ОЕСР

У ньому наголошується, що дуже великі дослідницькі інфраструктури (VLRI) – це унікальні, складні проекти з потужним міжнародним виміром, які відіграють вирішальну роль у передових дослідженнях у більшості наукових галузей. VLRI вимагають ретельного проєктування при будівництві та постійної уваги під час експлуатації, їх неможливо створити без значних інвестицій і технологічних інновацій. Зміни, що наразі відбуваються у політичному, соціально-економічному та науковому контексті, потребують відповідного коригування усталених моделей планування та управління VLRI. У звіті проаналізовано передовий досвід великих дослідницьких інфраструктур, узагальнено уроки, запропоновано варіанти покращення процесу їх функціонування, викладено стратегічні міркування, які доцільно брати до уваги керівникам VLRI, спонсорам та особам, що приймають рішення. Цей звіт є продовженням роботи Глобального наукового форуму ОЕСР щодо створення, управління та забезпечення сталості дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://is.gd/c5cpSP, https://is.gd/tVsYke, https://doi.org/10.1787/2b93187f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У звіті наголошується, що формування кліматичної політики вимагає балансу між необхідністю негайних, прискорених кліматичних дій та своєчасного реагування на кризові ситуації. Відповідь на нові виклики вимагає нового підходу, зосередженого на системній стійкості та розробленні перспективної кліматичної та економічної політики, здатної витримати потенційні потрясіння. Документ містить узгоджений набір рекомендацій щодо формування такої стійкості у різних сферах політики ОЕСР: економічній, податковій, фінансовій, фіскальній, науково-технічній, екологічній, щодо зайнятості. Він пропонує новий погляд на забезпечення стійкості при переході до нульових викидів, заснований на результатах проекту ОЕСР «Net Zero+», – міжгалузевої ініціативи в рамках вироблення спільного підходу ОЕСР до питань клімату.

Детальніше: https://is.gd/Qg3Q9M, https://is.gd/zc4R9W, https://is.gd/JOMWw7, https://doi.org/10.1787/da477dda-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У звіті наголошується, що португальська економіка в основному відновилася після кризи, спричиненої COVID-19, хоча висока інфляція та слабкі глобальні економічні умови сповільнили зростання у 2022 році. Була відновлена фіскальна підтримка, яка допомогла пом’якшити негативний вплив. Державний борг по відношенню до ВВП знизився нижче рівня 2019 року, але швидке старіння населення та значні інвестиційні потреби посилюють фіскальний тиск. Потенціал зростання та підвищення продуктивності знизився, виник дефіцит кваліфікованих кадрів. Оптимізація складних адміністративних процесів у рамках діджиталізації державного сектору та перегляд регуляторних норм у сфері професійних послуг і роздрібної торгівлі можуть підвищити продуктивність. Крім того, інвестиції в «зелений» перехід повинні скорочувати викиди парникових газів і посилювати кліматичну стійкість. Сектор охорони здоров’я страждає від нестачі персоналу, недостатніх інвестицій. Перехід до більш інтегрованої системи первинної, громадської та лікарняної допомоги може покращити якість медичної допомоги та співвідношення ціни та якості. Реформування первинної медичної допомоги також допоможе покращити доступ до неї для домогосподарств з низькими доходами й обмежити кількість госпіталізацій, яких можна було б уникнути.

Детальніше: https://is.gd/Bt0F1u, https://is.gd/yULgYM, https://doi.org/10.1787/2b8ee40a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що в останні роки світова економіка зазнала глибоких потрясінь, які суттєво вплинули на розвиток підприємціва та положення малих і середніх підприємств. І хоча надання державної підтримки дозволило захистити МСП від економічних наслідків пандемії COVID-19, виникають нові загрози. Зростання геополітичної напруженості та глобальних фінансових ризиків, висока інфляція, посилення монетарної та фіскальної політики, дефіцит робочої сили, високі торговельні бар’єри та уповільнення інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості – все це погіршує бізнес-середовище МСП. Разом із тим, країни потребують розвитку підприємництва в цілому та МСП зокрема, щоб прискорити «зелений» і цифровий перехід. Документ містить опис останніх тенденцій щодо МСП, характеристику змін в умовах ведення бізнесу, експертний погляд на можливі наслідки для економічної і соціальної політики. Окрему увагу приділено підприємствам, очолюваним жінками, розвитку мережі знань та інновацій, а також екосистеми навичок, заходам політики, спрямованим на інтеграцію МСП у ці мережі. Звіт містить статистичні профілі 38 країн-членів ОЕСР, які можна порівяти за низкою спеціальних індикаторів.

