Науковцям Архіви

Громадське обговорення законопроєкту «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення законопроєкт «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Наразі чинним законодавством України визначаються дві системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, а саме: пріоритетні напрями розвитку науки і техніки (6 напрямів) та пріоритетні напрями інноваційної діяльності (7 напрямів). У межах цих систем урядом затверджено майже 250 пріоритетних напрямів (46 пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок; 41 середньостроковий пріоритетний напрям загальнодержавного рівня та 162 – галузевого рівня). Такий стан справ характеризується дублюванням пріоритетних напрямів та, як наслідок, неефективним використанням наукового потенціалу і бюджетних коштів

Національною радою України з питань розвитку науки і технологій прийняте рішення про оновлення системи пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та заходів з їх реалізації. Одним із його результатів стала підготовка законопроєкту з визначення єдиної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні замість оновлення нині існуючих.

Відповідно до положень нового законопроєкту:
– основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності визначатимуться Верховною Радою України;
– перелік пріоритетних напрямів їх здійснення та коригування за результатами реалізації на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах наукової і науково-технічної діяльності, затверджуватиме Кабінет Міністрів України;
– формування переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності буде здійснюватися на період до 5 років.

Документом також передбачено внесення змін до низки законів України з метою приведення їх у відповідність до положень цього законопроєкту.

Прийняття документу забезпечить правове оформлення нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, орієнтованих на досягнення Цілей сталого розвитку, визначить основні засади формування та реалізації таких пріоритетних напрямів, відповідно до яких буде сформовано та затверджено їх перелік.

Зауваження та пропозиції можна подати до 10 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2TnoWa8, https://bit.ly/3wAnu2r, https://bit.ly/3hSVe76, https://bit.ly/3vuB07M

Фото: МОН

2021-05-26

Класифікація дослідницьких грантів за цілями сталого розвитку

8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».

Організатор – Dimensions, платформа доступу до світової інфраструктури даних та сучасних інструментів їх аналізу.

Під час вебінару відбудеться презентація підготовленого у квітні-травні 2021 року аналітичного дослідження, в рамках якого вивчався ймовірний вплив досліджень, виконаних за рахунок конкурсних грантів, – на порядок денний сталого розвитку.

Планується розглянути наступні питання:
– аналіз грантів, які надавались британською групою спонсорів UKRI впродовж 10-річного періоду з використанням технології класифікації ЦСР Digital Science для встановлення їх зв’язку з дослідженнями на підтримку 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР);
– аналіз публікацій, підготовлених на основі зазначених грантів, та визначення того, чи розглядаються в них показники ЦСР та у якій мірі;
– презентація класифікації і демонстрація результатів її використання для з’ясування термінології досліджень, пов’язаних зі стійкістю;
– перспективи використання запропонованої технології при розподілі субсидій на наукові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3oVbh5T, https://bit.ly/3bYV8Ha

Фото: Dimensions

2021-05-26

Інформація Держстату щодо розвитку науки

На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.

Зокрема, представлені наступні дані за 2020 рік та період 2010-2020 роки:
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за категоріями персоналу (2010-2020 рр.);
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу та регіонами за 2020 рік.

Також на фейсбук-сторінці Євростату опубліковані окремі дані щодо розвитку науки. Зокрема, у 2020 році у ЄС майже 73 млн осіб працювали у сфері науки та технологій, близько 37,5 млн (51,3%) з них – жінки. Найбільша частка науковиць була зафіксована в Литві (63,7%) та Латвії (62,9%), найнижча – на Мальті (45,2%).

Детальніше: https://bit.ly/2TgLjOu, https://bit.ly/3fNhTPD, https://bit.ly/3bWdys6, https://bit.ly/3c19arM, https://bit.ly/34qWo1A, https://bit.ly/3oWv5FN, https://bit.ly/2RTwe4V, https://bit.ly/2RKofaq

Фото: Держстат

2021-05-25

Створення інноваційної системи очистки води

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.

Результатом співпраці має стати розробка інноваційної замкнутої системи очистки стічних вод та повторного їх використання у текстильному виробництві. Завдання вчених відділу біомолекулярної електроніки ІМБГ НАН України – розробка мультибіосенсорної системи безперервного моніторингу очистки стічних вод у режимі реального часу.

Разом з іншими партнерами науковці Інституту розроблятимуть систему управління процесом моніторингу на основі прогнозуючих моделей з використанням штучного інтелекту (AI-enable MPC system). Така система буде впроваджена для моніторингу ключових показників ефективності процесу очищення стічних вод під час виробництва текстилю.

