ОЕСР Архіви

ОЕСР: ЧИ ВПЛИВАЮТЬ ВИБОРИ НА ДОВІРУ?

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи впливають вибори на довіру? Дані з дев’яти європейських країн…» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

У ньому зазначається, що довіра до державних інститутів є фундаментом, на якому здійснюється управління країною та який дозволяє приймати політичні рішення, необхідні для вирішення нагальних проблем суспільного життя. Довіра демонструє відносини між установами та громадянами, яким вони служать, а її коливання є важливим стимулом для установ для їхнього удосконалення, модернізації й розвитку. Довіра знижує трансакційні витрати в управлінні, суспільстві та економіці, сприяє ефективній реалізації державної політики. Вона підтримує імплементацію реформ. Високий рівень довіри у поєднанні з громадським контролем допомагає легітимізувати та захищати демократичні інститути. У цьому документі досліджується вплив виборів на довіру до інституційна основі аналізу панельних даних з бази CRONOS-2 Європейського соціального опитування щодо дев’яти європейських країн. Не встановлено значного впливу виборів на рівень довіри між різними групами країн. Разом із тим, визначено важливі незмінні в часі чинники, пов’язані з довірою – дохід, вік, політичні симпатії. Експерти вважають, що політичний цикл суттєво не впливає на рівень довіри.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/InD6T, https://qrpage.net/qr/1WATI, https://doi.org/10.1787/0b6946e9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-14

ОЕСР: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОГЛЯД 2025-2034

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сільськогосподарський огляд на 2025-2034 роки» із серії «Сільськогосподарський огляд ОЕСD-FАО».

Цей звіт, підготовлений спільно ОЕСР і Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, містить комплексну оцінку десятирічних перспектив розвитку ринків сільськогосподарських товарів та риби на національному, регіональному та глобальному рівнях. Ключові тенденції відбивають зростання споживання продуктів тваринного походження більш заможним та урбанізованим населенням країн із середнім рівнем доходу. Очікується, що світове сільськогосподарське та рибне виробництво зросте на 14% упродовж наступного десятиліття головним чином завдяки зростанню продуктивності. Збільшення продуктивності сприятиме зменшенню інтенсивності викидів та обмежить очікуване збільшення прямих викидів парникових газів від сільського господарства до 6%. Сценарне моделювання засвідчує, що ліквідація голоду до 2034 року може йти пліч-о-пліч зі скороченням викидів парникових газів на 7%, якщо спільні інвестиції будуть спрямовані на технології скорочення викидів й на 15%-е підвищення продуктивності сільського господарства. Ймовірно, реальні ціни збережуть тенденцію до незначного зниження, що спонукатиме дрібних фермерів підвищувати продуктивність, щоб залишатися конкурентоспроможними.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cDIie, https://qrpage.net/qr/99uYw, https://www.agri-outlook.org/, https://doi.org/10.1787/601276cd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-13

ОЕСР: ВПРОВАДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ДОСЛІДНИЦЬКУ ПОЛІТИКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Впровадження громадянської науки в дослідницьку політику» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що громадянська наука, тобто активна участь громадян у продукуванні наукових знань, може застосовуватися у широкому спектрі наукових дисциплін і є цінною для вирішення пріоритетних завдань політики у галузі науки, технологій та інновацій. Існує три основні політичні підстави для просування громадянської науки: збільшення обсягу даних та їх аналізу й прискорення наукових відкриттів; більш ефективне вирішення суспільних потреб та викликів; підтримка демократизації та упровадження політик, що ґрунтуються на наукових знаннях. Громадянська наука повинна розглядатися як невід’ємна частина відкритої науки. Вона має потенційну цінність для постачальників і користувачів наукових знань не лише у тих галузях, де її цінність вже визнана (наприклад, екологія, біорізноманіття, охорона здоров’я, астрономія), а й у багатьох інших секторах – від енергетики та цифрової трансформації до транспорту та міського планування. Громадяни володіють важливими знаннями та інформацією (наприклад, місцевими, історичними або експертними) в усіх цих сферах. Вони можуть допомогти у зборі та аналізі важливих даних і, що найважливіше, можуть формулювати нові дослідницькі питання, які є для них актуальними. Участь громадян у дослідженнях має надзвичайно важливе значення для вирішення багатьох складних завдань та досягнення цілей сталого розвитку. Цей документ призначений, перш за все, для розробників політики у галузі досліджень (владних структур, грантодавців), він покликаний допомогти їм у визначення потенціалу громадянської науки та прийнятті рішень на основі відповідного планування, а також підтримати упровадження та оцінку ефективності громадянської науки. Він містить набір загальних рекомендацій, пов’язаних з політичною основою та варіантами політики, а також поєднаних з аналізом національних та міжнародних ініціатив.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2l04O, https://qrpage.net/qr/EdjGh, https://doi.org/10.1787/a1cfb1a8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-12

ОЕСР: МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ ЯВИЩ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що надзвичайні погодні явища (повені, посухи, спекотні хвилі, лісові пожежі, циклони та екстремальні опади) ставатимуть більш частими та інтенсивнішими. Вони можуть завдавати значної шкоди людському життю, спричиняти соціальні та екологічні катаклізми і призводити до значних фінансових втрат. Щоб належним чином осягнути наслідки зміни клімату та розробляти ефективні стратегії адаптації, необхідно розрізняти гострі ризики (пов’язані з екстремальними погодними явищами) та повільні ризики (пов’язані з поступовим глобальним потеплінням), оскільки вони діють у різний спосіб та мають різні наслідки. У документі надаються нові відомості щодо регіональних економічних наслідків екстремальних погодних явищ у країнах ОЕСР. Використовуючи нещодавно створений набір даних за період з 2000 по 2018 рік, що охоплює понад 1600 регіонів у 31-й країні, експертами оцінено як прямий, так і побічний вплив екстремальних погодних потрясінь на регіональний ВВП, зайнятість та міграцію. Виявлено, що найсуворіші явища зменшують регіональний ВВП на 2,2%, причому втрати близько 1,7% зберігаються навіть через п’ять років. Просторовий побічний вплив є негативним та економічно значущим: серйозне лихо, що відбувається в межах 100 км від регіону, призводить до подальшого зниження ВВП на 0,5%, що еквівалентно майже чверті прямого впливу. У сукупності екстремальні погодні потрясіння пов’язані з середньорічними втратами понад 0,3% ВВП у країнах ОЕСР, причому побічний вплив становить приблизно половину загального. Здатність регіонів протистояти стихійним лихам та відновлюватися після них також суттєво різниться: більш багаті з диверсифікованою економікою регіони є більш стійкими.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z9Hn8, https://qrpage.net/qr/5eVh0, https://doi.org/10.1787/5e24a2d8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-11

ОЕСР: ЦИФРОВИЙ УРЯД В АВСТРАЛІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровий уряд в Австралії: збільшення цифрових інвестицій» із серії «Дослідження цифрового урядування ОЕСР».

У ньому зазначається, що ефективне інвестування в цифрові технології і дані є важливим чинником покращення державних послуг й удосконалення інституційної діяльності. Експерти прогнозують зростання державних витрат на цифрові технології та ІКТ, тому забезпечення цінності такого роду інвестицій і уникнення неефективності їх використання стає дедалі важливішим. Виникає потреба у гнучких інвестиційних стратегіях, збалансуванні ресурсів і можливостей, формування стратегічних партнерств, а також задіяння сучасних підходів до бюджетування, гнучкого до цифрових потреб. Інвестиційна рамка цифрового урядування ОЕСР надає цінні рекомендації для зміцнення урядового управління, ефективного керування ризиками та забезпеченні інвестицій, орієнтованих на результат. Відповідь Австралії на цей виклик була втілена у «Рамковій програмі нагляду за інвестиціями в цифрові технології та ІКТ» Агентства цифрової трансформації. Вона була запроваджена у 2022 році і виявилась здатною забезпечити комплексний підхід до усього життєвого циклу цифрових інвестицій – від раннього планування до реалізації вигід відповідно до «Стратегії даних та цифрового урядування на 2023–2030 роки». У звіті розглядається трирічний досвід їх реалізації та здійснюється порівняння з передовим досвідом ОЕСР, визначаються сильні сторони, проблеми та можливості цифрового урядування Австралії.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nNq7W, https://qrpage.net/qr/tWQ4g,

Фото: скріншот

2025-08-08

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ КЛІМАТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Результати та методи прогнозування з використанням кліматичних сценаріїв: моніторинг впливу майбутніх кліматичних небезпек» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань навколишнього середовища».

У ній зазначається, що розуміння того, як кліматичні небезпеки розвиватимуться внаслідок зміни клімату, має вирішальне значення для прийняття управлінських рішень. Дані ОЕСР, що віддзеркалюють вплив кліматичних небезпек, дозволяють здійснювати моніторинг впливу життєдіяльності людей та функціонування сільського господарства на три основні типи кліматичних небезпек – екстремальні температури, екстремальні опади та посуху й будувати прогнози. Методологія ОЕСР спирається на кліматичні мультимодельні ансамблі, що охоплюють низку сценаріїв викидів – від дуже низьких до дуже високих рівнів. Результати моделювання показують, що вплив екстремальних температур, опадів та посухи погіршиться упродовж століття у багатьох країнах світу, причому існуватимуть значні географічні відмінності серед 50 країн-членів та партнерів ОЕСР. Прогнозується, що середня температура до кінця століття зросте на +4,2°C в ОЕСР та +3,5°C у країнах-партнерах ОЕСР за сценарієм з високим рівнем викидів. Холодні та полярні регіони потеплішають більше, ніж тропічні та помірні регіони, причому потепління відбуватиметься найшвидше саме на полюсах Землі. Прогнозується, що у ряді регіонів, особливо – у Північній Європі, почастішають екстремальні опади, тоді як у Південній Європі та центральній частині Південної Америки більш імовірна тривала гідрологічна посуха. Існує необхідність у продовженні досліджень, що дозволить усунути прогалини у даних та удосконалити моделі прогнозування.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/wMwuC, https://qrpage.net/qr/pFcOP, https://doi.org/10.1787/b9ba6ee0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-07

