ОЕСР: ГЛОБАЛЬНИЙ МІНІМАЛЬНИЙ ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНИЙ МІНІМАЛЬНИЙ ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований звіт «Глобальний мінімальний податок на прибуток транснаціональних корпорацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований звіт «Глобальний мінімальний податок на прибуток транснаціональних корпорацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з оподаткування».

У ньому наголошується, що близько 45 юрисдикцій наразі приступили до запровадження мінімального глобального податку (GMT) на прибуток великих транснаціональних підприємств. Це – виконання рекомендації Глобальних правил по боротьбі з розмиванням бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (GloBE), ключовий елемент відповідної інклюзивної рамкової програми ОЕСР/G20 (Inclusive Framework on BEPS). Йдеться у першу чергу про податкові проблеми, що виникають у зв’язку з діджиталізацією економіки. Згідно GMT великі транснаціональні підприємства з доходами понад 750 мільйонів євро підлягають сплаті податку за ефективною мінімальною ставкою 15% незалежно від того, де вони здійснюють свою діяльність. Через взаємопов’язаний характер правил, очікується, що близько 90% підприємств, які підпадають під дію програми, до 2025 року впровадять зазначений податок або оголосять про це. У звіті оцінюється вплив глобального мінімального податку на оподаткування транснаціональних підприємств на основі комплексного набору даних, що відображають їх глобальну діяльність. Аналітики наголошують на чотирьох важливих моментах: GMT істотно знижує можливості виведення прибутку з-під оподаткування; GMT притидіє низьким податковим платежам, що виникають внаслідок виведення прибутку з-під оподаткування; GMT збільшує бюджетні доходи та скорочує різницю у податкових ставках у різних юрисдикціях, що може вплинути на розподіл інвестицій та діяльність транснаціональних підприємств.

Детальніше: http://surl.li/pqiuj, http://surl.li/pqixf, https://doi.org/10.1787/22235558

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-01-23
Share
ІННОВАЦІЇ У СФЕРІ ГЛИБОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ІННОВАЦІЇ У СФЕРІ ГЛИБОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

1-3 березня 2024 року у змішаному форматі відбудеться відбірковий хакатон «Інновації у сфері глибоких технологій».

1-3 березня 2024 року у змішаному форматі відбудеться відбірковий хакатон «Інновації у сфері глибоких технологій».

Він покликаний залучити талановитих студентів, науковців, дослідників і підприємців, які працюють у сфері deep tech, до участі в акселераційних ініціативах Vacuum Deep Tech Acceleration. Стартапи-переможці отримають можливість безпосередньої комунікації з потенційними клієнтами (що дозволить їм легше визначити та адаптувати свої продукти до реальних потреб ринку) та інвесторами (вивчення ефективних стратегій залучення інвестицій), активно працюватимуть над визначенням та оптимізацією свого Product-Market Fit, щоб забезпечити максимальну відповідність їхніх продуктів вимогам ринку, будуть долучені до цільових вебінарів, буткемпів, майстер-класів; матимуть можливість індивідуальної роботи з експертами для перевірки своїх бізнес-моделей. Участь у програмі можуть брати як індивідуальні учасники (студенти, науковці, фінансисти, дизайнери-маркетологи, розробники), так і команди. Претенденти повинні представити ідею або продукт, в основі якого є наукоємна технологія з потенційно високою доданою цінністю; продемонструвати підприємницький потенціал та мотивацію; публічно позиціонувати себе як український стартап. Організатори: Vacuum Deep Tech Acceleration, Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство економіки України, Київський академічний університет, Ukrainian Startup Fund, YEP Accelerator. Заявку на участь можна подати до 12 лютого 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/poefd, https://vacu2m.com/intensive/, http://surl.li/poekh, http://surl.li/ppvqj

Фото: МОН

#НРАТ_НауковіЗаходи

2024-01-23
Share
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЛЯ ЗВО ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЛЯ ЗВО ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ

Національний орган інтелектуальної власності (IP офіс) презентував Методичні рекомендації щодо політики у сфері інтелектуальної власності для закладів вищої освіти та наукових установ.

