяльності НП. Їм надається право: – створювати наукові парки без погодження із МОН та самостійно визначати напрями їх діяльності; – надавати в оренду приміщення для розміщення наукових парків на пільгових умовах (1 грн орендної плати за 1 метр квадратний орендованої площі).
Законопроєкт розроблено на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. №471 та Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. №534.
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі.
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі.
Прийняте рішення сприятиме розвитку сфери відкритих даних та доступності громадян України до понад 1000 наборів відкритих даних.
Серед нових наборів даних, обов’язкових для оприлюднення, є фінансова звітність компаній, відомості Державного земельного кадастру, база даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів тощо.
Постановою також передбачене створення Центру компетенцій у сфері відкритих даних — порталу «Дія. Відкриті дані». Центр компетенцій мітитиме інформацію про роботу з відкритими даними розпорядників, ІТ-спеціалістів і користувачів. Наразі сервісами на основі відкритих даних користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців.
Поряд з тим, постанова закріплює принципи Міжнародної хартії відкритих даних, зокрема відкритості за замовчуванням; оперативності; доступності використання; забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі та забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання; інтероперабельності; постійної застосовності; інклюзивності розвитку.
Вперше в Україні вводиться поняття «інформаційного аудиту», тобто аналізу розпорядником інформації щодо наявності, стану, форматів, процесів управління та використання усієї інформації, яка перебуває в його володінні. За розпорядниками закріплюється обов’язок проводити його щонайменше раз на рік з обов’язковою публікацією результатів на порталі відкритих даних. Це перший крок до побудови якісної системи управління даними в Україні.
Мінцифри поставило перед собою амбітну мету – забезпечити входження України упродовж найближчих трьох років до топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. У зв’язку з цим найближчим часом на розгляд Уряду буде винесена Стратегія розвитку сфери відкритих даних в Україні.
Британське видання Times Higher Education опублікувало рейтинг впливу університетів на соціальний та економічний розвиток (University Impact Rankings 2021).
Британське видання Times Higher Education опублікувало рейтинг впливу університетів на соціальний та економічний розвиток (University Impact Rankings 2021).
До п’ятірки найкращих університетів згідно цього рейтингу увійшли: University of Manchester (UK), University of Sydney (Australia), RMIT University (Australia), La Trobe University (Australia), Queen’s University (Canada).
Впродовж 2019-2021 років рейтинг удосконалювався та розширювався: у 2019 р. в ньому було представлено 450 ЗВО з 76 країн світу, у 2020 – відповідно 766 з 85 країн, у 2021 році – 1115 з 94 країн. Поступово він набирав популярність та розширював свою географію.
У 2021 році до рейтингу увійшли 15 закладів вищої освіти України. Це здебільшого технічні та політехнічні університети (7 ЗВО), класичні університети (6 ЗВО), а саме: Національний університет «Львівська політехніка»; Національний університет «Острозька Академія»; Львівський національний університет імені Івана Франка; Сумський державний університет; Чернігівський національний технологічний університет; Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Харківський національний університет радіоелектроніки; Херсонська державна морська академія; Національний фармацевтичний університет; Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського; Ужгородський національний університет.
Для формування рейтингу використовувались 17 показників цілей сталого розвитку, визначених ООН. Серед них: – подолання бідності; – подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства; – забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці; – забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх; – забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат; – забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією; – забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх; – сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх; – створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям; – скорочення нерівності; – забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів; – забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва; – вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками; – збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку; – захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття; – сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях; – зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.
На офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опубліковано черговий випуск Консенсус-прогнозу «Вплив COVID-19 на економіку і суспільство країни: підсумки 2020 року та виклики і загрози постпандемічного розвитку».
На офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опубліковано черговий випуск Консенсус-прогнозу «Вплив COVID-19 на економіку і суспільство країни: підсумки 2020 року та виклики і загрози постпандемічного розвитку».
У випуску, який підготовлено у співпраці з ЮНІСЕФ, висвітлені виклики, які постали перед світовою економікою та економікою України внаслідок світової рецесії та введення в Україні обмежувальних заходів.
Консенсусна оцінка дещо покращилася порівняно з попередньою. Зокрема, очікується зростання ВВП у 2021 році на рівні 4,1% (порівняно з попередньою оцінкою 3,2% станом на липень 2020 року) та на 2022 рік прогнозується на рівні 3,7% (3,5% попередня оцінка відповідно).
