Реєстраційний номер
0823U101830, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-12-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Фізична терапія рухових розладів після ендопротезування кульшового суглобу у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту
Здобувач
Шкурупій Олена Іванівна,
Керівник Смирнова Олена Леонідівна
Опонент Єжова Ольга Олександрівна
Опонент Григус Ігор Михайлович
Опонент Істомін Андрій Георгійович
Рецензент Неханевич Олег Борисович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
У дисертаційній роботі наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального науково-практичного завдання – підвищення ефективності фізичної реабілітації порушень рухових функцій після ендопротезування кульшового суглобу (КС) у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту, шляхом розробки та обґрунтування програми фізичної терапії у післягострому та довготривалому періодах з урахуванням стану кісткової тканини, статичної та динамічної рівноваги, сили м’язів нижньої кінцівки та обсягу рухів у КС. Для досягнення поставленої мети було застосовано клінічні, інструментальні, функціональні, статистичні методи дослідження.
Для виконання поставлених в дисертаційній роботі мети та завдань дослідження було проведено у три етапи. Метою І етапу було визначення особливостей структури проксимального відділу стегнової кістки (ПВС) та функції КС в осіб, які перенесли мозковий інсульт. На цьому етапі було обстежено 87 пацієнтів з зафіксованими випадками гострого порушення мозкового кровообігу з геміпарезом в анамнезі. На ІІ етапі дослідження протягом 2021-2022 рр. з метою підвищення ефективності реабілітації після ендопротезування КС з приводу переломів ПВС у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту було розроблено, обґрунтовано та впроваджено в практику програму фізичної терапії. На цьому етапі в дослідженні прийняли участь 42 пацієнти. На ІІІ етапі було розроблено, обгрунтовано та впроваджено в практику прогностичні моделі ефективності відновлення рівня функціонування після ендопротезування КС у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту.
В роботі вперше доведено, що врахування при плануванні реабілітації порушень м’язового тонусу, нервово-м’язового контролю, м’язової сили, рівноваги як наслідків перенесеного мозкового інсульту, є ефективним щодо реабілітації порушень просторово-часових показників ходьби, швидкості ходьби, витривалості та обмежень загального функціонування після ендопротезування KC. Вперше доведено, що за умови порушення м’язової сили нижньої кінцівки та нервово-м’язового контролю рухів у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту коксартроз на боці геміпарезу може бути не стільки наслідком надмірної ваги, скільки негативним впливом осьових навантажень на фоні порушень біомеханіки рухів у відповідному суглобі. Вперше виділено та кількісно оцінено прогностичні фактори, що впливають на ефективність реабілітації щодо відновлення функціонування після ендопротезування KC у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту в післягострому та довготривалому періодах. Зокрема протягом післягострого періоду найбільш значимими щодо відновлення функціонування були фактори, пов’язані з порушенням функції KC, проте, щодо віддалених результатів, провідними були фактори, що є наслідками неврологічного дефіциту.
Розроблено прогностичну модель ефективності реабілітації щодо відновлення функціонування за індексом Гарріса після ендопротезування кульшового суглобу у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту, відповідно до якої найбільш значимим фактором, що обтяжують прогноз на післягострому періоді, є рівень болю в області кульшового суглобу за ВАШ (коефіцієнт регресії В=-2,7), прогностично сприятливими факторами є сила м’язів згиначів стопи та гомілки (В=3,0 та В=2,3, відповідно), амплітуда пасивного згинання у кульшовому суглобі (В=0,2); у віддаленому періоді після 3 місяців реабілітації – рівень болю за ВАШ (В=-1,3), сила м’язів тильних та підошовних згиначів стопи (В=1,7 та В=3,4, відповідно), величини статичної складової рівноваги за індексом Тінетті (В=0,8). Розроблені моделі передбачають результати у межах 18,0% та 23%, відповідно, від існуючих фактичних величин, що свідчить про задовільну та ефективну роботу (коефіцієнти детермінації 57,0% та 52,0%, р<0,05)
Дата реєстрації
2023-12-15
Додано/оновлено в НРАТ
2023-12-15 / 2026-07-01
