2026 - Сторінка 70 з 99 - Національний репозитарій академічних текстів

ЯЦИМИРСЬКИЙ КОСТЯНТИН БОРИСОВИЧ

(04.04.1916-25.06.2005)

Відомий вчений у галузі неорганічної, аналітичної та фізичної хімії. Досліджував хімію комплексних сполук, термохімію, застосування спектральних та радіоспектроскопічних методів встановлення структури та параметрів хімічного зв’язку в комплексах, визначення стійкости комплексів, каталітичні методи ультра-мікроаналізу елементів, також біонеорганічну хімію. Розробив кінетичні методи аналізу мікроконцентрацій елементів. Кандидат хімічних наук (1941), доктор хімічних наук (1948). Член-кореспондент НАН України (1961), Академік НАН України (1964). Заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат премії імені Л.В. Писаржевського (1970).

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000015807

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000015807

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1468106

Наукові праці у НРАТ

ЯЦИМИРСЬКИЙ КОСТЯНТИН БОРИСОВИЧ

(04.04.1916-25.06.2005)

Біографія: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000015807

Нагороди: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/ParticipationCompetitions/Pages/default.aspx?PersonID=0000015807

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1468106

Наукові праці у НРАТ

2026-04-04

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРОФІЛІВ АВТОРІВ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

9 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Актуалізація профілів авторів у цифровому середовищі».

Захід покликаний надати загальне уявлення про кращі практики ефективного управління цифровими ідентифікаторами вченого й показати, як коректно налаштовані профілі підвищують видимість авторів у світовому науковому просторі та рейтингові показники закладу вищої освіти або наукової установи. Планується обговорити практичні аспекти створення, упорядкування та підтримання в актуальному стані профілів Google Scholar, ORCID та профілів у МНБД Scopus і Web of Science. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://t.me/kpi_library/5119, https://forms.gle/QgTRi2ZSxMiGiCiB7

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-03

ФЕНОМЕН ГІПЕРПРОДУКТИВНИХ АВТОРІВ: ПУБЛІКУВАТИ БІЛЬШЕ ЧИ ДОСЛІДЖУВАТИ ГЛИБШЕ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Чи справді слід турбуватися про гіперпродуктивних авторів?».

У ній автор аналізує надмірно високу публікаційну активність деяких дослідників та намагається визначити, чи становить це реальну загрозу академічній системі. Зростання кількості так званих гіперпродуктивних авторів викликає занепокоєння у науковій спільноті. Йдеться про дослідників, які здатні публікувати десятки або навіть понад сімдесят робіт на рік, що ставить під сумнів можливість їхнього повноцінного залучення до кожного окремого дослідження. Така інтенсивність публікацій породжує підозри щодо якості наукових результатів, формального підходу до авторства та перевантаження системи рецензування. Сама по собі вища за середню кількість публікацій не є свідченням академічних порушень. У багатьох галузях сучасна наука дедалі більше спирається на командні дослідження, великі міжнародні проєкти та колективну роботу, що призводить до збільшення кількості співавторів і публікацій. У таких умовах індивідуальний внесок складно оцінити традиційними методами, що ускладнює однозначні висновки стосовно доброчесності авторства. Крім того, нав’язана науковцям культура «публікуй або зникни», орієнтація на кількісні показники при оцінюванні продуктивності вченого та використання бібліометричних індикаторів створюють умови, за яких зростання кількості публікацій стає не лише бажаним, а й необхідним для професійного розвитку. У цьому контексті проблема гіперпродуктивності постає не стільки як індивідуальне відхилення, скільки як наслідок структурних особливостей сучасної науки. Окремо у статті порушується питання потенційного впливу технологій штучного інтелекту, який може ще більше прискорити підготовку наукових текстів і збільшити обсяги публікацій. Це актуалізує дискусію щодо якості досліджень, авторства наукових робіт, навантаження на рецензентів, переосмислення критеріїв оцінювання наукової діяльності. Джек Гроув вважає, що занепокоєння відносно гіперпродуктивних авторів є частково виправданим, однак не може розглядатися ізольовано від ширшого контексту функціонування академічної системи. Ключовою проблемою залишається не кількість публікацій, а механізм оцінювання наукової праці, оскільки саме він формує поведінку дослідників і визначає їхні пріоритети.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/do-we-really-need-worry-about-hyper-prolific-authors

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-03

КЕРІВНИЦТВО З ЕТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ І ДАНИХ В ОСВІТІ

На сторінці видавничого бюро ЄС оприлюднене «Керівництво з етичного використання штучного інтелекту та даних у викладанні та освіті для педагогів».

Документ підготовлений генеральним директоратом Європейської Комісії з питань освіти, молоді, спорту та культури і призначений для вчителів, керівників закладів освіти та освітніх фахівців. Це видання стало стратегічною відповіддю на стрімку експансію генеративного штучного інтелекту та набрання чинності Законом ЄС «Про штучний інтелект». Попередня версія видання, яка вийшла у 2022 році, лише окреслювала потенціал цієї технології, а нинішній документ фокусується на практичній реалізації етичних принципів ШІ у світі, де він став повсякденним інструментом навчання. Документ структурований за трьома основними напрямами: правовий контекст, етичні вимоги і практичне упровадження. Огляд питань правового та регуляторного фундаменту базується на синергії регламенту про захист даних (GDPR) та закону про ШІ (EU AI Act). Настанови чітко класифікують освітні ШІ-системи як такі, що мають високий рівень ризику, оскільки вони безпосередньо впливають на майбутнє молодих людей. Особлива увага приділяється прозорості алгоритмів оцінювання та недопущенню автоматизованого прийняття рішень без участі людини. При визначенні ключових етичних вимог Європейська комісія зосереджується на шести стовпах етичного використання ШІ в освіті: 1) людський нагляд (вчитель залишається центральною фігурою, яка має право вето на будь-яке рішення ШІ); 2) технічна надійність і безпека (захист від кіберзагроз та передбачуваність результатів); 3) конфіденційність (жорсткий контроль за тим, як збираються та використовуються дані здобувачів освіти); 4) прозорість (розуміння того, як саме система формує рекомендації чи відповіді); 5) різноманітність та недискримінація (усунення упереджень, які можуть бути закладені в навчальні дані ШІ); 6) суспільний добробут (підтримка критичного мислення та креативності, а не заміна їх автоматизацією). Щодо практичної цінності та інструментарію, то важливо коректно працювати з набором контрольних запитань і сценаріїв. Для цього пропонується використовувати набір запитань для самоперевірки: чи сприяє цей чат-бот інклюзії; чи не обмежує він творчість учня; як довести логіку використання адаптивних платформ. Окрема увага приділена «ШІ-грамотності», оскільки сучасний педагог має не просто вміти користуватися інструментами, а й розуміти їхню природу, виявляти «галюцинації» нейромереж та навчати учнів відповідальному промпт-інжинірингу. Документ фактично є дієвою дорожньою картою, що здатна знизити недовіру до технологій, замінивши її усвідомленим підходом, де ШІ виступає як підсилювач людських здібностей, а не їхня заміна й гарантуючи захист фундаментальних прав людини в цифровому середовищі.

Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/f692aa0b-17a7-11f1-8870-01aa75ed71a1, https://data.europa.eu/doi/10.2766/7967834

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-04-03

ВИМОГИ ДО РІВНЯ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ ДЛЯ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ ТА КЕРІВНИКІВ У СФЕРІ ОСВІТИ

Кабінет Міністрів України ухвалив вимоги до рівня володіння англійською мовою для претендентів на окремі посади у державному управлінні, освіті, науці та інших сферах.

