24-26 червня 2026 року відбудеться онлайн-курс «Академічна доброчесність і ШІ: як розробити політику закладу освіти відповідно до нових вимог законодавства».
24-26 червня 2026 року відбудеться онлайн-курс «Академічна доброчесність і ШІ: як розробити політику закладу освіти відповідно до нових вимог законодавства».
Він покликаний ознайомити представників закладів освіти, які працюватимуть над політиками академічної доброчесності, з актуальними законодавчими вимогами; навчити їх проводити аудит внутрішньої системи академічної доброчесності та виявляти ризики і прогалини в нормативних документах. Планується, що під час навчання учасники отримають практичні інструменти для розроблення й оновлення відповідних інституційних політик, удосконалення процедур академічної доброчесності, формування правил використання ШІ та упровадження ефективної системи забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти на основі реальних кейсів та готових рішень. Організатори: Ukraine Global Faculty, Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти, Kharkiv IT Cluster.
15 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Презентація перспектив цифрового урядування ОЕСР».
15 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Презентація перспектив цифрового урядування ОЕСР».
Захід присвячений публічному запуску першого звіту «Перспективного огляду цифрового урядування» ОЕСР, покликаного представити комплексну перспективну оцінку динаміки процесів цифрового урядування у 36 країнах-членах ОЕСР та 8 країнах-кандидатах на вступ. Учасники вебінару обговорять ключові висновки звіту; розглянуть основні тенденції та можливості міжкраїнних порівнянь; долучаться до стратегічниих, дебатів стосовно політичних рішень, які мають забезпечити здатність урядів перейти до цифрового трансформаційного впливу; розглянуть роль міжнародної співпраці для імплементації цих рішень. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Ендемічне мікрошахрайство» серед науковців залишається безкарним».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Ендемічне мікрошахрайство» серед науковців залишається безкарним».
У ній автор висловлює своє занепокоєння поширенням дрібних, але систематичних порушень академічної доброчесності, які в епоху ШІ майже перестали бути предметом офіційних розслідувань, тоді як по суті є грубим порушенням академічної культури та негативно впливають на якість наукових досліджень. Поштовхом для дискусії стала публікація декана факультету Педагогічного університету Брюса Макфарлейна, який стверджує, що нині увага університетів та суспільства в цілому значною мірою зосереджена на використанні студентами генеративного штучного інтелекту, тоді як численні сумнівні практики серед науковців часто залишаються поза належною увагою. Навколо студентського використання ШІ виникла своєрідна «моральна паніка», яка відволікає від глибших проблем академічної доброчесності. Стало массовим «мікрошахрайство» – не відверта фальсифікація даних або плагіат, а менш помітні дії, що порушують принципи доброчесності, яке проявляється в надмірному самоцитуванні, формальному включенні до списку літератури праць, що фактично не були використані під час дослідження, символічному цитуванні відомих авторів без належного звернення до їхніх ідей та інші практики, спрямовані на покращення показників публікаційної активності чи академічної репутації. Подібні дії складно кваліфікувати як грубі порушення, тому вони рідко стають предметом дисциплінарних процедур. Але їхня поширеність має значний накопичувальний ефект: саме такі практики поступово формують середовище, в якому дотримання високих стандартів дослідницької роботи починає сприйматися як менш важливе, ніж досягнення кількісних показників ефективності. Системи оцінювання, орієнтовані на кількість публікацій, цитованість й різноманітні наукометричні індикатори, створюють стимули для поведінки, яка формально не порушує правила, але суперечить духу академічної доброчесності. Університети значно ефективніше реагують на поодинокі випадки очевидного порушення правил, ніж на поширені практики, які перебувають у «сірій зоні» між припустимою поведінкою та недоброчесністю. Саме тому багато фактів «мікрошахрайства» тривалий час залишаються без наслідків для їхніх учасників. Стаття закликає замислитись над тим, як академічне середовище визначає межі доброчесності та які стимули формують повсякденну поведінку дослідників, адже довіра до науки залежить не лише від боротьби з найбільш резонансними порушеннями, а й від ставлення до численних дрібних практик, які поступово впливають на якість наукової роботи.
Європейська асоціація університетів оприлюднила свою позицію щодо нещодавно відкликаної Європейською комісією пропозиції щодо директиви про європейські транскордонні об’єднання.
Європейська асоціація університетів оприлюднила свою позицію щодо нещодавно відкликаної Європейською комісією пропозиції щодо директиви про європейські транскордонні об’єднання.
Рішення про доцільність підготовки цього документу було прийняте у 2023 році з огляду на необхідність підтримки створення некомерційних асоціацій в усіх державах-членах ЄС, незалежно від місця їхньої реєстрації. Наразі підготовлений та попередньо узгоджений документ, який отримав підтримку Європейського парламенту, знято з розгляду. Транскордонне співробітництво є важливим для розвитку європейських університетів: ця співпраця підвищує якість навчання та викладання і часто є передумовою досягнення високих результатів у дослідженнях. Упродовж останнього десятиліття в Європі відбувалось поглиблення цього типу співпраці, у тому числі – завдяки ініціативі сотень університетів, які беруть у ній участь. Можливість створення асоціацій, що діють на європейському рівні, відображатиме та сприятиме цій дедалі глибшій співпраці. Транскордонні асоціації мають значний потенціал для європейської вищої освіти та досліджень, а також для зміцнення стійкості європейської демократії. Тому Європейська асоціація університетів закликає Раду ЄС, Європейський парламент та Європейську комісію продовжувати свою роботу, щоб втілити цей варіант у реальність.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оновлення фінансового інструментарію Climate Club на 2026 рік.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оновлення фінансового інструментарію Climate Club на 2026 рік.
Економічні ризики та фінансові інструменти декарбонізації промисловості». У ньому зазначається, що на промисловий сектор припадає біля 40% загального обсягу глобальних викидів вуглецю, а на металургійну, цементну та хімічну промисловість – 70%. Досягнення нульових викидів до середини століття вимагає швидкого та стійкого нарощування масштабів запровадження низьковуглецевих промислових технологій. Уряди, промисловість та фінансовий сектор працюють над трансформацією промислових виробничих систем задля покращення екологічних показників, зниження кліматичних ризиків, забезпечення конкурентоспроможності та підвищення стійкості. Тим не менш, поточний рівень інвестицій у низьковуглецеві технології суттєво відстає від необхідного. За даними спільної доповіді ОЕСР-МЕА, щорічні глобальні інвестиції в технології з майже нульовим рівнем викидів для сталеливарної та цементної промисловості мають досягти щонайменше 500 млрд дол. США у період з 2026 по 2035 рік, а це у 25 разів більше, ніж нинішній рівень. При цьому не менше 67% цих інвестицій необхідні в країнах з економікою, що розвивається. На Китай припадає понад 75% світового виробництва сталі і понад 85% всього світового виробництва цементу. Мобілізація інвестицій такого масштабу вимагає активізації фінансування з усіх джерел – державного, приватного, міжнародного та внутрішнього. При цьому очікується, що приватний сектор надасть більшу частину необхідного капіталу. У звіті представлено всебічний огляд доступних фінансових рішень з декарбонізації промисловості як у розвинених країнах, так і на ринках, що розвиваються; проаналізовано нові фінансові інструменти; наведено актуальні тематичні дослідження, що ілюструють конкретні приклади політики та програм із покращення доступу до фінансування, підвищення привабливості проектів для інвесторів (зокрема – приватних), які мають гарний потенціал для масштабування.
8-9 червня 2026 року відбудеться «Глобальний форум видавців «сірої» літератури».
8-9 червня 2026 року відбудеться «Глобальний форум видавців «сірої» літератури».
Він покликаний стати платформою для представників урядових, громадських, академічних та бізнес-структур, зацікавлених у розвитку «сірої» літератури. Під час заходу відбудеться дискусія стосовно цінності й таксономії документів «сірої» літератури, політики картографування й поточних регіональних ландшафтів «сірої» літератури та її видавців, стратегічних підходів до розвитку «сірої» літератури у контексті розбудови нових інфраструктур, управління цифровою спільною «сірої» літератури, використання інструментів штучного інтелекту, забезпечення якості метаданих. Також відбудеться нагородження премією GreyNet 2026. Організатори: TIB – Інформаційний центр науки і технологій Лейбніца, GreyNet International.
25–27 червня 2026 року в рамках програми COST Action CA21101 у змішаному форматі відбудеться серія заходів школи COST-COSY «Обчислювальна фізика обмежених систем: від життя до матеріалознавства».
25–27 червня 2026 року в рамках програми COST Action CA21101 у змішаному форматі відбудеться серія заходів школи COST-COSY «Обчислювальна фізика обмежених систем: від життя до матеріалознавства».
Слухачі дізнаються про актуальні питання комп’ютерного моделювання біологічних систем, розвиток матеріалознавства, сучасні методи моделювання у поєднанні теоретичних та експериментальних підходів. Планується розглянути структуру біомолекул (ДНК та білки); рідини в обмежених середовищах та об’ємній фазі; новітні матеріали. Організатор – Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.
15 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від Perplexity до OpenAlex: цифровий інструментарій сучасного дослідника».
15 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від Perplexity до OpenAlex: цифровий інструментарій сучасного дослідника».
