Times Higher Education Архіви

СІМ ПОРАД ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

У ній наголошується, що LinkedIn працює як потужний інструмент для тих, хто бажає поділитися своїми дослідженнями, але треба бути стриманим і коректним, не вдаватись до самореклами. Мережа є чудовим інструментом для розповсюдження досліджень, посилення впливу та інформування колег-дослідників. Вона проста у використанні, вже звична для багатьох. Однак брак часу у науковців та небажання «рекламувати» себе заважають спілкуванню з приводу досліджень. Автори публікації наводять сім порад, які допоможуть вченим розвинути цю важливу навичку спілкування з академічних питань у соцмережах. По-перше, кожному необхідно вирішити, чим ви хочете зацікавити аудиторію – обрати три слова, які представляють основні цінності дослідження (для цього слід вдатись до опитування колег, друзів і родичів, самостійно провести SWOT-аналіз. По-друге, слід визначитись із заголовком – коротким поясненням того, як люди мають Вас сприймати. По-третє, створити обліковий запис, заповнити профіль, долучитись до спілкування з відомими колегами, почати стежити за відповідними організаціями, коментарями, чужими публікаціями, створювати власні пости. По-четверте, визначте оптимальну кількість часу для мережі, наприклад один-два рази на тиждень (не потрібно бути на LinkedIn весь час), але регулярно. По-п’яте, слідкуйте за відповідними групами дослідників та установами – це допоможе бути у курсі подій, знати, у яких проектах беруть участь лідери вашої галузі, які є останні новини та актуальні думки у вашій професійній спільноті (фінансування, вакансії, конференції тощо). По-шосте, підтримуйте спілкування з колегами. По-сьоме, максимально повно використовуйте можливості LinkedIn як чудового інструменту для спілкування, передачі ідей і співпраці

Детальніше: http://surl.li/ubrddm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-11

ВІДКРИТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕРЕЖА ВІДТВОРЮВАНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».

У ній наголошується: щоб прийняти виклики справжнього упровадження відкритих досліджень, необхідно знайти інвестиції, запровадити систему навчання та віднайти і задіяти відповідні стимули. Насправді усі дослідники, незалежно від галузі знань, – від геноміки до економіки, – зацікавлені, щоб дослідження були якісними та максимально відкритими, для того, щоб їх можна було протестувати та перевірити. Уряди та грантодавці в усьому світі дедалі частіше вимагають цього, але дослідницькі установи часто постають перед проблемою практичної реалізації. Для відкритих досліджень потрібна цифрова інфраструктура у поєднанні з відповідними знаннями та навичками. Забезпечення відкритості науки – це командне завдання: дослідники, техніки та допоміжний персонал мають співпрацювати. Маркус та Ніл пропонують власне бачення того, як сприяти відкритості. Потрібно забезпечити комплексний підхід через чітку артикуляцію академічних завдань та посилення відповідальності наукових колективів; віднайти додаткові кошти для розвитку е-інфраструктури та навчання академічної спільноти; зосередилися на адаптованих локальних рішеннях і стратегіях. Навчання відкритим дослідницьким практикам необхідно координувати, прихільність відкритій науці потрібно винагороджувати (додати у критерії оцінювання, надавати просування по службі). Підвищення мобільності дослідників також сприятиме розповсюдженню гарних практик. Є гарний приклад Програми відкритих досліджень Мережі відтворюваності Великобританії (UKRN), яка фінансується упродовж останніх п’яти років Фондом розвитку дослідницької Англії. Зазначена Мережа відтворюваності була створена у 2019 році для підтримання позицій Великої Британії як провідного світового дослідницького центру. Наразі в Європі та за її межами формується низка національних мереж відтворюваності, створених за британською моделлю UKRN та адаптованих до конкретного національного контексту. Наразі існує вже 13 національних мереж відтворюваності, представники яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних підходів і координації зусиль. Їхня роль все більше визнається політиками та грантодавцями, що знайшло відображення у програмі «Горизонт Європа». Ряд країн (наприклад, Нідерланди) мають відкриті дослідницькі програми, координовані політиками, спонсорами, установами, академіями та іншими зацікавленими сторонами. Це дозволяє об’єднувати ресурси, узгоджувати зобов’язання та працювати разом.

