Засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України

Засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України

13 грудня 2019 року  у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній. 

13 грудня 2019 року  у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній. 

Було підведено підсумки конкурсу на здобуття грантів НАН України дослідницькими лабораторіями/групами молодих вчених НАН України, які подавали заявки на проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Наукові установи НАН України подали 98 заявок.

Комісія прийняла рішення підтримати рекомендації секцій НАН України і підготувати відповідне рішення Президії НАН України для фінансування проектів переможців конкурсу у 2020 році.

Загальний обсяг фінансування проектів на 2020 рік складе 22 млн.грн, а максимальні розміри грантів становлять 1 млн.грн для дослідницької лабораторії та – 500 тис.грн, для дослідницької групи.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5887

Фото: прес-служба НАН України

2019-12-23
Поширити
Стартапи-переможці

Стартапи-переможці

19 грудня 2019 року на пітчинг-сесії у Lift99 Kyiv Hub визначено 15 стартапів, які перемогли в українському відборі  стартапів, вони будуть    представляти Україну на 10-й глобальній конференції підприємців та інвесторів Startup Grind Global 2020 у Кремнієвій долині, яка відбудеться з 9 по 12 лютого.

19 грудня 2019 року на пітчинг-сесії у Lift99 Kyiv Hub визначено 15 стартапів, які перемогли в українському відборі  стартапів, вони будуть    представляти Україну на 10-й глобальній конференції підприємців та інвесторів Startup Grind Global 2020 у Кремнієвій долині, яка відбудеться з 9 по 12 лютого.

Очікується, що захід відвідають щонайменше 10 тисяч людей. Презентація відбуватиметься на 10 сценах у центрі світової стартап-екосистеми та венчурних інвестфондів.

Загалом на конкурс було подано 160 заявок.

Переможцями стали: Let’s Enhance: займаються (покращення якості зображення за допомогою машинного навчання); Delfast Bikes: 

(електровелосипед); Kray Technologies (дрон, який допомагає збільшити врожайність і зменшити обсяги використання добрив в агросекторі); Poptop.fm: (маркетплейс бронювання виконавців різного формату та локацій для подій у режимі реального часу); nuka: (“вічний” блокнот та олівець зі сплаву металів, що ніколи не закінчується); Costless: (помічник при здійсненні покупок); Reply (мультиканальна sales-платформа); CamTouch (перетворення пласкої поверхні на інтерактивну); AXDRAFT (платформа зі складання юридичних документів); effa (екологічна зубна щітка); Pix Backpack (рюкзак з анімацією); ADAM (3D-біо-друк структур органічних кісток); ActiveChat (сервіс для створення віртуальних помічників); Legal Nodes (маркетплейс для юридичного супроводження технологічного бізнесу); Animal-id.net UA (сервіс з ідентифікації тварин).

Переможці отримують: квиток на участь у конференції; виставковий стенд; промо участі у конференції та pr-підтримку організаторів; кошти на покриття фінансових витрат на логістику; чіткі комерційні перспективи.

Цю підтримку їм надають Мінцифри,  Startup Grind Kyiv та підтримки Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Детальніше: https://bit.ly/2Fc0sX3

2019-12-20
Поширити
Засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ МОН

Засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ МОН

20 грудня 2019 р. у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ. 20 грудня 2019 р. Сьогодні у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ.

20 грудня 2019 р. у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ. 20 грудня 2019 р. Сьогодні у приміщенні МОН відбулось засідання Ради проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ.

«Хоч Рада проректорів є дорадчим органом, однак для нас це один зі стратегічних партнерів, зокрема, щодо розвитку науки в університетах. Це той майданчик, через який ми отримуємо важливий фідбек стосовно реформ, нових рішень, які впроваджує Міністерство. Так само через Раду ми маємо актуальну інформацію про ті проблеми, які сьогодні є в університетській науці чи науці загалом, та змістовні пропозиції для їхнього вирішення. Дякуємо вам за цей діалог і сподіваємося на його ефективне продовження», – зазначив під час відкриття засідання перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Михайло Ільченко, донедавна проректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» повідомив присутнім про участь у підготовці та впровадженні Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», запуск конкурсу наукових проєктів для молодих вчених, створення нової процедури атестації наукових установ та вишів, розвиток міжнародної співпраці тощо.

Перед присутніми виступили генеральний директор директорату науки  Дмитро Чеберкус та генеральний директор директорату інновацій та трансферу технологій  Дар’я Чайка, які окреслили основні завдання на середньострокову перспективу.

