Національний репозитарій академічних текстів

Заява Академічної групи «Наука та інновації»

Національна академія наук України оприлюднила заяву Академічної групи «Наука та інновації», підписаної членом-кореспондентом НАН України Негрійко А.М. та академіком НАН України Яцківим Я.С. і направленої на ім’я Прем’єр-міністра і Міністра освіти і науки України.

Документ містить аналіз стану секторів української науки, констатацію негативних та позитивних тенденцій, пропозиції щодо розвитку вітчизняної науки. Зокрема автори заяви пропонують наступне:
– запровадження у відповідності до вимог національного законодавства та рекомендацій міжнародного незалежного аудиту наукової та інноваційної системи України, гнучкої системи фінансування досліджень, яка б включала як конкурсне фінансування порівняно короткострокових проєктів (через гранти НФД, МОН, інших міністерств та відомств), так і базове фінансування, яке б дозволяло університетам вибудовувати наукову політику принаймні на середньострокову перспективу;
– посилення інтеграції досліджень у ЗВО та НАН України через механізми різних грантових програм для підтримки спільних університетсько-академічних проєктів, розширення практики наукового та науково-педагогічного сумісництва, укладання прямих договорів про співпрацю між НАН і провідними університетами та громадськими науковими організаціями;
– запровадження ефективних механізмів створення центрів колективного користування сучасним науковим обладнанням в усіх секторах української науки незалежно від відомчого підпорядкування;
– запровадження ефективних систем доступу до міжнародних баз науково-технологічної інформації;
– запровадження ефективних інструментів підтримки молодих дослідників (зокрема, через широко використовуваний у світі інструмент пост-доків, який дає змогу вченому впродовж визначеного періоду після захисту дисертації працювати в обраній ним команді високого рівня);
– поглиблення інтеграції України в Європейський дослідницький простір, термінове відновлення дії базової Угоди про науково-технологічне співробітництво між Україною і ЄС від 2002 року та початок переговорів щодо умов участі України в новій рамковій програмі ЄС «Горизонт Європа»;
– створення дієвої сучасної інноваційної системи та доступних для науковців механізмів комерціалізації їх інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/3dfJt6U

Фото: НАНУ

2021-03-30

Опитування закладів вищої освіти щодо екологізації

З 17 березня по 11 квітня 2021 року Європейська асоціація університетів проводить опитування щодо екологізації у ЗВО.

Заклади вищої освіти є важливими суб’єктами переходу до вуглецевої нейтральності, стійких суспільств та економік. Вони покликані відігравати ключову роль у досягненні цілей сталого розвитку ООН, Порядку денного 2030, а також ініціативи Європейського Союзу «Зелений курс».

Зважаючи на це, Європейська асоціація університетів ініціювала опитування щодо екологізації, яке дозволить сформувати реальну картину внеску ЗВО та на цій основі опрацьовувати пропозиції щодо подальших заходів і політик. Університетам пропонується долучитись до первинного опитування, розкривши свої підходи та висвітлити діяльність у галузі екологізації. Під останньою розуміють підвищення обізнаності та вжиття конкретних заходів до побудови зеленого й екологічного університету.

Результати опитування в узагальненому вигляді та висновки, підготовлені експертами, будуть оприлюднені під час «Зеленого тижня ЄС», який відбудеться 31 травня – 4 червня 2021 року.

Інтернет-анкета відкрита для всіх вищих закладів освіти Європейського простору та країн-партнерів ЄС у Східному та Південному сусідстві.

Детальніше: https://bit.ly/2PEBxnA, https://bit.ly/3fvySY3, https://bit.ly/3szUBSk

Фото: Скріншот

2021-03-30

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 22 березня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp

2021-03-30

20 років Європейській асоціації університетів

Рішення про створення EUA було прийняте під час Установчої Генеральної Асамблеї 29-30 березня 2001 року. Двадцять років тому члени Асоціації європейських університетів та Конфедерації ректорських конференцій Європейського Союзу об’єднали зусилля для створення нової організації – Європейської асоціації університетів як єдиного у Європі представницького органу для всіх учасників сектору вищої освіти, університетів та їх національних асоціацій.

Асоціація закликає до різних святкових активностей, включаючи короткі відеозвернення, листи, програми заходів, звіти про досягнення, дискусії щодо майбутнього Асоціації, її нової стратегії, яку було прийнято у минулому році, а також перспектив університетського сектору на період до 2030 року.

Подати свої пропозиції щодо організації святкування можуть усі бажаючі до 31 серпня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3m3CgKY, https://bit.ly/2QFox1h, https://bit.ly/3u41U58, https://bit.ly/2Pkaa23

Фото: EUA

2021-03-29

Європейський освітній простір

Європейська Комісія підтримує ініціативи зі сприяння розвитку Європейського освітнього простору, оскільки їх реалізація надасть можливість молоді скористатись найкращою освітою та професійною підготовкою для пошуку роботи по всій Європі.

Ключовий документ щодо побудови Європейського освітнього простору було оприлюднено 30 вересня 2020 року на сайті Європейської комісії. У ньому визначено шляхи формування та розвитку Європейського освітнього простору на період до 2025 року й акцентовано на переході освіти та підготовки кадрів до цифрової ери.

Перший пакет заходів щодо формування європейського освітнього простору включає: ключові компетентності для навчання впродовж життя; цифрові навички; спільні цінності та інклюзивна освіта. Другий пакет ініціатив стосується ролі освіти, молоді та культури у побудові майбутнього Європи через реалізацію програми Еразмус +, політичну співпрацю в галузі освіти та професійної підготовки, підтримку реформ, цілеспрямоване використання європейських фондів.

Ініціативи комісії, зокрема, які полягають у наступному:
– проведення часу за кордоном для навчання та саме навчання повинно стати нормою;
– кваліфікація школи та вищої освіти повинна бути визнана в усьому ЄС;
– знання двох мов на додаток до рідної має бути стандартним;
– кожен повинен мати можливість отримати високоякісну освіту, незалежно від свого соціально-економічного походження;
– люди повинні мати сильне почуття ідентичності європейця, європейської культурної спадщини та її різноманітності.

Детальніше: https://bit.ly/3u5G954, https://bit.ly/2PKOigs, https://bit.ly/2PDOFcr, https://bit.ly/3rzqB82, https://bit.ly/2QH79cu

2021-03-29

Фото: Скріншот

2021-03-29

Україна приєдналася до Боннської заяви щодо свободи наукових досліджень

Міністерство освіти і науки України приєдналось до Боннської заяви, – спільної декларації країн Європейського дослідницького простору щодо свободи наукових досліджень та вільного руху дослідників.

Боннська заява була ініційована Федеральним міністерством освіти і науки Німеччини під час головування ФРН у Раді Європейського Союзу та прийнята 20 жовтня 2020 року у м. Бонн під час Міністерської конференції з питань Європейського дослідницького простору.

Метою Декларації є визначення чіткої позиції щодо захисту академічної свободи в межах Європи. Документом встановлено принципи та цілі наукових досліджень, визнано їх в якості основи міжнародного співробітництва у галузі науки, досліджень та інновацій.

Підписання відбулось у березні 2021 року в рамках 13-го засідання українсько-німецької робочої групи з науково-технологічного співробітництва.

Детальніше: https://bit.ly/3cz6nXH, https://bit.ly/3wn9muj

Фото: Скріншот

2021-03-29

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються

До Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються, створеної Інститутом ЮНЕСКО з освіти впродовж життя, входять 3 українських міста – Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ.

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються, створена з метою сприяння спільнотам міст у розширенні індивідуальних прав і можливостей особистості у навчанні протягом життя і, як наслідок, – розвитку соціальної згуртованості та підтримки економічного зростання міст, регіонів і країн. Мережа допомагає діалогу між містами у питаннях політики, сприяє встановленню зв’язків і партнерських відносин, забезпечує розвиток потенціалу, розробку засобів заохочення й визнання прогресу.

Міста, що навчаються:
– ефективно мобілізують свої ресурси у кожному секторі для сприяння інклюзивному навчанню від базової до вищої освіти;
– підтримують навчання у сім’ях та громадах;
– полегшують навчання на робочому місці;
– розширюють використання сучасних технологій навчання;
– підвищують якість та досконалість у навчанні;
– виховують культуру навчання протягом усього життя.

Навчання впродовж життя закладає основу для стійкого соціального, економічного та екологічного розвитку. Дослідження показали, що ті, хто навчаються впродовж життя, краще підготовлені для адаптації до змін у своєму середовищі. Навчання протягом усього життя та суспільство, що навчається, відіграють життєве важливу роль у розширенні прав і можливостей громадян та здійсненні переходу до стійких суспільств.

Учасники мережі підтримують Цілі сталого розвитку, роблячи акцент на ЦCР 4 “Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх” та ЦСР 11 “Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів”.

Детальніше: https://uil.unesco.org/lifelong-learning/learning-cities, https://bit.ly/39tQeRs

Фото: ЮНЕСКО

2021-03-29

Громадське обговорення проєкту наказу МОН щодо затвердження Критеріїв конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку магістрів

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу МОН «Про затвердження Критеріїв конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку магістрів на основі раніше здобутого освітнього ступеня бакалавра у закладах вищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, та закладах вищої освіти приватної форми власності».

Проєкт наказу підготовлений з метою визначення механізмів, порядку організації та проведення процедури розміщення державного замовлення на підготовку магістрів.

Документ визначає, що конкурсний відбір виконавців державного замовлення та розміщення державного замовлення на підготовку магістрів проводить конкурсна комісія МОН за спеціальностями (в окремих випадках – за предметними спеціальностями та спеціалізаціями окремих спеціальностей, визначеними наказами МОН) та формами здобуття вищої освіти на підставі визначених критеріїв.

