Зображення запису ПОРАДИ ЩОДО ОБРАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДІВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

ПОРАДИ ЩОДО ОБРАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДІВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Райті та Карла Шервуда «Поради щодо впровадження правильної технології для змішаного навчання».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Райті та Карла Шервуда «Поради щодо впровадження правильної технології для змішаного навчання».
У ній автори пропонують почати із простого: попрактикуватися та подумати, яка ІТ-підтримка доступна при виборі онлайн-інструментів для змішаних курсів. Вони наголошують, що перехід до змішаного навчання відкрив нові обрії для використання новітніх технологій, але постає проблема їх вибору та ефективного застосування. На підтримку тих, хто зацікавлений в освітніх інноваціях, автори підготували сім порад. По-перше, почніть із формулювання результатів навчання, які мають бути відправною точкою для побудови курсу. Знання і навички, які ви хочете, щоб могли продемонструвати ваші студенти, визначатимуть ваш вибір технології. По-друге, забезпечте своєчасну технічну підтримку: перевірте пакет програмного забезпечення, доступний у вашому університеті, адже задіяння його можливостей спростить роботу. По-третє, подумайте про масштаб та обирайте інструменти, які заощадять час. Подумайте, наприклад, про створення інтерактивного онлайн-модуля, де учні можуть отримувати негайний зворотний зв’язок, відповідаючи на контрольні питання; створення дискусійного форуму; вбудовані інструменти попередньо заповнених коментарів. По-четверте, спрощуйте і постійно практикуйтеся. Оберіть один інструмент, спробуйте його освоїти, створіть пісочницю, де ви зможете його дослідити і отримати уявлення про весь його функціонал. Саме практика призводить до досконалості. По-п’яте, інтегруйте технології у навчання, розуміючи очікування учнів та необхідний рівень їх залученості. Здобувачі освіти повинні розуміти мету заняття і те, як воно покращує їхнє навчання. По-шосте, узгоджуйте процес навчання з використовуваними інструментами та оцінюванням. Обраний інструмент та очікувана онлайн-активність слухачів курсу повинні бути тісно інтегровані з оцінкою отриманих результатів. По-сьоме, тестуйте разом зі студентами, постійно вивчайте, наскільки нова онлайн-діяльність допомагає навчанню; визначайте, як можна щось змінити або покращити, у т.ч. покладаючись на зворотний зв’язок.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-31
Поширити
Зображення запису КОНКУРСИ «ЦИФРОВА ЄВРОПА»

КОНКУРСИ «ЦИФРОВА ЄВРОПА»

Програма «Цифрова Європа» оголосила 14 нових конкурсів для державного та приватного секторів, громадських організацій, закладів вищої освіти, наукових установ, ІТ-компаній.

Програма «Цифрова Європа» оголосила 14 нових конкурсів для державного та приватного секторів, громадських організацій, закладів вищої освіти, наукових установ, ІТ-компаній.
Програма спрямована на розвиток цифрових навичок та розбудову цифрової інфраструктури країн ЄС на період до 2027 року. Вона покликана прискорити економічне відновлення та трансформувати європейське суспільство й економіку, зокрема – малі та середні підприємства. Головними напрямками програми є: штучний інтелект, дані та хмарні послуги; використання цифрових технологій в економіці та суспільстві; цифрові навички. Пріоритетна тематика: розроблення спільної платформи для управління промисловими ініціативами в аеронавтиці та секторі безпеки; реалізація концепції CitiVerse – для розробки віртуальних світів, покращення соціальних, архітектурних, культурних аспектів просторів життєдіяльності; впровадження Геному Європи – європейської геномної бази генетичних варіацій; створення Цифрового паспорту продукту – інформаційної системи, яка надає доступ до даних щодо сталості продукту; розгортання об’єднаної інфраструктури для відділень інтенсивної терапії в ЄС; заохочення навчання в галузі STEM і створення кар’єри в IT; підтримка розвитку європейської мережі закладів професійної та вищої освіти; протидія онлайн-дезінформації; підтримка Національних центрів безпечного Інтернету. Терміни подання заявок вказані в умовах окремих конкурсів.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-05-30
Поширити
Зображення запису EUA ПІДТРИМУЄ ЗАХИСТ ІНСТИТУЦІЙНОЇ АВТОНОМІЇ

