Науковцям новини

17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.

У відповідності до проєкту документу, мають бути  затвердджені:
– Положення про Національну премію України ім. Бориса Патона;
– Положення про Комітет з Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Почесного знаку лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Диплома лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона.

Роботи, висунуті на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2021 році до набрання чинності цього указу, вважатимуться висунутими на здобуття Національної премії України ім. Бориса Патона і підлягатимуть розгляду, обговоренню та оцінці Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки відповідно до Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки.

Проєктом указу пропонується також призначити головою комітету з Національної премії України ім. Бориса Патона Президента Національної Академії Наук України, котрому буде необхідно у місячний термін подати пропозиції щодо персонального складу Комітету.

Детальніше: https://bit.ly/3cpLWvy

Фото: МОН

11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Конкурс проводиться з метою надання фінансової підтримки наукових, науково-технічних робіт і проєктів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що отримані за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу.

Тематична спрямованість конкурсних проєктів наступна:
– наукові роботи;
– науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування;
– науково-технічні проєкти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ;
– інфраструктурні проєкти.

Умови участі у конкурсі:
– зобов’язання щодо надання наукових і фінансових звітів про використання отриманих коштів;
– надання у звітах у разі укладання угод з третіми особами комплексної та детальної інформації про такі угоди;
– вжиття всіх заходів для поширення інформації про факт отримання фінансування, у тому числі публікація результатів досліджень у наукових виданнях із зазначенням реєстраційного номера заявки;
– для науково-технічних проєктів – залучення додаткових коштів на фінансування в обсязі, що відповідає нормам максимального розміру державної допомоги, котра може надаватися суб’єктам господарювання для відшкодування витрат на проведення наукових досліджень, технічний розвиток і інноваційну діяльність відповідно до переліку витрат, визначених у заявці;
– для інфраструктурних проєктів – надання доступу та права безоплатного користування науковими приладами та обладнанням працівникам наукової установи, закладу вищої освіти, у структурі котрого утворено центр колективного користування науковим обладнанням, і іншим особам, які проводять науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
– використання коштів, отриманих за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, виключно на неприбутковій основі.

Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3qFCfkW, https://bit.ly/30ohEXh, https://bit.ly/3qFSYog

Фото: МОН

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.

Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.

На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку. 

Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.

Детальніше: http://s2b.nauka.gov.ua/, https://bit.ly/3wGW8J3, https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=923146148296018

Фото: МОН

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату. 

Звіт:
– надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля;
– започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату;
– є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.

В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності. 

Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.

Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.

Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.

У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання  кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.

Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату. 

Детальніше: https://www.elsevier.com/__data/assets/pdf_file/0006/1214979/net-zero-2021.pdf, https://bit.ly/3D9JO6C

Фото: Elsevier

8 листопада 2021 року Український інститут міжнародної політики поширив інформацію про програму «Горизонт Європа», «Справедливі, здорові та екологічно безпечні продовольчі системи від первинного виробника до споживання». 

Цей напрям шостого кластеру програми охоплює питання побудови корисних та екологічно чистих харчових систем від первинного виробництва до споживання і має на меті сприяння розумним рішенням для використання цифрових технологій для малих і середніх фермерських структур. Регіони, які працюють у напрямках біоекономіки, агропромисловості та органічного (функціонального) харчування, мають можливість скористатись пропозицією конкурсного фінансування проектів відповідного спрямування. Українськи партнери можуть подавати та реалізовувати проекти разом із партнерами ЄС.

Дослідження та інновації є ключовими рушіями переходу до сталих, безпечних, здорових та інклюзивних систем харчування для всіх, а саме:
– органічне (функціональне) харчування;
– пом’якшення змін клімату та адаптація до них;
– покращення екосистем та біорізноманіття на суші та у водах;
– міцне здоров’я та якісна доступна медична допомога;
– чисте повітря, вода і ґрунт;
– стійкіший ЄС, готовий до можливих загроз;
– інклюзивний розвиток та нові можливості для роботи.

Детальніше: https://bit.ly/3okRgWe, https://bit.ly/3wzwHsS

Фото: EuroAccess

Відкрито перший конкурс у сфері вищої освіти та молоді в межах нової програми віртуальних обмінів Еразмус+.

Перший конкурс представляє два гранти «Віртуальні обміни з Західними Балканами» для регіону Західні Балкани та «Віртуальні біржі з іншими регіонами світу» для країн Східного партнерства, Південного Середземномор’я, Російської Федерації, на південь від Сахари. Заклади вищої освіти та молодіжні організації можуть виступати партнерами цих проектів.

Цілі конкурсу:
– заохочення міжкультурного діалогу з третіми країнами, не пов’язаними з програмою, та підвищення толерантності через онлайн-взаємодію між людьми, спираючись на цифрові, дружні до молоді технології;
– просування різних типів віртуальних обмінів на додаток до фізичної мобільності Erasmus+, що дозволяє більшій кількості молодих людей використовувати міжкультурний та міжнародний досвід;
– підвищення критичного мислення та медіаграмотності, протидія дискримінації, поляризації та насильницькій радикалізації;
– сприяння розвитку цифрових навичок та навичок міжособистісного спілкування у студентів, молоді та молодіжних працівників, включаючи практику іноземних мов та командну роботу, зокрема, для підвищення можливостей працевлаштування;
– просування громадських свобод та цінностей терпимості та недискримінації через освіту;
– підсилення молодіжного виміру у відносинах ЄС з третіми країнами.

Заявку на участь у конкурсі можна подати до 22 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/31yRkKn

Фото: Еразмус+