На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано огляд «Повернення академічної відповідальності за систему наукової комунікації».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано огляд «Повернення академічної відповідальності за систему наукової комунікації».
У ньому зазначається, що незважаючи на глибоко укорінений характер сучасної видавничої системи та значні труднощі її трансформації, університети наразі мають унікальну можливість формувати нові стандарти та визначати майбутнє наукової комунікації. Усвідомлення недоліків нинішньої системи та її негативного впливу зростає по мірі збільшення політичної підтримки та усвідомлення необхідності змін. Документ описує поточний стан академічних публікацій, висвітлюючи основні чинники, що формують наявну систему, систематизує ключові виклики, що стоять перед академічною спільнотою, визначає можливості для університетів. Для удосконалення системи наукової комунікації, яка відображає академічні цінності (чесність, довіру, свободу, рівність, якість, різноманітність) та інтереси суспільства, рекомендується зосередитись на таких ключових напрямках: критична оцінка витрат на комерційні публікації результатів досліджень, зміцнення інституційних видавничих послуг та інфраструктури, співпраця та взаємодія з зацікавленими сторонами та дослідниками, прискорення реформи оцінювання досліджень.
Опубліковано рейтинг найкращих університетів світу за версією QS World University Rankings.
Опубліковано рейтинг найкращих університетів світу за версією QS World University Rankings.
Він презентує інформацію про найбільш впливові та успішні університети. Серед світових лідерів вищої освіти – Массачусетський технологічний інститут з США (другий рік поспіль), Імперський коледж Лондона, Стенфордський та Оксфордський університет. Цього року до рейтингу увійшло 10 українських університетів. Найкращу позицію має Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, за яким слідують Харківський національний університет ім.Каразіна, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім.Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Сумський державний університет, Львівський національний університет ім.Івана Франка, Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Одеський національний університет ім. Мечникова. Майже всі українські заклади вищої освіти зберегли свої позиції, які вони обіймали на сторінках минулорічного рейтингу.
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) презентувала План дій щодо підтримки наукової екосистеми України.
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) презентувала План дій щодо підтримки наукової екосистеми України.
Документ, покликаний підтримати українську науку, було розроблено у співпраці з українськими партнерами. Він містить комплекс заходів, які планується реалізувати упродовж 2025–2026 років задля посилення наукової інфраструктури; забезпечення дієвої підтримки молодих дослідників; розвитку міжнародної наукової співпраці й інтеграції України до Європейського та світового дослідницького простору. План дій ЮНЕСКО стане одним з елементів майбутнього Плану дій Міжнародної коаліції з науки та інновацій для України, покликаного вирішити такі проблеми, я збереження й розвиток людського капіталу, забезпечення стабільного фінансування, підтримка інституційної спроможності й розвитку STEM-освіти. Це в комплексі дозволить перетворити науку на потужний ресурс для відбудови, розвитку та стійкого майбутнього України.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий політичний огляд «Нарощування зусиль з фінансування розвитку для масштабування приватного фінансування та його впливу» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий політичний огляд «Нарощування зусиль з фінансування розвитку для масштабування приватного фінансування та його впливу» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».
У ньому зазначається, що мобілізація приватного фінансування має вирішальне значення для досягнення цілей сталого розвитку, захисту й відновлення клімату і біорізноманіття у країнах, що розвиваються. Змішане фінансування забезпечує залучення приватного капіталу, однак наразі його обсяги залишаються скромними, а перевірені інструменти (гарантії, страхування, структурні фонди, облігації тощо) використовуються недостатньо. У цьому політичному документі окреслено, як фінансування розвитку може краще підтримувати мобілізацію приватного капіталу шляхом масштабування та стандартизації ефективних моделей, узгодження інструментів з галузевим та національним контекстом. Зазначається, що існують можливості для масштабування зусиль у сфері фінансування розвитку з метою мобілізації приватного фінансування, в тому числі шляхом масштабування моделей, інструментів та структур, які довели свою ефективність –надання гарантій, підтримка через страхування і відповідні фонди, «зелені», соціальні та прив’язані до сталого розвитку облігації. Стандартизація інструментів змішаного фінансування може підвищити прозорість, доступність та відтворюваність моделей змішаного фінансування, а також зменшити транзакційні витрати та інформаційну асиметрію. Зусилля багатьох зацікавлених сторін створюють сприятливі умови для мобілізації приватного фінансування. Змішані фінансові транзакції повинні сприяти навчанню, підзвітності та довірі. ОЕСР підтримує країни-члени в активізації їхніх зусиль з фінансування розвитку з метою збільшення обсягів мобілізованого приватного фінансування для розвитку чистої енергетики, збереження біорізноманіття тощо.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олександра Іосада «Щоб пережити кризу фінансування британські університети повинні упроваджувати штучний інтелект».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олександра Іосада «Щоб пережити кризу фінансування британські університети повинні упроваджувати штучний інтелект».