EUA ПІДТРИМУЄ ЗАХИСТ ІНСТИТУЦІЙНОЇ АВТОНОМІЇ

Європейська асоціація університетів виступає проти рішення шведського уряду щодо скорочення мандату зовнішніх членів університетських рад з трьох років до 17 місяців.

Європейська асоціація університетів виступає проти рішення шведського уряду щодо скорочення мандату зовнішніх членів університетських рад з трьох років до 17 місяців.
Як відомо, воно було вмотивоване тим, що інституції потребують досвіду для боротьби з новими загрозами безпеці. Але це рішення, на переконання EUA, створює тривожний прецедент неправомірного втручання в управління університетами з боку уряду, який в односторонньому порядку змінює добре налагоджений процес та загрожує співпраці між органами влади та ЗВО Швеції. Хоча профільне міністерство та університети можуть мати підстави для коригування підходу щодо відбору зовнішніх членів університетських рад на користь оновлення у разі потреби, такі рішення слід приймати лише в рамках діалогу. Як засвідчують матеріали останнього видання EUA «Університетська автономія у Європі – IV», втручання органів державної влади, включаючи політичний вплив на призначення зовнішніх членів ради, може серйозно підірвати інституційну автономію. EUA закликає політиків переконатися, що їхній діалог з університетським сектором будується на прозорості та довірі. Крім того, прийняте рішення може спровокувати нові виклики втручання в управління та автономію закладів вищої освіти.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-29
Поширити
Зображення запису ЮНЕСКО: CHATGPT І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИЩИЙ ОСВІТІ

ЮНЕСКО: CHATGPT І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИЩИЙ ОСВІТІ

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано Керівництво «ChatGPT і штучний інтелект: короткий посібник».

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано Керівництво «ChatGPT і штучний інтелект: короткий посібник».
У ньому ChatGPT розглядаться як інструмент штучного інтелекту, який стрімко захопив світ, залучивши 100 мільйонів користувачів лише через два місяці після запуску. Посібник містить огляд роботи ChatGPT (безкоштовна версіїя GPT-3.5, доступна на момент написання документу) і пояснення щодо можливості його використання у вищій освіті. Також у ньому розглядаються етичні проблеми та ризики використання ШІ у вищій освіті, пропонуються практичні кроки з їх подолання чи нівелювання. Оскільки посібник було опубліковано у квітні 2023 року, а сфера штучного інтелекту постійно розвивається, читачам радять працювати з надійними джерелами.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-29
Поширити
Зображення запису НЕВДАЧІ – ЦЕ КОРИСНА ДОПОМОГА У НАВЧАННІ ТА РОЗВИТКУ

НЕВДАЧІ – ЦЕ КОРИСНА ДОПОМОГА У НАВЧАННІ ТА РОЗВИТКУ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як правильно зазнати невдачі: поради, які допоможуть викладачам та співробітникам переосмислити та використати невдачі як корисну допомогу у навчанні та розвитку».

