Інноваторам новини Архіви

ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Конкуренція в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому йдеться про те, що наразі ШІ суттєво змінює ринки, але його вплив на конкуренцію залишається недостатньо дослідженим. Експерти пропонують концептуальний підхід, який дозволяє розрізняти користувачів ШІ від розробників, а також генеративний ГШІ від негенеративного ШІ, показуючи, як конкурентні механізми відрізняються в цих вимірах. На основі системного аналізу ряда джерел мікроданих, встановлено, що упровадження не-ГШІ не пов’язане зі значним збільшенням ринкової сили: описові дані про вплив фірм на ГШІ свідчать про можливості для менших фірм поряд з перевагами для фірм з сильнішими існуючими можливостями. Концентрація на інноваціях ШІ корелює з вищою концентрацією продажів. Патентування, пов’язане зі ШІ, призводить до більш швидкого зростання націнки, особливо – у секторі ІКТ. Екосистема стартапів у сфері штучного інтелекту є динамічною та приваблює значний венчурний капітал, але стартапи часто купуються великими існуючими гравцями. Формується динамічний, але неоднорідний ландшафт, що підкреслює необхідність постійного моніторингу поширення штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/competition-in-the-age-of-ai_6f88a1ea-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/competition-in-the-age-of-ai_e9f49e20/6f88a1ea-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f88a1ea-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-11

ОЕСР: ОГЛЯД КОСМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ 2026

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Космічна економіка: огляд 2026».

У ньому наголошується, що космічна діяльність постійно збільшується в масштабах і стає невід’ємною частиною повсякденних економічних та державних функцій. У зв’язку з цим урядам потрібні кращі докази, щоб зрозуміти її переваги, ризики та політичні наслідки. Документ надає компактну порівняльну оцінку останніх подій у космічній економіці, де космічні системи підтримують зв’язок, позиціонування та визначення часу, спостереження за Землею, моніторинг погоди, реагування на стихійні лиха, транспорт, сільське господарство, фінанси, науку, безпеку та зростаючий спектр комерційних послуг. Спираючись на показники ОЕСР та аналіз політики, експерти аналізують поведінку державних та приватних гравців, зосереджуючи увагу на державних космічних бюджетах, цивільних космічних дослідженнях та розробках, приватному фінансуванні, підприємництві, науково-технологічних можливостях, динаміці ринку, супутникових програмах та нових підходах до вимірювання економічного впливу космічної діяльності. У звіті показано, що уряди залишаються ключовими силами у створенні ринку та нарощуванні стратегічного потенціалу, навіть коли комерційні суб’єкти дедалі частіше діють та формують орбітальну діяльність. Висвітлюються політичні проблеми, пов’язані з розширенням використання космосу, включаючи орбітальні перевантаження, космічне сміття, концентрацію ринку, залежність від ланцюгів поставок, доступ до важливих даних і сигналів, а також стійкість космічної інфраструктури.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-space-economy-at-a-glance-2026_cbf9b240-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-space-economy-at-a-glance-2026_92b228b7/cbf9b240-en.pdf, https://doi.org/10.1787/cbf9b240-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-10

ПРИЙМАЮТЬСЯ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО КАНДИДАТІВ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ НФДУ

Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголосив про подовження терміну подання документів для участі в конкурсі з обрання членів Наукової ради НФДУ.

Наукова рада є колегіальним органом управління Національного фонду досліджень України, члени якого беруть участь у формуванні підходів до грантової підтримки науки, визначенні умов конкурсів та розвитку системи фінансування фундаментальних і прикладних досліджень. Конкурс оголошено на 16 вакантних місць у трьох секціях Наукової ради: секція природничих, технічних наук та математики (7 місць); секція біології, медицини та аграрних наук (5 місць); секція соціальних та гуманітарних наук (4 місця). Членів Наукової ради обирають строком на чотири роки. Кандидатів для участі в конкурсі можуть висувати Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, наукові установи, заклади вищої освіти, громадські наукові організації, а також групи вчених у складі щонайменше п’яти осіб, які мають науковий ступінь. Документи на конкурс можна подати до 30 вересня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/do-30-veresnia-prodovzheno-konkurs-z-obrannia-chleniv-naukovoi-rady-nfdu, https://sci-com.org.ua/konkurs-naukova-rada-nfdu/, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/28_/ogolosennia-konkurs-nr-nfdu.pdf

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-09-04

ПЕРШИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОЄКТ СПІЛЬНИХ РОЗРОБОК ІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИМ БІЗНЕСОМ

Міністерство освіти і науки України повідомило про запуск експериментального проєкту з відбору та реалізації прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу.

На цю програму у 2026 році виділяється державне фінансування у розмірі 100 млн грн. Ці кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із малими, середніми та великими підприємствами, тривалість фінансування – до 18 місяців. Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення — від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження. Долучитися до програми можна буде у двох форматах. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з описом проблеми, вимог до рішення, очікуваного результату та готовності до співфінансування. Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку щодо проєктів, для яких потрібно провести додаткові дослідження, випробувати технологію, створити прототип або максимально підготувати розробку до виробництва. Заявки подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS, кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу. Пріоритетними стануть розробки у сферах безпеки й оборони, енергетики, транспорту, нових матеріалів, агропромислового комплексу, медицини й фармацевтики, чистого виробництва, інформаційних технологій та робототехніки. Також на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації буде створено Агенцію прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Агенція збиратиме технологічні запити бізнесу, допомагатиме формувати технічні завдання, шукати наукові команди та готувати спільні заявки. Також вона супроводжуватиме виконання проєктів, створення прототипів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-pershyi-derzhavnyi-proiekt-spilnykh-rozrobok-iz-tekhnolohichnym-biznesom

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-09-01

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ IP ОФІСІВ

Фахівці Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) підготували інформаційну довідку, присвячену цифровій трансформації IP офісів країн розвинених технологій: Сінгапуру, Південної Кореї, Великої Британії, Австралії та Естонії.

В документі основна увага зосереджена на тому, як саме цифрові технології змінюють роботу національних офісів інтелектуальної власності та які міжнародні практики можуть бути корисними для подальшого розвитку IP системи в Україні. Проаналізовано різні моделі цифровізації системи інтелектуальної власності – від комплексної автоматизації експертизи та застосування штучного інтелекту до інтеграції IP сервісів у загальнодержавні цифрові екосистеми. Сучасна цифровізація IP офісів передбачає не лише онлайн-подання заявок, а й автоматизацію експертизи, використання ШІ, розвиток цифрових сервісів та інтеграцію з міжнародними системами. Разом із тим, кожна країна формує власну модель цифрової трансформації залежно від інституційних особливостей і стратегічних пріоритетів.

Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/News/2026/08/21/digitalization-IP-Offices-experience/dovidka-digitalization-IP-Offices-experience.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/digitalization-IP-Offices-experience

Фото: IP офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-28

ОЕСР: РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ТА НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток професійної освіти та навчання за допомогою штучного інтелекту» з серії «Огляди ОЕСР щодо професійної освіти та навчання».

