Інноваторам новини

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний звіт «Global Innovation Index 2021», в якому аналізується інноваційна діяльність 132 країн світу.

Глобальний інноваційний Індекс (ГІІ) ранжує світові економіки відповідно до їх інноваційних можливостей. Він складається з 80 показників, згрупованих за вхідними та вихідними інноваційними ресурсами та віддзеркалює різні аспекти інновацій.

Найбільш інноваційною країною у 2021 році визнано Швейцарію, за якою в рейтингу слідують Швеція, США, Велика Британія та Республіка Корея. Серед регіонів лідерами є:
– у Північній Америці – США та Канада;
– в Європі – Швейцарія, Швеція, Велика Британія;
– у Північній Африці та Західній Азії – Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина;
– у Центральній і Південній Азії – Індія, Ісламська Республіка Іран та Казахстан;
– у Латинській Америці та Карибському басейні – Чилі, Мексика та Коста-Ріка;
– у Південно-Східній Азії, Східній Азії та Океанії ‒ Республіка Корея, Сінгапур, Китай;
– в Африці (на південь від Сахари) ‒ Південна Африка, Кенія, Об’єднана Республіка Танзанія.

Трійка лідерів серед інноваційних економік за рівнем доходів має наступний вигляд:
– з високими доходами – Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки;
– із доходом вище середнього – Китай, Болгарія, Малайзія;
– із доходом нижче середнього ‒ В’єтнам, Індія, Україна;
– малозабезпечені – Руанда, Таджикистан, Малаві.

Україна посідає 49-те місце серед 132 економік, 76-е місце по запровадженню інновацій, 37 місце за результатами інноваційної діяльності. 

Глобальний індекс інновацій зарекомендував себе як надійний «довідник з інновацій» та «інструмент для дій».

Під час презентації звіту  також відбулись панельні дискусії, присвячені розвитку інновацій у часи COVID-19, розробленню та впровадженню  відповідних політик, аналізу кращих бізнес-стратегій.

Детальніше: https://bit.ly/3ktTC4z, https://bit.ly/2XLRInm, https://bit.ly/3Az5Yy6  

Фото: ВОІВ

Громадське об’єднання «Агенція Європейських Інновацій» пропонує для ознайомлення «Інформаційно-аналітичний огляд основних можливостей участі українських організацій в європейських програмах підтримки цифрових інновацій».

У документі наголошується, що важливим пріоритетом розвитку суспільства та економіки Європи є створення єдиного цифрового ринку, який об’єднує політики, законодавства, інвестиції країн ЄС в рамках спільної європейської стратегії підвищення конкурентоспроможності, заснованої на цифрових технологіях.

Цифрова трансформація європейського суспільства і економіки підтримується в рамках програм («Digital Europe»; «Connecting Europe Facility Digital»; «Invest Europa»; «COST»; «COSME»; «Creative Europe»; «EU4Health»; «LIFE», «Erasmus+»), Європейських ініціатив («I4MS»; «EUREKA») та фондів («Connecting Europe Facility»; «European Structural and Investment Funds»; «Recovery and Resilience Facility»). У документі надається огляд цих Європейських програм та ініціатив. 

Наразі українські підприємства та організації мають можливість долучатись до отримання фінансової підтримки проєктів з розробки та впровадження цифрових інновацій у рамках Європейських програм «Horizon Europe», «COST», «COSME», «Creative Europe», «EU4Health», «Erasmus+» та Європейських ініціатив «I4MS» і «EUREKA».

Перспективи має участь у конкурсах проєктів Європейської ради з питань інновацій («EIC») в рамках відкритого фінансування і стратегічних викликів та конкурсах проєктів за кластерами: 
– здоров’я;
– культура, креативність та інклюзивне суспільство;
– громадянська безпека для суспільства;
– цифрові технології, промисловість та космос;
– клімат, енергетика та мобільність;
– харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище.

