ОЕСР

У ньому наголошується, що зміцнення зв’язків між прямими іноземними інвестиціями та малими і середніми підприємствами має важливе значення для підвищення продуктивності інновацій в країнах і регіонах ОЕСР та за її межами. Цей посібник містить рекомендації для національних та регіональних урядів щодо збільшення впливу ПІІ на вітчизняні МСП та місцеву економіку шляхом поширення знань та технологій. У звіті представлено концептуальну основу для розуміння основних сприятливих умов та каналів поширення зв’язків між ПІІ та МСП, а також набір інструментів для оцінки потенціалу впливу на місцеву економіку та оцінки політичної та інституційної бази, що сприяє розвитку зв’язків між ПІІ та МСП. Цей інструментарій ґрунтується на результатах пілотного дослідження політичних ініціатив у 27 країнах-членах ЄС.

Детальніще: https://bit.ly/3Ku7iJU, https://bit.ly/3mby4gD, https://doi.org/10.1787/688bde9a-en

Фото: скріншот

Наголошується, що документ спрямований на підтримку країн, регіонів та міст, які бажають використовувати правові рамки як належний важіль для розвитку сприятливих екосистем соціальної та солідарної економіки. Керівництво ґрунтується на даних, інформації та прикладах передового досвіду з більш ніж 33 країн. Воно містить покрокові інструкції, фактори успіху та «підводні камені, яких слід уникати», щоб допомогти політикам: оцінити, чому і коли необхідні правові рамки для СЕС; вибрати юридичні варіанти та залучити зацікавлені сторони; оцінювати ефективність законів; сприяти міжнародному взаємному навчанню з цієї теми. Керівництво побудовано на висновках аналітичного документа «Правові основи для соціальної та солідарної економіки» та підготовленого в рамках Глобальної акції ОЕСР «Сприяння екосистемам соціальної та солідарної економіки», що фінансується Інструментом іноземного партнерства Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3G8ftJh, https://bit.ly/3nGIK7l, https://doi.org/10.1787/9c228f62-en

Фото: скріншот

У ньому наголошується, що у міру того, як суспільства стають все більш цифровими, кібербезпека стає пріоритетом для окремих осіб, компаній та країн. Кількість кібератак перевищує можливості захисту, і однією з причин є відсутність достатньо кваліфікованих кадрів для кібербезпеки. У звіті аналізується попит на фахівців з кібербезпеки в Австралії, Канаді, Новій Зеландії, Великій Британії та США з використанням інформації, що міститься в онлайн-оголошеннях про вакансії. В досліджені розглядаються останні тенденції у попиті на працівників різних посад у галузі кібербезпеки, географічний розподіл оголошень про вакансії та зміни вимог до навичок для фахівців у цій галузі. Аналізуються навчальні програми з кібербезпеки в Англії (Сполучене Королівство), зокрема, описуються різні типи програм додаткової та вищої освіти, профіль учнів у цих програмах та їх результати. Також у звіті розглядаються політики та ініціативи, які запроваджені в Англії, для забезпечення програмного навчання в галузі кібербезпеки більш доступним та актуальним. Цей звіт є частиною ініціативи щодо вивчення еволюції політик та досвіду у сфері кібербезпеки у всьому світі.

Детальніше: https://bit.ly/3KkS3CT, https://bit.ly/3G5wWlE, https://doi.org/10.1787/5fd44e6c-en

