На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Поради щодо вирішення проблем, пов’язаних із вищою освітою».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Поради щодо вирішення проблем, пов’язаних із вищою освітою».
Вона містить поради для різних категорій зацікавлених сторін – дослідників, робота яких піддається суворій експертизі; викладачів, що розробляють навчальні програми в умовах цифрового середовища, яке постійно змінюється; фахівців, робота яких полягає у пошуку нових способів спілкування зі студентами. Шістнадцять статей, доступних для ознайомлення, стосуються академічних ризиків, відношення до критики, побудови стратегії та розвитку академічної кар’єри, рефлексивної практики, забезпечення балансу між роботою та особистим життям, збереження психічного здоров’я тощо.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Підготуйте робочу силу завтрашнього дня, інтегрувавши знання щодо даних у навчальну програму».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Підготуйте робочу силу завтрашнього дня, інтегрувавши знання щодо даних у навчальну програму».
Автори наголошують, що навички грамотного використання даних стають все більш важливими на сучасному робочому місці. Відтак вони пропонують своє бачення та надають поради щодо підготовки студентів. Результати глобального опитування понад 2 тис. роботодавців, проведене на замовлення компанії Tableau, виявило, що 82% очікують від співробітників володіння базовими навичками використання даних. Експерти вважають, що у сучасному цифровому світі здатність аналізувати й інтерпретувати дані є обов’язковою умовою конкурентоспроможності: співробітники повинні вміти використовувати технології, орієнтовані на дані, а також автоматизацію та штучний інтелект. Зокрема, застосування генеративного штучного інтелекту призвело до підвищення продуктивності працівників на 40% порівняно з тими, хто цим інструментом не користується. Цифрові технології вимагають кардинального переосмислення сучасних робочих місць, і університети повинні це ураховувати, змінюючи відповідним чином методи викладання та навчальні програми, щоб підтримати зростаючий попит на фундаментальні навички грамотного використання даних. Поняття грамотності даних є багатогранним і включає кілька ключових нетехнічних і технічних навичок. Зокрема, йдеться про володіння навичками критичного мислення, інтерпретувати дані, здійснювати коректний аналіз і візуалізацію даних. Автори статті рекомендують дотримуватися практичного підходу до навчання і вважають, що базовий рівень інформаційної грамотності перетворюється з розкоші на норму.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Чавіано «Стратегія управління даними у вищій освіті: план досконалості».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Чавіано «Стратегія управління даними у вищій освіті: план досконалості».
У ній наголошується, що під час оцінювання зрілості даних, здійснення управління даними та створення централізованих команд обробки даних, установи мають залишатись гнучкими у змінному технологічному ландшафті. Університети функціонують як маленькі міста, надаючи студентам великий спектр послуг (від освіти, до благополуччя, здоров’я та розваг). Ця діяльність охоплює весь цикл перебування – від моменту вступу чи зарахування на курси, до присудження ступенів, спортивних змагань, самоосвіти. Бізнес-процеси охоплюють людські ресурси, фінанси, бюджет, діяльність структурних підрозділів, проведення наукових досліджень, розвиток систем інформаційних технологій. У результаті в кампусі формуються величезні обсяги даних, які потрібно інтегрувати та аналізувати. Тому університетам потрібна стратегія та переосмислення кращих практик і їх удосконалення у т.ч. у тісній співпраці з бізнесом. У рекомендаціях з управління даними у вищій освіті наводяться основні стратегії та практики управління даними задля їх подальшого використання для розроблення й прийняття ефективних адміністративних рішень. Пропонується створити еталонну модель даних у співпраці із зацікавленими сторонами; задіяти передову аналітику та інструменти штучного інтелекту.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Йоаніса Глінавоса «Як змусити показники дослідження працювати на вас».
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Йоаніса Глінавоса «Як змусити показники дослідження працювати на вас».
У ньому наголошується на необхідності представникам академічної спільноти приділяти увагу власним профілям та просувати результати досліджень в мережі інтернет. Він говорить про важливість показників, що характеризують дослідження; систему моніторингу інформації про дослідників та результати їх роботи; надає поради щодо роботи з цільовою аудиторією; пошуком, збереженням та фільтрацією інформації; пропонує лайфхаки щодо покращення видимості дослідження, посилення його впливу, підвищення рейтингових показників. Важливого значення набуває альтметрика. Тепер звичною стала графіка з відображенням даних щодо кожної публікації (це пропонують журнали Oxford University Press, Cambridge University Press, Wiley та ін.). Mendeley вказує на використання дослідження до того, як воно з’явиться в цитатах інших публікацій. Але виникає питання: як курувати даними, щоб підвищити видимість результатів вашого дослідження? Це трудомістка робота, внаслідок якої набагато кращою стане видимість ваших результатів і, зрештою, будуть кращі шанси на реальний вплив. Посилання у ЗМІ мають високу оцінку з точки зору видимості впливу дослідження, – отже є сенс писати популярні статті та включати до них посилання на свої публікації через The Conversation. Ще один шлях – публікації в блогах, використання соціальних медіа (поширювати відомості про свою роботу через Twitter/Х, Facebook, LinkedIn). Йоаніс зазначає, що хоча власне результати дослідження є частиною широких трудових відносин і кар’єрних цілей, їх видимість в інтернеті залежить від цілого комплексу додаткових дій кожного науковця, що брав участь у підготовці дослідження. І на цьому також треба зосередитись усій команді.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллен Белл «Чотири речі, на які слід звернути увагу при навчанні студентів грамотності у галузі даних».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллен Белл «Чотири речі, на які слід звернути увагу при навчанні студентів грамотності у галузі даних».