Національний орган інтелектуальної власності (IP офіс) презентував Методичні рекомендації щодо політики у сфері інтелектуальної власності для закладів вищої освіти та наукових установ.

Рекомендації розроблені на виконання делегованих IP офісу
владних повноважень та завдань, визначених спеціальними законами у сфері ІВ, а також згідно Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власністю щодо співробітництва у сфері ІВ (від 24.07.2023). Документ ураховує Типове положення про політику у сфері ІВ для університетів та науково-дослідних установ, підготовлене Департаментом країн з перехідною та розвинутою економікою ВОІВ. Рекомендації націлені на посилення потенціалу та розробки нових бізнес-інструментів для університетів і дослідницьких інститутів; підтримку розвитку інтелектуального капіталу в Україні; заохочення стимулювання і підтримки наукових досліджень та розробок; забезпечення правової визначеності правовідносин у зв’язку зі створенням та комерціалізацією об’єктів права інтелектуальної власності; забезпечення ефективної охорони та управління правами інтелектуальної власності. Документ містять рекомендації щодо прав на об’єкти інтелектуальної власності; управління ІВ; розподілу винагороди та використання доходу, отриманого від комерціалізації майнових прав ІВ; випадків та умов вільного використання ОПІВ; конфіденційності; захисту прав ІВ.

Детальніше: http://surl.li/poliq, http://surl.li/poljf, http://surl.li/polli

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-01-22
Share
ЯК ОФОРМИТИ МЕТАДАНІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ЯК ОФОРМИТИ МЕТАДАНІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Некомерційна організація Електронна інформація для бібліотек (EIFL) оприлюднила поради щодо використання програмного забезпечення Open Journal Systems для редагування та публікації журналів у відкритому доступі.

Некомерційна організація Електронна інформація для бібліотек (EIFL) оприлюднила поради щодо використання програмного забезпечення Open Journal Systems для редагування та публікації журналів у відкритому доступі.

Наразі доступна оновлена версія контрольного списку для підтримки редакторів і видавців журналів відкритого доступу, які використовують програмне забезпечення Open Journals Systems (OJS). Контрольний список містить огляд останнього випуску OJS3 (OJS 3.4.0-4 від 17 листопада 2023 року) і поради щодо плагінів, процедур і політик журналу, системи безпеки, статистики використання та пропозицій щодо покращення доступності вмісту. Окремо розглядаються питання індексації журналів у DOAJ (каталог журналів відкритого доступу). Упровадження запропонованих підходів сприятиме розвитку відкритих інфраструктур обміну дослідницькою інформацією у журналах з відкритим доступом та відкритих репозитаріях.

Детальніше: http://surl.li/poers, http://surl.li/poetw, http://surl.li/poetz, http://surl.li/poeug

Фото: сріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-22
Share
ОЕСР: КОЛЕКТИВНІ ДІЇ ДЛЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

ОЕСР: КОЛЕКТИВНІ ДІЇ ДЛЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Колективні дії для відповідального використання штучного інтелекту в охороні здоров’я» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Колективні дії для відповідального використання штучного інтелекту в охороні здоров’я» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що штучний інтелект матиме глибокий вплив на всі складові системи охорони здоров’я, трансформуючи їх та наукові дослідження у цій сфері. ШІ має великий потенціал, та, разом із цим, несе значні ризики. Тому необхідно забезпечити ефективне управління ним, щоби відповідальний ШІ сприяв створенню більш стійких, стабільних, справедливих і орієнтованих на людину систем охорони здоров’я. У звіті наведено аналіз поточного стану використання штучного інтелекту у сфері охороні здоров’я, його перспективи, можливості, ризики та виклики. Пропонується кілька напрямків, які необхідно вивчити розробникам політики, які стосуються довіри, нарощування потенціалу, оцінки та співпраці. ОЕСР вважає за необхідне підтримати спільне навчання та підготовку пропозицій щодо колективних дій з просування використання відповідального ШІ в системі охороні здоров’я.

