Науковцям

Кабінет Міністрів України затвердив проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».

Прийняття законопроєкту надасть здобувачам вищої освіти більше можливостей самостійно обирати траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання. Законопроєктом пропонується: річне навантаження на денній формі навчання становитиме 30–80 кредитів ЄКТС – така варіативність річного навчального навантаження дасть змогу студентам самостійно вирішувати, як розподілити кількість кредитів упродовж їхнього терміну навчання, наблизить українську систему вищої освіти до європейських стандартів, та сприятиме суб’єктності студентів, адже вони матимуть більше свободи та незалежно прийматимуть рішення щодо темпу навчання й вибору дисциплін; спрощення вимог стандартів вищої освіти в частині обов’язкових компонентів – посилить автономію ЗВО, держава має забезпечити стандарти в регульованих спеціальностях та автономію в нерегульованих; розширені можливості для запровадження закладами міждисциплінарних програм на бакалаврському рівні. На таких програмах здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь (програму, яка включає групу спеціальностей), а далі, зорієнтувавшися в університетській траєкторії, обрати спеціальність/ті після 60–120 кредитів ЄКТС. Вибір залежатиме від програми, яку пропонує ЗВО; підвищення якості освіти денної форми навчання, встановлюючи мінімальний обсяг навчальних занять у одному кредиті ЄКТС. Передбачається, що зазначені зміни сприятимуть суб’єктності студентів та наближатимуть українську вищу освіту до європейських стандартів, що полегшить входження України до міжнародного академічного й наукового простору.

Детальніше: https://is.gd/TdQDgt, https://is.gd/tX558v

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір представників України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Конкурс проводиться відповідно до Порядку проведення конкурсу з відбору представників України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», затвердженого Комісією з відбору представників України до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» від 28.09.2023, протокол № 1, утвореною наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2023 № 288 (зі змінами). Мета Конкурсу – відбір представників України до програмних комітетів. У конкурсі можуть брати участь представники наукової спільноти та центральних органів виконавчої влади. Вимоги до кандидатів: вища освіта або науковий ступінь у галузі, що відповідає напряму діяльності комітету; наявність наукового ступеня; досвід наукової роботи – не менше 5 останніх років; володіння англійською мовою на рівні не нижче В2; досвід керівництва міжнародними науково-дослідними проєктами. Якщо кандидат в представники України у комітетах, відповідальних за моніторинг виконання Програми” Горизонт Європа”, працює в центральних органах виконавчої влади, то до нього встановлюються такі вимоги: досвід роботи у центральному органі виконавчої влади за напрямом діяльності комітету – не менше 3 років; володіння англійською мовою на рівні не нижче В2; обізнаність структурою Програми «Горизонт Європа», правилами участі в ній, механізмами фінансування проєктів та пошуку партнерів. Діяльність представника програмного комітету за тематичним напрямом стосується аналізу результатів моніторингу виконання проєктів за тематичними напрямами, підготовки робочих програм, визначення пріоритетів наукових досліджень щодо яких оголошуватимуть майбутні конкурси у межах програми «Горизонт Європа». Передбачено, що представники репрезентуватимуть національні інтереси України, привертатимуть увагу до актуальних питань у сфері науки та інновацій. Перелік програмних комітетів, на які оголошено конкурс: Стратегічна конфігурація: стратегічний огляд упровадження всієї програми, узгодженість окремих робочих програм, різних частин програми, зокрема місії; Європейська дослідницька рада; Дії Марії-Склодовської Кюрі; Дослідницькі інфраструктури; Здоров’я; Культура, креативність та інклюзивне суспільство; Цивільна безпека для суспільства; Цифровізація, промисловість і космос; Клімат, енергетика та мобільність. Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та довкілля; Європейська інноваційна рада та європейські інноваційні екосистеми; Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору; Євратом — розщеплення (поділ); Євратом — термоядерний синтез. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 9 листопада 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/L9xCey, https://is.gd/kcYLzv, https://is.gd/qZIFTe

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібхам Веза та Мохд С’яйфуддін Мохд «Впровадження проектного навчання: практичний посібник».