Проект Waste2Fresh фінансується Програмою Горизонт 2020 і націлений на розроблення інноваційних рішень для текстильної промисловості для вирішення проблеми дефіциту прісноводних ресурсів та промислового забруднення води.

Детальніше: https://bit.ly/3hU6vEi, https://waste2fresh.eu/

2021-05-25

Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.

Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем:
– низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу;
– застарілий зміст освіти з навчальних предметів;
– недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки;
– відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти;
– відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик;
– забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки;
– незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти;
– недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.

Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей:
– цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним;
– працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями;
– зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам;
– послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними;
– дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.

Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/34hzRV8, https://bit.ly/3fjBmrZ

Фото: МОН

2021-05-25

Громадське обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності»

Метою законопроєкту є забезпечення законодавчого підґрунтя для спрощення виплат та оподаткування товарів і послуг у рамках фінансування наукових (науково-технічних) проєктів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому порядку

Українські науковці активно залучені до міжнародних програм, зокрема – Horizon Europe, COSME, LIFE, Creative Europe, IQ energy, програми ERC, DAAD, GIZ, «Наука заради миру та безпеки», USAID та отримують фінансування наукових досліджень, в тому числі грантове. У сфері оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок існує низка проблем, яка потребує законодавчого врегулювання.

Серед них:
– неузгодженість норм чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України в частині, що стосуються питання оподаткування доходів із джерел за межами України;
– митної справи в частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України;
– неврегульованість звільнення від податків, мит та інших зборів при закупівлі товарів, робіт, послуг реципієнтами іноземних грантів;
– застосування стандартних правил оподаткування до іноземних стипендій.

Зазначені питання врегульовує представлений на розгляд законопроєкт. Його розроблено на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р.

Зауваження та пропозиції можна подати до 9 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3vpC1xB, https://bit.ly/3vsFDPs, https://bit.ly/3fJxr6S, https://bit.ly/3hW3Rhb

2021-05-25

Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році

Президія НАН України схвалила доповідь «Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році та завдання наступного періоду».

Документ відображає основні досягнення науковців України, акцентує увагу на позитивних зрушеннях у фундаментальних та прикладних дослідженнях з математики і механіки, фізики і астрономії, інформатики і наук про Землю, проблем матеріалознавства і енергетики, хімії і біології, соціальних і гуманітарних наук.

Вказується, що НАНУ розвивала міжнародні наукові зв’язки, головним пріоритетом яких є інтеграція до Європейського дослідницького простору, приєднання до Європейської хмари відкритої науки, оновлення Європейської стратегії в галузі фізики частинок (ініціативи «Електронно-позитронна «фабрика Хіггса», «Протон-протонний колайдер наступного покоління»). Важливі результати отримано за завершеним проєктом програми ЄС «Горизонт 2020» з аерокосмічних спостережень Землі «ERA PLANET», а також у рамках участі в термоядерних дослідженнях консорціуму EUROfusion за програмою Євратом. Загалом у міжнародному співробітництві брали участь понад 100 установ НАН України, кількість наукових проєктів із закордонними партнерами становила перевищила 700, з них 220 започатковано у 2020 році.

Разом із тим зазначається, що в Академії Наук є суттєві проблеми. Омолодження кадрового складу Академії зараз стає критично важливою справою. Багато питань залишаються нерозв’язаними, серед них і гідна заробітна плата, і житло, і нестача сучасного наукового обладнання.

Детальніше: https://bit.ly/3bKdOu2, https://bit.ly/34cSSrM

Фото: НАНУ

2021-05-20

Співробітництво НАЗЯВО та координатора проєктів ОБСЄ в Україні

У травні 2021 року підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Координатором проектів ОБСЄ в Україні.

Метою Меморандуму є консолідація зусиль на впровадження сучасних міжнародних стандартів у сфері забезпечення якості вищої освіти, запровадження підходу, що базується на правах людини у закладах вищої освіти.

Передбачається, що співпраця буде охоплювати наступні напрями:
– організація і проведення спільних заходів (зустрічей, семінарів, конференцій, навчальних візитів, прес-конференцій, просвітницьких компаній тощо);
– надання допомоги щодо впровадження у закладах вищої освіти підходу, який базується на правах людини;
– надання підтримки у сфері забезпечення політики доброчесності серед наукової спільноти шляхом запровадження процедур, що відповідають європейським стандартам;
– підтримка моніторингу та аналізу результатів діяльності закладів вищої освіти щодо дотримання стандартів та принципів якості вищої освіти;
– надання допомоги у виготовленні, перекладі інформаційних матеріалів, необхідних для спільної діяльності сторін;
– надання технічної допомоги у впровадженні політики академічної доброчесності та відповідності міжнародним стандартам і кращим світовим практикам.