Детальніше: http://surl.li/fggzat

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини

2024-07-10

СПРИЯТИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ ТА ЗМІЦНЕННЮ ДОВІРИ З ПОЛІТИКАМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуліана Моліна «Як сприяти обміну знаннями та зміцненню довіри з політиками».

Автор – викладач державної політики у Брістольському університеті наголошує, що науковці, які бажають бачити упровадження своїх розробок та рекомендацій, повинні розуміти, як державні інституції сприймають цінність досліджень. Нещодавні розслідування у справі щодо COVID-19 у Великій Британії дали широкому загалу нове уявлення про культуру доказів серед урядовців, але навряд чи здивували тих, хто має безпосередній досвід передання результатів досліджень державним службовцям або політикам. Виходячи з власної практики та зважаючи на відомі йому рекомендації від колег-науковців, які працювали консультантами, підрядниками або комунікаторами з держструктурами, автор надає ряд порад. Одна з них – пошук спільних практик – стратегія розширення діалогу дослідників з офіційними особами в частині обговорення даних досліджень та інтерпретації отриманих результатів. Друга – опанування нової культури доказів на основі розуміння поведінки та моделі мислення посадовців, чиновників, адміністраторів, що випливає зі специфіки політичних інституцій та побудова відповідно до цього адаптованих інтерпретаційних рамок (пояснення релевантності, значення доказів та їхньої якості). Третя – залучення офіційних осіб до дослідницьких програм вже на початковому етапі – під час планування дослідження. Джуліан вважає, що в епоху «постправди» довіра до досліджень є доволі крихкою, отже необхідно забезпечити більш активний та якісний діалог щодо нових ідей та формування спільних практик, які в решті-решт сприятимуть прогресивним змінам політики.

Детальніше: http://surl.li/aoyztx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-09

АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еббі Осборн і Крістофера Бонфілд «Оцінка RIP?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еббі Осборн і Крістофера Бонфілд «Оцінка RIP?».

У ній розглядається співвідношення технологій та людської творчості у сучасному світі, який все більше захоплює ГШІ. Автори розмірковують над тим, як педагоги можуть підтримувати першість людського навчання та людського інтелекту та пропонує власне бачення засобів оцінювання та винагороди реальних знань та глибокого розуміння у студентів. Зростання генеративного штучного інтелекту спонукало викладачів по-іншому здійснювати викладання, навчання та оцінювання. Університети спочатку зосередилися на передбачуваних ризиках, пов’язаних з ГШІ, і на тому, наскільки це може підірвати практику оцінювання. Але треба визнати очевидне: система оцінювання у вищій освіті вже давно вразлива до проблем автентичності і валідності. Так, у квітні 2022 року, приблизно за сім місяців до того, як OpenAI випустив ChatGPT, уряд Великої Британії ввів кримінальну відповідальність за есе-фабрики через збільшення кількості шахрайських дій студентів. Щоб спробувати зробити людське навчання видимим у оцінках, пропонується зосередитись на сильних сторонах людини і зробити чотири кроки. Перший – перегляд вимог до самостійних завдань із чіткою фіксацією можливості використання ГШІ. Другий – зробити критичне мислення і людський аналіз, розуміння та обговорення – головним. Третій – поєднати розумним чином технології людського оцінювання та використання інструментів ШІ. Четвертий – залучити до оновлення програм роботодавців та студентів. І слід пам’ятати, що сама сила ГШІ також є його слабкістю, ахіллесовою п’ятою.

Детальніше: http://surl.li/eshpqw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-09

ЖИТТЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО МІСТЕЧКА У НОВУ ЕРУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Назліхасрі Абдули Рахмана «Життя університетського містечка: нова ера та значення людських комунікацій».