У ній наголошується, що успішне опанування здобувачами освіти науки про дані вимагає цілісного підходу, який органічно поєднує теоретичні та практичні питання. Формування навичок роботи з даними вимагає знайомства з різними наборами даних та аналітичними методологіями. Здається на перший погляд, що ініціативи зі збільшення практичного досвіду щодо аналізу та інтерпретації даних реалізувати нескладно. Тим не менш, якщо вони недостатньо продумані, зусилля педагогів та студентів можуть бути нівельовані через те, що тема видається «сухою», не прив’язаною до реального життя і його потреб. Щоб забезпечити високий рівень інклюзії необхідно поліпшити сприйняття, враховуючи чотири наступні позиції: 1) професійні інструменти для аналізу даних; 2) прикладне розуміння – пріоритет візуалізації даних над статистичною теорією; 3) гнучкість ресурсів, придатних для всіх слухачів; 4) послідовний підхід до навчання грамотності у галузі даних. Саме так на думку Еллен Белл можна підвищити розуміння студентами того, що саме вони роблять і чому це необхідно, забезпечивши можливість передавання цих навичок між модулями та контекстами освітніх програм. Адже успішна освіта у галузі науки про дані вимагає цілісного підходу.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».
Наголошується, що відкритий доступ до даних став наріжним каменем прозорої та спільної дослідницької практики. Для того, щоб працювати з даними, потрібні відповідні навички. Поради щодо цього з акцентом на цінностях доступності, відтворюваності та функціональної сумісності й надає автор публікації. Зокрема, він наголошує, що відкриття доступу до даних є фундаментальним кроком у просуванні досліджень і розвитку не лише колаборативної, а й глобальної співпраці. Програма Європейського Союзу «Горизонт 2020» визначила загальний принцип для роботи із дослідницькими даними: «відкрито, наскільки це можливо; закрито, наскільки це необхідно». Відкриті дані передбачають усунення бар’єрів для доступу до інформації, що дозволяє усім зацікавленим вільно використовувати дані, ділитися ними та розвивати їх. Разом із тим, якщо дослідження містить конфіденційну інформацію, її необхідно анонімізувати, отримати згоду від учасників дослідження або навіть обмежити доступ до частин такого дослідження відповідно до чинних правил і процедур. Джонатан Петтерс пропонує поради стосовно здійснення внеску у зростаючий рух прозорих і доступних досліджень. Він говорить про необхідність дослідникам бути чесними, зваженими, сумлінними. Нагадує про необхідність підготовки заяви про доступ до даних з викладенням умов доступу до них та їх використання. Говорить про важливість публікації та просування даних у відкритому доступі, щоб максимізувати їхній вплив.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва».
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва».
Основна думка, яка поєднує публікації різних авторів, пов’язана із тим, як можна на практиці підвищити готовність закладів вищої освіти, здобувачів освіти та дослідників до ефективної роботи з даними. Оскільки штучний інтелект, алгоритми та аналітика стали частиною нашого повсякденного життя, університети повинні забезпечити, щоб студенти були належним чином навчені, дослідники весь час перебували на передньому краї стратегії по роботі з даними й мали відповідну кваліфікацію, а керівники закладів розуміли можливості та ризики у цій сфері. Колекція складається з шістнадцяти статей, які містять поради щодо інтеграції у навчальні програми курсів грамотності відносно даних, інструкції з керування дослідницькими даними, їх візуалізації та презентації. Йдеться про загальні питання підготовки робочої сили завтрашнього дня; базові засади формування обчислювальних навичок та навчання обробці даних; підвищення грамотного використання інструментів ШІ; включення фінтеху і Web3 в університетські навчальні програми; пріоритети опанування студентами грамотності щодо даних; нагальні знання і навички на початку кар’єри дослідників.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».
Це короткий посібник для дослідників-початківців про ефективне управління даними та їх належне представлення. Наголошується, що значення інформаційної грамотності у нинішні часи неможливо переоцінити. Коли справа доходить до досліджень, це вже не просто зведення даних у таблиці чи складання діаграм. Досліднику доводиться працювати з великими наборами даних, опрацьовувати їх, фільтрувати й аналізувати із залученням спеціальних інструментів для виявлення цінних закономірностей і підготовки висновків чи узагальнень. Отже, відразу після збору інформації науковцю важливо представити її в ясній та ефективній формі, гарантуючи, що вона буде одночасно зрозумілою та корисною для роботи. Якщо дослідник лише починає свій науковий шлях, оволодіння цим мистецтвом може означати дуже багато для подальшого вільного плавання в академічних водах. Отже, для ефективного управління даними рекомендується дотримуватись наступних правил: чітко визначатись із типами і форматами даних, оскільки різні сценарії досліджень вимагають різних підходів, і вибір найбільш валідного може зробити роботу максимально ефективною та результативною; коректно здійснювати підготовку даних (дотримання угод про імена, структури папок і метаданих гарантує, що дані будуть добре організовані та їх буде легко знайти); використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення закономірностей і тенденцій під час проведення розширеного аналізу даних; розробити й дотримуватись чітких вимог до візуалізації даних (кругові діаграми – для відображення частки ринку, лінійні графіки – для відстеження змін з плином часу, карти для виокремлення регіональних відмінностей тощо). Важливою є співпраця з іншими науковцями, адже грамотність щодо даних означає не лише розуміння таких даних, а й використання платформ для спільної роботи, наприклад, GitHub (для спільних проєктів) або репозиторіїв даних. Підвищення навичок роботи з даними – безперервний шлях. Його важливо почати з опанування простого алгоритму, зосередившись на основоположних концепціях, перш ніж переходити на більш високий рівень. Для подальшого підвищення грамотності у сфері даних є сенс проходити онлайн-курси, брати участь у семінарах; бажано знайти наставника або приєднатись до профільної спільноти. Необхідно багато читати і практикувати у сфері даних. Адже академічний ландшафт стає дедалі більш орієнтованим на дані, тому важливість грамотності у галузі даних стає дедалі очевиднішою.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Університети розривають академічні календарі, щоб запропонувати гнучкий графік навчання»
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Університети розривають академічні календарі, щоб запропонувати гнучкий графік навчання»
У ній наголошується, що зміна традиційних календарних термінів навчання викликає у співробітників побоюються щодо додаткового навантаження, а також скорочення часу на проведення досліджень і літніх канікул. Разом із тим, проблеми з фінансуванням, нові очікування студентів щодо гнучкого графіку спонукають університети реструктурувати навчальний рік. Том описує варіанти «нової академічної структури», яку застосовували університети Ессекса, Оксфорд-Брукс та Брістольський. Він говорить, що найбільше незадоволення викликав формат, запропонований університетом Ессекса, який замінить три 10-тижневі семестри трьома 15-тижневими семестрами, теоретично збільшуючи річний час навчання до 45 тижнів. Ці рішення були викликані бажанням спростити систему й краще підготуватися до майбутнього довічного кредиту (LLE), який дасть змогу студентам проходити окремі модулі та здобувати наукові ступені через деякий час. Нова модель дозволить університету пропонувати два модулі по 30 кредитів кожного семестру. І хоча наразі не існує планів щодо запровадження гнучких дат початку навчання для студентів або скорочених програм на здобуття ступеня, є бажання запровадити новий графік і сприяти реалізації подібних ініціатив у майбутньому при збереженні загальної чисельності персоналу. В Австралії Сіднейський університет перейшов на триместрову систему у 2019 році. Вона подовжила навчальний рік до трьох 10-тижневих основних семестрів і коротшого літнього семестру і повинна була дозволити деяким студентам закінчити навчання раніше та скоротити заплановані заняття і щільність іспитів. Але тепер цю нову систему збираються переглядати, оскільки внутрішня перевірка дійшла висновку, що вона недостатньо ефективна.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес».
У ній автор задається питанням: у якій ще галузі люди, які пройшли таку велику попередню підготовку, вважатимуться всього лише стажерами і пропонує називати їх відповідно до того, ким вони фактично є – дослідниками. Мішель розмірковує над тим, хто такий «постдок», чим відрізняється аспірант від інших науковців та запитує, чи мають вони затребувані на ринку навички? Відповіді на ці запитання можуть бути очевидними для тих, хто працює в академічній сфері. Сам автор статті стверджує, що у науці постдоків зазвичай розглядають як простих стажерів і, відповідно, погано їм платять. Необхідно здійснити переоцінку посад та їх найменування. Термінологія, що використовується наразі до дослідників-початківців, – це ярлик, що формує сприйняття і спотворює реальність. Звання «аспірант» і «постдок» приховують фаховий характер і досвід цих посад та цементують ієрархію, що необґрунтовано подовжує період навчання і виправдовує нижчу оплату праці у купі з нестабільними контрактами. Мішель пропонує називати аспіранта «молодшим дослідником», а постдока – просто «дослідником», додаючи інформацію про їх ступінь досвіду (наприклад, «незалежний дослідник» або «старший науковий співробітник», які будуть присвоюватися кафедрами по мірі кар’єрного зростання цих молодих науковців).