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як правильно зазнати невдачі: поради, які допоможуть викладачам та співробітникам переосмислити та використати невдачі як корисну допомогу у навчанні та розвитку».
Автори матеріалів одностайні в тому, що невдачі не приносять задоволення багатьом із нас, але вони життєво необхідні для прогресу у навчанні. Освітяни мають сприймати невдачу як сходинку до подальшого розвитку і навіть вітати її, особливо – на тлі постійної конкуренції в академічному світі, – при вступі до університету, отриманні фінансування досліджень, пошуку робочого місця тощо. У двадцяти коротких статтях автори діляться своїм досвідом та надають поради щодо того, як викладачі та дослідники можуть використовувати невдачі для покращення своїх власних досліджень та професійної практики; як створити культуру інновацій; як педагоги можуть навчити студентів використовувати невдачі для особистого росту та поглиблення своїх знань; як позбутися стигми невдач в академічному середовищі; як підготувати учнів до творчості та дизайн-мислення; навчити слухати й аналізувати ситуацію без емоцій; як не бути безпорадним у складні моменти життя тощо.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-05-29
Поширити
Зображення запису ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОЖЕ МАТИ ДУЖЕ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОЖЕ МАТИ ДУЖЕ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дірка Ліндебаума «Дослідники, які використовують ChatGPT, схожі на індиків, які голосують на Різдво».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дірка Ліндебаума «Дослідники, які використовують ChatGPT, схожі на індиків, які голосують на Різдво».
Автори звертають увагу на те, що технологія генеративного штучного інтелекту загрожує збіднити дослідження та зруйнувати здатність людей розуміти соціальний світ. З моменту запуску ChatGPT наприкінці листопада минулого року документів та статей про можливості й небезпеки ШІ для навчання та педагогіки стало багато. Але про вплив на дослідження дискусія майже не ведеться, тоді як в окремих дисциплінах суспільних наук ChatGPT вже діє як співавтор. Дослідники схвильовано стрибають на підніжку потяга ШІ, щоб встигнути використати новий інструмент та зробити дослідницький процес більш «ефективним». Однак, слід серйозно подумати як мінімум над трьома наслідками використання ChatGPT у дослідженнях. Перша проблема в тому, що використання технології для складання оглядів літератури збіднює наші власні аналітичні здібності та теоретичну уяву. Здатність розуміти поточну літературу і використовувати уяву має вирішальне значення для розв’язання теоретичних завдань, пояснень, розуміння практики. Ризик полягає в тому, що надмірна залежність від ChatGPT призведе до декваліфікації розумової сфери, зробить нас погано підготовленими до вирішення нових складних проблем. Друга проблема пов’язана з використанням ChatGPT у соціальних дослідженнях, що суттєво змінює спосіб теоретизації: технологія обробляє дані за допомогою обчислень та формальної раціональності, а не суджень та раціональності. Коли ШІ застосовується до теоретизування, він втілює припущення, що світ заснований на абстрактних та формальних процедурах, правилах та законах, які універсально застосовуються. Це – світогляд, який за твердженням Макса Вебера, завдає шкоди громадському життю. Третя проблема використання ChatGPT у дослідженнях полягає в тому, що це спотворює умови чесного та дійсно конкурентного ринку найкращих ідей. Публікації мають наукову цінність, разом із тим вони важливі для кар’єрного зростання та статусу вченого. Наявні труднощі з отриманням постійних посад породжують у людей сильну спокусу пропустити важку власну інтелектуальну роботу з обмірковування та написання добре продуманих статей у гонитві за довгим списком публікацій у резюме. Не усі готові побачити та прийняти ці ризики. Стрімкий процес залучення ChatGPT в усі види діяльності, включно з дослідницькою, дає підстави прогнозувати його широке використання у майбутньому. Тим не менш, важливо розуміти, що дослідники, зрештою можуть втратити здатність пояснювати та розуміти соціальний світ. То ж на питання «Хто хоче бути індичкою, яка голосує за це похмуре Різдво?» автори статті відповідають «Ні, нас не рахуйте».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-26
Поширити
Зображення запису КОНКУРС НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ СТАТЕЙ З ЕКОНОМІКИ

КОНКУРС НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ СТАТЕЙ З ЕКОНОМІКИ

Науково-дослідний економічний інститут Азербайджану оголошує конкурс науково-практичних статей на тему «Держава з сильною економікою здатна на все».