Автор стверджує, що по мірі прискорення розвитку технологій університетський досвід дуже сильно змінюється, отже студенти мають своєчасно дізнаватись про нові норми процесу навчання, взаємодії, отримання інформації та спілкування. До спалаху пандемії COVID-19 типовий університетський досвід упродовж багатьох років залишався відносно незмінним: студенти працювали з підручниками у бібліотеках, брали активну участь у дебатах, формували групи за інтересами, створювали міцне товариство. Ця традиційна модель поведінки наразі трансформується під впливом змін технологічного ландшафту. Цифрові технології входять у життя студентського містечка, змінюючи те, як студенти отримують і засвоюють знання, встановлюють міжособистісні зв’язки й інтегруються в академічний світ. Науково-педагогічні працівники перебувають в авангарді цих змін і мають можливість швидко адаптуватися та максимально використовувати ці технологічні досягнення для роботи зі студентами. Традиційний формат лекцій змінюється під впливом інструментів edtech: з’являються дошки обговорень, платформи для спільної роботи тощо. Цифрові інструменти підходять для різноманітних стилів навчання: як візуали, так і аудіали добре реагують на мультимедійні презентації, симуляції, записи лекцій, а перевернута модель класу забезпечує більш персоналізований досвід навчання. Соціальні медіа-платформи та університетські віртуальні платформи подій сприяють зв’язкам на основі спільних інтересів студентів. Разом із тим, цифровий розрив може посилювати освітню нерівність. Майбутнє вищої освіти, робить загальний висновок автор публікації, – у гібридній моделі, де цифрові інструменти надають можливості, а не витісняють цінність особистого навчання та активної соціальної взаємодії. Університетам потрібно знайти інноваційні способи використання технологій при одночасній підтримці кампусного життя, щоб максимально повно задовольнити потреби студентів цифрового покоління.

Детальніше: http://surl.li/uqhom

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-24

СТУДЕНТИ ПОВИННІ НАВЧИТИСЯ МИСЛИТИ САМОСТІЙНО

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелінди Зук «Штучний інтелект чи ні, а студенти все одно повинні навчитися мислити самостійно».

Автор розуміє, що інструменти ГШІ стрімко увійшли у наше життя і навіть стали корисним інструментом для багатьох справ. Тим не менш, «хайп» навколо кожної технологічної новинки, може відволікати нашу увагу від розуміння того, яку шкоду вона може принести. Мелінда вважає, що є багато ризиків для гуманітарної освіти в епоху штучного інтелекту: наразі величезна кількість великих мовних моделей можуть бути задіяні для підготовки дослідження, узагальнення доказів та написання статей. Для викладачів, які ретельно працюють над оцінюванням завдань студентів, настали складні часи: майже неможливо знаходити й оцінювати використані джерела та визначати оригінальність текстів. Наразі інструментів з ГШІ просто море: Grammarly інтегрувала LLM у свій інтерфейс; з’явилась функція Google «Допоможи мені писати»; Microsoft Word також допомогає у написанні текстів. Все це безумовно матиме вплив на інтелектуальний розвиток молоді. Можливість навчитися критично мислити й писати без допомоги програмних комплексів, – це здатність, яка необхідна у кожній професії. Що стосується загальної освіти, необхідно продовжувати навчати студентів слухати свій власний голос та отримувати задоволення від власних успіхів, прояву своєї індивідуальності, бути творчими особистостями. Викладачі мають наполегливо продовжувати прививати студентам смак до читання книг, доручати самостійно знаходити й оцінювати докази, писати власні роботи. Звісно, у майбутньому молоді люди будуть постійно стикатись з технологією ШI. Але якщо не навчити їх мислити самостійно, вони врешті-решт просто стануть додатком до ШI.

Детальніше: http://surl.li/unszw, http://surl.li/uoqod

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-18

ДОСЛІДНИКАМ ПОТРІБНА ПІДТРИМКА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лісін Сіту «Дослідникам потрібна підтримка, щоб змінити світ – ось як її надати».

У ній зазначається, що наукові дослідження сприяють прогресу знань і технологій, що призводить до інноваційних технологій і рішень, які сприяють економічному зростанню, допомагають розвитку суспільства та покращують якість життя людей. Для проведення проривних досліджень Гонконзький політехнічний університет здійснює спеціальні заходи підтримки та відповідного перерозподілу ресурсів, які дозволяють науковцям повністю зосередитися на своїй роботі. Зокрема, для посилення дослідницьких ініціатив, на переконання Лісін, необхідно об’єднати ресурси та засоби таким чином, щоб створити комфортне дослідницьке середовище, мати у своєму розпорядженні відповідні кошти для фінансування, бути уважними до потреб дослідників і своєчасно працювати з ризиками та викликами. У цих рамках співпраця та партнерство з зовнішніми інституціями, галузями промисловості та урядовими установами підсилюють підтрмуючий вплив, сприяють обміну знаннями та ресурсами. Крім того, залучення студентів допомагає надати їм цінний досвід для навчання та подальшого працевлаштування, допомагає їм розвинути навички вирішення проблем і готує їх до майбутньої кар’єри.

