Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформаційний матеріал «Рівень безробіття в ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформаційний матеріал «Рівень безробіття в ОЕСР».
У ньому зазначається, що рівень безробіття в країнах-членах ОЕСР нвесні 2025 року залишався стабільним (на рівні 4,9%) після того, як упродовж останніх 3 років він був на рівні 5%. Кількість безробітних майже не змінилася, склавши 34,4 мільйони. Рівень безробіття залишився незмінним у 22 країнах ОЕСР, знизився у 7 та зріс у 4-х країнах. У Колумбії, Італії та Словацькій Республіці щомісячні рівні безробіття були близькі до рекордно низьких. Рівень безробіття серед жінок та чоловіків залишався загалом стабільним – відповідно 5,1% та 4,8%, як і серед молодих працівників (віком 15-24 років) – 11,2% (перевищив рівень безробіття серед працівників віком 25 років і старше в ЄС, єврозоні та в усіх країнах ОЕСР). Найменший розрив зафіксовано у Японії та Ізраїлі (менше 2 відс.п.), а найбільший – у Швеції, Люксембурзі, Іспанії та Коста-Ріці (понад 15 відс.п.). Розрив збільшився у 8-ми країнах, включаючи Канаду та Сполучені Штати, де рівень безробіття серед молоді зріс. У Європейському Союзі та єврозоні рівень безробіття залишався практично незмінним (5,9% та 6,2% відповідно). Чоловіки віком 25 років і старше зробили найбільший внесок у зниження рівня безробіття у Греції, тоді як у Фінляндії та Франції це були жінки віком 25 років і старше. Натомість рівень безробіття зріс у Канаді, Швеції та Туреччині, залишався стабільним у Канаді (7,0%) та у Сполучених Штатах Америки (4,2%).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися. Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв’язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п’ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ. Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу. Але наука не повинна залежати від удачі – оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі.
На сайті Національної академії медичних наук України опубліковано рекомендації «На якій відстані правильно читати книжку чи дивитися в смартфон?», підготовлені Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова НАМН України.
На сайті Національної академії медичних наук України опубліковано рекомендації «На якій відстані правильно читати книжку чи дивитися в смартфон?», підготовлені Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова НАМН України.
У ньому зазначається, що робота з гаджетами залежить не лише від звички, а й від особливостей зорової системи людини. Ідеальна дистанція для читання – так звана дистанція Хармона – відстань від очей до предмета (книги, зошита, екрану), на якій очі працюють комфортно і не перенапружуються. Щоб визначити цю дистанцію, необхідно здійснити ряд простих дій: скласти три пальці разом; прикласти їх до зовнішнього кута ока; простягнути руку до ліктя. Ця відстань враховує індивідуальні анатомічні особливості – у людей з вищим зростом і довшими руками вона буде більшою. Саме на такій відстані, говорять фахівці, знижується навантаження на акомодацію (фокусування), відповідно очі менше втомлюються; зменшується ризик розвитку короткозорості у дітей та підлітків.
У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
Зазначається, що ГШІ фактично являє собою здатність комп’ютерів демонструвати людські здібності, такі як міркування, навчання, планування і творчість. Суспільство отримує багато переваг від використання ГШІ у соціальних мережах, банківській справі та роботі з інформацією. Розвиток ШІ впливає на навички, необхідні в житті та освіту. ШІ надає багато нових педагогічних можливостей для персоналізації навчання й підтримки студентів з особливими потребами. Отже, люди незалежно від фаху і місця роботи повинні мати як мінімум базове розуміння ШІ і того, як він впливає на різні сфери життя, зокрема – на демократію і свободу слова. Навички критичного мислення та роботи з даними необхідні для розуміння автоматизованого прийняття рішень і використання машинного навчання. Опублікований матеріал надає ключову інформацію щодо ШІ у доступному та зручному візуальному форматі, містить групові питання для обговорення, ґрунтується на етичних принципах ЄС щодо використання штучного інтелекту.
Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Оприлюднені результати проміжного оцінювання Європейського освітнього простору, проведеного Європейською Комісією, що охоплює 2021-2024 роки.
Документ узагальнює інформацію про заходи, спрямовані на посилення європейської співпраці у галузі освіти та навчання, а також на забезпечення досягнення цілей, поставлених на період до 2030 року. Підтверджується явна додана цінність Європейського освітнього простору у просуванні спільних пріоритетів, підтримці національних реформ освіти та навчання, використанні фінансування ЄС, посиленні європейського виміру освіти. Разом із тим зазначається, що незважаючи на очевидний прогрес, ключові проблеми залишаються. Експерти вважають за необхідне здійснити оновлення пріоритетів; забезпечувати кращі зв’язки між секторами та політиками; покращити моніторинг; здійснювати підтримку рішень на основі доказів. Під час оцінювання фокус було зроблено на ефективність, узгодженість, релевантність, додану вартість, аналіз стратегічних пріоритетів (покращення якості, рівності, інклюзії та успіху для всіх в освіті та навчанні; зробити навчання безперервним та мобільною реальністю для всіх; підвищення компетенцій та мотивації в освітній професії; зміцнення європейської вищої освіти; підтримка зеленого та цифрового переходу в освіті та навчанні та через них). Розглядались також інструменти впровадження – управління; мобілізація коштів та інструментів ЄС для національних реформ; стратегічні ініціативи ЄЕЗ; проєкти та конкурси на рівні ЄС; звітність, моніторинг та оцінка прогресу; комунікація та поширення. Наголошується, що якісний та сильний освітній простір означає сильнішу Європу, яка допомагає людям досягати успіху в навчанні, роботі та житті, одночасно підтримуючи стійкість, соціальну згуртованість та конкурентоспроможність.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ефективніший соціальний захист для міцнішого економічного зростання: основні висновки опитування ОЕСР за 2024 рік «Ризики, які мають значення»».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ефективніший соціальний захист для міцнішого економічного зростання: основні висновки опитування ОЕСР за 2024 рік «Ризики, які мають значення»».
У документі зазначається, що соціальний захист як ніколи важливий для подолання поточних викликів і саме він слугує фундаментом міцного економічного зростання. З 2018 року регулярне опитування ОЕСР пропонує матеріали для аналізу поточного сприйняття людьми економічних ризиків, їхньої оцінки соціальних програм і ставлення до політичних дій. В цьому звіті представлені основні результати четвертої хвилі опитування, проведеного у листопаді-грудні 2024 року, яке охопило репрезентативну вибірку з понад 27 тис. респондентів у 27 країнах ОЕСР та показало, що наразі люди глибоко стурбовані геополітичними питаннями, своїм здоров’ям та фінансами. Звіт зосереджений на двох мегатрендах – технологічних змінах і старінні населення, що спричинило сильну підтримку соціальних програм, які сприяють економічному зростанню та безпеці. Понад 70% респондентів у різних країнах закликають до збільшення державних інвестицій у перепідготовку кадрів та вищу освіту, щоб забезпечити працівникам необхідні навички для майбутнього. Переконлива більшість закликає до активного залучення жінок до сфери зайнятості, розширення використання технологій на робочих місцях та переведення працівників з неповної на повну зайнятість для подолання нестачі робочої сили, спричиненої старінням населення. Заходи щодо народжуваності менш популярні. Існує запит громадськості на підвищення ефективності реалізації та комунікації соціальних програм.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пітера Суторіса «У моїй галузі навіть невеликої суми достатньо. То чому ми повинні гнатися за великими грантами?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пітера Суторіса «У моїй галузі навіть невеликої суми достатньо. То чому ми повинні гнатися за великими грантами?».
У ній автор зазначає, що фінансування у галузі гуманітарних та соціальних наук має розподілятися у формі мікрогрантів. Він категорично не погоджується з пануванням уявлення про те, що неможливо зробити кар’єру в академічних колах, не вигравши великий грант. Нещодавні рішення зі скорочення фінансування досліджень в Університеті Ньюкасла свідчать про те, що багато науковців незабаром можуть зіткнутися з важким вибором: отримати грант, проводити дослідження у свій вільний час або взагалі не проводити їх. Це не лише симптом фінансової кризи у вищій освіті Великої Британії, а й віддзеркалення змін у цінностях в академічному середовищі. Університети прийняли та всіляко підтримували тривалий час у якості універсального свідчення успішності науковці у природничих науках отримання великих грантів і позиції керівників дослідницьких груп. Але, наголошує Пітер Суторіс, таке визначення успіху не є самоочевидним навіть у природничих науках, не кажучи вже про гуманітарні та соціальні науки, де воно може бути відверто небезпечним. Адже названі дисципліни не потребують створення лабораторій, великих дослідницьких груп та проведення масштабних і коштовних експериментів. Значна частина дослідницької роботи тут базується на глибокому індивідуальному дослідженні, аналізі архівних матеріалів, теоретичних напрацюваннях та осмисленні методів, а не від інтенсивної командної роботи. У багатьох університетах здобувачі вищої освіти у галузі гуманітарних та соціальних наук не можуть вільно обирати власні теми, оскільки всебічно підтримуються проекти, які відповідають пріоритетам спонсорів, нехтуються інтелектуальна зацікавленість дослідника та навіть суспільні потреби, що призводить до величезної трати часу та енергії, які витрачаються на підготовку неуспішних грантових заявок. Цей час та зусилля могли би витрачатись на перспективні дослідження. Отже, університети повинні почати використовувати альтернативні механізми фінансування, які зменшують марнотратство, нерівність та звільняють дослідників від циклу нестабільності. Потрібно докорінно переосмислити систему фінансування досліджень, щоб звільнити академічні кола від одержимості зовнішніми доходами та всебічно підтримувати створення системи, яка цінує креативність, незалежність та справжній інтелектуальний прогрес, а не невпинну гонитву за грошима. Зрештою фінансування – це засіб для досягнення мети, отже набагато важливіший результат, ніж фінансові можливості. У своїй статті Пітер пропонує замислитись над тим, як би виглядав академічний ландшафт, якби замість винагороди університетів та дослідників за отримання фінансування від них вимагали вищих стандартів наукових досягнень, а не гонитви за ресурсами.
