Архів Facebook Архіви

AGROCLIMATE 2026: ІННОВАЦІЇ, АДАПТАЦІЯ, СТАЛИЙ РОЗВИТОК

10 березня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «AgroClimate 2026: інновації, адаптація, сталий розвиток».

Захід стане платформою, де науковці, викладачі та здобувачі вищої освіти, керівники і спеціалісти аграрного сектору, представники фермерських господарств, агрохолдингів, приватних фірм зможуть обговорити актуальні питання розвитку аграрної сфери та презентувати свої напрацювання. Планується розглянути наступні питання: адаптація агровиробництва до кліматичних змін і управління ризиками; управління кліматичними ризиками та агрокліматичне зонування; оцінка впливу клімату на урожайність і агроекосистеми; упровадження екологічно безпечних технологій землеробства; грунтова родючість, водні ресурси та раціональне природокористування; збереження й відновлення родючості ґрунтів; протидія деградації, ерозії та засоленню; ефективне зрошення та водозберігаючі технології; охорона біорізноманіття та екосистемні підходи до землекористування; біотехнології, селекція та біоінновації в агросекторі (створення сортів і гібридів, стійких до стресових факторів); біоінновації; декарбонізація та «зелена» енергетика в аграрній сфері; цифровізація, моніторинг та прогнозування агрокліматичних процесів (цифрові технології, GIS, GPS, дрони та супутниковий моніторинг); аналітичне забезпечення моніторингу ґрунтів і сільськогосподарських культур; моделювання кліматичних змін і прогнозування ризиків; smart-управління агровиробництвом; соціально-економічні та освітні напрями сталого розвитку агросфери (політика адаптації сільських територій до кліматичних викликів); розвиток інноваційної освіти й підготовки кадрів; міжнародна наукова співпраця і трансфер знань; розвиток сталих підходів до управління природними ресурсами. Організатор – Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України.

Детальніше: http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-online-konferentsiya-agroclimate-2026-innovatsiyi-adaptatsiya-stalyy-/, https://us05web.zoom.us/j/89547915437?pwd=VUlRVndhZkNpMTB3dlFrZXVqdXQxUT09

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-09

ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В ЕПОХУ ШІ: КУЛЬТУРА, ЕМПАТІЯ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».

У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-carmen-and-humanities-can-embed-skills-genai-cant

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-09

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може навчити слухачів працювати з відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.

Детальніше: https://opendataday.org/, https://okfn.org/en/network/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-09

ЗАТВЕРДЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК НАУКИ

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».

Документ уточнює механізм розподілу додаткових коштів за результатами атестації та запроваджує диференційований підхід до фінансування наукових установ та університетів залежно від результатів їхньої діяльності, фіксуючи дату початку фінансування січнем 2026 року. Загальний обсяг фінансування, розподілений за результатами державної атестації, становить понад 3 млрд грн. Для реалізації цього рішення МОН затвердило розподіл коштів для фінансування наукової та науково-технічної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ, які за результатами державної атестації віднесено до груп А і Б. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН. Ним затверджено перелік державних закладів вищої освіти та державних наукових установ із відповідними обсягами фінансування за кожним науковим напрямом у 2026 році, розподіл базового фінансування окремих наукових підрозділів, а також рекомендації (алгоритм) використання бюджетних коштів. Крім того, подовжено строк дії свідоцтв про державну атестацію наукової установи за науковим напрямом «Військові науки» до 31 грудня 2026 року, що дасть їм змогу планово завершити процедуру атестації. Фінансування спрямують за трьома основними напрямами. Майже 2 млрд грн спрямовано на стимулювання наукових та науково-педагогічних працівників шляхом виплати надбавок до заробітної плати (70%); 638 млн грн – на розвиток дослідницької інфраструктури та закупівлю сучасного обладнання (20%); 531 млн грн – на інституційний розвиток наукових установ і закладів вищої освіти, проведення ініціативних науково-дослідних робіт, залучення молодих науковців і підтримку наукових шкіл (10%). На обсяг фінансування надалі впливатимуть такі показники: ефективність залучення зовнішнього фінансування (кошти бізнесу, міжнародні гранти); кількість публікацій найвищого квартилю (Q1) у Scopus/WoS; частка молодих учених; загальний кадровий потенціал установ. Очікується, що новий підхід до фінансування забезпечить спрямування державних ресурсів до тих установ, які демонструють високі результати досліджень і формують науковий потенціал країни.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-finansuvannia-ministerstvom-osvity-i-nauky-ukrainy-naukovoi-i-naukovo-tekhnichnoi-diialnosti-zakladiv-vyshchoi-osvity-ta-naukovykh-ustanov-z-urakhuvanniam-rezultativ-ikh-der?v=69aae7052a2ce, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCM5givtd04crG0nQgrrcZsJ19irN9mG6k9cJwcxBEu4HWpw/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-09