У ній автор зазначає, що завдання, які співробітники університету виконують щодня, можна автоматизувати або доповнити. Він наводить приклади щодо проблем, з якими стикаються університети у зв’язку зі скороченням фінансування. Однією з причин є реформування студентських віз. Керівники університетів гостро усвідомлюватимуть, якою мірою їхні бюджети підтримуються доходами від іноземних студентів, оскільки вони становлять чверть кількості здобувачів вищої освіти, але забезпечують 47% сукупних доходів від плати за навчання. Одночасно уряд стоїть перед складним вибором: займатись скороченням чистої міграції чи підтримувати економіку провідних світових університетів Великої Британії за рахунок іноземців. Оприлюднений нещодавно аналітичний документ Інституту Тоні Блера наголошує, що зміни в міграції студентів мають ураховувати реформу фінансування ЗВО, оскільки в іншому випадку є великий ризик для усього сектору вищої освіти через втрату 20 млрд фунтів стерлінгів й академічної мобільності. Автор публікації вважає, що слід задіяти інструменти штучного інтелекту для переосмислення того, як функціонують інституції. Аналіз завдань сотень органів державного сектору показує, що ШІ здатний надавати допомогу у взаємодії з людьми, керувати бек-офісом та пропонувати кращі управлінські рішення. Керівники можуть моделювати результати кількох варіантів таких рішень за лічені хвилини на основі даних, що надходять до системи у режимі реального часу, аналізувати швидко та надійно інформаційні масиви щодо невдалого та передового досвіду. Лише існуючі сьогодні інструменти штучного інтелекту можуть генерувати до 8 млрд фунтів стерлінгів на рік завдяки підвищенню продуктивності роботи місцевих органів влади та до 40 млрд фунтів стерлінгів для центральних урядових структур. Зважаючи на ці експертні оцінки можна передбачити, що економія у вищій освіті також буде значною. ШІ може автоматизувати або спростити вирішення рутинних завдань, які щоденно виконують співробітники університетів – взаємодія зі студентами (в аудиторії чи поза нею); робота з адміністрацією; визначення пріоритетності заходів; прийняття складних рішень щодо встановлення та реалізації інституційних стратегій. Університети мають навіть більше підстав, ніж інші сектори послуг, використовувати штучний інтелект, враховуючи вплив, який ці інструменти матимуть на прискорення досліджень та персоналізацію досвіду учнів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформаційний матеріал «Рівень безробіття в ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформаційний матеріал «Рівень безробіття в ОЕСР».
У ньому зазначається, що рівень безробіття в країнах-членах ОЕСР нвесні 2025 року залишався стабільним (на рівні 4,9%) після того, як упродовж останніх 3 років він був на рівні 5%. Кількість безробітних майже не змінилася, склавши 34,4 мільйони. Рівень безробіття залишився незмінним у 22 країнах ОЕСР, знизився у 7 та зріс у 4-х країнах. У Колумбії, Італії та Словацькій Республіці щомісячні рівні безробіття були близькі до рекордно низьких. Рівень безробіття серед жінок та чоловіків залишався загалом стабільним – відповідно 5,1% та 4,8%, як і серед молодих працівників (віком 15-24 років) – 11,2% (перевищив рівень безробіття серед працівників віком 25 років і старше в ЄС, єврозоні та в усіх країнах ОЕСР). Найменший розрив зафіксовано у Японії та Ізраїлі (менше 2 відс.п.), а найбільший – у Швеції, Люксембурзі, Іспанії та Коста-Ріці (понад 15 відс.п.). Розрив збільшився у 8-ми країнах, включаючи Канаду та Сполучені Штати, де рівень безробіття серед молоді зріс. У Європейському Союзі та єврозоні рівень безробіття залишався практично незмінним (5,9% та 6,2% відповідно). Чоловіки віком 25 років і старше зробили найбільший внесок у зниження рівня безробіття у Греції, тоді як у Фінляндії та Франції це були жінки віком 25 років і старше. Натомість рівень безробіття зріс у Канаді, Швеції та Туреччині, залишався стабільним у Канаді (7,0%) та у Сполучених Штатах Америки (4,2%).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися. Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв’язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п’ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ. Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу. Але наука не повинна залежати від удачі – оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі.
На сайті Національної академії медичних наук України опубліковано рекомендації «На якій відстані правильно читати книжку чи дивитися в смартфон?», підготовлені Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова НАМН України.
На сайті Національної академії медичних наук України опубліковано рекомендації «На якій відстані правильно читати книжку чи дивитися в смартфон?», підготовлені Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П. Філатова НАМН України.
У ньому зазначається, що робота з гаджетами залежить не лише від звички, а й від особливостей зорової системи людини. Ідеальна дистанція для читання – так звана дистанція Хармона – відстань від очей до предмета (книги, зошита, екрану), на якій очі працюють комфортно і не перенапружуються. Щоб визначити цю дистанцію, необхідно здійснити ряд простих дій: скласти три пальці разом; прикласти їх до зовнішнього кута ока; простягнути руку до ліктя. Ця відстань враховує індивідуальні анатомічні особливості – у людей з вищим зростом і довшими руками вона буде більшою. Саме на такій відстані, говорять фахівці, знижується навантаження на акомодацію (фокусування), відповідно очі менше втомлюються; зменшується ризик розвитку короткозорості у дітей та підлітків.
У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.
Зазначається, що ГШІ фактично являє собою здатність комп’ютерів демонструвати людські здібності, такі як міркування, навчання, планування і творчість. Суспільство отримує багато переваг від використання ГШІ у соціальних мережах, банківській справі та роботі з інформацією. Розвиток ШІ впливає на навички, необхідні в житті та освіту. ШІ надає багато нових педагогічних можливостей для персоналізації навчання й підтримки студентів з особливими потребами. Отже, люди незалежно від фаху і місця роботи повинні мати як мінімум базове розуміння ШІ і того, як він впливає на різні сфери життя, зокрема – на демократію і свободу слова. Навички критичного мислення та роботи з даними необхідні для розуміння автоматизованого прийняття рішень і використання машинного навчання. Опублікований матеріал надає ключову інформацію щодо ШІ у доступному та зручному візуальному форматі, містить групові питання для обговорення, ґрунтується на етичних принципах ЄС щодо використання штучного інтелекту.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