Захід присвячений розгляду широкого кола питань використання в академічному середовищі сучасних цифрових сервісів для пошуку, аналізу та оцінювання наукової інформації, аналізу цитувань, виявлення впливових досліджень і побудови наукових профілів. Слухачі дізнаються, як можна ефективно використовувати у своїй дослідницькій діяльності відкриті платформи та ШІ-інструменти – Perplexity (ШІ-пошуковик нового покоління, який поєднує можливості великих мовних моделей із посиланнями на реальні джерела), Semantic Scholar (академічна пошукова система від Allen Institute for AI, що використовує семантичний граф із понад 200 мільйонів наукових публікацій) та OpenAlex (наукова інфраструктура, яка індексує понад 250 мільйонів наукових робіт, авторів, установ та видань). Планується розглянути принципи ефективного формулювання запитів та використання режимів Pro Search і Deep Research, способи перевірки достовірності джерел, а також правила дотримання академічної доброчесності під час роботи з генеративним штучним інтелектом, можливості автоматичного створення резюме статей, аналізу контекстів цитування, пошуку ключових робіт у дослідницьких напрямах, формування бібліометричних профілів, аналізу наукових журналів та перевірки індексації українських наукових видань. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф ««Академічна дипломатія» може долати політичні розбіжності, вважає голова Європейської асоціації університетів».
У ній йдеться про зростаюче занепокоєння європейських університетів впливом геополітичної напруженості на міжнародну наукову співпрацю та пропонується обговорити роль академічного середовища у підтримці діалогу між країнами навіть тоді, коли офіційні політичні відносини ускладняються. Президент EUA Жузеп Гаррель представляє організацію, що об’єднує близько 900 університетів Європи. Він фіксує нову реальність: якщо ще кілька років тому керівники закладів вищої освіти найчастіше говорили про фінансування та інституційну автономію, то нині дедалі більше уваги вони приділяють наслідкам геополітичних конфліктів для науки й освіти. Серед ключових викликів – питання дослідницької безпеки та невизначеність щодо майбутніх умов міжнародної співпраці. Університети дедалі частіше висловлюють занепокоєння можливою втратою самостійності у виборі міжнародних партнерів. Ідеться про ризик того, що рішення стосовно співпраці з іноземними науковцями або закладами будуть ухвалюватись не академічними інституціями, а державними структурами залежно від розвитку політичної ситуації. Університети прагнуть зберігати право самостійно визначати коло партнерів для наукових і освітніх проєктів. Це підтверджують і результати нового опитування EUA: вони співпрацюють не лише з партнерами в межах Євросоюзу, а й з установами Північної Америки, Азії, Африки, Латинської Америки, Близького Сходу та Океанії. Але останнім часом такі зв’язки дедалі частіше опиняються під пильною увагою урядів через побоювання щодо передачі чутливих технологій або результатів досліджень іноземним державам. Університети залишаються прихильниками відкритої співпраці та неохоче сприймають обмеження, засновані лише на географічному походженні потенційних партнерів. «Академічна дипломатія», як здатність університетів підтримувати професійні та наукові контакти навіть у періоди погіршення міждержавних відносин, надзвичайно важлива та виходить наразі на перший план. Заклади вищої освіти є важливим елементом «м’якої сили», вони забезпечують збереження каналів спілкування та взаєморозуміння між суспільствами, а їхні зв’язки можуть залишатися дієвими навіть тоді, коли офіційний політичний діалог суттєво обмежений. Гаррель наголошує, що сучасним керівникам закладів вищої освіти доводиться одночасно реагувати на виклики цифрової трансформації, розвитку штучного інтелекту, фінансових змін, екологічної стійкості та геополітичної нестабільності. У цих умовах здатність університетів підтримувати міжнародний діалог дедалі більше розглядається як важлива складова їхньої суспільної місії та внеску у збереження глобальних наукових зв’язків.
На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.
На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.
Виявилось, що 95% дисертацій мають проблеми з оригінальністю текстів. При цьому серйозні порушення знайдені у 34 дисертаційних роботах, розгляд яких був тимчасово призупинений, а самі роботи відправлені на додаткову перевірку. 82 дисертації було повернуто їхнім авторам на доопрацювання. Як бачимо, генеративний штучний інтелект стрімко змінює академічне середовище, що робить нагальною для університетів потребу у встановленні чітких правил його використання, навчання ним здобувачів освіти та педагогів. Важливо провести межу між допустимим використанням штучного інтелекту та порушенням академічної доброчесності, зробити зрозумілими і прозорими вимоги використання ШІ для пошуку літератури, редагування текстів, пошуку ідей, покращення структури дисертації, написання текстів наукової роботи. У багатьох країнах та університетах на ці питання досі не сформульовані відповіді. Тому потрібен консенсус щодо політики, прозорості процедур оцінювання та надійних інструментів виявлення ГШІ, які надають експертам точну й змістовну інформацію для прийняття рішень. Адже технології постійно удосконалюються, на відміну від більш неповоротких інституційних політик академічної доброчесності.
