Провідні українські IT-компанії створили першу в Україні саморегулівну організацію у cфері ШІ, підписавши відповідний меморандум.
Провідні українські IT-компанії створили першу в Україні саморегулівну організацію у cфері ШІ, підписавши відповідний меморандум.
Вони розроблятимуть інноваційні продукти з дотриманням принципів безпечного використання ШІ, проголошених у Добровільному кодексі поведінки. Ініціаторами такої роботи стали SoftServe, Grammarly, MacPaw, LetsData, DroneUA, WINSTARS.AI, Gametree.me, YouScan.io, EVE.calls, Valtech, ЛУН, Yieldy, Uklon. Меморандум передбачає, що кожна компанія-учасниця зобов’язується раз на рік (або частіше за необхідності) подавати звіт з описом, як саме вона інтегрує етичні принципи в розробку, упровадження та використання технологій штучного інтелекту. Формат та методичні засади звітності були розроблені спільно з Мінцифрою, Центром демократії та верховенства права та Асоціацією IT Ukraine. Компанії-учасники самостійно контролюватимуть дотримання принципів використання ШІ, а допомагатимуть їм ЦЕДЕМ та IT Ukraine, які увійшли до Секретаріату організації. Меморандум відкритий для приєднання інших учасників, які відповідають проголошеним критеріям. Рік тому Мінцифра презентувала Білу книгу ШІ, у який обрано м‘який підхід до регулювання штучного інтелекту (bottom-up): спочатку держава готує компанії до майбутніх стандартів у сфері ШІ й лише після цього запроваджує відповідне законодавство, синхронізоване з європейськими стандартами. На першому етапі здійснюється саморегулювання: компанії самостійно за підтримки держави та профільних організацій упроваджують етичні стандарти у систему розробки власних ІТ-продуктів, що відкриває більші можливості виходу на міжнародні ринки, залучення інвестицій, партнерів та користувачів.
На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ. По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі. По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей. Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого. Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її завдання – навчання, а не профанація.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
У ній автор задається питанням «чи становить ШІ загрозу для освіти, чи – нову можливість?» і надає власні поради щодо використання, управління упровадження штучного інтелекту в університетські системи оцінювання, а також розвиток навичок у студентів та розробку навчальних завдань. Наразі інструменти ГШІ викликають занепокоєння в університетах щодо ризиків для практики оцінювання та академічної доброчесності. Викладачі почали розробляти способи використання ШІ для економії часу та збагачення навичок студентів, таких як критичне мислення та аналіз. Це вимагало відповідного досвіду, аналізу того, як використовується штучний інтелект і як він може бути задіяний у майбутньому оцінюванні, переосмислення звичних академічних практик складання іспитів, виконання завдань та оцінювання. Еліза пропонує скористатись колекцією ресурсів різних авторів щодо того, як розробляти підказки, використовувати ШІ для автентичного дизайну оцінювання, які задіяти інструменти виявлення ШІ, як розвивати цифрову грамотність та змінювати роль ШІ у м’яких навичках студентів та їхній адаптації до навчання упродовж життя. Вона радить спробувати оцінити вплив штучного інтелекту на розробку формувального та підсумкового оцінювання (розвиток навичок та рефлексії студентів), застосувати чотирьохетапний процес трансформації оцінювання, розглядати ШІ як допоміжний засіб розвитку критичного мислення, навчати студентів розрізнити контент, створений людиною та згенерованого штучним інтелектом, довідатись про можливості протидії академічній недоброчесності та шахрайству в навчанні, переосмислити інтеграцію ШІ в університетське життя та інклюзивне оцінювання і організацію зворотного зв’язку, розвиток ШІ-грамотності, покращення письмових робіт студентів, забезпечення «глибокого навчання».
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз’яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, – це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою – поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень: виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п’ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту».
Автор говорить про важливий досвід розчарування студентів при зіткненні з тим, як технології легко перевершують творчі здібності людини. Він зіткнувся з цим, коли студенти відмовились від подальшого вивчення курсу щодо використання штучного інтелекту для генерації творів мистецтва. Адже вони витратили багато сил і часу на розвиток власних креативних здібностей, а ШІ робить те саме і навіть краще за лічені хвилини. Цей момент запам’ятався не тому, що він був несподіваним, а тому, що він уособлює парадоксальні стосунки зі штучним інтелектом. Стало зрозуміло, що викладання штучного інтелекту може бути таким же складним, як і захопливим. Як викладач і творча людина, Кріс вирішив провести в аудиторії експеримент із залучення інструментів штучного інтелекту до творчого процесу. Швидко стало зрозумілим, що ШІ є стартовим майданчиком для тих, хто має сильні базові навички та приймає штучний інтелект, дозволяючи розширювати рамки раніше недоступними способами, але поряд з цим виникає небезпека залежності від ШІ та зниження творчого потенціалу людини, що наштовхує на серйозні роздуми. Представники покоління X відносяться до технології штучного інтелекту з благоговінням та обережністю одночасно. Вони пам’ятають світ до появи інтернету та великі сподівання, які покладались на всесвітню мережу, тому для них ШІ – це ще один технологічний прорив, який має свою ціну. Для молодших поколінь «магія» штучного інтелекту не така очевидна. Тому необхідно бути зваженим: штучний інтелект може покращити людську творчість або звести її нанівець. Викладачам та студентам потрібно це розуміти.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Боймала «Що відбувається, коли ШІ пише апеляцію».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Боймала «Що відбувається, коли ШІ пише апеляцію».