Відповідна постанова від 01 квітня 2026 р. № 425 розміщена на урядовому порталі. Рішення прийнято на виконання Закону України «Про застосування англійської мови в Україні». Воно встановлює диференційовані вимоги залежно від посади та рівня відповідальності. Зокрема, для претендентів на посади державної служби категорії «А», а також голів місцевих державних адміністрацій, їхніх заступників визначено вимогу володіння англійською мовою на рівні не нижче B1 за шкалою CEFR. Ці вимоги набирають чинності через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Окремо врегульовано вимоги для сфери освіти і науки: претенденти на посади керівників державних наукових установ та закладів вищої освіти повинні мати рівень не нижче B2. Для окремих посад державної служби категорій «Б» і «В», а також для ряду посад у сфері освіти і науки уряд визначив диференційований підхід, згідно якого необхідний рівень володіння англійською залежить від конкретної посади та її функціоналу. Для окремих претендентів на посади у цій сфері може братися до уваги знання іншої офіційної мови Європейського Союзу. Норми застосовуються до окремих посад, перелік яких визначено законом і відповідними актами Кабінету Міністрів України.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vstanovlennia-vymoh-shchodo-rivnia-volodinnia-anhliiskoiu-movoiu-osobamy-iaki-t10426, https://mon.gov.ua/news/mon-vstanovylo-vymohy-do-rivnia-volodinnia-anhliiskoiu-movoiu-dlia-derzhsluzhbovtsiv-ta-kerivnykiv-u-sferi-osvity

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-03

ОЕСР: ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Обов’язкові витрати у бюджетах окремих країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо бюджетування».

У ньому зазначається, що значна частина видатків національних урядів може вважатися обов’язковою, оскільки вони здійснюються відповідно до законодавчих вимог, а не в рамках щорічного затвердження бюджету. Взагалі державні витрати розподіляються на дві категорії: дискретні витрати, що затверджуються у річному бюджеті уряду та обов’язкові витрати, які часто затверджуються поза бюджетом. Хоча обов’язкові витрати мають значний обсяг, їх аналіз у рамках бюджетного процесу може відрізнятись від аналізу дискретних витрат, оскільки відповідні закони приймаються до затвердження бюджету. По мірі старіння населення та зростання державного боргу вплив обов’язкових видатків на бюджет зростає. Значна частина бюджету розподіляється заздалегідь у межах процесів, які значною мірою перебувають поза бюджетом, уряди ризикують обмежити свою гнучкість у реагуванні на непередбачені потреби у витратах. Такі міркування впливають на здатність уряду відновлювати державні фінанси та сприяти довгостроковій фінансовій стійкості. Експерти проаналізували відповідну практику восьми країн ОЕСР та визначили, як уряди формують, контролюють та переглядають обов’язкові витрати відповідно до фіскальних правил і бюджетних процесів за правилами ЄС та в рамках підзвітності перед парламентами.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/mandatory-spending-in-budgeting-in-selected-oecd-countries_960063a5-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/mandatory-spending-in-budgeting-in-selected-oecd-countries_9ca2451a/960063a5-en.pdf,https://doi.org/10.1787/960063a5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-04-03

РЕГІОН-2026: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ

23 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон-2026: суспільно-географічні аспекти».

Вона стане площадкою для обговорення сучасних регіональних проблем та актуальних питань розвитку суспільних й природничих наук і напрямків підвищення якості підготовки фахівців-географів. Планується розглянути сучасні проблеми регіонального розвитку; здійснити огляд геодемографічних та урбаністичних досліджень; нові тенденції в рекреаційній географії і туризмі; наукові та практичні питання раціонального природокористування й сталого розвитку. Організатори: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка‚ Університет Орадя (Румунія), Університет Жирони (Іспанія), Тбіліський державний університет імені І. Джавахішвілі (Грузія).

Детальніше: http://soc-econom-region.univer.kharkov.ua/announcement/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-studentiv-aspirantiv-ta-molodyh-naukovtsiv-region-2026-suspilno-geografichni-aspekty/, http://soc-econom-region.univer.kharkov.ua/wp-content/uploads/2026/03/REGION-2026_infolist_ukr.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-02

СЕРІЯ ЗАХОДІВ ПРОЄКТУ LASER-PRO

17 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться практичний семінар «Laser PRO good practice workshop for the Ukrainian laser ecosystem (Part 2)».

Він покликаний підтримати розвиток вітчизняної лазерної екосистеми та інтеграцію у європейський дослідницький простір. Планується презентувати інноваційну мережу доктора Адріана Малькова з оптики, фотоніки, мікроелектроніки та квантових технологій (Берлін), показати можливості обміну передовим європейським досвідом щодо розвитку галузі та побудови інноваційних мереж, надати поради стосовно ефективної неформальної співпраці зацікавлених фахівців та стейкхолдерів. Захід є частиною ініціативи HORIZON-WIDERA-2023-ACCESS-07, що реалізується за підтримки Європейського Союзу. Організатори: Литовський інноваційний центр (LIC), Науковий парк «Львівська політехніка» (SID City), Національний університет «Львівська політехніка», компанія NoviNano.