Австрійська академія наук оголосила конкурс на здобуття своєї найпочеснішої та найстарішої нагороди – Премії Іґнаца Лібена, яку цього року присуджуватимуть дослідникам у галузі наук про життя.
Австрійська академія наук оголосила конкурс на здобуття своєї найпочеснішої та найстарішої нагороди – Премії Іґнаца Лібена, яку цього року присуджуватимуть дослідникам у галузі наук про життя.
Премія заснована за заповітом австрійського підприємця Іґнаца Леопольда Лібена й присуджувалась у 1865–1937 роках дослідникам у галузі хімії, фізики та фізіології. У 2004 році вона була відновлена завдяки ініціативі та внескам приватних спонсорів і тепер вона присуджується молодим дослідникам за видатні наукові досягнення у галузі наук про життя, хімії, фізики. Лауреат премії отримає 36 тис. дол. США. Участь у конкурсі можуть взяти науковці віком до 40 років, які мають науковий ступінь (доктор філософії / кандидат наук), значні досягнення у своїй галузі, що безперервно й активно виконували дослідження упродовж як мінімум трьох років перед поданням заявки у таких країнах, як Австрія, Боснія і Герцеговина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чеська Республіка. Кандидати на здобуття премії можуть висуватись Австрійською академією наук і академіями наук згаданих країн, а переможця визначатимуть загальні збори Австрійської академії наук на основі подання відповідного комітету. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 вересня 2025 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи є генеративний штучний інтелект технологією загального призначення? Наслідки для продуктивності та політики» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи є генеративний штучний інтелект технологією загального призначення? Наслідки для продуктивності та політики» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що нещодавнє зростання кількості застосувань і поширення генеративного ШІ підкреслило безпрецедентний технологічний прогрес і актуалізувало зростаючий потенціал цієї технології. Оскільки бізнес та уряди зосередили свої зусилля на підтримці й просуванні цих розробок і пов’язаних з ними питаннях управління, стали поширюватись дискусії про трансформаційні ефекти генеративного ШІ і про те, чи принесе ця технологія значні вигоди у вигляді підвищення продуктивності й істотного підвищення рівня життя і добробуту населення. Історично трансформаційні технологічні інновації, такі як паровий двигун, електрика та комп’ютери мали глибокий вплив завдяки своєму універсальному характеру, проникаючи у різні економічні процеси та сприяючи повсюдному зростанню продуктивності. Попередні дослідження були орієнтовані на оцінювання сукупного впливу ГШІ на продуктивність праці у широкому сенсі, цей документ покликаний проаналізувати, чи ця технологія загального призначення та які її широкі економічні й соціальні наслідки. Експерти вважають, що генеративний ШІ є саме новою технологією загального призначення, оскільки демонструє відповідність таким характеристикам, як поширеність, постійне удосконалення з часом та породження інновацій. Хоча підвищення продуктивності може не відбутися негайно, його еволюція надає обнадійливі ознаки того, що генеративний ШІ може призвести до суттєвого покращення продуктивності в майбутньому, зокрема – через канал породження інновацій. Повна реалізація потенціалу продуктивності генеративного ШІ у довгостроковій перспективі залежатиме у тому числі й від політичних рішень.
База академічних текстів поповнилась на 1,5 тис. академічних текстів – 99 звітів НДДКР і 1,4 тис. дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 301,2 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 137,9 тис. наукових звітів та 163,3 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Також у 2025 році відвідувачі та користувачі НРАТ отримали можливість працювати з реєстраційними картками НДР, – їх наразі у БД 203,1 тис. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поповнилася Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова. Наразі Нацрепозитарій у рамках інформаційної інтеграції співпрацює з 13-ма закладами вищої освіти, 1-ю науковою установою та 2-ма науковими виданнями. Їх контент у Нацрепозитарії становить 92,7 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався понад 103 тис. разів на місяць. Постійні користувачі НРАТ вже побачили, що віднині пошуковий сервіс містить інформацію про кількість переглядів академічних текстів (з можливістю відповідного сортування у результатах пошуку) та наявність опублікованих відкритих рецензій. Відповідні позначки з’явились на панелі пошуку інформації над позначками доступу до повного тексту («око») та рецензування («перо»). Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 2-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 236 таких інформаційних матеріалів. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ безкоштовно щотижня розсилається підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачами репозитарію. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та Fairsharing.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