Автор звертає увагу на неймовірне зростання використання генеративного штучного інтелекту студентами у процесі навчання та на відповідні виклики, що постають перед викладачами університетів в частині підтримки цілісності академічного зворотного зв’язку. Він пропонує поради для адаптації до нових реалій і збереження змістовних навчальних програм. Нові підходи важливі, оскільки наразі ГШІ поставив під сумнів саму природу зворотного зв’язку, навчання та довіри у вищій освіті. Студенти можуть бути щиро мотивовані до самовдосконалення й прагнути знань, але просте рішення про залучення штучного інтелекту призводить до викривлення взаємодії зі структурами оцінювання, що підриває людські аспекти викладання. Джонатан запитує, чому і за яких обставин зворотний зв’язок стає проблемою та пропонує певні рішення. Він не закликає відмовитися від штучного інтелекту чи заборонити його, а закликає до адаптації. Цьому можуть допомогти наступні практичні стратегії: переосмислення навчання та оцінювання; зменшення оптимізації зворотного зв’язку; застосування взаємної модерації як простору для професійної рефлексії; надання інституційної підтримки академічному персоналу; застосування живих дискусій при обговоренні аргументів, наданих ШІ; переосмислення інституційних процедури апеляції; проведіть межу між навчанням за допомогою ШІ та заміною власних знань і навичок результатами, згенерованими ШІ. Простір людського спілкування слід тримати відкритим в часи, коли людина та машина розвиваються разом. ШІ не лише використовується студентами, але й змінює поведінку науково-педагогічних працівників, – весь процес навчання та оцінювання. Машинам байдуже, але нам – ні, отже система освіти повинна змінюватись під впливом нових викликів.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Висвітлення ШІ для суспільного блага: від загального бачення до глобальних дій».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Висвітлення ШІ для суспільного блага: від загального бачення до глобальних дій».
У ній увагу зосереджено на тому, як штучний інтелект здійснює соціальний вплив завдяки ініціативі «Штучний інтелект для суспільного блага». Наразі ШІ стає дедалі більш впливовим, стрімко розширюючи сфери свого використання. Щоб підкреслити переваги, які ШІ може забезпечити для громадськості, Європейське бюро зі штучного інтелекту створило програму «ШІ для суспільного блага ». Вона зосереджена на етичному та відповідальному використанні ШІ для створення позитивного соціального впливу. Європейська комісія прагне підтримувати розвиток штучного інтелекту, створюючи моделі та алгоритми штучного інтелекту для вирішення основних суспільних проблем, для чого відбувається стимулювання суспільної співпраці та розвитку інновацій. Ключовими напрямками ініціативи визначено такі: оптимізація енергетики, охорона здоров’я, навколишнє середовище; вирішення галузевих проблем. На передньому краї інновацій знаходяться відкриті дані, з яких штучний інтелект черпає інформацію. Багато інновацій у цих секторах були б неможливими без публічного доступу до відкритих даних на порталах відкритих даних. Наприклад, на порталі data.europa.eu наразі знаходиться близько 2 мільйонів відкритих наборів даних. Глобальний саміт AI for Good з 2017 року і по теперішній час є флагманським заходом, який підтримує ШІ та цілі сталого розвитку. Ініціатива ШІ для суспільного блага підкрелює, що використання технологій в етичний і сталий спосіб – база для сучасного і майбутнього.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».
У ній автор зазначає, що генеративний штучний інтелект швидко перейшов зі сфери інформатики у повсякденне життя університетських співробітників та викладачів. Але, запитує він у читача, чи слід приєднуватися до цих змін у вищій освіті? ШІ (ChatGPT, DALLE та інші) можна використовувати для руйнування бар’єрів між командами. Інструменти генеративного штучного інтелекту здатні звільняти від рутинних завдань співробітників, викладачів та адміністраторів університетів, зокрема –написання листів, створення зображень, розроблення моделей, аналіз даних, формування планів уроків тощо. Однак ГШІ – це більше, ніж просто інструмент підвищення особистої продуктивності. Він спричиняє глибокі соціально-технічні трансформації у тому, як ми працюємо, обмінюємося знаннями та співпрацюємо, перетинаючи дисциплінарні кордони. Фактично слід розглядати його як граничний об’єкт, – концепцію, яка може допомогти міждисциплінарним командам ефективніше спілкуватися, вільніше впроваджувати інновації та переосмислювати традиційні ролі та робочі процеси. Йдеться перш за все про силу інтерпретаційної гнучкості. Як різнородні університетські команди можуть отримати максимальну віддачу від ГШІ? Для подолання прогалин у комунікації, різноманітності, критичного мислення, творчості, переосмислення цифрових інструментів, міждисциплінарності й постійних змін. Здійснюйте моніторинг використання інструментів ШІ, його нових функцій, заохочуйте експерименти, – сприймайте неоднозначність як перевагу. Адже чим більш гнучкий та контекстно-залежний підхід, тим більша ймовірність максимально повного та ефективного використання потенціалу ШІ.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