Детальніше: https://www.laserpro-eh.eu/post/laser-pro-good-practice-workshop-for-the-ukrainian-laser-ecosystem-part-2-28, https://forms.gle/ZwkhVwdfq8Z3hTPT8

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-04-02

НАВІТЬ НАЙКРАЩІ АЛГОРИТМИ НЕ ЗАМІНЯТЬ ЕКСПЕРТНОГО СУДЖЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Прінса Сарпонга «Штучний інтелект не є заміною людського судження — навіть під час перевірки дев’яносто дев’ятої сторінки екзаменаційної роботи».

У ній автор розмірковує про наявні обмеження у використання штучного інтелекту в академічному оцінюванні та ставить під сумнів здатність ШІ замінити людське мислення. Наголошується, що зростання інтересу до автоматизації оцінювання зумовлене як збільшенням навчального навантаження, так і прагненням підвищити ефективність освітніх процесів. Проте навіть у ситуаціях, коли перевірка великої кількості робіт стає рутинною і виснажливою, людське судження не втрачає своєї цінності. Оцінювання передбачає не лише застосування формальних критеріїв, а й інтерпретацію змісту, розуміння контексту, здатність розрізняти нюанси аргументації, що виходять за межі алгоритмічної обробки. Знання людини завжди є неповним, а когнітивні ресурси обмеженими, однак це не робить алгоритми більш надійними у складних інтелектуальних завданнях. Навпаки, штучний інтелект відтворює закономірності, закладені в даних, і не володіє здатністю до справжнього розуміння та критичного осмислення відповідей. У цьому контексті використання ШІ в оцінюванні може створювати ілюзію об’єктивності, яка не враховує складності академічного мислення та розмаїття підходів до розв’язання завдань. Проблема полягає не лише у технологічних обмеженнях, а й у схильності переоцінювати можливості ШІ. Таке «епістемологічне самовпевнене ставлення», за словами автора, може призводити до зниження ролі експертного знання і критичного судження у навчальному процесі. У результаті виникає ризик спрощення оцінювання та втрати його глибинного змісту як інтелектуальної практики. Автоматизація може бути корисною як допоміжний інструмент, однак її застосування має бути обмеженим і усвідомленим. ШІ здатен підтримувати окремі етапи роботи, але не може замінити відповідальність викладача за прийняття рішень та кінцеве оцінювання результатів навчання. Необхідно знайти компроміс між ефективністю та якістю освіти. Адже попри привабливість автоматизованих рішень, саме людське судження має залишатись ключовим елементом академічного оцінювання, оскільки забезпечує коректну інтерпретацію, контекстуалізацію та критичне осмислення знань, які не можуть бути повністю відтворені алгоритмічними системами.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-no-substitute-human-judgement-even-your-99th-exam-script

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-02

КОНКУРС ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ 2027-2028

Національний фонд досліджень України оголошує старт конкурсного відбору на виконання індивідуальних наукових проєктів 2027-2028.

Він покликаний підтримати актуальні наукові дослідження вітчизняних дослідників щодо вирішення фундаментальних і прикладних проблеми в усіх галузях задля забезпечення технологічного, економічного, соціального та культурного поступу України. Тематика проєктів має відповідати принаймні одному з напрямів розвитку науки і техніки (згідно зі статтею 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»), а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Наукові керівники (автори) проєктів мають подати заявку від імені юридичної особи (закладу вищої освіти будь-якої організаційно-правової форми та державної або комунальної форми власності, зареєстрованої в Україні) разом із гарантіями забезпечення проведення дослідження (розробки). Тривалість реалізації проєктів – до 2-х років. Загальний обсяг фінансування проектів – до 100 млн грн (у т.ч. до 50 млн грн у 2027 році та до 50 млн грн у 2028 році). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/naczionalnyj-fond-doslidzhen-ukrayiny-ogoloshuye-konkurs-indyvidualni-naukovi-proyekty-2027-2028/, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2026/03/umovy-konkursu-indyvidualnyh-proyektiv_ukr-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-02