Новини інноваторам

Публічна інформація про освіту і науку відтепер доступна на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних: МОН оприлюднило 28 наборів даних.

Йдеться про деперсоналізовані та відкриті для подальшого використання і поширення, зберігання та забезпечення доступу до яких відповідає принципам Міжнародної хартії відкритих даних.

Серед оприлюднених реєстрів:

– перелік закладів загальної середньої та дошкільної освіти;

– реєстр закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

– реєстр закладів вищої освіти;

– державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави;

– перелік установ, які здійснювали передачу технологій;

– перелік закладів позашкільної освіти (державна форма власності);

– перелік закладів позашкільної освіти системи МОН;

– реєстр документів про загальну середню та професійно-технічну освіту

– реєстр документів про вищу освіту;

– деперсоніфіковані дані учасників зовнішнього незалежного оцінювання з кожного навчального предмету;

– реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання;

– дані щодо фактичного прийому та випуску за спеціальностями у закладах вищої освіти;

– дані щодо фактичного прийому та випуску за професіями у закладах професійної (професійно-технічної освіти);

– деперсоніфікований реєстр студентських (учнівських) квитків

– національний репозитарій академічних текстів;

– реєстр технологій, створених чи придбаних за бюджетні кошти;

– реєстр наукових фахових видань України;

– інформація про організаційну структуру Міністерства освіти і науки України;

– плани діяльності МОН з підготовки регуляторних актів;

– перелік регуляторних актів МОН;

– інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником;

– звіти щодо задоволення запитів на публічну інформацію МОН;

– звіти щодо роботи МОН зі зверненнями громадян;

– довідник Державних підприємств МОН;

– довідник Державного підприємства “Інфоресурс”;

– звіти державного підприємства “Інфоресурс” за 2018 рік (фінансові);

– річні зведені основні фінансові показники виконання фінансових планів підприємств МОН.

Детальніше: https://bit.ly/3867eKr

Фото: «Інтерфакс-Україна»

Комітет з питань цифрової трансформації, за 4 місяці роботи у 2019 році провів чимало нарад та робочих груп, де обговорювались такі важливі питання, як зміни у сфері електронних комунікацій, захист цифрових прав, розвиток ІТ-галузі та електронних платіжних систем, Smart City е-демократія.

Було розглянуто понад 30 законопроєктів, 4 з яких вже прийняті Верховною Радою України. Це:

– законопроєкт № 1050 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» (прийнятий у другому читанні як закон), який спрощує ведення бізнесу у сфері телекомунікацій, зменшує адміністративний тиск на суб’єктів господарювання;

– законопроєкт № 2042 «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики» (прийнятий в першому читанні за основу), реалізація якого створить сприятливі умови для розбудови комунікаційної інфраструктури у найвіддаленіших регіонах країни та забезпечення населення якісними послугами електронних комунікацій;

– законопроєкт № 2043 «Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», (прийнятий у першому читанні за основу), який забезпечить підтвердження відповідності інформаційної системи вимогам із захисту інформації та гармонізацію з європейським законодавством;

– законопроєкт № 2110 «Про публічні електронні реєстри» (прийнятий в першому читанні за основу), реалізація якого сприятиме формуванню єдиного правового поля для створення, функціонування і взаємодії державних, комунальних та інших реєстрів, кадастрів, інформаційних систем, дозволить дебюрократизувати процес публічного управління, захистити права фізичних та юридичних осіб, задовольнити інформаційні потреби громадянського суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/2QDbScJ, https://bit.ly/2RlYzg8, https://bit.ly/2TrqCNH, https://bit.ly/36ZtjKe

Фото: Комітету з питань цифрової трансформації

Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством цифрової трансформації та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запровадило опитування для представників бізнесу щодо інноваційної діяльності та актуальних потреб у наукових дослідженнях і розробках.

Опитування допоможе вивчити актуальні потреби бізнесу, зробити науку ближчою до нього, а також дасть можливість:

 – отримати широкий доступ до українських досліджень та розробок, які мають переваги перед закордонними аналогами;

 – переорієнтувати український дослідницький сектор на задоволення нагальних потреб бізнесу;

 – запровадити підтримку розвитку українських компаній на основі інновацій;

 – налагодити системну комунікацію між державою, бізнесом, закладами вищої освіти та науковими установами для посилення конкурентоспроможності вітчизняних продукції та послуг.

Усім учасникам опитування буде надісланий фінальний звіт.

Детальніше: https://bit.ly/2thcf3Z, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe7H-O3VXKoJC8XkTD3n_DdERaL1pEE9TXFWQ_HJdtii6-a1w/viewform, https://bit.ly/2FSyIXJ

Фото: прес-служба МОН

На базі НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» відкрили дослідницький центр із сучасним обладнанням та технікою, де студенти будуть розробляти нові моделі електробайків та електрокарів. 

Зараз у центрі розпочалась робота над кількома проєктами зі створення новітніх транспортних засобів. Серед них – багатофункціональний транспортний засіб, який зможуть використовувати люди з інвалідністю. Планується, що роботу в цьому центрі студентам оформлюватимуть як частину курсового проєкту. Крім того, винаходи планують запускати у виробництво і передавати на ринки, також студенти зможуть стажуватися в компанії Delfast, у співпраці з якою створено центр.

Детальніше: https://bit.ly/2Nfatap

Фото: НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського»

⭐️Зменшено бюрократію для вчених. Ми скасували застарілі норми щодо обов’язкового погодження міжнародних відряджень з МОН, а також низку бюрократичних перепон з фінансування досліджень. Зокрема, було збільшено строки авансування та можливості завершення виконання наукових робіт за договорами після 31 грудня. Крім того, було спрощено процедуру використання прекурсорів для навчання і досліджень у закладах освіти та наукових установах. Збільшено бюджет конкурсу молодих вчених у понад 8 разів – до 100 млн грн.

⭐️Більш ніж удвічі підвищено розмір стипендій Президента та Уряду для молодих вчених. Так, розмір стипендії Президента для молодих науковців збільшився з 2305,2 гривень на місяць до 6021 грн, а розмір стипендії КМУ – з 1921 грн на місяць до 4014 гривень.

⭐️Запущено новий пошуковий сервіс для науковців – Open Ukrainian Citation Index. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. OUCI є першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS, що міститиме профілі всіх українських вчених та комплексну систему порівнюваних результативних показників, інформацію про наявну унікальну дослідницьку інфраструктуру та можливості доступу до неї, а також багато чого іншого.

⭐️Завершено всі процедури для запуску Нацфонду досліджень. Уряд призначив голову та виконавчого директора НФД, а також затвердив порядки формування та використання коштів фонду та конкурсного відбору й фінансування проєктів. Той блок роботи, що залежав від МОН та Уряду, виконано. Тепер чекаємо від НФД продовження підготовчої роботи в тому ж темпі, адже Прем’єр-Міністр доручив оголосити перші конкурси НФД вже у квітні.

⭐️Створено 6 нових центрів колективного користування науковим обладнанням у вишах. У центрах сконцентроване найкраще сучасне наукове обладнання за певним напрямом, працювати на якому можуть вчені з різних університетів, а також наукових установ. Загалом наразі у вишах відкрито таких 15 центрів.

⭐️Забезпечено можливість доступу за кошти бюджету до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science для всіх державних та комунальних вишів чи наукових установ – незалежно від відомчого підпорядкування. Наразі доступ отримали вже близько 400 університетів та наукових установ України.

⭐️Завершено процедури для запуску нового конкурсу для українських науковців – за рахунок коштів допомоги, яку ЄС надав Україні в програмі «Горизонт 2020» (наразі це 7 млн євро). Старт першого конкурсу МОН планує на початок 2020-го. За його підсумками вчені зможуть отримати кошти на дослідження та інфраструктуру.

⭐️Проведено першу частину масштабної модернізації української антарктичної станції “Академік Вернадський”. Ремонт почався вперше з часів передачі станції Україні (1996 рік), на нього держава передбачила майже 35 млн гривень. Уже відремонтовано паливний бак, оновлено системи життєзабезпечення, запрацював новий опріснювач, закуплені всі компоненти нової енергетичної системи, котли опалення та інше необхідне обладнання.

⭐️Удосконалено процедуру реєстрації технологій та їх складових. Відтепер працює електронна система реєстрації технологій з віддаленим доступом, а науковцям не потрібно заповнювати низку документів у паперовому вигляді та надсилати їх МОН поштою.

⭐️Підвищено розміри винагороди для авторів технологій, які передаються для впровадження в реальному секторі економіки. Мінімальні ставка винагороди для авторів технологій відтепер має бути не меншою за 20% коштів, отриманих за договорами про трансфер технологій, а мінімальна ставка винагороди для осіб, які здійснюють фахове супроводження трансферу технологій, має бути не меншою за 2 % коштів, отриманих за договорами про трансфер технологій.

Джерело: https://bit.ly/2FyfwhG

Фото: МОН

23 грудня 2019 року у Комітеті з питань цифрової трансформації відбулись слухання на тему: «Національна кібербезпека та кіберзахист України».

У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів державної влади, об’єднань громадян, бізнесу, неурядових організацій, провідні експерти та вчені.

Сьогодні кожен повсякчасно стикається з інформаційними технологіями; від соціальних мереж, новин, до платіжних системам. Це – виклик і можливість, адже «цифрова трансформація являє собою впровадження інформаційно-комунікаційних та комп’ютерних технологій у всі сфери суспільного життя, здатне суттєво підвищити ефективність будь-якої діяльності. Але поряд з перевагами цифролізація несе на собі і ряд загроз.

Під час комітетських слухань було обговорено актуальні питання розвитку кібербезпеки та кіберзахисту України, у т.ч. у сфері критичної інфраструктури, які мають суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання; узагальнено пропозиції щодо вдосконалення національної політики та механізмів реалізації, уточнено пріоритети.

За засідання комітет підготує рекомендації для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, органів державної влади.

Детальніше: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/186779.html

Фото: ВРУ

16 грудня 2019 року Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки відмовила восьми  спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю  «Положенню про спеціалізовану вчену раду», порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які захищались у зазначених спецрадах. Ще двом  спецрадам було відмовлено через невідповідність вимогам «Положення про спеціалізовану вищу раду».

Під час двох попередніх засідань Атестаційна колегія МОН також приймала подібні рішення, а саме:

15 листопада 2019 року через численні порушення академічної доброчесності було припинено повноваження двох спеціалізованих вчених рад;

15 жовтня 2019 року у зв’язку з невідповідністю вимогам «Положення про спецраду» Атестаційна колегія відмовила в подовженні роботи шести  спеціалізованим вченим радам.

Таким чином на практиці реалізується політика утвердження академічної доброчесності та підвищуються вимоги до здобуття освітньо-наукового та наукового рівня вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2MNzKZ2

Фото: pexels.com

Національний фонд досліджень (НФД) навесні оголосить перші конкурси для вчених та надасть переможцям гранти на реалізацію кращих проектів. Постанову, яка визначає умови, процедури конкурсного відбору та фінансування, ухвалив Уряд 27 грудня 2019 року.

Нацфонд досліджень – це абсолютно нова структура для підтримки українських вчених, створена за стандартами провідних наукових фондів світу. Він надаватиме гранти дослідникам незалежно від відомчої належності установ, де вони працюють. Фонд був створений торік. Наприкінці грудня Кабмін ухвалив документ, необхідний для запуску діяльності НФД. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Перші конкурси та надання грантів мають відбутися уже весною наступного року. Для цього у бюджеті 2020-го фінансування НФД збільшено майже вдвічі – до 526 млн гривень. Фонд надаватиме індивідуальні, колективні та інституційні гранти.

Рішення про проведення конкурсу та його умови прийматиме Наукова рада НФД, до якої входять 30 провідних українських вчених з наукових установ та вишів. Після цього буде створена комісія конкурсу. Оголошення про конкурс буде розміщено на сайті Фонду з вказуванням тематики, обсягу фінансування та тривалості проектів, критеріїв відбору та оцінювання, вимог до учасників, умови, часу та місце проведення конкурсу, тощо.

Проекти, що відповідатимуть умовам конкурсу, відправлятимуть на розгляд як мінімум трьох експертів. Потім експертна комісія конкурсу формуватиме рейтинговий список проектів та рекомендації щодо переможців та обсягів фінансування. Остаточні результати затверджуватиме Наукова рада НФД, після чого вони будуть оприлюднюватись на сайті Фонду. 

Після ухвалення рішення про надання гранту між НФД і переможцем укладатиметься договір. Гранти можна буде отримати як на повну, так і на часткову вартість робіт – залежно від того, чи фінансується проект з інших джерел.

Після завершення проекту грантоотримувач подаватиме Фонду заключний звіт. Цей документ разом із результатами проекту та звітом про використання бюджетних коштів розміщуватимуть на сайті Фонду у відкритому доступі.

Детальніше: https://bit.ly/2SKVVTt