Було обрано нового очільника Ради. Ним став Віктор Мартинюк, проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також було оновлено склад самої Ради та її Президії.

Детальніше: https://bit.ly/2Q3JoHG 

Презентації заходу: 

М.Ю. Ільченко 

Д.В. Чеберкус

Д.Ю. Чайка

Фото: прес-служба МОН

2019-12-20
Поширити
Реалізація плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»

Реалізація плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»

20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів Сергій Дехтяренко, відкриваючи обговорення, зазначив, що досягнення України у рамках Ініціативи вже високо оцінені на міжнародному рівні, зокрема, йдеться про успіхи у створенні електронних систем “ProZorro” та “DoZorro”, відкриття даних тощо. 

Співголова Координаційної ради з реалізації Ініціативи від громадськості Олеся Архипська зосередила увагу присутніх на важливості обговорення реалізації плану на основі індикаторів, визначених на початку року. 

За словами заступника директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуючої відділом Секретаріату Кабінету Міністрів Наталії Окши, Секретаріат здійснює постійний моніторинг виконання плану дій. Аналіз інформації органів виконавчої влади свідчить як про досягнення результатів у виконанні значної кількості завдань, так і про проблемні моменти та порушення строків виконання окремих заходів, що потребує відповідного реагування

Представники Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони, Мінекоенерго, МОН, Мінмолодьспорту, НАДС, державних підприємств «НАІС» та «СЕТАМ» презентували свої напрацювання в рамках виконання плану дій. Їх інформацію доповнювали представники інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій, які є партнерами з виконання відповідних завдань.

Всього у 2019 р. 10 із 17 заходів виконується з дотриманням визначених строків, а 7 – з певним відставанням. Учасники зустрічі обговорили проблемні питання, що виникли під час виконання зобов’язань, а також можливі шляхи їх вирішення.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/obgovoreno-stan-realizaciyi-planu-dij-iz-vprovadzhennya-iniciativi-partnerstvo-vidkritij-uryad

Фото: прес-центр КМУ

2019-12-20
Поширити
Майбутня наукова політика ЄС

Майбутня наукова політика ЄС

У квітні 2020 року ЄС за ініціативою  Єврокомісії проведе у Києві інфодень «Tour des Capitales». Це серія виїзних інфоднів у столицях держав-членів ЄС та асоційованих країн.  Мета заходу – обмін думками щодо стратегії та майбутнього Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна планує долучитись до формування нової наукової політики ЄС. Про це попередньо домовилася делегація МОН України за підсумками візиту до Брюсселя, що тривав упродовж 17-19 грудня 2019 року.

У квітні 2020 року ЄС за ініціативою  Єврокомісії проведе у Києві інфодень «Tour des Capitales». Це серія виїзних інфоднів у столицях держав-членів ЄС та асоційованих країн.  Мета заходу – обмін думками щодо стратегії та майбутнього Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна планує долучитись до формування нової наукової політики ЄС. Про це попередньо домовилася делегація МОН України за підсумками візиту до Брюсселя, що тривав упродовж 17-19 грудня 2019 року.

Під час інфоднів  представники євроінституцій зустрінуться з урядовцями та представниками наукової спільноти, громадських організацій. Буде організований діалог, мета якого —  зрозуміти нинішнє сприйняття та очікування від ЄДП, з’ясувати, які цілі будуть спільними та зрозумілими як науковцям, так і політикам на національному рівні.

Під час засідань Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC) обговорювались питання  ролі досліджень та інновацій в ініціативі ЄС «European Green Deal», завдання якої полягає у досягненні до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС. Це буде робитись за рахунок скорочення рівня забруднення, а також збереження та примноження природного капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, зеленої спільної аграрної політики ЄС, чистої, надійної та доступної енергії і транспорту. 

Детальніше: https://bit.ly/2SEONb0

Фото: прес-центр МОН

2019-12-19
Поширити
Система охорони інтелектуальної власності

Система охорони інтелектуальної власності

16 грудня 2019 року відбулись парламентські слухання «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні».

16 грудня 2019 року відбулись парламентські слухання «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні».

На заході обговорювались питання прийняття Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020–2025 роки; зміни у державному управлінні системи охорони прав інтелектуальної власності;  утворення Національного органу інтелектуальної власності; завдання оновлення законодавства України відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; заходи із підвищення рівня захисту прав інтелектуальної власності.

На парламентських слуханнях виступили народні депутати України, представники Мінекономрозвитку України, МОН України, Мінкультури України, Верховного Суду, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Національної академії наук України, наукових установ, громадських організацій, представники творчих індустрій, фахівці у сфері інтелектуальної власності.  

За результатами парламентських слухань будуть сформульовані рекомендації. Також Верховній Раді Україні буде представлено Національну стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на 2020-2025 роки, яка бачення перспектив національної системи інтелектуальної власності, стратегічні цілі та шляхи їх досягнення. Документ планується ухвалити у найкоротші строки.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5869

Фото: прес-центр НАНУ

2019-12-19
Поширити
Засідання Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій

Засідання Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій

17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).

17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).

У складі делегації Генеральний директор Директорату науки МОН Дмитро Чебескус та перший секретар Представництва України при ЄC Михайло Гребенюк.

Ключовою темою засідання ERAC було обговорення майбутньої трансформації Європейського дослідницького простору (ЄДП) та його ролі у політиці ЄС на найближчі 5 років. 

Делегати погодились, що незважаючи на значні успіхи у впровадженні ЄДП, прогрес у цьому напрямку останнім часом сповільнюється, а між країнами та регіонами зберігаються значні розбіжності, що не дозволяє повною мірою реалізувати заявлені цілі.

Комітет підтвердив, що існуючі бар’єри для повноцінного ЄДП на регіональному, національному та європейському рівні не можуть бути подолані лише політикою у сфері досліджень та інновацій. Необхідно задіяти більш широкий спектр набором галузевих політик, узгоджених між собою. Нова концепція ЄДП повинна базуватись на інтегрованому підході, що дозволить досягти більших результатів та очікуваної сінергії. 

Наука та інновації, мають стати більш видимими для суспільства, а їх позитивний вплив на життя кожного громадянина – відчутим. 

ЄДП, який свого часу задумувався як інструмент формування єдиного ринку наукових досліджень та інновацій, вже переріс первинну мету свого утворення. Тепер він має забезпечити вирішення практичних завдань, які стоять перед суспільством.

Існує начальна потреба у координації політики ЄС у сфері досліджень та інновацій, зокрема, щодо реалізації ініціативи ЄС «European Green Deal». Зазначеною ініціативою передбачається досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС за рахунок забезпечення нульового рівня забруднення, збереження та примноження природнього капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, запровадження зеленої спільної аграрної політики ЄС, а також узгодження національних планів розвитку енергетики та охорони довкілля з метою отримання чистої, надійної та доступної енергії, екологічного транспорту.

 Учасниками засідання було відзначено виключну роль проривних досліджень та інновацій у досягненні згаданих соціально-економічних цілей, що буде неможливо без чіткої міжсекторальної координації дослідницької та інших політик ЄС. Отже, у  секторальних програмах ЄС, наприклад, щодо цифровізації, енергетичної безпеки чи збереження довкілля, можуть з‘явитись складові підпрограми підтримки цільових досліджень та інновацій, а в майбутніх рамкових програмах досліджень та інновацій – з’являтись цільові ініціативи, спрямовані на досягнення відповідних соціальних цілей. Така складна система крос-секторальних зв‘язків потребуватиме  зваженого підходу, ефективної координації та оцінки ефективності.

Для України з’явилась можливість долучити вчених та інноваторів до нової ініціативи ЄС, хоча, варто акцентувати, це потребуватиме також збільшення розміру внеску України у 2020 році за участь у цій Програмі.

На форумі  відбулась робоча зустріч української делегації з Генеральним директором Директорату досліджень та інновацій Єврокомісії Жаном-Еріком Паке, в ході якої обговорювались важливі для України питання. Одне з них – переговори щодо приєднання України до 9-ї рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», які не розпочаті через Brexit. Обговорювались, фінансові питання, принцип формування та розмір внеску кожної України. Вихідною точкою для початку переговорів мають стати зафіксовані умови участі у Програмі асоційованих країн.

Було зафіксоване спільне розуміння розвитку дослідницьких інфраструктур, зокрема, щодо заявки України на використання інструменту Програму «Горизонт 2020» Policy Support Facility (PSF) для аналізу наявних в Україні інфраструктур з метою формування Національної дорожньої карти. За оптимістичним сценарієм імплементація цього інструменту може розпочатись вже у середні 2020 року. Також Європейська Комісія буде готова розглянути українську пропозицію стосовно застосування інструменту PSF для формування рекомендацій щодо державної політики в частині реалізації принципів відкритої науки та інновацій.

Детальніше: https://www.facebook.com/dmytro.cheberkus/posts/2541988056080154

Фото: МОН

2019-12-19
Поширити
Перспективи підтримки малого та середнього бізнесу

Перспективи підтримки малого та середнього бізнесу

19 грудня 2019 року Міністерство цифрової трансформації України та компанія Mastercard оголосили про початок співпраці у розвитку цифрових сервісів і підтримки малого й середнього бізнесу. Меморандум про це підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та генеральний директор Mastercard в Україні Інга Андреєва.

19 грудня 2019 року Міністерство цифрової трансформації України та компанія Mastercard оголосили про початок співпраці у розвитку цифрових сервісів і підтримки малого й середнього бізнесу. Меморандум про це підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та генеральний директор Mastercard в Україні Інга Андреєва.

Партнери планують розробити онлайн платформу для середнього та малого бізнесу, забезпечать можливість платежів у ЦНАПах, працюватимуть над впровадженням біометричної ідентифікації та іншими інноваційними сервісами.  На цій онлайн-платформі підприємці зможуть отримати кваліфіковану допомогу з (юридичних, податкових, фінансових питань), оплатити державні послуги онлайн, з адміністративних питань, звернутись на гарячу лінію створену робочою групою Мінцифри для розвитку МСБ, записатись на прийом до державних консалтинг-центрів для МСБ. 

Серед інших стратегічних напрямків співпраці міністерства та компанії Mastercard – створення в Україні хабу з інноваційних фінансових та платіжних технологій (Sandbox), який надасть вітчизняним компаніям тестову платформу для розробки інноваційних продуктів, створення спеціальних фінансових зон у національних консалтинг-центрах для МСБ, тощо.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-ta-mastercard-rozpochali-spivpratsyu

Фото: Бізнес

2019-12-19
Поширити
Система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»

Система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»

Мінцифри разом із проєктами міжнародної технічної допомоги продовжує впровадження системи «Трембіта». 

Мінцифри разом із проєктами міжнародної технічної допомоги продовжує впровадження системи «Трембіта». 

Станом на  грудень 2019 року, вже укладено 40 угод про підключення до системи Трембіта органів державної влади; підключено 10 державних органів та 6 державних електронних інформаційних ресурсів (5 з яких відносяться до пріоритетних); до тестового середовища системи Трембіта підключено 24 організації.

Для прискорення електронної взаємодії між реєстрами зараз за підтримки проектів EGOV4UKRAINE, TAPAS розробляються веб-сервіси.

До Трембіти приєднуються українські міста. Харків, Луцьк, Кривий Ріг. На черзі – Львів, Одеса, Вінниця. Важливою віхою став запуск послуги Малятко, оскільки взаємодія електронних ресурсів на рівні міст необхідна для впровадження цього проєкту.

Детальніше: https://bit.ly/39sZS4W

2019-12-17
Поширити
Збільшення розміру винагороди для дослідників

Збільшення розміру винагороди для дослідників

Українські винахідники, чиї технології будуть впроваджені у реальному секторі економіки, зможуть отримувати за це майже у 10 разів більше коштів, ніж зараз. Відповідна постанова щодо змін у мінімальних ставках винагород була ухвалена Урядом 16 грудня 2019 року.

Українські винахідники, чиї технології будуть впроваджені у реальному секторі економіки, зможуть отримувати за це майже у 10 разів більше коштів, ніж зараз. Відповідна постанова щодо змін у мінімальних ставках винагород була ухвалена Урядом 16 грудня 2019 року.

Відтепер автори технологій будуть отримувати не менше 20% від тих коштів, які на впровадженні їхніх розробок заробляє установа. Це важливо, адже за українським законодавством державна установа є власником технологій, створених її працівниками за бюджетні кошти.

Раніше мінімальний розмір такої винагороди був на рівні 0,5-3%, і це не створювало належної мотивації для науковців щодо практичного застосування їхніх розробок.

Крім того, зараз МОН готує для подання на розгляд Уряду проект закону, в якому будуть передбачені додаткові стимули трансферу технологій: використання коштів держбюджету при закордонному патентуванні, субсидії для створення високотехнологічних виробництв, нові засоби інформаційного забезпечення тощо.

Детальніше: https://bit.ly/2tZWY7x

Фото: unsplash

2019-12-16
Поширити