Очікується, що співробітництво Координатора проектів ОБСЄ в Україні з Національним агентством дозволить забезпечити системний позитивний вплив на якість вищої освіти в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3oOOVCT, https://bit.ly/3fDEoqc

Фото: НАЗЯВО

2021-05-20

Комерціалізація результатів наукових досліджень

19 травня 2021 року на черговому засіданні Уряду схвалено підготовлений Міністерством освіти і науки України проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ» (зареєстрований у Верховній Раді 20 травня 2021 року №5529).

Документ має на меті удосконалення механізму державної підтримки інноваційної діяльності державних наукових установ, державних закладів вищої освіти за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності. Запропоновані МОН зміни передбачають надання можливості державним науковим установам (крім державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державним університетам, академіям, інститутам власні надходження у вигляді дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права, на які належать зазначеним закладам, зараховувати у наступних пропорціях: 30% – до доходів спеціального фонду державного бюджету; 70% – до доходів загального фонду державного бюджету.

Це, зокрема, дозволить збільшити виділення коштів на діяльність наукових парків, що сприятиме отримання додаткових ресурсів для розвитку інноваційної діяльності. Також прогнозується збільшення інвестиційної привабливості та доходів інвесторів у випадку реалізації спільних із науковими установами та університетами проєктів.

Очікується, що реалізація законопроєкту дозволить отримати наступні результати:
– підвищення ефективності вкладених бюджетних коштів у науково-технічні дослідження та інноваційну діяльність;
– збільшення обсягу інвестицій в основний капітал суб’єктів інноваційної діяльності;
– підвищення частки інноваційно активних підприємств у реальному секторі економіки;
– збільшення частки інноваційної продукції в прирості валового внутрішнього продукту.

Детальніше: https://bit.ly/3bIMYCL, https://bit.ly/3ysQZVO, https://bit.ly/2RAzJNF

Фото: МОН

2021-05-19

EUA закликає до подальших дій по усуненню перешкод у формуванні освітнього простору Європи

17 травня 2021 року Міністри освіти країн-членів ЄС прийняли рекомендації Ради Європейської ініціативи університетів.

Європейська асоціація університетів (ЄUA) з цього приводу оприлюднила своє бачення щодо цих рекомендацій. Зокрема, ЄUA вітає підтримку з боку країн-членів ЄС цієї ініціативи й заявляє, що політичні амбіції, пов’язані з Європейською ініціативою університетів, не повинні відміняти стратегічне бачення окремих союзів. Альянси слід розглядати як частину глобальніших процесів, включаючи Європейський освітній простір, Європейський дослідницький простір та Болонський процес. Крім того, на різних рівнях необхідні дії щодо усунення бар’єрів, які ще зберігаються та підтримці різних форм поглибленого співробітництва з транснаціональними університетами. Прийняте рішення є важливим кроком у побудові майбутнього цієї ініціативи. Очікується, що поглиблення співпраці призведе до підвищення якості навчання і викладання, зростання привабливості установ, підвищення мобільності, зміцнення зв’язків між університетськими місіями, що підтверджують матеріали спеціального обстеження EUA, проведеного у минулому році.

Майбутнє Європейської ініціативи університетів щодо поглиблення співпраці з транснаціональними університетами має великий потенціал для зміцнення Європейського наукового та освітнього простору та підвищення міжнародної конкурентоспроможності. Зміцнення інноваційного потенціалу Європи, в який університети вносять значний вклад, матиме вирішальне значення для відновлення і побудови стійкого майбутнього.

Детальніше: https://bit.ly/3yofyTE, https://www.consilium.europa.eu/media/49659/st08658-en21.pdf

2021-05-19

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Науковцям

Класифікація дослідницьких грантів за цілями сталого розвитку

Інформація Держстату щодо розвитку науки

Створення інноваційної системи очистки води

Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Про діяльність Національної академії наук України в 2020 році

Співробітництво НАЗЯВО та координатора проєктів ОБСЄ в Україні

Комерціалізація результатів наукових досліджень

EUA закликає до подальших дій по усуненню перешкод у формуванні освітнього простору Європи