ЦСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд екологічної ефективності – Японія 2025» із серії «Огляди екологічної ефективності ОЕСР».

У ньому наголошується, що Японія досягла прогресу у зменшенні тиску на навколишнє середовище, включаючи використання енергії, викиди парникових газів, забруднення повітря та відходи. Вона зробила важливі кроки до «чистого нуля», формування стійкої до клімату, замкнутої та природно-позитивної економіки й дедалі більше інвестує у перехід на чисту енергію та циркулярну економіку. Разом із тим, її енергоспоживання залишається вуглецево-інтенсивним, а зусилля з переробки вторинної сировини потребують посилення, що особливо актуально для пластмас. Японія підвищила свої кліматичні амбіції, але має прискорити скорочення викидів і відійти від викопного палива, щоб досягти «чистого нуля» до середини поточного століття. Країна створила потужний потенціал для адаптації до клімату та активно залучає приватний сектор до збереження біорізноманіття, щоб зменшити тиск, який постійно навантажується на екосистеми та види. Для успішної «зеленої трансформації» потрібен комплексний, економічно ефективний пакет політичних заходів, розширення ініціатив, які допомагають субнаціональним урядам вирішувати соціально-економічні та екологічні проблеми.

Детальніше:  https://ukrintei.ua/y/sPjqJ, https://ukrintei.ua/y/ePDBC, https://doi.org/10.1787/583cab4c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Чого очікувати від механізму регулювання викидів вуглецю» із серії «Аналіз політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що  механізм регулювання кордонів викидів вуглецю в ЄС являє собою новаторську ініціативу для боротьби з витоком вуглецю шляхом вирівнювання цін на викиди вуглецю між імпортованими та виробленими в країні товарами на ринку ЄС. Він вимагає від імпортерів ЄС сплачувати збір, що відповідає викидам вуглецю для 303 продуктів з інтенсивними викидами. Одночасно система торгівлі квотами на викиди ЄС піддається реформуванню, зокрема  передбачене поступове скасування безкоштовних квот на викиди вуглецю та біль суворі обмеження на викиди, що має призвести до значного підвищення витрат на викиди вуглецю всередині ЄС. Дизайн цього підходу – доволі амбітний, а от масштаби його упровадження доволи скромні: він стосується лише 3% імпорту ЄС із країн, що не входять до ЄС. Сектори, охоплені цим підходом, становлять 7% промислового виробництва ЄС, біля  2,3% загального валового виробництва, 1,1% доданої вартості та 0,6% зайнятості. Наразі експерти ОЕСР фіксують наступні ключові результати його використання: він ефективно пом’якшує витік вуглецю, перенаправляючи імпорт ЄС, частково компенсує втрати конкурентоспроможності для захищених секторів ЄС, створює виклики для конкурентоспроможності низових секторів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jYtYL, https://ukrintei.ua/y/DImMg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Професіоналізація кадрів з державних закупівель: огляд поточних ініціатив і викликів» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо державного управління».

У ньому наголошується, що  публічні закупівлі все частіше визнаються стратегічним інструментом для досягнення цілей державної політики, узгоджених з «Порядком денним у сфері сталого розвитку до 2030 року». Це сприяє розвитку циркулярної та «зеленої» економіки, стимулює інновації, підтримує малі та середні підприємства, етичну поведінку та відповідальне ведення бізнесу. Державні закупівлі з понад 80% загальної матриці індикаторів ЦСР,  вони відіграють провідну роль у наданні основних державних послуг (особливо чітко це проявилось під час пандемії COVID-19), забезпечуючи функціонування ключових ланцюгів поставок.  Цей аналітичний документ описує заходи, вжиті країнами для сприяння професіоналізації робочої сили у галузі державних закупівель. Він зосереджений на основних елементах професіоналізації кадрів: оцінка поточного стану професіоналізації, розроблення стратегії професіоналізації, розвиток компетенцій, модель і рамки сертифікації, нарощування потенціалу, встановлення механізмів стимулювання та сприяння співпраці з центрами знань. Аналіз базується на даних, зібраних за допомогою тематичного опитування ОЕСР щодо професіоналізації та упровадження Рекомендацій ОЕСР щодо державних закупівель.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/WzbQE, https://ukrintei.ua/y/bHr00, https://doi.org/10.1787/e2eda150-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Оновлення бази даних інвестиційних податкових стимулів ОЕСР за 2024 рік: пільги щодо податку на прибуток підприємств у країнах із економікою, що розвивається» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

У ньому наголошується, що уряди в усьому світі широко використовують інвестиційні податкові пільги з метою залучення інвесторів, заохочення інвестицій у певні сектори та регіони, а також стимулювання певної поведінки інвесторів. Проте загальні переваги такої політики залишаються незрозумілими. За умови ретельної підготовки, запроваджені податкові стимули можуть допомогти усунути зовнішні перешкоди для інвестицій, а також підвищити продуктивність інвестування та підтримати економічне зростання, сприяти досягненню Цілей сталого розвитку.  Але вони також можуть при некоректному використанні спричинити значні втрати (зменшення податкових надходжень, посилення неефективного розподілу ресурсів тощо) і надавати необґрунтовані вигоди проектам, які можуть без перешкод продовжували функціонування й без стимулів. У звіті представлена оновлена база даних Investment Tax Incentives Database щодо інвестиційних податкових стимулів  за 2024 рік. Вона містить інформацію про корпоративні податкові стимули для інвестицій у 70 країнах, що розвиваються. У звіті також подано огляд основних тенденції щодо розроблення, спрямування та використання пільг, їх відповідність ЦСР, показана еволюція стимулів у період 2022-2024 років.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Brcfa, https://ukrintei.ua/y/8XCvs,  https://doi.org/10.1787/b0de19dc-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD  #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд індикаторів стану навколишнього середовища»

У ній йдеться про те, що викиди парникових газів від діяльності людини порушують радіаційний енергетичний баланс системи Земля-атмосфера, посилюють природний парниковий ефект, спричиняють сильні перепади температур та інші порушення клімату Землі. Зміна клімату загрожує екосистемам і біорізноманіттю, впливає на водні ресурси, населені пункти, а також на частоту й масштаб екстремальних погодних явищ зі значними наслідками для економіки і добробуту людей. Характер землекористування та лісове господарство відіграють свою роль у скороченні кількості парникових газів. На національні обсяги викидів також впливають зміни у глобальному попиті, збільшення торгових потоків тощо.  Причому скорочення внутрішніх викидів може бути частково або повністю компенсоване в інших країнах світу.  Запропонований ОЕСР новий веб-формат для представлення основних індикаторів стану навколишнього середовища надає інтерактивний онлайн-доступ у режимі реального часу до актуальних порівнянних даних з основного набору екологічних індикаторів ОЕСР, який являє собою інструмент оцінювання екологічної ефективності. Користувачі можуть самостійно налаштувати представлення даних, завантажувати та ділитися ними, а також отримувати доступ до тематичних публікацій.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/1lVj0,  https://doi.org/10.1787/ac4b8b89-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD  #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Глобальне підвищення температури, продуктивність та адаптація компаній» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому наголошується, що збільшення частоти та інтенсивності епізодів «теплового стресу» через зміну клімату створює значні загрози для світової економіки, зокрема – внаслідок негативного впливу на продуктивність. У документі представлено мікрорівневі докази впливу «теплового стресу» на продуктивність праці з використанням детальних даних про погоду у 23-х країнах з розвинутою економікою за період 2000-2021 років. Встановлено, що збільшення кількості днів з високою температурою та виникнення «хвиль спеки» призводить до зниження продуктивності праці. Цей ефект найбільше проявляється у менш продуктивних невеликих підприємствах і посилюється під час тривалих «хвиль спеки», високої вологості та малої швидкості вітру. Виявлено, що країни з більш теплим кліматом та країни, які краще адаптувались до «хвиль спеки», демонструють менші втрати продуктивності за аналогічних екстремальних температур. Однак масштаб поточної адаптації слід визнати обмеженим: більш високі температури порівняно з «середньою нормою»,  все ж таки спричиняють значні втрати продуктивності, причому наразі немає доказів адаптації до суворих екстремальних температур. Результати дослідження підкреслюють економічний вплив зміни клімату. Експерти надають поради щодо формування політики, спрямованої на посилення адаптації та пом’якшення майбутніх економічних втрат, пов’язаних зі зміною клімату.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Cnbm, https://ukrintei.ua/y/xSDkJ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD   #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «База даних кліматичної політики IFCMA: типологія та структура даних інструментів політики».

Наголошується, що з моменту прийняття Паризької угоди, країни світу значно розширили свої кліматичні дії, встановлюючи більш амбітні цілі та упроваджуючи низку політичних інструментів, пристосованих до їхніх національних особливостей і цілей. Всебічно розглядаючи прогрес у досягненні національних та глобальних кліматичних цілей, важливо чітко визначати політичний вибір. Форум щодо пом’якшення наслідків зміни клімату (IFCMA) проводить систематичний аналіз досвіду країн щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та відповідних інструментів політики. База даних IFCMA, що буде створена до кінця 2025 року,  має охопити широкий спектр інформації, у т.ч. політичної,  щодо всіх членів IFCMA, а у подальшому буде постійно оновлюватись. В опублікованому документі представлена структура даних інструментів політики пом’якшення кліматичних змін, розроблена IFCMA, яка покладена в основу систематичної класифікації та відповідного опису інструментів політики в країнах-членах, що робить можливим проведення детального аналізу і міждержавних порівнянь. Структура, заснована на пілотних дослідженнях, надає чітку типологію та класифікує інструменти за механізмами їхньої дії, містить стандартизовані атрибути, відповідає міжнародним стандартам звітності щодо дій у сфері кліматичної політики. Її застосування дозволить покращити розуміння різноманітних підходів до пом’якшення наслідків зміни клімату, підтримуючи глобальні кліматичні цілі та водночас відкриваючи нові можливості емпіричних досліджень кліматичних заходів.

Детальніше: https://surl.li/vkqpbh, https://surl.li/tblmib

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG