25 січня 2021 року ЮНЕСКО святкуватиме Міжнародний день освіти.
25 січня 2021 року ЮНЕСКО святкуватиме Міжнародний день освіти.
Це буде третій Міжнародний день освіти, який на відміну від попередніх відбудеться в умовах пандемії COVID-19. Саме пандемія, окрім глобальних проблем у системах охорони здоров’я, призвела до масштабних збоїв у навчанні, які характеризуються безпрецедентним масштабом та складністю. Закриття шкіл, університетів та інших навчальних закладів, переривання багатьох освітніх програм, підтримка систем навчання впродовж життя вплинули у минулому році на життя 1,6 млрд студентів у світі. У 2021 році має бути активізована міжнародна співпраця задля нормалізації освітньої сфери та навчання протягом усього життя, забезпечення їх інклюзивного, безпечного та стійкого стану.
Міжнародний день освіти має на меті:
– визначити подальші дії для відновлення системи освіти;
– розробити й просувати ініціативи національних урядів, організацій та освітян для реалізації принципів справедливості та відповідальності;
– визначити найкращі практики у законодавчій сфері та політичних заходах щодо справедливого фінансування освіти, які ефективно спрямовуються на найбільш незахищені верстви, використовуючи інструменти Глобального звіту про моніторинг освіти ЮНЕСКО, PEER.
ЮНЕСКО приєдналась до Ради та Керівного комітету Глобального партнерства зі штучного інтелекту (GPAI) в якості спостерігача.
ЮНЕСКО приєдналась до Ради та Керівного комітету Глобального партнерства зі штучного інтелекту (GPAI) в якості спостерігача.
GPAI – це багатостороння ініціатива, що об’єднує провідних експертів з науки, промисловості, громадянського суспільства, міжнародних організацій та уряду, які співпрацюють задля подолання розриву між теорією та практикою щодо штучного інтелекту (ШІ), підтримуючи передові дослідження та прикладну діяльність щодо пріоритетів, пов’язаних із ШІ.
Ініціатива GPAI була задумана Канадою та Францією під час їхніх президентств у G7 і розпочата у червні 2020 року. Вона налічує 15 членів-засновників, включаючи 14 країн та одну міжнародну організацію: Австралія, Канада, Європейський Союз, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Республіка Корея, Мексика, Нова Зеландія, Сінгапур, Словенія, Великобританія, США. Найближчим часом до ініціативи приєднаються ще чотири країни: Бразилія, Нідерланди, Польща та Іспанія.
GPAI підтримується Секретаріатом, організованим ОЕСР, та двома експертними центрами – Міжнародним центром експертизи в Монреалі з питань вдосконалення штучного інтелекту та Парижським при Французькому національному інституті досліджень цифрових наук та Технології або INRIA.
ЮНЕСКО закликає до ратифікації Глобальної конвенції про вищу освіту, щоб зробити міжнародну академічну мобільність та визнання кваліфікації реальністю для мільйонів людей у всьому світі.
ЮНЕСКО закликає до ратифікації Глобальної конвенції про вищу освіту, щоб зробити міжнародну академічну мобільність та визнання кваліфікації реальністю для мільйонів людей у всьому світі.
Глобальна конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти була прийнята на 40-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Вона базується на існуючих регіональних конвенціях та формує основу для справедливого, прозорого і недискримінаційного визнання кваліфікацій вищої освіти. Особливість і значення Глобальної конвенції полягає в тому, що вона відкриває можливості для міжрегіональної академічної мобільності та пропонує універсальні принципи поліпшення практики визнання кваліфікацій.
Наразі понад 5,3 млн. студентів здобувають вищу освіту, половина з них навчається за межами рідного регіону. Швидке зростання міжнародної мобільності на університетському рівні, ймовірно, продовжиться.
Конвенція спрямована на розширення доступу до вищої освіти у всьому світі шляхом сприяння міжнародному обміну студентами, викладачами, дослідниками та особами, які шукають роботу. Практична реалізація документу посилить міжнародну співпрацю у сфері вищої освіти та сприятиме підвищенню її якості у глобальному масштабі.
Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті опублікував короткий опис політики «Штучний інтелект в освіті: зміни зі швидкістю навчання», який відкриває нову серію публікацій «Цифрова трансформація освіти».
Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті опублікував короткий опис політики «Штучний інтелект в освіті: зміни зі швидкістю навчання», який відкриває нову серію публікацій «Цифрова трансформація освіти».
Документ описує досягнення у галузі відповідних технологій, включаючи дані, аналітику та персоналізоване навчання, власне штучний інтелект (ШІ), хмарні обчислення та машинне навчання, досліджує перспективи та можливості ШІ для учнів, вчителів, керівників шкіл, батьків та адміністраторів освіти, а також висвітлює етичні аспекти впровадження ШІ та проблеми, які це може спричинити.