ОЕСР: ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Збірник показників продуктивності ОЕСР 2025» із серії «Збірник показників продуктивності ОЕСР».

У ньому зазначається, що зростання продуктивності є основою економічного розвитку і лежить в основі покращення рівня життя. Темпи та характер змін продуктивності значно відрізняються між країнами та у часі, є результатом взаємодії широкого кола чинників – структурних, циклічних, зовнішніх та внутрішніх. Міжнародно порівняні показники продуктивності дозволяють здійснювати оцінювання міжкраїнної варіації тенденцій продуктивності та впливу на макроекономічні тренди. Перше видання такого звіту відбулось у 2006 році, де було представлено міжнародну та національну статистику продуктивності праці, багатофакторної продуктивності та пов’язаних з ними показників. Наразі експерти констатують, що зростання продуктивності залишалося помірним у 2023 та 2024 роках на тлі суттєвих змін у геополітичному та економічному ландшафті. Після падіння на 0,2% у 2022 році продуктивність праці в усіх країнах ОЕСР дещо відновилася (до 0,6% у 2023 році). У єврозоні продуктивність праці різко впала на 0,9% у 2023 році, що стало найбільшим падінням з часів фінансової кризи 2008 року. І надалі зростання продуктивності праці, ймовірно, буде помірним і становитиме в середньому близько 0,4% (за винятком Туреччини). Штучний інтелект, як очікується, позитивно вплине на майбутні тенденції продуктивності за умови упровадження відповідальної політики, його вплив не є очевидним у контексті статистики продуктивності. У звіті подано глибокий огляд короткострокових та довгострокових тенденцій продуктивності в країнах ОЕСР та у країнах-кандидатах, розглядаються його ключові компоненти – капітал, трудові ресурси, представлений аналіз відмінностей продуктивності між галузями промисловості, малими та середніми підприємствами і великими компаніями, а також його вплив на циклічні економічні коливання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UGmN1, https://qrpage.net/qr/go4lE, https://doi.org/10.1787/b024d9e1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-06

ОЕСР: ЩО ТАКЕ ГРОМАДЯНСЬКА НАУКА І ЧОМУ ПОЛІТИКАМ ЦЕ МАЄ БУТИ ЦІКАВО?

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Карфагена Сміта та Масатоші Шімосука «Що таке громадянська наука і чому політикам це має бути цікаво?»

У ній зазначається, що громадянська наука надає людям з усіх верств суспільства можливість робити вагомий внесок у наукові дослідження: від відстеження біорізноманіття до підтримки громадського здоров’я. Оскільки громадянська наука набирає обертів у світі, автори зосереджують свою увагу саме на її важливості і питаннях забезпечення підтримки з боку урядових структур за допомогою інклюзивних стратегій, надійної інфраструктури та міжнародної співпраці. Насправді, стверджують автори, громадянська наука по суті існує багато століть поспіль: у 801 році нашої ери мешканці Кіото відстежували цвітіння сакури та здійснювали таким чином моніторинг змін у навколишньому середовищі. Наразі громадянська наука швидко розвивається у різних дисциплінах і дедалі більше стає важливим елементом відкритої науки. Вона справді знаходиться на підйомі: зростання частки документів, пов’язаних з громадянською наукою, у академічних публікаціях, повсякчасно зростає. Громадянська наука робить важливий внесок у створення знань на місцевому, національному та міжнародному рівнях, результатом чого є наукові відкриття, задоволення суспільних потреб та інтеграція у політичні рішення. Політики можуть підтримувати розвиток громадянської науки, для чого необхідно офіційно визнати цінність громадянської науки та знайти їй чинне місце у національних стратегіях розвитку науки, технологій та інновацій. Для вирішення проблем, з якими стикаються громадянські науковці, потрібні кращі інструменти оцінювання результатів. Що стосується майбутнього громадянської науки, то у новому звіті ОЕСР надається десять ключових рекомендацій, підкріплених комплексною політичною рамкою та набором практичних варіантів політики, що допоможуть урядам і грантодавцям упроваджувати громадянську науку в дослідницьку політику. Застосування та використання громадянської наукової бази політиками зрештою має допомогти у формуванні наукових знань та рішень, необхідних для досягнення критично важливих завдань, зокрема – Цілей сталого розвитку, та підтримати перехід до більш стійких суспільств.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Oo88l, https://qrpage.net/qr/2l04O

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-05

ОЕСР: СТАТИСТИКА ДОХОДІВ В АЗІАТСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Статистика доходів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні за 2024 рік: зростання податкових надходжень в Азії» із серії «Статистика доходів в Азії та Тихоокеанському регіоні».