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ НАУКОВИХ УСТАНОВ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності державних наукових установ».

Документ розроблено на виконання пункту 4 Протоколу наради від 4 грудня 2025 р. «Про деякі питання, пов’язані з розвитком наукової сфери, підвищенням оплати праці науковцям, активізацією інноваційної діяльності Science City». Він покликаний забезпечити умови для комплексної модернізації управління державними науковими установами через запровадження прозорих процедур обрання керівників та посилення їхньої персональної відповідальності за стратегічний розвиток інституцій. Документ спрямований на інтеграцію української науки до міжнародного дослідницького простору та забезпечення відповідності керівних кадрів вимогам щодо академічної доброчесності, володіння державною мовою та управлінської компетентності в умовах безпекових викликів воєнного стану. Усі зацікавлені можуть ознайомитись із проєктом урядової постанови, методичними рекомендаціями щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, типовою форму контракту з керівником державної наукової установи, ключовими показниками ефективності діяльності керівника та рекомендаціями щодо їх формування, переліком рекомендованих ключових та додаткових показників ефективності (за галузевою специфікою), порядком подання та розгляду щорічного звіту і його типовою формою. Очікується, що запровадження трьох взаємопов’язаних механізмів – демократичного конкурсу з можливістю таємного електронного голосування, укладання контракту з чіткими ключовими показниками ефективності та системи щорічного звітування керівника забезпечить посилення ролі вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради та колективу штатних наукових працівників, дозволить органам управління здійснювати об’єктивний моніторинг та оцінювання діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та гарантувати змінність керівника. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 20 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/ministerstvo-osvity-i-nauky-ukrainy-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-deiaki-pytannia-diialnosti-derzhavnykh-naukovykh-ustanov, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/06/02/1-postanova1.pdf

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-03-09

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що наукові знання є ключовим чинником довгострокового економічного зростання, а університети та дослідницькі інститути відіграють життєво важливу роль у генерації та розповсюдженні нових ідей. Однак шлях від наукових знань до економічного ефекту потребує проміжного етапу у вигляді інновацій – продуктів, послуг, процесів чи бізнес-моделей, які продукують соціальну цінність. Академічне підприємництво, у рамках якого дослідники комерціалізують свої ідеї через стартапи, є ключовим механізмом перетворення наукових відкриттів у суспільну та економічну практику. Незважаючи на свій потужний потенціал, академічні стартапи через тривалі цикли розробки та специфічну академічну спрямованість стикаються з унікальними проблемами в частині доступу до фінансування. У цьому дослідженні розглядається фінансування академічних стартапів, роль венчурного капіталу та альтернативних інструментів. Проведений експертами організації аналіз охоплює понад 81 тис. стартапів, заснованих у країнах ОЕСР у період з 1990 по 2022 рік, 8 тис. з яких було засновано саме академічними підприємцями. Розглядаються типи фінансування, які залучають ці компанії, їх галузева приналежність, патентна активність, наслідки першого залучення фінансування для довгострокових фінансових результатів. Показано, що академічні стартапи частіше отримують гранти та допомогу, але не залучають більше фінансування, ніж неакадемічні стартапи. Перші джерела фінансування сильно впливають на наступні шляхи отримання коштів, оскільки стартапи, які фінансуються за рахунок грантів, часто стикаються з перешкодами при переході до фінансування на основі пайової участі. Державний венчурний капітал не надає суттєвої підтримки академічним стартапам, які зазвичай орієнтуються на неакціонерне фінансування. Є необхідність у спеціальних інструментах підтримки, таких як акселератори та інкубатори, що надають академічним стартапам не лише фінансування, а й ділові навички та допомагають у налагодженні зв’язків, що полегшує доступ до венчурного капіталу та сприяє вирішенню унікальних проблем академічних стартапів на пізніх етапах, забезпечує комерціалізацію високоефективних інновацій, які приносять суттєву користь суспільству.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_9cf21625-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_b43303b0/9cf21625-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9cf21625-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики

2026-03-09

НОВИЙ КУРС ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО

З 23 березня до 23 квітня 2026 року триватиме онлайн-інтенсив з питань упровадження всеукраїнського курсу «Карʼєрні навички».

Захід спрямований на посилення практичної складової освітнього процесу при підготовці студентів різних спеціальностей та підтримки розвитку їхніх конкурентних переваг на ринку праці. В основу курсу покладено реальні кейси продуктового ІТ-бізнесу та практичні інструменти розвитку кар’єри, що охоплюють три ключові напрями: профорієнтація (від визначення кар’єрної траєкторії до підготовки резюме та проходження співбесіди), розвиток м’яких навичок (ефективна командна взаємодія, кібергігієна, захист персональних даних) та методики ефективного самонавчання (розвиток критичного мислення в умовах цифрової трансформації та використання технологій штучного інтелекту, формування навичок цілепокладання). Заклади вищої освіти самостійно можуть обирати формат інтеграції курсу: як окрему вибіркову дисципліну, методичну основу для виробничої практики або як частину наявних освітніх компонентів (наприклад, окремі блоки з профорієнтації або розвитку мʼяких навичок). Такий підхід забезпечує гнучкість, міждисциплінарність і можливість масштабування курсу в системі вищої освіти. Курс розроблено Genesis за підтримки Міністерства освіти і науки та Міністерства цифрової трансформації України. Організатор – Genesis.

Детальніше: https://www.genesis-for-univ.com/soft-skills-course, https://mon.gov.ua/news/yak-rozvyvaty-konkurentni-kompetentnosti-studentiv-novyi-kurs-dlia-vykladachiv-zvo

Фото: МОН

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-06

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: НАЦІОНАЛЬНА ПРАКТИКА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПІДХОДИ

17 березня 2026 року стартує новий тренінговий курс «Право інтелектуальної власності: національна практика та європейські підходи».

Він покликаний надати слухачам актуальні знання та допомогти набути практичні навички для професійної діяльності у IP сфері. Учасники тренінгів дізнаються про особливості набуття, здійснення, розпоряджання та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також про УКРНОІВІ, взаємодію з органами державної влади та юридичними і фізичними особами в контексті євроінтеграційних змін законодавства України і європейських підходів. Планується обговорити наступні питання: як ефективно орієнтуватися в державній та міжнародних системах охорони інтелектуальної власності (Україна, ВОІВ, EUIPO) й розуміти механізми їхньої взаємодії; як професійно та етично здійснювати діяльність представника у справах інтелектуальної власності з урахуванням правового статусу та стандартів відповідальності; як застосовувати норми авторського права і суміжних прав у контексті гармонізації законодавства України з правом ЄС; як обирати та вибудовувати договірні моделі розпоряджання майновими правами, використовувати сучасні ліцензійні підходи (зокрема EULA та публічні ліцензії); як готувати документи для державної реєстрації авторського права та відповідних договорів й уникати типових помилок; як працювати з патентною інформацією та міжнародними класифікаціями (МПК, МКПЗ, МКТП, МКЗЕЗ), застосовувати стандарти ВОІВ для аналізу і зіставлення даних; як проводити патентні дослідження і базовий патентний пошук. Організатор – Українська IP Академія.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/treninh-dlia-patentnykh-povirenykh-anons/,

Фото: ІР офіс

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-03-06

ГЕОГРАФІЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВТРАТА СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дженні Пікерілл, Бет Ґрінгаф, Пітера Гопкінса, Таріка Джазіла і Джеймі Вудворда «Університети Великої Британії, що відмовляються від географії, – збилися з курсу».

У ній наголошується, що рішення деяких британських університетів скоротити або реорганізувати програми з вивчення географії ставить під загрозу ключову навчальну дисципліну в той момент, коли знання й навички географів є надзвичайно актуальними для розуміння глобальних викликів. Адже географія пропонує цілісний підхід до розуміння світу, поєднуючи природничі, соціальні та гуманітарні знання, а ігнорування цього факту чи фрагментація викладання дисципліни підриває цілісність навчання. Результати огляду стану географічних програм у Великій Британії невтішні: хоча попит на географію на рівні шкільної освіти значно виріс, університетські програми зазнали зменшення набору студентів у 38 % програм, що особливо яскраво проявилось у невеликих закладах вищої освіти. Водночас більші факультети у престижних університетах змогли утримати на попередньому рівні або навіть збільшити набір студентів. Скорочення академічних програм з географії, яке нині відбувається, має не лише економічні наслідки, а й впливає на здатність університетів реалізовувати міждисциплінарні дослідження та забезпечувати навчання, що сприяє соціальному й екологічному мисленню. Необхідно зберегти цілісність вивчення цієї дисципліни, підтримувати кращі навчальні модулі, які розвивають просторове мислення, формують навички аналізу даних і розуміння взаємозв’язків соціальних та природних систем. Таким чином можна зміцнювати підготовку фахівців, здатних працювати з актуальними глобальними викликами. Скорочення академічних програм з географії, що наразі відбувається — це не лише реакція на фінансовий тиск, а й втрата стратегічної освітньої перспективи, яка може обмежити креативність, критичне мислення й здатність університетів відповідати на складні питання сучасного світу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/uk-universities-cutting-geography-have-lost-their-bearings

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-06

УПРОВАДЖЕННЯ ШІ ВІДПОВІДНО ДО ПОТРЕБ ТА ЦІННОСТЕЙ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Європейської асоціації університетів опублікований заключний звіт з питань штучного інтелекту «Упровадження штучного інтелекту, що відповідає потребам та цінностям університетів».

У ньому зазначається, що підхід університетів до інтеграції ШІ надзвичайно важливий для освіти та суспільства, тому необхідно підтримувати зважені рішення у цій сфері, плекати допитливість та критичне мислення. Штучний інтелект має великий потенціал впливу на трансформацію системи вищої освіти та досліджень, що спричинило велику цікавість з боку науковців і педагогів і підштовхнуло їх до різноманітних експериментів. Наразі університети упроваджують інструменти ШІ у свої повсякденні робочі процеси та ведуть дискусію зі студентами, викладачами й дослідниками щодо сумісності технологій штучного інтелекту з університетськими цінностями. Прагнучи відповідально інтегрувати штучний інтелект, університети стикаються з практичними та етичними питаннями: як вони можуть інвестувати в технології, що покращують повсякденний досвід роботи та навчання; як вони можуть узгодити вплив штучного інтелекту на клімат зі своїми амбіціями щодо досягнення вуглецевої нейтральності; як вони можуть розвивати цифрову грамотність, одночасно розвиваючи здорове усвідомлення ризиків. Цей звіт фокусується на актуальних та невирішених питаннях у п’яти ключових сферах: етика, стратегія, навчання, регулювання, сталий розвиток. Його висновки стануть у нагоді керівникам університетів та академічній спільноті при обговоренні усвідомлених та безпечних дій з упровадження ШІ.

Детальніше: https://eua.eu/publications/reports/adopting-ai-that-serves-the-needs-and-values-of-universities.html, https://eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/Adoping_AI_that_serves_the_needs_and_values_of_universities.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-06

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Архів Facebook

AGROCLIMATE 2026: ІННОВАЦІЇ, АДАПТАЦІЯ, СТАЛИЙ РОЗВИТОК

ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В ЕПОХУ ШІ: КУЛЬТУРА, ЕМПАТІЯ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ЗАТВЕРДЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК НАУКИ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ НАУКОВИХ УСТАНОВ

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

НОВИЙ КУРС ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: НАЦІОНАЛЬНА ПРАКТИКА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПІДХОДИ

ГЕОГРАФІЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВТРАТА СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ

УПРОВАДЖЕННЯ ШІ ВІДПОВІДНО ДО ПОТРЕБ ТА ЦІННОСТЕЙ УНІВЕРСИТЕТІВ