Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ. 

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними  для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z,  https://bit.ly/3gKDVSn 

2020-08-13
Поширити
П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Конкурс проходить у кілька етапів: 

1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);

2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів); 

3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.

Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень. 

У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку  отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2XX63Kx 

Фото: МОН

2020-08-12
Поширити
Продовжено термін підтвердження документів наукових установ, що проходять державну атестацію

Продовжено термін підтвердження документів наукових установ, що проходять державну атестацію

Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.

Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.

Згідно чинного порядку для проходження атестації наукова установа має подати до МОН інформаційні матеріали в електронному та паперовому вигляді. В електронній формі інформацію потрібно заповнити через спеціальну систему. 

МОН продовжує термін, у який учасники атестації зможуть підтвердити можливість друку поданих матеріалів, до 28 серпня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/31Mkzpx 

Фото: МОН

2020-08-12
Поширити
Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво,

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.

Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:

«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);

«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);

«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);

«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);

«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);

«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gJ2Q8X

2020-08-12
Поширити
Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому. 

Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.

Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок. 

Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.

Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.

Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.

Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.

Детальніше: https://bit.ly/3inYO6a, https://bit.ly/3ksznST, https://bit.ly/2XGCahq, https://bit.ly/33MiEnw 

2020-08-10
Поширити
Оголошено результати державної атестації наукових установ НАН України у першому півріччі 2020 року

Оголошено результати державної атестації наукових установ НАН України у першому півріччі 2020 року

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщено результати державної атестації наукових установ, яка проходила у першому півріччі 2020 року. 

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщено результати державної атестації наукових установ, яка проходила у першому півріччі 2020 року. 

Відповідно до цих результатів 55 наукових установ НАН України успішно пройшли державну атестацію та включені до І-ї або ІІ-ї кваліфікаційних груп.

Також Міністерством освіти і науки України визначено строки заповнення та подання науковими установами заявок та інформаційних матеріалів для проведення державної атестації у другому півріччі 2020 року. Строк заповнення заявки та інформаційних матеріалів – 14 серпня 2020 р., а кінцевий термін їх подання – 28 серпня  2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/30Bcgh4, https://bit.ly/3gD81Hq

2020-08-07
Поширити
Триває прийом документів на отримання іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених

Триває прийом документів на отримання іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених

Термін подання документів претендентів на отримання іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук продовжено до 31 серпня 2020 року. 

Термін подання документів претендентів на отримання іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук продовжено до 31 серпня 2020 року. 

Рішення про продовження терміну прийому документів у зв’язку з карантином прийняв Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

Верховна Рада щороку призначає до 30 іменних стипендій для молодих учених – докторів наук. Переможці конкурсу щомісяця отримують виплати у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року отримання стипендії. 

Клопотання про висунення претендента готує наукова установа, заклад вищої освіти або підприємство. Його разом із необхідними матеріалами необхідно подати до МОН або за підпорядкуванням до НАН, галузевих академій, відповідних центральних органів виконавчої влади. Це треба зробити до 31 серпня 2020 року.

Цього року стипендії розміром 10 тис. 510 грн отримують 30 науковців.

Детальніше: https://bit.ly/33BSio9, http://kno.rada.gov.ua/news/main_news/75481.html

Фото: МОН

2020-08-07
Поширити
Програми кандидатів на посаду Президента НАН України

Програми кандидатів на посаду Президента НАН України

На офіційному веб-сайті Національної академії наук України оприлюднено виборчі програми кандидатів на посади Президента НАН України та академіків-секретарів відділень НАН України.

На офіційному веб-сайті Національної академії наук України оприлюднено виборчі програми кандидатів на посади Президента НАН України та академіків-секретарів відділень НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3a7YtBv, https://bit.ly/30DG7p0

2020-08-06
Поширити
Експертизу конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» продовжено на 2 тижні

Експертизу конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» продовжено на 2 тижні

Проведення наукової і науково-технічної експертизи та підбиття підсумків конкурсу Національного фонду досліджень «Наука для безпеки людини та суспільства» продовжено до 21 серпня 2020 року.

Проведення наукової і науково-технічної експертизи та підбиття підсумків конкурсу Національного фонду досліджень «Наука для безпеки людини та суспільства» продовжено до 21 серпня 2020 року.

Таке рішення ухвалила Наукова рада Фонду, взявши до уваги звернення комісії конкурсу, яка має організувати експертизу великої кількості поданих у цьому році проєктів. НФД сподівається на якісну та об’єктивну оцінку проєктів українськими та закордонними експертами. 

Детальніше: https://bit.ly/3kn0CxX, https://nrfu.org.ua/news/first_comp_extended/

2020-08-05
Поширити
Природні рішення для адаптації до кліматичних ризиків, пов’язаних з водою

Природні рішення для адаптації до кліматичних ризиків, пов’язаних з водою

Став доступним для ознайомлення матеріал ОЕСР «Nature-based solutions for adapting to water-related climate risks».

Став доступним для ознайомлення матеріал ОЕСР «Nature-based solutions for adapting to water-related climate risks».

Здорові екосистеми та пов’язані з ними послуги можуть забезпечити ефективний природний захист від пов’язаних з водою кліматичних ризиків.

Природні рішення останнім часом отримали імпульс у міжнародних дискусіях з питань політики у зв’язку з їх потенціалом, що сприяє синергії між здоров’ям екосистеми та благополуччям людини, а також приносить економічні вигоди.

У документі, розміщеному на сайті ОЕСР: 

– представлений огляд використання природних рішень та показано, що у більшості випадків амбіції щодо таких рішень не відповідають практиці;

– аналізується, чому в існуючих системах прийняття рішень може адекватно не враховуватися даний перспективний підхід; 

– продемонстрована структура, а також дана оцінка політик, що підтримують природні рішення.

Детальніше:  https://bit.ly/3kb1uWn, https://bit.ly/2C0YWJc

Фото: ОЕСР

2020-08-05
Поширити