Фото: скріншот

У ньому наголошується, що оскільки від суб’єктів соціальної та солідарної економіки все частіше вимагають показати свій позитивний внесок у суспільство, вимірювання соціального впливу може допомогти їм зрозуміти додаткову чисту вартість, створену їхньою діяльністю, у виконанні своєї місії та за її межами. Політика відіграє важливу роль у створенні сприятливого середовища для розширення можливостей виміру соціального впливу серед суб’єктів СЕС. Спираючись на картографічне дослідження та приклади передового досвіду з понад 33 країн, цей міжнародний політичний посібник пропонує рекомендації щодо того, як політики можуть підтримати вимірювання соціального впливу для соціальної та солідарної економіки шляхом: вдосконалення політичної бази, надання рекомендацій, створення доказової бази та підтримки потенціалу. На основі попередньої публікації «Вимірювання соціального впливу соціальної та солідарної економіки», випущеної у 2021 році, цей посібник видано в рамках Глобальної дії ОЕСР «Сприяння розвитку екосистем соціальної та солідарної економіки», що фінансується Інструментом зовнішнього партнерства Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3lOT3FW, https://bit.ly/3zfFbrB, https://doi.org/10.1787/270c7194-en

Фото: скріншот

У ньому йдеться про Опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних інституцій 2021 року, яке дає змогу оцінити вплив на довіру людей до уряду та державних інституцій у різних країнах, а також зрозуміти, як люди сприймають функціонування демократичних інституцій. Більшість чинників в Опитуванні довіри стосуються компетенцій та цінностей уряду, які допомагають країнам здійснювати конкретні кроки для відновлення довіри. Як на індивідуальному, так і на рівні країни довіра може змінюватися через культурні, економічні та соціальні чинники. У цьому документі проаналізовано відповіді на запитання у 16 країнах ОЕСР, щоб виявити: чи можуть відповіді дати уявлення про культурні відмінності та крайні прояви недовіри та які виміри впливають на довіру. Результати тематичної моделі опитування свідчать, що респонденти називають не лише державні внески, результати та процеси, а й соціально-економічну вразливість, глобальні виклики та виклики між поколіннями. Багато респондентів наголошують, що «корупція», «гроші» та «влада» визначають їхню довіру до державних інституцій, але ці сприйняття не пов’язані з прозорістю та підзвітністю уряду. Результати також свідчать про перевагу якісних вимірювань (відкритих запитань в опитуванні) для розуміння складного взаємозв’язку між довірою та державним управлінням.

Детальніше: https://bit.ly/3JPS3cL, https://bit.ly/3JFcc5a, https://doi.org/10.1787/ef25d883-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому кількісно оцінюються екологічні, медичні та економічні наслідки політики щодо забруднення повітря в країнах Арктичної ради з акцентом на галузеві відмінності. Для оцінки використовується підхід моделювання та порівнюється базовий сценарій, який відображає чинне законодавство, зі сценарієм політики, згідно з яким найкращі доступні методи скорочення викидів застосовуються в усіх секторах викидів. У звіті підкреслюється, що вигоди від поліпшення якості повітря можна отримати, якщо розглядати скорочення викидів в усій економіці, а не лише в тих секторах, які найчастіше стають об’єктами уваги, таких як промисловість і транспорт. Результати, представлені у звіті, також підкреслюють необхідність розробки політичних стратегій для конкретних країн, які б враховували поточний рівень жорсткості політики, внесок секторів у забруднення повітря та потребу в галузевих інвестиціях у нові технології, які також різняться залежно від країни.

Детальніше: https://bit.ly/3JLYcqa, https://bit.ly/3nji1hg, https://doi.org/10.1787/19875eaf-en

Фото: скріншот

У документі зазначається, що формування цифрових ринків призвело до появи нових конкурентних викликів, які складно вирішити з необхідною швидкістю та у повному обсязі. Серед науковців і політиків існує консенсус у тому, що необхідна відповідна регуляторна політика, яка дозволить уникнути послаблення конкуренції на зазначених ринках, підтримуючи продуктивність та інновації. У цій публікації обговорюються регуляторні пропозиції, спрямовані на розвиток конкуренції та справедливої торгівлі на цифрових ринках, вже схвалені провідними країнами ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3FLXWGN, https://bit.ly/40aNP6u, https://doi.org/10.1787/1b143a37-en

Фото: скріншот