Міністерству освіти і науки України стали відомі факти, коли в окремих містах, які входять до «червоної» карантинної зони, порушуються умови карантину та не виконуються зобов’язання про закриття закладів освіти.
Міністерству освіти і науки України стали відомі факти, коли в окремих містах, які входять до «червоної» карантинної зони, порушуються умови карантину та не виконуються зобов’язання про закриття закладів освіти.
У зв’язку з цим МОН наголошує на неухильному дотриманні законодавства під час організації освітнього процесу.
З відповідним листом МОН звернувся до керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій, керівників закладів освіти.
9 вересня 2020 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про документи про вищу освіту (наукові ступені)». Документом запроваджуються зміни у системі вищої освіти України як частини Європейського простору вищої освіти відповідно до Закону України від 18 грудня 2019 року № 392-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти».
9 вересня 2020 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про документи про вищу освіту (наукові ступені)». Документом запроваджуються зміни у системі вищої освіти України як частини Європейського простору вищої освіти відповідно до Закону України від 18 грудня 2019 року № 392-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти».
Зміни стосуються процедури визнання кваліфікацій здобувачів вищої освіти, а саме:
– унормоване питання видачі дублікатів документів про вищу освіту, виданих до запровадження ступеневої вищої освіти;
– затверджено Перелік обов’язкової інформації, яка повинна міститися в документах про вищу освіту (наукові ступені).
Це сприятиме працевлаштуванню випускників закладів вищої освіти, реалізації прав на індивідуальну освітню траєкторію, академічну мобільність учасників освітнього процесу, подальшій інтеграції системи вищої освіти України до Європейського простору вищої освіти.
Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством охорони здоров’я України розробили збірник, в якому зібрані документи, що регламентують діяльність закладів освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством охорони здоров’я України розробили збірник, в якому зібрані документи, що регламентують діяльність закладів освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Збірник містить нормативно-правові акти, якими потрібно керуватися при роботі у закладах загальної середньої освіти, а також рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
Зазначена стратегія має визначити ключові вектори, за якими буде розвиватися Україна та відповідні інструменти стимулювання для промисловості, агросектору, видобування, транспортних коридорів, IКT, наукових досліджень і розробок, інфраструктури та внутрішніх перевезень, енергетичного сектору. Ініціативи, що увійдуть до стратегії, будуть виділені у відповідні державні цільові програми та будуть реалізовуватись вже з 2021 року.
Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:
– зміни у підходах до державного управління (необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права);
– зміни у якості економічного зростання (без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення; необхідні зміни саме у якості економічного зростання – воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким);
– зміни у політиці зайнятості (зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність);
– зміни у сферах охорони здоров’я та освіти (освітні процеси мають враховувати тенденції майбутнього, регулярно оновлюватимуться освітні стандарти, освітній процес будуватиметься на засадах інклюзивності й цифровізації, будуть формуватись освітньо-наукові кластери).
Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створено 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, центральних органів виконавчої влади, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про освіту дорослих».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про освіту дорослих».
Основні цілі законопроєкту:
– створити умови для розвитку освіти дорослих на засадах комплексного розуміння її суспільної цінності та значущості;
– визначити пріоритетні напрями освіти дорослих, які б, зокрема, забезпечили формування у дорослих осіб ключових компетентностей, рекомендованих Європейським Союзом для освіти впродовж життя;
– упорядкувати систему освіти дорослих;
– визначити засади співробітництва між державою, органами місцевого самоврядування та провайдерами освіти дорослих;
– закласти правові основи діяльності нових інституцій у сфері освіти дорослих.
Документ спрямований на законодавче забезпечення умов функціонування освіти дорослих в Україні та визначає пріоритетні напрями, складники й структуру освіти дорослих, засади державної політики у цій сфері. Ним передбачені гнучкі механізми здобуття формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих, визнання кваліфікацій, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти. Зокрема ним:
– вводиться в законодавчий обіг термін «провайдер освіти дорослих»;
– виділяються окремі категорії провайдерів освіти дорослих – центри освіти дорослих (провайдери, що працюють за різними програмами неформальної освіти дорослих і виконують соціальну функцію) та заклади освіти дорослих (надають освіту дорослих у певній галузі).
– впроваджуються вимоги щодо забезпечення якості діяльності провайдерів освіти дорослих;
– передбачається створення Національної ради з питань освіти дорослих – консультативного органу, який матиме значущий вплив на формування державної політики у сфері освіти дорослих;
– визначені правові засади фінансового забезпечення освіти дорослих, у тому числі діяльності Фонду підтримки освіти дорослих, основна мета якого – надавати фінансову підтримку провайдерам та здобувачам освіти дорослих на конкурсних засадах;
– визначені основні засади державно-приватного партнерства та міжнародної діяльності у сфері освіти дорослих.
Законопроєкт розроблено відповідно до плану заходів з виконання Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106), а також Плану організації підготовки проєктів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України «Про освіту» (схвалений рішенням Уряду від 25 жовтня 2017 року, протокол № 61).
Зауваження та пропозиції можна подати до 8 жовтня 2020 року.
Наукова Рада Національного фонду досліджень України затвердила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих вчених».
Наукова Рада Національного фонду досліджень України затвердила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих вчених».
По першому конкурсу прохідний бал для проєктів переможців визначено на рівні 83,1, а по другому – 87,3. Всього рейтинг отримали відповідно 421 (у т.ч. 77 з балом не менше 83,1) та 316 проєктів (у т.ч. 141 з балом не менше 87,3). Не рекомендовано до фінансування 45 проєктів.
У зв’язку з можливими змінами фінансування Конкурсу після коригування бюджетів проєктів-переможців прохідний бал може бути знижено. Обсяги фінансування проєктів будуть затверджені Науковою радою НФДУ після узгодження витрат за окремими статтями бюджетів (зокрема, щодо оплати праці) відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про конкурс. Остаточний список проєктів-переможців конкурсу буде оголошено пізніше.
Опубліковані результати Всесвітнього рейтингу університетів Times Higher Education World University Rankings 2021, до якого включено майже 1500 університетів із 93 країн і регіонів, та який є найбільшим світовим університетським рейтингом.
Опубліковані результати Всесвітнього рейтингу університетів Times Higher Education World University Rankings 2021, до якого включено майже 1500 університетів із 93 країн і регіонів, та який є найбільшим світовим університетським рейтингом.
Його дані базуються на 13 ретельно відібраних показниках ефективності, які вимірюють результати роботи у галузі навчання, досліджень, передачі знань та світогляду. Це єдиний університетський рейтинг, який перевіряється PricewaterhouseCoopers.
Укладачі цьогорічного рейтингу проаналізували більше 80 мільйонів цитувань з понад 13 мільйонів наукових публікацій та урахували відповіді за результатами опитування 22 тис. науковців з усього світу.
Очолює рейтинг п’ятий рік поспіль Оксфордський університет, а Університет Цінхуа в материковому Китаї є першим азійським університетом, який увійшов до двадцятки кращих відповідно до поточної методології, яка використовується з 2011 року. США займають рекордні вісім місць у першій десятці, але американські університети, що не входять до топ-200, як виявили фахівці, демонструють ознаки занепаду.
У цьому рейтингу найкращих університетів світу представлені 9 українських університетів, два з яких отримали місце у групі 501-600, один – у групі 801-1000:
– Національний університет “Львівська політехніка»;
– Сумський державний університет;
– Харківський національний університет радіоелектроніки.
6 інших вітчизняних закладів вищої освіти, які включені до рейтингу, представлені у категорії 1000+:
Львівський національний університет ім. Івана Франка
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»;
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.
4 вересня 2020 року під головуванням першого заступника Міністра освіти і науки відбулось чергове засідання робочої групи з розробки проєкту Стратегії розвитку вищої освіти України на 2021-2031 роки.
4 вересня 2020 року під головуванням першого заступника Міністра освіти і науки відбулось чергове засідання робочої групи з розробки проєкту Стратегії розвитку вищої освіти України на 2021-2031 роки.
Учасники засідання розглянули підготовлені матеріали до проєкту Стратегії та обговорили ряд актуальних питань, серед яких:
– підвищення престижу вищої освіти України шляхом виходу на міжнародні ринки освітніх послуг, збільшення чисельності іноземних студентів та розвитку експортного потенціалу вітчизняних ЗВО;
– розвиток інституційної автономії університетів;
– забезпечення державної підтримки ЗВО за результатами їхньої діяльності;
– створення стимулів і сприятливих умов для професійного розвитку викладачів.
Сформовані за результатами обговорення пропозиції та напрацьовані під час засідання матеріали будуть використані під час подальшої роботи над проєктом.
4 вересня 2020 року ВГО Українська бібліотечна асоціація оголосила конкурс із відбору міні-команд на онлайн-форум «Модель сучасної бібліотеки для ОТГ», який організовується у межах проєкту «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності».
4 вересня 2020 року ВГО Українська бібліотечна асоціація оголосила конкурс із відбору міні-команд на онлайн-форум «Модель сучасної бібліотеки для ОТГ», якийорганізовується у межах проєкту «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності».
Під час реалізації проєкту була розроблена адаптована модель бібліотеки, що поєднує чотири простори: навчання, натхнення, зустрічі та події. Цей формат вже реалізований у Данії, Німеччині, США. Вітчизняні експерти наблизили данську модель до вітчизняних реалій та підготували для впровадження у публічних бібліотеках України, розробили концепцію дизайну та наповнення названих вище чотирьох просторів бібліотеки, підготували практичний посібник. Очікується, що запропонований формат дозволить перетворити бібліотеки на платформи для реалізації творчого потенціалу та отримання знань і навичок, які особливо актуальні для невеликих містечок, селищ та сіл, де можливості для розвитку молоді обмежені.
Заявку на форум можна подати до 15 вересня 2020 року.