Науково-дослідний економічний інститут Азербайджану оголошує конкурс науково-практичних статей на тему «Держава з сильною економікою здатна на все».
Конкурс проводиться в рамках «Року Гейдара Алієва» задля заохочення науковців закладів вищої освіти, аналітичних центрів, докторантів, аспірантів та студентів бакалаврату до проведення досліджень у сфері економічного розвитку Азербайджану. Основні тематичні напрямки: розвиток ненафтового сектору: вплив сфер економічної діяльності на розвиток; розвиток логістики та торгівлі, вплив транспортних коридорів на економічний розвиток країни; цілі соціальної політики та політики сталого розвитку; роль національної економічної дипломатії у реконструкції та відновленні територій; Азербайджан у міжнародних економічних відносинах; економічні тенденції у постпандемічний період; роль креативної економіки в умовах глобалізації; роль цифрової трансформації в економічному розвитку. Переможці отримають грошові та заохочувальні призи: премія 500 AZN, сертифікати, публікація матеріалів у виданні наукових праць ESRI (азербайджанською мовою) та журналі «Economic Cooperation Organization» (англійською мовою). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 8 червня 2023 року.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-26
Поширити
Зображення запису ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ТА ПРОБЛЕМИ З ПУБЛІКАЦІЄЮ

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ТА ПРОБЛЕМИ З ПУБЛІКАЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інми Перал та Маель Генну «Чому відкритий доступ ускладнює публікацію?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Інми Перал та Маель Генну «Чому відкритий доступ ускладнює публікацію?».
Публікація у відкритому доступі стає мейнстрімом. Іноді це є вимогою, але це також непростий процес, який потребує детального вивчення та розуміння. Open-access publishing має багато визначень та відтінків – золотий, платиновий, діамантовий, зелений. Журнали з публікаціями відкритого доступу формують мінливий ландшафт, де різні зацікавлені сторони просувають свій власний порядок денний. Дослідники, які бажають нормально орієнтуватись у цьому середовищі, повинні тримати «руку на пульсі» змін та приймати до уваги необхідні витрати на публікацію, вимоги грантодавців, види ліцензій, складні аспекти авторського права тощо. Тоді як раніше усі ці аспекти за традиційної передплатної системи їх не обтяжували. Наразі університети та наукові установи змушені реорганізовувати свою систему підтримки публікацій. Хто і як може у цьому допомогти? Автори статті посилаються на думки студентів та викладачів Люксембурзького університету. Виявилось, що доволі поширеними є помилкові уявлення про процес оприлюднення результатів, щодо якого опитані висловлювались наступним чином: я не дбаю про широку публіку – публікації призначені для моїх колег, і вони мають доступ до моїх робіт; я завантажую свої роботи, дані тощо на свою веб-сторінку або в улюблену соціальну мережу, і цього достатньо; якщо я хочу опублікувати матеріал у відкритому доступі, я маю за це заплатити; я не можу публікувати у відкритому доступі через потенційні патенти та/або комерційну вигоду; відкритий доступ означає, що будь-хто може взяти мою роботу і перетворити її на будь-який матеріал для власної вигоди; мені сказали, що я не можу повторно використовувати власний графік для наступної публікації – як це можливо. Отже, додаткове навчання дослідників тому, як має відбуватись оприлюднення й обговорення результатів досліджень, – необхідне. Потрібно більш глибоко пояснювати технічні аспекти ліцензування та авторського права, завдання ефективного розповсюдження й повторного використання публікацій та інших результатів досліджень.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-25
Поширити
Зображення запису МІНЦИФРА ПРОДОВЖУЄ ЗНАЙОМТИ ІЗ ПЛАТФОРМОЮ «ДІЯ.ОСВІТА»

МІНЦИФРА ПРОДОВЖУЄ ЗНАЙОМТИ ІЗ ПЛАТФОРМОЮ «ДІЯ.ОСВІТА»

Мінцифра проводить інформаційну компанію для ознайомлення українського суспільства із нещодавно запущеним національним проєктом «Дія.Освіта», який прийшов на заміну «Дія.ЦифроваОсвіта». Платформу оновлено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації за підтримки Google.org та Фонду Східна Європа.

Мінцифра проводить інформаційну компанію для ознайомлення українського суспільства із нещодавно запущеним національним проєктом «Дія.Освіта», який прийшов на заміну «Дія.ЦифроваОсвіта». Платформу оновлено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації за підтримки Google.org та Фонду Східна Європа.

Тепер на «Дія.Освіта» представлені різноманітні освітні серіали, де будь-хто може отримати професію ландшафтного дизайну, баристи, графічного дизайнера, пекаря, проєктного менеджера, пакувальника, мобільного фотографа тощо. Разом із тим, на платформі залишаються доступними освітні серіали із цифрової грамотності та кібербезпеки. Абсолютно всі вони є безкоштовними та відкритими для бажаючих навчатись. На платформі можна зробити перші кроки до здобуття професії: зареєструватися та пройти профорієнтаційний тест; отримати рекомендації та обирати професію; подивитеся освітній серіал; пройти симулятор, який імітує реальну робочу ситуацію; отримати сертифікат; знайти вакансію у своєму регіоні.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-25
Поширити
Зображення запису ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

ВАШУ СТАТТЮ ВІДХИЛЕНО? СПРИЙМАЙТЕ ЦЕ ЯК МОЖЛИВІСТЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».

Ніхто не любить негативних відгуків, але відхилення статті журналом, на думку Леглоу, це не так вже й погано. Процес подання та розгляду статті є доволі усталеним і прогнозованим. Тому авторка, що має відповідний досвід, ділиться порадами, відправною точкою яких є позитивна реакція: відхилення статті гарним рецензованим журналом – не трагедія, а гарна можливість. Більшість видів наукової діяльності передбачає конкурсний відбір і контроль якості, а це означає, що ви частіше чуєте «ні», ніж «так». Спроба опублікувати статтю у рецензованому журналі не є винятком. Відповідь «ні» надає шанс добре подумати про якість того, що ви написали. Якщо ваша стаття відповідає «стандарту» для гуманітарних наук, вона зазвичай пишеться однією людиною і подається на розгляд редактора, який анонімізує її й надсилає двом рецензентам, чиї імена автору не розкриваються (т.зв. «подвійне сліпе рецензування»). Для якісного рецензування статті потрібен час. Деякі журнали обіцяють швидкий процес рецензування (наприклад, три місяці), а інші можуть змусити вас чекати цілий рік. Усе залежить від того, наскільки швидко вони можуть знайти рецензентів, які будуть доступні у потрібний час. Врешті-решт автор отримує електронного листа з повідомленням про результат, з відгуком або без нього. Якщо це – відмова, то перший розумний крок – сприйняти її як форму зворотного зв’язку: тверду і неприємну, але чітко висловлену. Вам можуть підказати, які є недоліки у вашій аргументації, чи варто спробувати інший підхід до дослідження. Якщо відмова була без належної аргументації та розгорнутого зворотного зв’язку, можна надсилати рукопис до іншого журналу. Але якщо відмова була зі зворотним зв’язком, то потрібно обов’язково уважно прочитати зауваження та рекомендації, проаналізувати їх, порадитись з іншими експертами, запитати рецензію від колег. Також слід уважно переглянути свою мотивацію (чому ви написали саме цю статтю), структурувати її, розібрати на логічні частини та зібрати заново; оновити план; оцінити стиль викладення та оформлення. Після цього статтю бажано доопрацювати і потім подати повторно, можливо – декілька разів поспіль проходячи той самий цикл. Конструктивний підхід полягає у тому, щоб дивитись на відмову як на специфічну форму зворотного зв’язку, яка дає шанс, час і простір для удосконалення.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-24
Поширити