У ньому розглядається вплив, який штучний інтелект здійснює на розробку навчальних програм, кваліфікацій та професійних стандартів у професійній освіті та навчанні. Визначаються можливості підвищення гнучкості та ефективності навчання й аналізуються потенційні ризики. Запропоновані п’ять принципів використання штучного інтелекту в розвитку професійно-технічної освіти: (1) використання, орієнтоване на людину (ШІ повинен підтримувати, а не замінювати експертну оцінку, валідацію та колективне прийняття рішень у розвитку професійно-технічної освіти); (2) різноманітність та інклюзивність (використання ШІ повинно розширювати участь та уникати надання переваги лише добре забезпеченим зацікавленим сторонам, а також поважати вибір не використовувати ШІ в освітньому процесі); (3) підзвітність (відповідальність за рішення та результати розвитку професійно-технічної освіти має залишатися за людьми та установами); (4) прозорість (зацікавлені сторони у сфері професійно-технічної освіти повинні розуміти, коли, як і для чого використовується ШІ, а також його обмеження; (5) якість, безпека та захист даних (використання ШІ має спиратися на високоякісні, релевантні дані та надійні гарантії дотримання правових норм та підтримувати довіру до систем професійної освіти та навчання). Щоб вийти за рамки фрагментарних експериментів та реалізувати потенціал штучного інтелекту, країнам потрібно: розробити стратегію з чіткою метою та підтримкою; управляти ризиками за допомогою людиноцентричного підходу; збалансувати різноманітні точки зору, забезпечуючи при цьому рівний доступ до використання штучного інтелекту; спільне створення рекомендацій та нарощування потенціалу для стратегічного використання ШІ в розвитку професійно-технічної освіти; зміцнення інфраструктури даних та управління.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/developing-vocational-education-and-training-with-artificial-intelligence_e9f76b4e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/developing-vocational-education-and-training-with-artificial-intelligence_b7efe1ae/e9f76b4e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e9f76b4e-en

Фото: скріншот

2026-08-26

МОН ЗБИРАЄ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАПИТИ БІЗНЕСУ ДЛЯ ПЕРШОГО КОНКУРСУ СПІЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

Міністерство освіти і науки оприлюднило інформацію про свою зацікавленість в отриманні від підприємців відомостей про їхні технологічні та виробничі потреби.

На її основі планується сформувати тематичну спрямованість першого конкурсу спільних досліджень. Йдеться про зацікавленість підприємців у технологічних рішеннях для розвитку виробництва і створенні нових продуктів, а також готовність долучитись до майбутнього конкурсу та співфінансування. У межах експерименту держава запроваджує механізм фінансування прикладних досліджень, сформованих безпосередньо під конкретні технічні та виробничі потреби бізнесу. Це має посилити практичну орієнтованість державної підтримки науки та сприяти швидшому впровадженню результатів досліджень у виробництво. Залежно від розміру підприємства держава планує покривати до 65% сукупної вартості витрат на дослідження і розробки для малого бізнесу; до 60% – для середнього бізнесу та до 50% — для крупних підприємств, а решту витрат покриватиме компанія-ініціатор. Конкретний перелік робіт, витрат і кінцеві результати визначатимуться відповідно до технічного завдання. Тривалість проєктів досліджень та розробок – до 18-ти місяців. Пріоритети: технологічне оновлення та розвиток сфер національної безпеки і оборони; нові технології транспортування енергії, енергоефективні та ресурсозберігаючі технології, альтернативні джерела енергії; високотехнологічний розвиток транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки; нові технології виробництва, оброблення та з’єднання матеріалів, наноматеріали та нанотехнології; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; нові технології та обладнання для медицини, лікування і фармацевтики; чистіші виробничі технології та технології охорони довкілля; сучасні інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zbyraie-tekhnolohichni-zapyty-biznesu-ta-provede-onlain-zustrich-shchodo-pershoho-konkursu-spilnykh-doslidzhen-i-rozrobok, https://docs.google.com/forms/d/19o9lD4vMUZHyBToLWhGQInDy5VkIjMFbEwsv9V_vLig/viewform?hl=uk&hl=uk&edit_requested=true

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-24

ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ НА 2026–2027 РОКИ

Уряд затвердив Програму діяльності на 2026–2027 роки. Передбачається, що у своїй роботі Кабінет Міністрів буде орієнтуватися на результат, забезпечить відповідальність і підзвітність, ефективність і швидкість, підтримуватиме приватну ініціативу понад державне втручання.