Детальніше: http://surl.li/untul, http://surl.li/unxgu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-17

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ КЕРІВНИКИ ПРОВІДНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей, написаних керівниками провідних університетів світу.

Вони пропонують свій погляд на нагальні проблеми вищої освіти, шляхи їх вирішення та стратегічні завдання, організацію процесу упровадження змін. Ресурс містить вісімдесят сім статей, які охоплюють широкий спектр питань щодо використання інструментів штучного інтелекту у гуманітарних науках; формування нової системи освіти, спрямованої у майбутнє; пошук партнерів для підтримки сталого розвитку; сприяння міждисциплінарності освіти і наукових досліджень; матеріальну та організаційну підтримку студентів; управління злиттям університетів; створення успішних філій кампусів; створення університету світового рівня для надання наукової і технологічної освіти; запровадження нової системи оцінювання науковців; упровадження концепції навчання впродовж життя.

Детальніше: http://surl.li/umgih

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-14

СТВОРЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ТУРІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Олександри МакГорін Кросс «Як використовувати технологію 3D-сканування для створення віртуальних турів для студентів».

У ній йдеться про те, що Манчестерський університет використовує технологію 3D-сканування для створення платформ віртуальної реальності, які використовуються у навчальних закладах. Технологія віртуальної реальності (VR) швидко стає звичним явищем у закладах вищої освіти, університети активно працюють над тим, щоб надати її студентам, однак багато можливостей VR для покращення навчання ще не використовуютья. Команда з електронного навчання проводить щотижневі семінари зі студентами, навчає педагогів та студентів застосовувати нові можливості у дизайні навчання. 3D-модель можна використовувати, щоб допомогти людям з обмеженими можливостями, проводити онлайн «дні відкритих дверей», створювати імітацію лабораторій, проводити екскурсії.

Детальніше: http://surl.li/ukosw, http://surl.li/ukotv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-12

ПОРАДИ ВІД ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ГОНКОНГУ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Політехнічного університету Гонконгу, які присвячені широкому колу питань здійснення наукових досліджень та навчання мислителів, новаторів і комунікаторів у сфері вищої освіти.

Ресурс містить п’ятнадцять статей відповідної тематичної спрямованості: майбутнє вищої освіти; підтримка дослідникам, які прагнуть змінити світ на краще; що потрібно та чого не потрібно робити, щоб ефективно розпочати навчання; як збільшити дослідницький вплив завдяки міждисциплінарній співпраці; поради з наукової комунікації від маркетологів; змагання з ChatGPT для покращання навчання студентів; громадянська освіта і сервісне навчання; як навчитися вчитися за допомогою студентських груп за інтересами; редизайн оцінювання в епоху генеративного штучного інтелекту; як побудувати модель максимізації впливу невеликих дослідницьких підрозділів.

Детальніше: http://surl.li/ugzzu

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-10

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Times Higher Education

СІМ ПОРАД ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

ВІДКРИТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕРЕЖА ВІДТВОРЮВАНОСТІ

СПРИЯТИ ОБМІНУ ЗНАННЯМИ ТА ЗМІЦНЕННЮ ДОВІРИ З ПОЛІТИКАМИ

АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ

ЖИТТЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО МІСТЕЧКА У НОВУ ЕРУ

СТУДЕНТИ ПОВИННІ НАВЧИТИСЯ МИСЛИТИ САМОСТІЙНО

ДОСЛІДНИКАМ ПОТРІБНА ПІДТРИМКА

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ КЕРІВНИКИ ПРОВІДНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ

СТВОРЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ТУРІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПОРАДИ ВІД ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ГОНКОНГУ