Про основні покращення Scopus.com у 2021 році

Про основні покращення Scopus.com у 2021 році

Оприлюднена інформація про основні зміни та нововведення, які відбулись у Scopus впродовж 2021 року.

Оприлюднена інформація про основні зміни та нововведення, які відбулись у Scopus впродовж 2021 року.

У 2021 році Scopus реалізував низку заходів, спрямованих на покращення функціональності та продовжив впроваджувати інструменти та ідеї, доступні для розуміння сфери діяльності користувачів і впевненого прийняття ними важливих рішень. Був виконаний амбіційний редизайн веб-сайту для оптимізації взаємодії з користувачем, покращено функціональність і здійснено перехід на сучасну технологічну платформу. Редизайн дозволяє збільшити частоту й темп оновлення розробки, зводячи до мінімуму перебої в роботі клієнтів.

Відтепер надається більше й кращої якості аналітична інформація, спрощуючи пошук можливостей, відслідковування активності та отримання важливих даних для прийняття рішень. Удосконалено сучасні інструменти пошуку та фільтри для знаходження важливої інформації, відслідковування тенденцій і знаходження експертів у певній галузі. Це спрощує візуалізацію, порівняння та експорт знайдених даних.

У 2021 році в Scopus реалізовано наступні нововведення та покращання:
– розширена існуюча функціональність сторінки профілю автора Scopus, щоб надати додаткову інформацію та контекст;
– робочий процес Майстра зворотного зв’язку з авторами став більш інтуїтивно зрозумілим і додано можливість редагувати препринти та дані про гранти;
– нові функції Сторінки відомостей про документи містять метрику «Кількість переглядів» і попередній перегляд профілю автора Scopus;
– більше 7,8 млн посилань на політики були додані майже до 3 млн статей у Scopus, зв’язуючи дослідження з використанням у політиці;
– препринти SSRN під’єднуються до контенту, котрий доданий з 4 інших основних серверів препринтів з січня цього року;
– збільшено кількість статей, які містять інформацію про фінансування, оптимізовано функцію відслідковування та запущено проект з додавання історичних даних про фінансування в профілі авторів;
– на сьогоднішній день додано чи оновлено класифікації фільтрів відкритого доступу для 17 млн документів, тому цей контент легше знайти та проаналізувати.

Детальніше: https://bit.ly/3FOg8wK, https://bit.ly/3cNmG2l, https://bit.ly/3CSj35J

Фото: Elsevier Ukraine

2021-11-25
Поширити
Оцінка пілотної програми Horizon 2020

Оцінка пілотної програми Horizon 2020

Європейська комісія на своєму офіційному сайті представила звіт «Оцінка одноразової пілотної програми за 2018-2020 роки. Аналіз якісного та кількісного зворотного зв’язку».

Європейська комісія на своєму офіційному сайті представила звіт «Оцінка одноразової пілотної програми за 2018-2020 роки. Аналіз якісного та кількісного зворотного зв’язку».

У рамковій програмі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт фінансування проекту поки що ґрунтується на поверненні фактичних витрат. Не дивлячись на спрощені правила та покращену ІТ-підтримку, ця система залишається складною та піддається помилкам. Однією з ініціатив Комісії з високим потенціалом для розв’язання цієї проблеми й подальшого спрощення є більш широке використання одноразових виплат.

Отже, розроблено підхід до одноразового фінансування, котрий знімає всі зобов’язання зі звітності про фактичні витрати, табеля обліку робочого часу та наступних фінансових аудитах. Метою є значне скорочення кількості помилок і адміністрування грантів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також підсилення уваги до змісту виконаних робіт.

Новий підхід був ретельно протестований у рамках пілотного проекту «Горизонт 2020» протягом останніх трьох років програми. 

Опублікований звіт представляє пілотний проект більш докладно й об’єднує вичерпні відгуки, котрі зібрані авторами з самого початку його реалізації.

У цілому, оцінка показує, що одноразове фінансування працює на практиці й що підхід, розроблений у Horizon 2020, підходить для більш широкого використання в Horizon Europe.

Детальніше: https://bit.ly/3xspxqX, https://bit.ly/3FKyVZR

Фото: ЕК

2021-11-24
Поширити
Конкурс науково-дослідних проєктів КНУ імені Тараса Шевченка та НАН України на 2022-2023 роки

Конкурс науково-дослідних проєктів КНУ імені Тараса Шевченка та НАН України на 2022-2023 роки

Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.

Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.

Конкурс проводиться з метою подальшого розширення наукової співпраці Академії та Університету, ширшого залучення талановитих студентів старших курсів до наукової діяльності. 

Конкурс проводиться за наступними науковими напрямами:
– математика та кібернетика;
– фізика і астрономія;
– біологія та медична наука.

До конкурсу прийматимуться науково-дослідні проекти, котрі будуть виконуватися спільно науковцями Університету та Академії. Причому, представництво виконавців від Університету та Академії повинно бути паритетним.

Рекомендовані до виконання проекти добираються на підставі рішення незалежної наукової експертизи. Про результати конкурсу авторам буде повідомлено.

Затверджений перелік науково-дослідних проектів, які пройшли конкурсний відбір, буде оприлюднено на веб-сайті Академії.

Початок конкурсу – 20 листопада 2021 року, закінчення – 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/32uxIaU, https://bit.ly/30Vlvva

Фото: НАНУ

2021-11-23
Поширити
Збільшення фінансування Horizon Europe та Erasmus+

Збільшення фінансування Horizon Europe та Erasmus+

Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.

Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.

Результати перемовин мали особливе значення для дослідницького співтовариства, оскільки Рада намагалася скоротити запропоновані кошти для Horizon Europe у 2022 році, стверджуючи, що не було достатнього попиту для покриття витрат. Натомість Європейський парламент зробив своїм пріоритетним завданням відмінити це скорочення й додатково фінансово підсилити програму.

Депутати Європарламенту збільшили фінансування програм, які сприяють відновленню після пандемії та відповідають пріоритетам, викладеним у керівних принципах на 2022 рік. До них, зокрема, належить дослідницька програма Horizon Europe і програма дій у сфері навколишнього середовища та клімату LIFE. Програма єдиного ринку збільшена на 30 млн євро, а Європейська державна прокуратура – на 3,8 млн євро. Підтримка молоді є ключовим пріоритетом для парламенту, отже збільшено бюджет Erasmus+ на 35 млн євро. Напрямок EU4HealTH також підсилений додатковими 51 млн євро для забезпечення охорони здоров’я та підвищення стійкості відповідних національних систем.

Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI – Global Europe) поповнений на 190 млн євро з акцентом на боротьбу з пандемією, у т.ч. шляхом вакцинації.

Гуманітарна допомога збільшена на 211 млн євро, що дозволить Резерву солідарності та надзвичайної допомоги покрити зростаючі потреби Фонду солідарності ЄС у зв’язку зі стихійними лихами.

Детальніше: https://bit.ly/3HKoOWV, https://bit.ly/3oKZyHa

Фото: EUA

2021-11-22
Поширити
Консультації в рамках українсько-латвійського проекту міжнародної науково-технічної співпраці

Консультації в рамках українсько-латвійського проекту міжнародної науково-технічної співпраці

З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.

З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Проект «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України» переміг у конкурсі міжнародних проектів, який проводився у 2020 році МОН України та Державним агентством з розвитку освіти Латвійської Республіки.

16 листопада 2021 року відбувся вебінар на тему «Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан та перспективи». Обговорювались наступні питання:
– роль і місія УкрІНТЕІ у розвитку науки та інновацій в Україні;
– призначення та перспективи реалізації українсько-латвійського проекту «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України»;
– мережа цифрових гуманітарних наук у Латвії: організації, ініціативи та ресурси;
– цифрові сервіси УкрІНТЕІ: сучасні технології на службі науки та інновацій;
– відкрита наука у Латвії: дослідження ситуаційного картування, учасники, дорожня карта та стратегія реалізації;
– відкрита наука в Україні та Національний репозитарій академічних текстів;
– попередня обробка публікацій для визначення подібності контенту;
– процес оцифровки та цифрові ресурси Латвійської національної бібліотеки;
– спільні зусилля провідних університетів Латвії та Латвійської національної бібліотеки на шляху до академічної та дослідницької доброчесності;
– академічна етика та доброчесність в Україні.

17 та 18 листопада 2021 року в рамках робочих семінарів з обговорення актуальних питань аналізу цифрового контенту учасники українсько-латвійського проекту разом із запрошеними експертами обговорювали такі питання:
– сервіс StrikePlagiarism, запити користувачів та перспективи розвитку;
– формування та розвиток вітчизняного сервісу перевірки на збіг текстових фрагментів Anti-Plagiarism та його перспективи;
– сервіс Unicheck, запити користувачів та перспективи розвитку;
– тренди аналізу текстових корпусів та які дані можна отримувати з текстів;
– когнітивні інструменти концептографічного аналізу;
– досвід співпраці з Crossref;
– сервіс «Реєстр наукових видань».

Відеозапис вебінарів та презентаційні матеріали доповідачів представлені у відкритому доступі на сайті УкрІНТЕІ.

Також під час візиту латвійських партнерів до України було підписано меморандум про співпрацю між Латвійською національною бібліотекою та Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації. Сторони домовилися докладати спільних зусиль для розвитку науки, освіти, інновацій, науково-технічної інформації.

Для цього вони планують:
– збирати, зберігати, аналізувати, оцінювати, забезпечувати використання, поширення, охорону та захист науково-технічної інформації;
– проводити наукові дослідження та розробки;
– надавати наукове, методичне, інформаційно-аналітичне, програмно-технологічне, експертне та організаційне забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, інформаційної діяльності, формування інформаційних ресурсів та сучасної цифрової інфраструктури;
– здійснювати науковий супровід заходів у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, науково-технічної інформації;
– активно підтримувати політику відкритої науки;
– здійснювати обмін інформаційно-бібліографічними даними.

Детальніше: https://bit.ly/3CHkBzl, https://bit.ly/3FFbalZ, https://bit.ly/30fbmZD, http://webinar.ukrintei.ua/, http://www.uintei.kiev.ua/, https://bit.ly/3FEMkCP, https://nrat.ukrintei.ua/rozvytok-czyfrovoyi-nauky-v-latviyi-ta-ukrayini-suchasnyj-stan-i-perspektyvy/ 

2021-11-22
Поширити
Аналітичні дослідження щодо молодих учених України

Аналітичні дослідження щодо молодих учених України

17 листопада 2021 року Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України представила аналітичні матеріали, які стосуються основних показників розвитку науки, наукових досліджень та участі в них молодих науковців.

17 листопада 2021 року Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України представила аналітичні матеріали, які стосуються основних показників розвитку науки, наукових досліджень та участі в них молодих науковців.

Документ охоплює період з 2018 року по 2020 рік. Дослідження динаміки працівників у розрізі наукових галузей показало зменшення кількості працівників по усім сферам. Найбільше зменшення спостерігалось у технічних науках – на 11,5%, гуманітарних – на 5,8% і суспільних – на 3,7%.

В Україні, як і в усьому світі, прийнято вважати, що суспільство не завжди розуміє необхідність розвитку освіти й науки, тому державі за допомогою різноманітних стимулюючих норм і засобів доводиться підводити громадян до думки про необхідність отримання освіти високого рівня, а не зменшувати видатки на освіту та науку. Аналітичні дослідження щодо фінансування освіти та науки в Україні свідчать про критичність ситуації.

Витрати на виконання наукових досліджень і розробок за 2018-2020 рр. не мають чіткої тенденції до зростання, а витрати на науково-технічні, в тому числі експериментальні розробки, зменшилися на 11%. У той же час збільшилися витрати на фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень у 2020 році на 13,9% і 9,2% відповідно. Якщо взяти до уваги офіційний рівень інфляції, то можна говорити про недофінансування науки та освіти, роблять висновок автори дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3Coqu4B

Фото: РМУ

2021-11-18
Поширити
Уряд підтримав проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона

Уряд підтримав проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона

17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.

17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.

У відповідності до проєкту документу, мають бути  затвердджені:
– Положення про Національну премію України ім. Бориса Патона;
– Положення про Комітет з Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Почесного знаку лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Диплома лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона.

Роботи, висунуті на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2021 році до набрання чинності цього указу, вважатимуться висунутими на здобуття Національної премії України ім. Бориса Патона і підлягатимуть розгляду, обговоренню та оцінці Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки відповідно до Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки.

Проєктом указу пропонується також призначити головою комітету з Національної премії України ім. Бориса Патона Президента Національної Академії Наук України, котрому буде необхідно у місячний термін подати пропозиції щодо персонального складу Комітету.

Детальніше: https://bit.ly/3cpLWvy

Фото: МОН

2021-11-18
Поширити
Програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

Програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

Оновлена програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 рр. буде не лише міжнародною, але й більш інклюзивною, цифровою та екологічною.

Оновлена програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 рр. буде не лише міжнародною, але й більш інклюзивною, цифровою та екологічною.

Програма має на меті шляхом співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту, підтримувати освітній, професійний і особистісний розвиток громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій і посилення європейської ідентичності та активного громадянства. Вона підтримує можливості навчальної та академічної мобільності молоді в освіті.

Ключовими пріоритетами Програми у сферах освіти, професійної підготовки, молоді та спорту на 2021-2027 рр., є наступні:
– якість в освіті та підготовці;
– інклюзія та гендерна рівність;
– зелені та цифрові трансформації;
– підготовка вчителів і наставників;
– вища освіта;
– геополітичний вимір.

Крім того, продовжується підтримка викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Новий етап у межах міжнародного виміру розширює можливості співпраці задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей і інших стратегій ЄС.

Оновлена програма є більш «зеленою», цифровою та інклюзивною для всіх категорій населення без вікових обмежень і стимулює молодь до активнішої участі в демократичному житті суспільства. Можливості відкриті для різних типів організацій і окремих учасників.

Студенти, випускники, учні, викладачі, працівники закладів освіти та інші особи можуть подавати заявки індивідуально на конкурси грантів, які профінансовано ЄС і долучатися до проєктів, які виграють організації. Частиною програми Еразмус+ стали нові флагманські ініціативи, такі як Європейські університети, Академії вчителів Еразмус, Центри досконалості у сфері професійної освіти та Відкривай ЄС-DiscoverEU. 

Детальніше: https://bit.ly/3Dnt3VV, https://bit.ly/3wTWlJl, https://bit.ly/2YTfpe7

Фото: Еразмус+

2021-11-16
Поширити
Конкурс проєктів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги ЄС

Конкурс проєктів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги ЄС

11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Конкурс проводиться з метою надання фінансової підтримки наукових, науково-технічних робіт і проєктів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що отримані за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу.

Тематична спрямованість конкурсних проєктів наступна:
– наукові роботи;
– науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування;
– науково-технічні проєкти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ;
– інфраструктурні проєкти.

Умови участі у конкурсі:
– зобов’язання щодо надання наукових і фінансових звітів про використання отриманих коштів;
– надання у звітах у разі укладання угод з третіми особами комплексної та детальної інформації про такі угоди;
– вжиття всіх заходів для поширення інформації про факт отримання фінансування, у тому числі публікація результатів досліджень у наукових виданнях із зазначенням реєстраційного номера заявки;
– для науково-технічних проєктів – залучення додаткових коштів на фінансування в обсязі, що відповідає нормам максимального розміру державної допомоги, котра може надаватися суб’єктам господарювання для відшкодування витрат на проведення наукових досліджень, технічний розвиток і інноваційну діяльність відповідно до переліку витрат, визначених у заявці;
– для інфраструктурних проєктів – надання доступу та права безоплатного користування науковими приладами та обладнанням працівникам наукової установи, закладу вищої освіти, у структурі котрого утворено центр колективного користування науковим обладнанням, і іншим особам, які проводять науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
– використання коштів, отриманих за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, виключно на неприбутковій основі.

Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3qFCfkW, https://bit.ly/30ohEXh, https://bit.ly/3qFSYog

Фото: МОН

2021-11-15
Поширити
Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp 

2021-11-12
Поширити