Основні напрями роботи: зміцнення стійкості та наближення справедливого миру; розвиток оборонно-промислового комплексу; захист критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення, забезпечення стійкості енергосистеми, територіальних громад та економіки. Уряд бере на себе зобов’язання створювати можливості для якісної освіти, працевлаштування, підприємництва та професійного розвитку. Окремий пріоритет — молодіжна політика, доступна медицина і реабілітація, якісні соціальні послуги, житло, доглядова інфраструктура та підтримка тих, хто її найбільше потребує. Планується зробити державне управління ефективним та якісним, максимально спростити бюрократичні процеси. Відбуватиметься масштабне узгодження законодавства із нормами ЄС задля прискорення вступу України до Європейського Союзу. Економічна політика буде спрямована на продуктивну зайнятість, внутрішнє виробництво і переробку, інвестиції, технологічну модернізацію та розширення експорту, перехід від сировинної моделі до створення продукції з високою доданою вартістю, розвиток малого і середнього бізнесу. У сфері освіти і науки передбачено п’ять операційних цілей, які забезпечать зміни для педагогів і науковців, учнів і студентів, розвиток безпечної та сучасної інфраструктури, оновлення змісту освіти та посилення науки й інновацій. Передбачено підвищення оплати праці педагогів і науковців та розширення можливостей для їхнього професійного розвитку, зокрема: підвищити на 20% заробітну плату педагогічних і науково-педагогічних працівників; підвищити оплату праці науковців — до 50% за результатами державної атестації. Відбуватиметься системне оновлення освітньої інфраструктури. Буде оновлено понад 100 стандартів фахової передвищої та вищої освіти із залученням роботодавців. Планується збільшити до 30% частку базового фінансування наукових установ, що розподіляється за формулою з урахуванням результатів державної атестації; удвічі збільшити кількість наукових проєктів за державним замовленням для потреб національної безпеки й оборони, відновлення України та трансформації економіки; збільшити до 15% частку витрат підприємницького сектору на дослідження і розробки; розвивати наукові парки та трансфер технологій; запроваджувати ключові показники ефективності для керівників наукових установ; продовжити інтеграцію України до Європейського дослідницького простору.

Детальніше: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70520, https://itd.rada.gov.ua/19b6c513-6c86-4269-a84f-f74731e0a557, https://mon.gov.ua/news/zatverdzheno-plan-priorytetnykh-dii-uriadu-na-20262027-roky-iaki-zminy-planuiutsia-u-sferi-osvity-i-nauky

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-20

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ

На вебпорталі НРАТ у рубриці «Популяризація науки» з’явився новий допис «Метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів».

Автор – Андрій Лесько. Йдеться про метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів, що поєднує математичне моделювання їх розповсюдження в атмосфері з моделюванням осадження та хімічної нейтралізації дисперсним рідинним потоком.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/blog/metod-prognozuvannya-zony-himichnogo-zabrudnennya-pry-vykydi-vazhkyh-nebezpechnyh-gaziv

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-08-19

КОНКУРС EIC STEP SCALE UP DEFENCE

Європейська рада з інновацій та Виконавче агентство з питань малого та середнього бізнесу проводять конкурс на участь у програмі EIC STEP Scale Up Defence.

Взяти у ньому участь можуть компанії з держав-членів ЄС, країн Європейської економічної зони, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», а також з України. Переможцям буде спрямовано від 10 до 30 млн євро фінансування для прискорення масштабування промислових потужностей у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників, протидронів, інших критично важливих оборонних технологій.

Подати заявки на участь у конкурсі можна до 28 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/topic-details/HORIZON-EIC-2026-DEFENCE-01, https://strategic-technologies.europa.eu/document/download/6c29257c-60ce-4157-81e7-8ea827803287_en, https://strategic-technologies.europa.eu/about_en, https://eic.ec.europa.eu/news/eic-selects-new-european-scale-ups-step-scale-investments-2026-07-28_en

Фото: скріншот

2026-08-19