Нова серія публікацій «Цифрова трансформація освіти» відповідає місії ЮНЕСКО сприяти досягненню цілі сталого розвитку №4 за допомогою розширених ІКТ-рішень та найкращих практик. Вона передбачає оприлюднення інформаційних записок, аналітичних звітів та результатів дискусій, пов’язаних із вивченням постійних та нових фундаментальних змін в освіті завдяки використанню надсучасних технологій та їх впливу на освіту й інші сфери людського життя.
16 листопада 2020 року виповнилось 75 років з дня заснування Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури – ЮНЕСКО.
16 листопада 2020 року виповнилось 75 років з дня заснування Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури – ЮНЕСКО.
Упродовж цих років ЮНЕСКО виконує свою важливу місію – підтримку доступу кожного до якісної освіти, збереження культурної і природної спадщини, захист рівної поваги до усіх культур та свободи висловлювань як фундаментального права і необхідної умови демократії.
Для України членство в #ЮНЕСКО – це:
– залучення інтелектуального потенціалу країни до загальносвітових процесів у сферах науки, культури, освіти;
– захист та збереження культурної та природної спадщини;
– популяризація у світі української культурної спадщини і традицій, освітнього та наукового потенціалу.
У 2001 році Генеральна конференція ЮНЕСКО резолюцією 31С/20 офіційно заснувала Всесвітній день науки, який вперше у глобальному масштабі відзначався у 2002 року.
У 2001 році Генеральна конференція ЮНЕСКО резолюцією 31С/20 офіційно заснувала Всесвітній день науки, який вперше у глобальному масштабі відзначався у 2002 року.
Його призначення полягає у тому, щоб:
– підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад;
– заохочувати національну і міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами;
– відновити національну і міжнародну спрямованість на використання науки на благо суспільства;
– привернути увагу до викликів, з якими зіштовхується наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності.
Всесвітній день науки за мир і розвиток, що відзначається щорічно 10 листопада. Він покликаний підкреслити важливу роль науки у суспільстві та необхідність участі широкої громадськості в обговоренні нагальних наукових питань. Цей День також підкреслює важливість і актуальність науки для повсякденного життя.
Створюючи мости між наукою і суспільством, Всесвітній день науки за мир і розвиток має на меті забезпечити громадянам отримання інформації про нові тенденції у сфері науки, підкреслити роль вчених у розширенні нашого розуміння планети та сприяти сталому розвитку.
Всесвітній день науки надає можливість мобілізувати всі зацікавлені сторони навколо теми науки за мир і розвиток – від державних діячів до представників ЗМІ і учнів шкіл.
Цього року Всесвітній день науки присвячений темі «Наука на службі суспільства у боротьбі з пандемією».
З цієї нагоди ЮНЕСКО організувала онлайн-круглий стіл на тему «Наука для суспільства і разом з ним в боротьбі з COVID-19».
22 жовтня 2020 року голови держав, урядів та міністри з понад 70 країн світу на позачерговій сесії Глобальної конференції ЮНЕСКО з питань освіти ухвалили Декларацію щодо комплексу глобальних пріоритетних дій для захисту фінансування та зміцнення системи освіти від наслідків, спричинених пандемією COVID-19.
22 жовтня 2020 року голови держав, урядів та міністри з понад 70 країн світу на позачерговій сесії Глобальної конференції ЮНЕСКО з питань освіти ухвалили Декларацію щодо комплексу глобальних пріоритетних дій для захисту фінансування та зміцнення системи освіти від наслідків, спричинених пандемією COVID-19.
В ухваленій Декларації визначені пріоритетні заходи для відновлення системи освіти на період до кінця 2021 року:
– захист національного та міжнародного фінансування освіти (збільшення внутрішнього фінансування та міжнародної допомоги освіті);
– безпечне відкриття шкіл (безпечне та гігієнічне середовище, спроможність навчальних закладів впроваджувати зміни, прискорене навчання та коригування шкільного календаря);
– інклюзія, рівноправність та гендерна рівність (посилення готовності, стійкості, включеності для запобігання нерівності в освіті, забезпечення повернення всіх учнів до школи та освітніх програм);
– переосмислення викладання та навчання (підтримка викладачів шляхом постійного професійного розвитку в галузі ІКТ, забезпечення їх соціального та емоційного добробуту, соціальний діалог);
– використання рівноправного зв’язку та технологій для навчання (гібридні моделі навчання з адекватною інфраструктурою, рівним доступом до інтернету та оцифрованих навчальних програм, набуття цифрових навичок).