Детальніше: http://surl.li/pnspn, http://surl.li/pnsqn,https://doi.org/10.1787/f2050177-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-01-22
Share
ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ».

Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ».

Документ має на меті запровадити унормувати оцінювання роботи керівників наукових установ та визначення перспектив їх розвитку. Зокрема, пропонується в обов’язковому порядку розробляти стратегічний план наукової установи та моніторингу його виконання; запровадити обов’язкові КРІ для керівників наукових установ, забезпечити посилення контролю з боку засновників. В якості показників ефективності запропоновані наступні: кількість поданих і зареєстрованих грантових заявок та/або отриманих грантів за проєктами міжнародного співробітництва; обсяг фінансових надходжень наукової установи до спеціального фонду (зокрема – за виконання наукових та науково-технічних робіт та надання наукових послуг); частка молодих учених серед працівників наукової установи; ефективність діяльності у сфері трансферу технологій; патентування результатів наукової діяльності в Україні, закордонне патентування, здійснення правової охорони технологій та/або їхніх складових тощо. Буде унормована процедура подання щорічного звіту керівника наукової установи, встановлені обмеження на час перебування на керівних посадах (до 10 років, не більше двох строків).

Детальніше: http://surl.li/pofpo, http://surl.li/pofoo, http://surl.li/polli

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-22
Share
РОЛЬ БІБЛІОТЕК У ВИМІРЮВАННІ ВПЛИВУ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЛЬ БІБЛІОТЕК У ВИМІРЮВАННІ ВПЛИВУ ДОСЛІДЖЕНЬ

23 січня 2024 року відбудеться вебінар «Симбіоз із дослідницьким офісом – роль бібліотеки в фіксуванні, відстеженні та розумінні впливу досліджень».

23 січня 2024 року відбудеться вебінар «Симбіоз із дослідницьким офісом – роль бібліотеки в фіксуванні, відстеженні та розумінні впливу досліджень».

Захід покликаний поінформувати слухачів про участь бібліотеки у процесі вимірювання впливу досліджень та показати роль бібліотечних працівників, які займаються дослідницькими службами, обробкою даних, розвитком колекцій, науковою комунікацією тощо. Під час вебінару планується обговорити роль бібліотеки у фіксації, відстеженні та формуванні звітності про дослідницьку діяльність та успішні практики з інтеграції бібліотек в інституційну дослідницьку екосистему. Окрему увагу буде зосереджено на розвитку навичок бібліотечних працівників у контексті нових інституційних пріоритетів. Організатори: Choice, Асоціація коледжів і наукових бібліотек Американської бібліотечної асоціації, Elsevier.

Детальніше: http://surl.li/pooxl

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2024-01-22
Share
ДОРОЖНЯ КАРТА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ДОРОЖНЯ КАРТА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

23 січня 2024 р. відбудеться науково-практичний семінар «Дорожня карта використання науки, технологій, інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку».

23 січня 2024 р. відбудеться науково-практичний семінар «Дорожня карта використання науки, технологій, інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку».

На заході йтиметься про мету та основний зміст ухваленої у грудні минулого року Колегією МОН відповідної Дорожньої карти. Будуть розглянуті очікування щодо впливу реалізації цього документу на збільшення внеску науки, технологій та інновацій у досягнення національних Цілей сталого розвитку, а також його внесок в інтеграцію Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року із заходами щодо розвитку досліджень та інновацій, передбаченими у загальнонаціональних та галузевих стратегічних документах. Планується також обговорити основні проблеми та виклики, які потребують вирішення, – обмеженість фінансових ресурсів, нова демографічна реальність, брак кваліфікованих кадрів та робочої сили для відновлення економіки. Відеозапис заходу та презентація будуть доступні усім бажаючим після завершення семінару. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