У конкурсному відборі можуть брати участь ЗВО державної форми власності, що належать до сфери управління МОН та заклади вищої освіти приватної форми власності, що своєчасно подали заяву. Відокремленим структурним підрозділам та територіально відокремленим структурним підрозділам закладів вищої освіти державне замовлення на підготовку магістрів не надається.

Претенденти повинні забезпечити:
– наявність ліцензії за другим (магістерським) рівнем вищої освіти або для певних освітніх програм, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання;
– оголошення прийому вступників на конкурсні пропозиції;
– верифікацію в ЄДЕБО відкритих та фіксованих конкурсних пропозицій, створених відповідно до вимог Умов прийому на поточний рік;
– подання довідки про встановлення вартості освітніх послуг з урахуванням законодавства про індикативну собівартість;
– подання довідки про діяльність учасника.

Визначення обсягу державного замовлення проводиться пропорційно конкурсному балу за спеціально встановленою формулою розрахунку. Результати засідання конкурсної комісії розміщуються на офіційному сайті МОН.

Зауваження та пропозиції можна подати до МОН до 9 квітня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3ruZFGt, https://bit.ly/3rDJ2IL

2021-03-29

Інтеграція науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору

Міністерством освіти і науки України були здійснені важливі кроки для долучення України до рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Зокрема, підготовлені пропозиції щодо активізації діяльності наукових парків та підвищення ефективності здійснення ними інноваційної діяльності, сприятиме комерціалізації результатів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних розробок), а також заходи зі стимулювання трансферу технологій.

Затверджена оновлена дорожня карта з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору (ЄДП). Її впровадження має забезпечити:
– гармонізацію політики у сфері науки та інновацій зі стандартами та нормами ЄС;
– розширення доступу до наукових та інноваційних програм ЄС;
– розвиток дослідницьких інфраструктур України та їх інтеграцію до дослідницьких інфраструктур ЄС;
– створення сприятливих умов для міжнародної та міжгалузевої мобільності вчених;
– застосування принципів відкритої науки та використання інструментів відкритого доступу ЄС;
– розвиток інноваційної інфраструктури з урахуванням кращих європейських практик.

Детальніше: https://bit.ly/3m1lQTB, https://bit.ly/3cAxeTh, https://bit.ly/31wjd2r, https://bit.ly/31DyYEJ, https://bit.ly/2PHfSew

Фото: МОН

2021-03-29

Технологічні тенденції 2021: Звіт Всесвітньої організації інтелектуальної власності

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт щодо основних тенденцій у галузі інтелектуальної власності «WIPO Technology Trends Report 2021: Assistive Technologies».

Документ фокусується на питаннях розвитку асистивних технологій – інновацій, які допомагають подолати обмеження рухливості, вади зору та інші функціональні особливості, а також забезпечують більшу свободу для роботи та спілкування. Одним з основних трендів року, що минув, у звіті названо більш глибоке проникнення цих технологій до побутової електроніки. Аналіз патентних даних свідчить, що найбільша частка таких інновацій походить з Китаю, США, Німеччини, Японії та Південної Кореї.

Ключові висновки дослідження:
– у період з 1998 року до середини 2020 року опубліковано понад 130 тис. патентів, що належать до традиційних і новітніх асистивних технологій, при цьому кількість патентів, пов’язаних виключно з новітніми технологіями за вказаний період склала 15,6 тис.;
– кількість заявок, включаючи роботів-асистентів, системи «розумний дім», пристрої для людей з вадами зору та смарт-окуляри, зростала втричі швидше (у 2013-2017 роках середньорічні темпи зростання кількості таких заявок становили 17 %), ніж число заявок щодо традиційних асистивних технологій, причому кількість заявок зростає у категоріях «середовище» (середньорічні темпи зростання 42 %) і «рухова активність» (24 %);
– спостерігається зближення асистивних технологій зі споживчою електронікою йі медичними технологіями загального призначення;
– більшість новітніх асистивних технологій знаходяться на стадії розробки, а стадії комерціалізації досягли 18 %;
– провідну роль у сфері розробки асистивних технологій відіграють корпоративні гравці, включаючи спеціалізовані компанії (наприклад WS Audiology, Cochlear, Sonova, Second Sight і Össur);
– найбільший внесок у зростання масиву даних, що стосуються новітніх асистивних технологій, роблять університети і державні дослідницькі організації (на них припадає 23 % патентних заявок, а у сфері традиційних технологій – 11 %), при цьому особливо широко вони представлені у категорії «рухова активність» (34 % заявок).

Експерти наголошують на необхідності зробити асистивні інновації доступнішими для тих, хто від них залежить, оскільки наразі лише кожна десята людина в світі має доступ до необхідних допоміжних пристроїв. Публікація звіту ВОІВ покликана сприяти глобальним дискусіям з питань асистивних технологій, які проводяться в рамках Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та в рамках роботи Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Детальніше: https://bit.ly/3fnsodW, https://bit.ly/3cvXNJ3, https://bit.ly/3w3gcoB

Фото: Укрпатент

2021-03-29