Учасники Глобальної конференції ЮНЕСКО з питань освіти у часи пост-COVID-19 закликали міжнародну спільноту до інвестування в освіту з метою запобігання катастрофи цілого покоління. Одна з найбільших освітніх компаній «Save Our Future» у взаємодії з понад 600 громадськими організаціями, фондами, ЗМІ та молоддю презентувала Білу книгу, яка містить конкретні рекомендації для урядів світу щодо вдосконалення систем освіти.
Теорії дезінформації та змови, у центрі яких пандемія COVID-19, представляють загрозу, оскільки вони ігнорують наукові дані та поляризують суспільство.
Теорії дезінформації та змови, у центрі яких пандемія COVID-19, представляють загрозу, оскільки вони ігнорують наукові дані та поляризують суспільство.
Для протидії ним ЮНЕСКО у співпраці з Європейською комісією, Twitter та Світовим єврейським конгресом розпочали онлайн-кампанію, спрямовану на підвищення обізнаності про існування коронавірусної хвороби та наслідки теорій змови, пов’язаних із кризою COVID-19.
Нещодавно ЮНЕСКО представила низку легкодоступних та всебічних візуальних навчальних ресурсів. Підготовлені матеріали допомагають людям та громадам навчитися ідентифікувати, розвінчувати, реагувати на теорії змови, запобігати їх поширенню.
Це ресурси відкритого доступу, які можуть вільно використовуватися, завантажуватися та розповсюджуватись. Вони доступні арабською, китайською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами та доповнюють програми інформаційної грамотності.
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
EUA прагне долучитися до процесу розробки документа в рамках глобальних консультацій, організованих ЮНЕСКО. Асоціація вважає, що перехід до відкритої науки спричинить системні, культурні та технічні реформи. Ці зміни стануть невід’ємною частиною майбутнього світових досліджень та інновацій. Вони не можуть розглядатися у відриві від керівних принципів, подібних до тих, які містяться у Рекомендації ЮНЕСКО про науку і дослідників (2017).
EUA підтримує вироблення єдиного підходу як способу стійкого переходу до відкритої науці. На глобальному рівні важливо, щоб відкрита наука не збільшувала існуючі проблеми, а сприяла їх усуненню. Тому рекомендації ЮНЕСКО мають грунтуватись на принципах інклюзивності й справедливості.
Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.
Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.
Ініціатива щодо підготовки такого документу з’явилась ще у березні 2019 року, завдяки чому ЮНЕСКО змогла доручити розроблення ідеї 24-м відомим фахівцям, які мають багатодисциплінарний досвід в області етики штучного інтелекту. Згодом ЮНЕСКО провела ряд комплексних консультацій з метою з’ясування позиції широкого кола зацікавлених сторін: експертів зі 155 країн, громадськості (за допомогою глобального онлайн-опитування), установ ООН, крупних галузевих компаній (Google, Facebook, Microsoft), академічного сектору (від Стенфордського університету до Китайської академії наук).
Це надзвичайно важливо, адже останнім часом з’явилось надзвичайно багато рішень, заснованих на штучному інтелекті (ШІ), зокрема – для виявлення випадків контакту з людьми, у яких тест на COVID-19 виявився позитивним, прискорення пошуку вакцини, розвитку телемедицини, дистанційного навчання, мобілізації безпілотних літальних апаратів для доставки медичного обладнання тощо. Відповідно стала нагальною потреба у єдиному нормативному документі.
Рекомендація ЮНЕСКО вводить ряд ключових понять:
– відповідність – технології штучного інтелекту не повинні перевищувати заздалегідь встановлені межі для досягнення законних цілей або завдань і повинні відповідати контексту;
– нагляд і рішучість з боку людини – люди несуть етичну та юридичну відповідальність на всіх етапах життєвого циклу систем ШІ;
– захист навколишнього середовища та світу – системи ШІ повинні сприяти мирній взаємодії усіх живих істот та поважати природне середовище, особливо – при видобутку природних ресурсів;
– гендерна інтеграція – технології ШІ не повинні відтворювати гендерну нерівність.
ЮНЕСКО надаватиме допомогу державам-членам у розробці їх власних систем оцінки етичного впливу та у виробленні стратегій запобігання ризиків, а також заходів щодо пом’якшення наслідків і моніторингу етичного використання ШІ.
Крім формування міжнародного консенсусу з даного питання, експерти ЮНЕСКО пропонують державам-членам і зацікавленим сторонам підвищувати рівень інформованості широкої громадськості й постійно наголошувати на важливості освіти кожної людини з питань цифрових прав.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