Детальніше: https://is.gd/phuKVa, https://is.gd/jBIn7V, https://doi.org/10.1787/342b8564-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У звіті наголошується, що Міністерство підприємництва та виробництва Італії докладає значних зусиль для розвитку культури оцінювання та моніторингу. Зокрема, за фінансової підтримки Європейського Союзу було створений новий аналітичний підрозділ, відповідальний за проведення попередніх, поточних і підсумкових оцінок політики, що стало важливим кроком на шляху зміцнення потенціалу оцінювання. Узагальнено практики, методологію та рекомендації із подальшого розвитку аналітичного центру в частині збору даних та проведення їх аналізу для цілей розроблення економічної політики (зокрема – промислової, інноваційної, підприємницької).

Детальніше: https://is.gd/QsmGSh, https://is.gd/yLxxZZ, https://www.oecd.org/economy/surveys/OECD-boosting-evidence-based-policy-making-in-Italy-presentation-2023.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Документ висвітлює діяльність та політику на ринку праці на різних рівнях влади в країнах ОЕСР, зосереджуючись на ролі органів місцевого самоврядування. Він містить опис реформ у п’яти країнах ОЕСР та засвідчує, що у двох з них субнаціональні органи влади мають повноваження щодо регулювання локального ринку праці. Надано огляд способів залучення субнаціональних органів влади до такої політики, проаналізовано переваги та недоліки децентралізованих підходів та принципи управління у різних типах управлінських систем.

Детальніше: https://is.gd/tptkxs, https://is.gd/lMaAVl, https://doi.org/10.1787/d8d6868d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що хімічні аварії з серйозними наслідками продовжують траплятися в країнах-членах ОЕСР та усьому світі. За останні десятиліття низка крупних аварій призвела до загибелі людей, поранень, значного забруднення довкілля та величезних економічних втрат – від витоку фтористого водню в Гумі (Корея) у 2012 році, вибуху аміачної селітри у Весті (США) у 2013 році до нещодавніх вибухів на хімічному підприємстві в Таррагоні (Іспанія), вибуху в Бейруті (Ліван) у 2020 році та вибуху в Леверкузені (Німеччина) у 2021 році. Нинішнє третє видання містить рекомендації щодо безпечного планування та експлуатації небезпечних об’єктів, вжиття належних заходів для запобігання хімічним аваріям і пом’якшення наслідків аварій, якщо вони сталися. Ці керівні принципи стосуються стаціонарних установок, на яких виробляються, переробляються, обробляються, зберігаються, використовуються або видаляються небезпечні речовини у значній формі та кількості, що може нести ризик виникнення масштабних аварій.

Детальніше: https://is.gd/A9XWNx, https://is.gd/mD6e2v, https://doi.org/10.1787/162756bf-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що довіра до державних інституцій має важливе значення для легітимності та життєздатності демократії. Більше того, як показала пандемія COVID-19, особиста та інституційна довіра може допомогти країнам успішно подолати соціальні та економічні кризи. Високий рівень інституційної довіри сприяє дотриманню законів та реалізації державної політики, що стане важливим чинником подолання складних багатовимірних викликів у майбутньому. Звіт ґрунтується на опитуванні щодо довіри, яке презентує відношення громадян до діяльності уряду та цінностей державного управління. Встановлено, що рівень суспільної довіри у Норвегії є одним із найвищих у країнах ОЕСР: 77% населення довіряють уряду (середній показник по ОЕСР – 47%). Інститутам правопорядку (суди, поліція) довіряють 82% населення, парламенту – 69%, державній службі – 65%, місцевим органам влади – 58%. Разом із тим, лише 40% норвежців повідомили, що довіряють засобам масової інформації, причому без різниці між різними типами провайдерів. Основні рекомендації цього звіту експерти згрупували за шістьма напрямками: продовження вимірювання довіри до державних установ та її рушійних сил; краща координація, розвиток інновацій та навичок; підвищення надійності політики; спрощення доступу до інформації; зміцнення суспільної доброчесності; гарантування рівності у наданні та покращення різноманітності адміністивних послуг.

Детальніше: https://is.gd/mwk2wk, https://is.gd/HN8Vjw, https://doi.org/10.1787/81b01318-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що промислова політика знову посіла чільне місце у наукових і політичних дискусіях. Однак кількісне оцінювання промислових стратегій у різних країнах залишається складним завданням. Проєкт Quantifying Industrial Strategies здійснює вимірювання витрат на промислову політику, для чого збирає та приводить у відповідність загальнодоступні дані, використовуючи нову методологію. У цьому звіті вивчаються та узагальнюються промислові стратегій дев’яти країн (Канада, Данія, Франція, Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Швеція, Велика Британія), аналізуються відповідні пріоритети, витрати, інструменти політики. Встановлено, що на промислову політику спрямовується біля 1,5% ВВП у вигляді грантів і податкових видатків; вона характеризується значною неоднорідністю у розрізі країн та стратегічних пріоритетів; промислові стратегії здебільшого спираються на галузеві інструменти, а «зелені» інструменти значно зросли у період 2019-2021 років у шести з дев’яти країн.

Детальніше: https://is.gd/mx1D7O, https://is.gd/TdRnvA, https://doi.org/10.1787/5f2dcc8e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD