Проєкти стратегічного партнерства Еразмус+

Проєкти стратегічного партнерства Еразмус+

У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».

У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».

Напрям КА2: SP є окремим компонентом міжнародного виміру Програми Erasmus+ у сфері освіти, професійної підготовки та молоді, що спрямований на підтримку інноваційних практик, а також реалізацію спільних ініціатив розвитку співробітництва, колегіального навчання та обміну досвідом на європейському рівні. 

З Базою проєктів Erasmus+ за участі України можна ознайомитись на сайті Еразмус+.

Детальніше: https://bit.ly/2EeMzu1, https://bit.ly/320qMhW, https://bit.ly/3kRVPoN

Фото: Еразмус+

2020-08-18
Поширити
70
Жан Моне: Оголошено результати конкурсу 2020 року

Жан Моне: Оголошено результати конкурсу 2020 року

Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.

Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.

Серед переможців 38 проєктів, у яких беруть участь представники України: 25 Modules, 2 Centre of Excellence, 5 Chairs, 5 Projects, 1 Support to Associations. Іх координуватимуть 24 українських організації а саме: 21 заклад вищої освіти, 2 громадські організації та 1 дослідницький заклад.

Інформація щодо проєктів-переможців розміщена на сайті Виконавчого агентства із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури.

Детальніше: https://bit.ly/3iWjCll, https://bit.ly/3g96t6E 

Фото: Еразмус+

2020-08-18
Поширити
87
Результати першої «хвилі» опитування щодо репозитаріїв та відкритої науки

Результати першої «хвилі» опитування щодо репозитаріїв та відкритої науки

Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ). 

Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ). 

Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.

Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.

Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.

Досліджувалися такі питання:

– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;

– наявна інфраструктура відкритості;

– контент;

– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;

– юридичні та нормативні аспекти;

– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.

Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.

Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.

Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua

Докладні результати опитування можна переглянути за посиланням: https://mon.gov.ua/storage/app/media/14.08.2020/lokalni-repozitarii-final.pdf

Детальніше: https://bit.ly/3kMPc7a 

Фото: МОН

2020-08-15
Поширити
129
Обговорення правових питань підготовки наукових кадрів

Обговорення правових питань підготовки наукових кадрів

До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із

До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Згідно з позицією Ради, прийняття зазначених нормативних актів призведе до значних негативних наслідків.

Міністерство освіти і науки України закликає наукові установи, заклади вищої освіти, інститути громадянського суспільства долучатися до громадського обговорення проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.

Детальніше: https://bit.ly/3aqAfTn, https://bit.ly/2DVrjcH, https://bit.ly/3iLbYtY 

2020-08-15
Поширити
97
Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:

– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;

– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;

– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;

– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;

– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;

– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;

– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;

– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;

– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;

– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.

Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.

Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:

– пошук проєктів на «European Research Area corona platform» 
(завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);

– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);

– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).

Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими. 

Детальніше: https://bit.ly/2PWBYGI, https://bit.ly/2E8chA1, https://bit.ly/3fZr3GT, https://bit.ly/3iUTtnl, https://bit.ly/2FlNSaR, https://bit.ly/3iJF2Co, https://bit.ly/348rFay 

Фото: МОН

2020-08-15
Поширити
74
ООН: Десятиріччя науки про океан

ООН: Десятиріччя науки про океан

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.

Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.

У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.

Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:

– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;

– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;

– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;

– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;

– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;

– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.

Детальніше: https://www.oceandecade.org,   http://www.worldoceanassessment.org  

2020-08-14
Поширити
75
Українська наука 2019: Результати дослідження

Українська наука 2019: Результати дослідження

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На наукові дослідження і розробки у 2019 році в Україні з усіх джерел було витрачено 17,2 млрд грн. Основне джерело – державний бюджет (38,3%). Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10%, інших джерел – 1,3%.

Наукоємність ВВП залишається критично низькою: у 2019 році цей показник становив 0,43% (рекордний мінімум за останні 10 років), а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%.  Наукоємність ВВП країн ЄС-28 у 2018 році становила 2,12%.

З держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм, в рамках яких виділено 9,3 млрд грн, з яких понад 70% – це загальний фонд держбюджету. 

Понад 80% коштів загального фонду  були спрямовані на дослідження і розробки, 7,6% йшло на підтримку розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, 12,2% – на інші напрями.

Одним із найважливіших показників ефективності використання бюджетних коштів з фінансування досліджень і розробок є рівень впровадження наукової (науково-технічної) продукції. Так, з 19453 одиниць продукції, створеної за кошти держбюджету, впроваджено майже 76%. Але при цьому рівень впровадження продукції, створеної за рахунок загального фонду, становить 70,6%, а створеної за рахунок спецфонду – майже 90%. Така ж ситуація спостерігається і за всіма видами продукції. 

Детальніше: https://bit.ly/31OtKpz,  https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/nadnaukaza2019-stisnuto.pdf 

Фото: МОН

2020-08-13
Поширити
70
Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій  діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук. 

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій  діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук. 

Під час спілкування з керівництвом НААН обговорювались питання побудови роботи з підготовки стратегії розвитку аграрної науки та академії, а також плану реформування НААН. “Щоб зрозуміти, які потрібні зміни, спочатку треба визначити пріоритетні напрями розвитку цієї галузі та, відповідно, діяльності академії. Ці пріоритети мають базуватися на ґрунтовному форсайт-дослідженні. Саме тому одним із перших кроків ми пропонуємо створити робочу групу, яка зробить такий прогноз та підготує пропозиції щодо напрямів. МОН зі свого боку надасть усю необхідну методологічну підтримку”, – зазначив Микола Кизим.

Також планується створити робочу групу з реформування академії – за участі МОН, НААН, ЦОВВ, представників бізнесу та громадськості.

“Ми не повинні робити оптимізацію заради оптимізації. Ми маємо визначити, яка необхідна структура під ті пріоритети, що будуть напрацьовані. Що для цього вже є, чого навпаки – не вистачає, а що потрібно об’єднати, реорганізувати”, – пояснив перший заступник Міністра.

Найближчими тижнями також плануються зустрічі керівництва МОН з представниками інших галузевих академій – медичною, педагогічною, правовою та мистецькою.

Детальніше: https://bit.ly/33YvZcI 

Фото: МОН

2020-08-13
Поширити
73
Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ. 

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними  для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z,  https://bit.ly/3gKDVSn 

2020-08-13
Поширити
78
П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Конкурс проходить у кілька етапів: 

1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);

2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів); 

3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.

Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень. 

У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку  отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2XX63Kx 

Фото: МОН

2020-08-12
Поширити
78