Детальніше: http://webinar.ukrintei.ua/, http://surl.li/plsyy, http://surl.li/pjggz, http://surl.li/plszm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_НауковіЗаходи

2024-01-19
Share
ВЕБІНАРИ УКРАЇНСЬКОЮ ВІД CLARIVATE У ЛЮТОМУ

ВЕБІНАРИ УКРАЇНСЬКОЮ ВІД CLARIVATE У ЛЮТОМУ

Упродовж лютого 2024 року відбудеться серія з п’яти вебінарів від компанії Clarivate.

Упродовж лютого 2024 року відбудеться серія з п’яти вебінарів від компанії Clarivate.

Заплановані наступні тематичні заходи: «Базові можливості Web of Science для наукової діяльності» (пошук та аналіз публікацій за обраною темою, налаштування повідомлень про поповнення БД новими статтями певного тематичного спрямування, пошук видання для власної публікації та партнерів) (1 лютого 2024); «Світ журналів: хороші, погані та хижацькі» (критерії якості наукового журналу, основні атрибути та метрики, пошук та аналіз видання за допомогою Web of Science, MJL, JCR) (8 лютого 2024); «Відкритий доступ» (Будапештська ініциатива відкритого доступу, відкриті публікації українських науковців у Web of Science, індекси препринтів та дисертацій, бізнес-моделі журналів, пошук видання відкритого доступу чи з безкоштовними публікаціями) (15 лютого 2024); «Оцінка міжнародної співпраці» (визначення наявних та потенційних партнерів, оцінка їх рівня за допомогою Web of Science Core Collection та InCites, дані про міжнародну співпрацю України та окремих установ) (22 лютого 2024). У тематичній рубриці «Research Smarter» буде організований вебінар «Підтримка чесності досліджень за допомогою надійних інструментів та даних», де планується розглянути динаміку кількості журналів, поширення сумнівних видавничих практик, загрози доброчесності досліджень (у т.ч. paper mills, маніпуляції із зображеннями та потенціал для зловживань штучним інтелектом), підтримка цілісності досліджень і забезпечення валідності, точності та загальної достовірності наукових результатів.
(29 лютого 2024). Організатор – Clarivate.

Детальніше: http://surl.li/plufd, http://surl.li/plufh, http://surl.li/plufj, http://surl.li/plufq, http://surl.li/plufw, https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2024-01-19
Share
ФІСКАЛЬНА СТІЙКІСТЬ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ФІСКАЛЬНА СТІЙКІСТЬ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована монографія «Фіскальна стійкість систем охорони здоров’я: як фінансувати стійкіші системи охорони здоров’я в умовах нестачі грошей?».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована монографія «Фіскальна стійкість систем охорони здоров’я: як фінансувати стійкіші системи охорони здоров’я в умовах нестачі грошей?».

У ній наголошується, що в сучасних умовах складно знайти достатні кошти на оплату більш стійких систем охорони здоров’я. Пандемія COVID-19 продемонструвала усьому світу необхідність додаткових цільових витрат на охорону здоров’я, його цифрову трансформацію та зміцнення кадрового складу. Технологічні інновації разом із демографічними змінами чинять ще більший тиск на відповідні витрати. У результаті до 2040 року у країнах ОЕСР інвестиції в охорону здоров’я можуть сягнути 11,8% ВВП. Заохочення населення до більш здорового життя та скорочення неефективних витрат можуть дещо сповільнити зростання майбутніх витрат на охорону здоров’я. Для досягнення цього також необхідно забезпечити покращення бюджетного управління через удосконалення методів визначення, виконання та оцінювання державного фінансування систем охорони здоров’я.

Детальніше: http://surl.li/pltvp, http://surl.li/pltwe, https://doi.org/10.1787/880f3195-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-01-19
Share