Документ підготовлений у рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій» за підтримки Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3AsM2wz, https://bit.ly/3zpQvPo

Фото: скріншот

У жовтні-листопаді 2021 року Програма Еразмус+ проведе нові конкурси.

Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту, яка має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства. 

Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства і розвиток стратегій та співпраці.

Ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 роки є:
– якість в освіті та підготовці;
– інклюзія та гендерна рівність;
– зелені та цифрові трансформації;
– підготовка вчителів і наставників;
– вища освіта;
– геополітичний вимір.

Підтримується викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема – щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Це розширює можливості співпраці у сфері освіти задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей та інших стратегій ЄС.

Подати документи на конкурс грантів і долучатися до проєктів можуть різні типи організацій та індивідуальні особи.

Детальніше: https://bit.ly/3Cy1hF4, https://bit.ly/2Z7uuby, https://bit.ly/3hOy0OM  

Фото: Еразмус+

На офіційному сайті МОН оприлюднено звіт про результати дослідження екосистеми трансферу технологій України, яке проводилось також у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові, Алжирі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, Тунісі.

Дослідження націлене на підготовку актуальної коректної інформації для розробників політики трансферу технологій, зміцнення співпраці між країнами в галузі передачі технологій, налагодження тіснішої співпраці між ЄС та його східними і південними сусідами.

У представленому документі:
– описано основні характеристики ландшафту;
– виявлено сильні і слабкі сторони екосистеми;
– сформульовано висновки та підготовлено рекомендації щодо розроблення політики щодо розвитку системи трансферу технологій (у складі законодавчих, політичних та пілотних заходів).

В плані розвитку правового регулювання рекомендовано продовжити програму реформ з акцентом на спрощення процедур, зменшення двозначності, а також поліпшення узгодженості між законами, що стосуються індивідуальної та інституційної власності на результати досліджень. Пропонується розвивати засоби стимулювання трансферу технологій, унормувати правила використання доходів від ліцензування та правила, що обмежують пряму участь державних дослідних установ в акціонерному капіталі спін-офф компаній. Також рекомендується переглянути наявну систему стимулювання розкриття інформації та подачі патентів, пов’язану з інституційним та індивідуальним рейтингом і кар’єрним зростанням.

Дослідження проводилось експертами об’єднаного дослідницького центру ЄС JRC, – науково-дослідної служби Європейської Комісії, призначеної вивчати ситуацію та розробляти поради щодо розвитку й впровадження політики ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/2Z8KD0v, https://ec.europa.eu/jrc/en/about/organisation, https://bit.ly/3zeX0nX 

Фото: скріншот

7 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків». 

Це має сприяти підвищенню ефективності здійснення науковими парками інноваційної діяльності та комерціалізації результатів наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок.

Документ містить положення, які регламентують процес створення наукових парків, участь закладів вищої освіти та наукових установ у заснуванні декількох наукових парків, розвиток інфраструктури.

Закладам вищої освіти та науковим установам надаються повноваження щодо:
– створення наукових парків без погодження з МОН, а також самостійного визначення напрямів діяльності;
– заснування декількох наукових парків;
– надання в оренду приміщень для розміщення наукових парків на пільгових умовах (за 1 грн орендної плати за 1 метр квадратний). 

Законопроєкт підготовлений Міністерством освіти і науки України на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. 

Детальніше: https://bit.ly/38N7tMI, https://bit.ly/3E833yD

Фото: МОН

З 7 вересня до 31 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Національна агенція академічних обмінів Республіки Польща (NAWA) проводять конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки. 

Проєктні пропозиції приймаються за наступними пріоритетними напрямами: 
– комп’ютерні та новітні виробничі технології (лазерні, високоточні, мехатронні, роботизовані, плазмові, оптоелектронні, сенсорні тощо);
– енергетичний менеджмент та енергоефективність;
– екологія та управління навколишнім середовищем;
– науки про життя, нові технології, здоров’я та запобігання найпоширенішим хворобам, біотехнології, біоінжиніринг та генетика;
– нові речовини та матеріали;
– соціальні та гуманітарні науки;
– оборонні технології.

Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств обох країн. Фінансування виділяється два роки, на кожен рік – окремо. Керівники та основні учасники проєктів можуть подавати кілька заявок. 

Критерії відбору проєктних пропозицій:
– наукова відповідність, якість та оригінальність проєкту;
– здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу;
– досвід участі в міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років);
– можливості практичного використання результатів проєкту.

Детальніше: https://bit.ly/3yRdSkv, https://nawa.gov.pl/ 

Фото: МОН

З 30 серпня по 03 вересня 2021 року в онлайн-форматі проходить 41-ша сесія Міжурядового комітету з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань та фольклору.

На міжурядовому комітеті ВОІВ обговорюються актуальні питання попередження незаконного привласнення традиційних знань та традиційних проявів культури, а також питань обігу генетичних ресурсів у контексті системи ІВ, зокрема:
– забезпечення доступу патентних відомств до інформації про генетичні ресурси, відповідні традиційні знання, традиційні прояви культури для попередження надання помилкових патентних прав; 
– підвищення прозорості у патентній системі;
– узгодження з міжнародними угодами  щодо охорони генетичних ресурсів, їх похідних, а також традиційних знань та традиційних проявів культури.

Детальніше: https://bit.ly/3BrE7zJ, https://www.wipo.int/meetings/en/details.jsp?meeting_id=55246 

Фото: ВОІВ

Європейська Комісія в рамках програми Еразмус+ проводить конкурси «Альянси для розвитку інновацій», що складається з двох лотів. 

Перший лот «Альянси освіти та підприємств: Call ID lot1: ERASMUS-EDU-2021-PI-ALL-INNO-EDU-ENTERP» спрямований на:
– розвиток нових, інноваційних та мультидисциплінарних підходів до викладання та навчання: сприяння інноваціям у розробці та викладанні;
– впровадження нових методик навчання, методів оцінювання;
– сприяння соціальній відповідальності підприємств (інклюзія, захист навколишнього середовища та сталий розвиток);
– розвиток навичок та компетентностей відповідно до Entrepreneurship Competence Framework;
– покращення якості та відповідності навичок через навчання та підвищення кваліфікацій;
– сприяння спільному створенню знань між вищою освітою та науковими дослідженнями, державним сектором і бізнесом;
– побудова та підтримка ефективних іа дієвих систем вищої освіти задля розвитку інновацій.

Другий «Альянси секторальної співпраці» охоплює 14 секторів, в рамках яких передбачається:
– створити нові стратегічні підходи та розвивати співпрацю для прийняття конкретних рішень щодо розвитку навичок у певних галузях економіки або у сферах, що реалізують European Skills Agenda щодо стійкої конкурентоспроможності, соціальної справедливості та стійкості;
– мобілізувати та стимулювати всіх стейкхолдерів до конкретних дій щодо підвищення кваліфікації та перекваліфікації трудових ресурсів шляхом об’єднання зусиль та налагодження партнерських відносин;
– подолати розриви у навичках на ринку праці , які стримують зростання, інновації та конкурентоспроможність у певних секторах чи сферах, з акцентом як на короткострокові заходи, так і на довгострокові стратегії;
– підтримувати розробку транснаціонального змісту освіти, навчання та методик викладання для швидкої апробації на регіональному та місцевому рівнях, і як результат – впровадження у майбутніх нових професіях.

У конкурсі можуть брати участь наукові, громадські, приватні організації з країн членів або країни партнери Програми. Українські організації можуть бути партнерами проєктів.

Для участі у конкурсі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2WDGhgo, https://bit.ly/3kSL3zt, https://bit.ly/3DvuMZx 

Фото: скріншот