У ньому зазначається, що статистика доходів в Азії та Тихоокеанському регіоні представляє ключові показники доходів для відстеження прогресу в мобілізації внутрішніх ресурсів у регіоні та для інформування про реформи податкової політики, які можуть допомогти подолати дефіцит фінансування Цілей сталого розвитку. Чергове, одинадцяте видання цього звіту, містить вичерпні дані про державні доходи в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та порівняльну статистику податкових надходжень для 36 країн: Вірменії, Австралії, Азербайджану, Бангладеш, Бутану, Камбоджі, Китайської Народної Республіки, Островів Кука, Фіджі, Грузії, Гонконгу (Китай), Індонезії, Японії, Казахстану, Кірибаті, Кореї, Киргизстану, Лаосу, Малайзії, Мальдівських Островів, Маршаллових Островів, Монголії, Науру, Нової Зеландії, Пакистану, Папуа-Нової Гвінеї, Філіппін, Самоа, Сінгапуру, Соломонових Островів, Шрі-Ланки, Таїланду, Східного Тімору, Токелау, Вануату та В’єтнаму. Звіт також містить інформацію про неподаткові надходження 22-х країн. Експерти ОЕСР при підготовці документу користувались методологією статистики доходів ОЕСР до країн Азії і Тихого океану, що забезпечує коректне порівняння рівнів та структур податків у регіоні і світі. Звіт містить спеціальний розділ про зростання податкових надходжень в Азії та підготовлений у співпраці з Азіатським банком розвитку, Асоціацією податкових адміністраторів Тихоокеанських островів та Тихоокеанським співтовариством.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/H1zwR, https://qrpage.net/qr/jWrLO, https://doi.org/10.1787/e4681bfa-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-04

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД СТИХІЙНИХ ЛИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту для вимірювання збитків від стихійних лих: методологія та приклад землетрусу на Сулавесі 2018 року» із серії «Робочі документи Центру розвитку ОЕСР».

У ній зазначається, що останнім часом все частіше трапляються катастрофи, які завдають великих збитків. Штучний інтелект може відігравати значну роль в оптимізації реагування на катастрофи та сприяти зменшенню втрат ресурсів, допомагати в оцінюванні збитків та розробленні планів відновлення. Фактично ШІ та великі дані вже застосовуються для зменшення ризиків катастроф. Наприклад, використання інструментів на основі ШІ допомогло у прогнозуванні масштабів підвищення рівня моря на узбережжі країн Південно-Східної Азії. Для цього вже побудовані різні моделі, які використовують великі дані для прогнозування масштабів підвищення рівня моря до 2100 та 2150 років за різних сценаріїв адаптації або прогнозування екстремальних теплових явищ. Експерти вважають, що використання штучного інтелекту демонструє кращу здатність до прогнозування, ніж традиційні методи, що базуються на обмежених даних спостережень. Алгоритми рідкісних подій, які вже використовуються для досліджень у біології, хімії та фізиці, можуть бути задіяні для визначення екстремальних подій. Також використання ШІ буде корисним для оцінювання вартості збитків від стихійних лих на основі аналізу супутникових знімків.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YGWbS, https://qrpage.net/qr/4TY3G, https://doi.org/10.1787/b1fe3967-en

Фото: скріншот

2025-08-01

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

ОЕСР

ОЕСР: ЧИ ВПЛИВАЮТЬ ВИБОРИ НА ДОВІРУ?

ОЕСР: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОГЛЯД 2025-2034

ОЕСР: ВПРОВАДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ДОСЛІДНИЦЬКУ ПОЛІТИКУ

ОЕСР: МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ ЯВИЩ

ОЕСР: ЦИФРОВИЙ УРЯД В АВСТРАЛІЇ

ОЕСР: ПРОГНОЗУВАННЯ КЛІМАТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ

ОЕСР: ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ЩО ТАКЕ ГРОМАДЯНСЬКА НАУКА І ЧОМУ ПОЛІТИКАМ ЦЕ МАЄ БУТИ ЦІКАВО?

ОЕСР: СТАТИСТИКА ДОХОДІВ В АЗІАТСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЗБИТКІВ ВІД СТИХІЙНИХ ЛИХ