Бюджетне стимулювання, запроваджене для підтримки населення та бізнесу, зберігатиме високі позиції, що має своє відображення у розмірі дефіциту бюджету, який за оцінками експертів порівняно з 2020 роком поступово зменшуватиметься, але буде вищим за попередні оцінки (консенсусна оцінка на 2021 рік становить «мінус» 4,9% від ВВП проти «мінус» 3,4% попередньої оцінки консенсус-прогнозу, на 2022 рік – «мінус» 4,3% на відміну від «мінус» 2,8%).
Поступово збільшуватиметься потреба у робочій силі і рівень безробіття знижуватиметься, але не вийде на допандемічний рівень (консенсусна оцінка на 2021 рік збереглася на рівні попередньої і становила 9,2%, на 2022 рік – дещо підвищилася до 8,7% на відміну від попередніх 8,5%).
Консенсусна оцінка інфляції (у розрахунку грудень до грудня) на 2021 рік становить 7,4% проти 6,0% (попередньої оцінки консенсус-прогнозу), на 2022 рік – 6,6% на відміну від 6,0% відповідно.
У 2023-2024 роках, на думку експертів в Україні, триватиме зростання на рівні 3,5% у 2023 році та 3,9% у 2024 році, а інфляція повернеться до цільових орієнтирів НБУ (5,7% у 2023 році та 5,1% у 2024 році).
Основними позиціями консенсус-прогнозу є: – динамізм та невизначеність поточної ситуації як в Україні, так і у світі, що наразі формується під впливом фактору пандемії та вакцинації, запроваджених заходів підтримки економіки з боку влади різних країн; – існування низки ризиків, що створюють загрозу для сталого зростання вітчизняної економіки; – відновлення зовнішнього попиту та можливості і обмеження, які у зв’язку із цим може отримати Україна; – зростання витратності, що підживлює інфляційні процеси в Україні і в світі, але згасатиме з часом; – необхідність відновлення інвестиційної активності.
Представлений у документі прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2024 роки розраховано на базі матеріалів, наданих експертами і не є офіційними прогнозними оцінками установ, що його склали.
Освітній серіал про фінанси для молоді «Фінансовий сенсей» підготовлений Міністерством цифрової трансформації у співпраці з Національним банком України та Першим Українським Міжнародним Банком.
Освітній серіал про фінанси для молоді «Фінансовий сенсей» підготовлений Міністерством цифрової трансформації у співпраці з Національним банком України та Першим Українським Міжнародним Банком.
Серіал розглядає реальні життєві ситуації, що стосуються планування бюджету, заощаджень, правил накопичення коштів для реалізації планів на майбутнє, користування кредитним лімітом, оптимізації витрат й економії на сплаті відсотків, убезпечення від кібершахраїв, управління рахунками онлайн тощо. Зокрема, в освітньому серіалі «Фінансовий сенсей» висвітлюються наступні питання: – як спланувати власний бюджет; – переваги та недоліки кредитних карток; – банк у телефоні; – переваги мобільного банкінгу; – покупки онлайн; – фішингові сайти; – фінансові шахрайства; – сashback та програми лояльності.
Особливістю нового освітнього серіалу про фінанси є те, що він адресований молоді, представлений у молодіжному форматі, де комбінуються навчання та розваги, а корисна інформація та поради «запаковані» у формат, привабливий для молодої аудиторії.
Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти Academic IQ представила на своєму сайті нові матеріали традиційної рубрики Infobulletin. Нинішній, чотирнадцятий номер бюлетеня присвячений темі аутсорсингу завдань.
Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти Academic IQ представила на своєму сайті нові матеріали традиційної рубрики Infobulletin. Нинішній, чотирнадцятий номер бюлетеня присвячений темі аутсорсингу завдань.
У випуску йдеться про завдання на замовлення, куплені наукові роботи здобувачів освіти, неправомірну допомогу у написанні робіт кваліфікаційних та інших робіт, які здобувачі мають готувати самостійно.
Зокрема, детально розглядаються наступні питання: – сутність аутсорсингу завдань та особливості боротьби з цим явищем; – причини, які сприяють розповсюдженню аутсорсинга завдань; – заходи запобігання аутсорсингу завдань, які застосовують провідні заклади вищої освіти світу; – дії викладача, які покликані утримати студента від аутсорсингу письмових завдань; – законодавство країн світу проти аутсорсингу завдань.
Ознайомитися з матеріалом можна на сайті Academic IQ.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
