Національний репозитарій академічних текстів

Навчання держслужбовців цифрової грамотності

Уряд підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» щодо питань проходження державної служби (постанова КМУ № 940 від 9 жовтня 2020).

Цифрову грамотність додано до вимог управління організацією роботи та персоналом і до переліку потреб у професійному навчанні, який визначається під час встановлення результатів виконання завдань державним службовцем.

Держслужбовці проходять оцінювання за процедурою, визначеною постановою КМУ від 23 серпня 2017 р. № 640. Після проведення оціночної співбесіди керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань держслужбовцем, в якій, зокрема, визначаються потреби у професійному навчанні. Відтепер до складу компетентностей, які перераховані в зазначеній формі, додано «цифрову грамотність».

З огляду на широке використання цифрових технологій у державній службі, урядовцям необхідні компетенції для належного втілення цифрових змін. Технології стають дедалі складнішими, різноманітнішими та розвиваються швидкими темпами, що вимагає від держслужбовців постійного підвищення рівня власної цифрової компетентності. Остання включає в себе не лише вміння використовувати комп’ютерні засоби у професійній діяльності, а й відповідати викликам кібер-ризиків, уникати небезпек в цифровому просторі, зберігати конфіденційні дані, вміти ефективно впроваджувати електронні послуги для громадян та вирішувати проблемні ситуації за допомогою цифрових технологій.

Детальніше: https://bit.ly/3lQNZeM

Фото: Мінцифри

2020-10-15

Чому реферати варто замінити на есе

UNICHECK пропонує обговорити питання щодо перспектив використання рефератів в системі освіти та можливість їх заміни на есе.

Нижче наведена коротка інформація з публікації.

«Есе відрізняються рядом переваг для студентів, викладачів і закладів освіти:

– форма есе, яка передбачає незначний обсяг тексту, передбачає вирішення конкретного незначного завдання, що на етапі створення дає більше можливостей їх унікальності та варіативності;

– коротший обсяг роботи дозволяє виключити непотрібні описові частини тексту і зосередитися на власній думці щодо певної проблеми. Він дає можливість зосередитись на індивідуальних роздумах стосовно предмету;

– форма есе набагато більше вільна та гнучка, вона не вимагає дотримання цілого ряду технічних вимог;

– студенти витрачають менше часу на написання есе, а викладачі – на його перевірку. Викладачам набагато простіше оцінити власну думку студента та уміння викласти її у письмовому вигляді.

Есе значно простіше перевіряти на плагіат, оскільки воно менше за обсягом. В ньому відсутнє цитування джерел і, відповідно, має залишитися виключно авторський текст, який не повинен містити жодних запозичень. Так само легко в есе буде визначитися з оцінкою і логікою власних думок автора, які за нескінченними підбірками цитат в рефераті не так просто віднайти.

Крім того, есе допомагають розвивати аналітичне мислення і творчий потенціал, отримати більше вільного часу як студентам, так і викладачам, і водночас мають набагато кращий освітній потенціал.»

Детальніше: https://bit.ly/3lVJP5n

Фото: UNICHECK

2020-10-15

Переможці Програми ЄС Еразмус+ з міжнародної мобільності у вищій освіті

13 жовтня 2020 року Національний офіс Еразмус+ UA повідомив про переможців проєктів міжнародної мобільності у вищій освіті.

Україна посіла 2-ге місце серед країн-партнерів за кількістю підтриманих грантів на мобільність. У межах регіонального бюджету та окремого вікна мобільності підтримано 395 нових проєктів для України на 3904 гранти для мобільності за обміном студентів й працівників університетів. Фінансування ЄС – 11,9 млн.євро.

Оновлена база проєктів буде доступна у листопаді 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3k208Nt, https://bit.ly/34YAMK1

Фото: Еразмус+ UA

2020-10-15

Національний навчальний центр IP Academy

У жовтні 2020 року настала річниця пıдписання Меморандуму щодо створення Національного навчального центру ıнтелектуальної власності (IP Academy). Документ був підписаний Всесвıтньою органıзацıєю ıнтелектуальної власностı та Мıнıстерством розвитку економіки, торгıвлı та сıльського господарства України.

Проєкт IP Academy спрямований на популяризацію знань у сфері інтелектуальної власності (ІВ) та підвищення рівня правової культури споживання продуктів ІВ. Центр функціонує на базі Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» та має статус Національного навчально-освітнього центру у сфері ІВ.

За рік, що минув, проведено низку семінарів, тренінгів, воркшопів, круглих столів з ІВ-тематики для популяризації знань про інтелектуальну власність. Звіт про діяльність IP Academy доступний усім бажаючим на сайті Укрпатенту.

Детальніше: https://bit.ly/3nWP2vh, https://bit.ly/3nSpSy3

Фото: Укрпатент

2020-10-15

Європейський тиждень академічної доброчесності

19-23 жовтня 2020 року відбудеться Європейський тиждень академічної доброчесності.

19-23 жовтня 2020 року відбудеться Європейський тиждень академічної доброчесності.

Організатор – Європейська мережа академічної доброчесності.

У рамках заходу відбудуться чотири, а саме:

– роль студентів у підвищенні рівня обізнаності щодо доброчесності та проти обману (19 жовтня 2020 року);

– де межа плагіату (20 жовтня 2020 року);

– сприяння академічній доброчесності під час викладання та навчання в умовах пандемії (22 жовтня 2020 року);

– етична поведінка в медичних дослідженнях (23 жовтня 2020 року).

Мова заходів – англійська.

Для участі у вебінарах необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3nTQEWN, https://bit.ly/33Y193j

Фото: ENAI

2020-10-15

Розвиток системи освіти і науки в Україні

Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України.

Оприлюднені матеріали з відповідною інформацією складаються з семи блоків питань, а саме:

– ключові цілі та завдання Міністерства.

– дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти (реформа дошкільної освіти, Національна стратегія розвитку інклюзивної освіти та підвищення престижності педпрацівників позашкілля);

– шкільної освіти (затвердження Державного стандарту та критеріїв оцінювання результатів навчання);

– професійної (професійно-технічної) освіти;

– вищої освіти (проведення вступної кампанії-2020, збільшення державного замовлення, Стратегія розвитку вищої освіти тощо);

– надання державної підтримки трансферу технологій, продовження терміну дії СВР;

– електронні новації в освітньому просторі.

Детальніше: https://bit.ly/377f0Gr, https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/10/15/Postup%20komandy%20MON.pdf

Фото: МОН

2020-10-15

Плани державних статистичних спостережень на 2020-2021 роки

Кабінет Міністрів України затвердив плани державних статистичних спостережень на 2020 та 2021 роки.

Кабінет Міністрів України затвердив плани державних статистичних спостережень на 2020 та 2021 роки.

Плани пройшли громадське обговорення та погодження з 21 заінтересованим державним органом. Вони передбачають проведення відповідно 97 та 90 державних статистичних спостережень та містять їх описи, інформацію про мету проведення, методичні документи та інструментарій, джерела статистичної інформації, переліки статистичних показників (з відповідними поясненнями), що поширюються за результатами державного статистичного спостереження. Визначені форми та строки оприлюднення статистичних продуктів (збірники, бюлетені, експрес-випуски та статистична інформація) у мережі інтернет на офіційних вебсайтах Держстату, його територіальних органів, Національного банку та Мінфіну. Плани структуровані за галузями статистики: демографічна та соціальна статистика; економічна статистика; навколишнє природне середовище та галузева статистика.

Прийняте рішення дозволить забезпечити офіційною статистичною інформацією усіх зацікавлених користувачів, включаючи органи державної влади, задля прийняття ними обґрунтованих управлінських рішень щодо соціально-економічного розвитку України та її регіонів.

Детальніше: https://bit.ly/3jWSzYd

Фото: Держстат

2020-10-15

Концепція розвитку сфери штучного інтелекту в Україні

Міністерством цифрової трансформації розроблено проєкт Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, який пройшов громадське обговорення та погоджений зацікавленими центральним органами виконавчої влади.

У Government AI Readiness Index 2020 Україна посідає 57 місце, тоді як перша п’ятірка складається з США, Великобританії, Фінляндії, Німеччини та Швеції. Індекс вимірює готовність урядів застосовувати штучний інтелект у наданні державних послуг своїм громадянам та розглядає можливості й фактори, що сприяють впровадженню ШІ.

Наразі Україна має найбільшу кількість компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі. За останні 3 роки кількість компаній, що мають досвід у галузі штучного інтелекту в Україні, зросла у чотири рази й на початку 2020 року становила майже 150. За Україною у рейтингу слідують Польща (110 компаній) та Білорусь (45).

Прогнозується, що прийняття Концепції розвитку сфери штучного інтелекту дозволить Україні посилити свої позиції у світовому рейтингу на 10-20 пунктів.

Детальніше: https://bit.ly/34349eZ

Фото: Мінцифри

2020-10-15

Лабораторія інновацій

При Міністерстві цифрової трансформації України за підтримки ПРООН в Україні створюється Лабораторія інновацій, головна мета якої полягає у впровадженні інноваційних методів пошуку та впровадження рішень у державному секторі.

Ця лабораторія вперше запускається саме на базі Мінцифри, де буде випробовуватись організаційна модель лабораторії. До Policy Lab ver 1.0 увійдуть три консультанти з питань інновацій. Їх робота яких включатиме (але не обмежуватиметься) наступним:

– надання консультативної підтримки у роботі з Big Data, – даними опитувань, результатами взаємодії з фокус-групами та великими масивами даних від бізнесу;

– тестування ідей та рішень, що пропонуються для складних проблем;

– мобілізація партнерських відносин.

Детальніше: https://bit.ly/3lNtD69, https://bit.ly/3iUjmD6

2020-10-13

Обрано новий склад Президії НАН України

9 жовтня 2020 року відбулося засідання Загальних зборів НАН України, під час якого було обрано першого віце-президента, віце-президентів та членів Президії НАН України, затверджено академіків-секретарів відділень НАН України, обраних напередодні загальними зборами відділень.

За результатами таємного голосування першим віце-президентом НАН України обрано академіка НАН України Володимира Горбуліна.

Віце-президентами НАН України обрано академіка НАН України Вячеслава Богданова, академіка НАН України Вячеслава Кошечка, академіка НАН України Сергія Пирожкова та члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського.

Детальніше: https://bit.ly/2SMQ4Me

2020-10-13