У ній автори надають практичні рекомендації та методології для впровадження проєктного навчання та описують його потенційний вплив на студентів. «Проектне навчання» (PBL) являє собою значне зрушення в освітній методології, яке фундаментально змінює підхід до процесів викладання та навчання. PBL перетворює студентів із пасивних одержувачів знань на активних учасників, які активно аналізують та оцінюють інформацію. Цей підхід заохочує навички критичного мислення, усуваючи розрив між теоріями, які викладають в академічних колах, та їхнім практичним застосуванням у реальних сценаріях. Це допомагає студентам активно займатися предметом, що зрештою призводить до глибшого і ретельнішого розуміння предмета. У статті надаються роз’яснення щодо PBL та процесу його реалізація. Автори розглядають основні процедури ефективної інтеграції PBL в освітнє середовище та надають поради щодо їх реалізації, зокрема: визначення проекту: створення плану навчання (переконайтеся, що цілі проєкту збігаються з освітніми цілями курсу і будь-якими застосовними реальними контекстами, керуйте очікуваннями – дуже важливо точно встановити графік проєкту, важливі моменти прогресу і кінцеві результати, розробіть критерії оцінювання, що охоплюють як кінцевий результат, так і процедурні аспекти (процес), щоб створити середовище, що сприяє всебічному навчанню); сприяння співпраці та груповій роботі (щоб виховати почуття причетності та відповідальності, бажано розподіляти обов’язки, що відповідають унікальним талантам кожного учня; розвивайте командну атмосферу, яка сприяє відкритому спілкуванню та інклюзивним протоколам прийняття рішень; розвивайте культуру, яка сприяє взаємній повазі між людьми, цінує різноманітні точки зору та сприймає конструктивну критику як невід’ємну частину обговорення); встановлення зв’язку теорії та практики (переконайтеся, що теми проєктів відповідають змісту курсу та сприяють використанню теоретичних знань учнів; заохочуйте участь студентів у рефлексивних практиках, пропонуючи їм можливість встановити зв’язок між своїм проєктним досвідом та академічним навчанням); сприяння самосвідомості та розвитку критичного мислення за допомогою зворотного зв’язку (доцільно включати періодичні цикли зворотного зв’язку протягом усього проєкту, надаючи учням можливість брати участь у роздумах та ітераціях; одним із потенційних підходів до поліпшення досвіду навчання та глибшого розуміння цілей проєкту є інтеграція механізмів зворотного зв’язку між колегами); використання технологій (використовуйте онлайн-інструменти спільної роботи для управління проєктами та проведення досліджень; щоб підвищити якість результатів проєкту, рекомендується мотивувати учнів використовувати інструменти та програмне забезпечення візуалізації. Наприкінці статті, Ібхам та Мохд наводять висновок: назустріч майбутньому з PBL. PBL – це багатообіцяючий підхід до майбутнього. Значна увага приділяється розвитку навичок критичного мислення, здатності розв’язувати проблеми, спільній роботі та розвитку творчих здібностей, що сприяє набуттю знань. Крім того, він підходить для всіх форм навчання, даючи змогу всім студентам досягти успіху та продемонструвати своє розуміння. PBL – це дуже корисний підхід, який пропонує винагороду як викладачам, так і студентам. Сприяння їх зусиллям і спостереження за набуттям ними ідей, здібностей і впевненості в собі – це надзвичайно приємний аспект викладання.

Детальніше: https://is.gd/0aI8dE, https://is.gd/OsQnRb, https://is.gd/dtkQxX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Розпочався другий етап конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Конкурс проводиться відповідно до наказу МОН від 11.09.2023 № 1113. Цьогоріч конкурс відбувається в оновленому форматі – на спеціальному модулі Національної електронної науково-інформаційної системи. Це дозволяє ідентифікувати учасників й експертів та захистити дані. Заявку на участь у другому етапі можна подати до 12 грудня 2023 року. Продовж першого етапу, з 12 вересня до 12 жовтня, учасники надіслали близько 750 досліджень. Найбільше досліджень надіслали ЗВО Києва – понад 200, а також Харківської, Дніпропетровської, Одеської, Львівської та Сумської областей. Проєкти переважно стосуються актуальних проблем оборони, безпеки, економіки та суспільного життя України. Фінансування проєктів розпочнеться вже з початку 2024 року, воно буде розподілене відповідно
отриманим експертним оцінкам.

Детальніше: https://is.gd/KouchN, https://nauka.gov.ua/, https://is.gd/M79YEF, https://is.gd/IxVXzU

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини