Усі новини на порталі

Одинадцять статей присвячені різним аспектам академічного життя. Читачі знайдуть тут відповіді на нагальні питання: як публікувати відповідальні відтворювані дослідження; як учні сприймають оцінювання та як підвищити його справедливість; як визначити цінність дослідження та забезпечити ефективне управління інтелектуальною власністю; як будувати успішну академічну кар’єру та скільки науковцю потрібно публікацій; сталий розвиток та ШІ; чи ускладнює відкритий доступ публікацію; що робити, якщо науковий журнал відхилив вашу статтю тощо.

Детальніше: https://bit.ly/45b3aXn, https://bit.ly/3BzKTWh, https://bit.ly/457bRSL, https://bit.ly/3M6agUk, https://bit.ly/3W9QbRX, https://bit.ly/3o7DDhl, https://bit.ly/42RRKGM, https://bit.ly/3IkoYpS, https://bit.ly/3BCH0zK, https://bit.ly/3IgWjC0, https://bit.ly/3ImLy18, https://bit.ly/3pQOvkd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Система акредитації освітніх програм в Україні базується на Європейських стандартах і кращих практиках. Її ключовим елементом є оцінка діяльності закладу вищої освіти, яку здійснює незалежна виїзна експертна група. Для укомплектування експертних груп та якісного проведення експертизи необхідно залучати кваліфікованих експертів з різних галузей знань та спеціальностей. Відповідно нинішній додатковий конкурсний набір експертів проводиться за спеціальностями 191 (архітектура та містобудування), 192 (будівництво та цивільна інженерія), 193 (геодезія та землеустрій), 194 (гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології). Участь у конкурсі можуть брати науково-педагогічні та наукові працівники закладів вищої освіти і наукових установ України та інших держав. Заявку на конкурс можна подати до 31 травня 2023 року.

Детальніше: bit.ly/3MdN06T, bit.ly/378dfqU, https://bit.ly/41K9BOn

Фото: НАЗЯВО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Документ імплементує зміни до переліку галузей знань і спеціальностей в частині переоформлення ліцензій для здійснення освітньої діяльності, сертифікатів про акредитацію, а також прийому до закладів освіти. Крім того, наказом визначено відповідність змінених спеціальностей актуального переліку галузей знань і спеціальностей та попередніх версій Переліку.

https://bit.ly/3Ij2ZQ2, https://bit.ly/3OfzOkR

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Автор висловлює обурення тим, як адміністрації університетів відносяться до співробітників та запрошених лекторів, а також висловлює здивування покірністю науковців і освітян, які багато часу працюють безоплатно. Він пише: «Поговоріть із вченими досить довго, і ви почуєте, як хтось обов’язково скаже: «Ми робимо це не заради грошей, чи не так?». У цей момент ми всі «повинні» розуміти, кивати головою та пишатися своїм благородним покликанням. Це потрібно зупинити. Ми можемо робити це не через гроші, але наші боси роблять це саме за гроші, і вони сміються з нас…». Переконайтеся, що ви виставили рахунок за свій витрачений час і зусилля за найвищою ставкою, закликає Енді. У якості аргументації він наводить приклади зі свого життя та колег із шотландського, фінського, англійських університетів. Це – приклади надмірних вимог до подання довідок, оформлення цілого стусу документів, надання додаткових свідоцтв та підтверджень, заповнення різних форм, складної комунікації з роботодавцем після виконаної та неоплаченої роботи, необгрунтованих вимог щодо проходження коротких університетських курсів для перевірки знань, непрофільної канцелярської роботи. «Виставляйте рахунок за весь адміністративний час, який ви витрачаєте на оформлення документів та боротьбу з університетськими онлайн-системами. Переконайтеся, що ви виставляєте рахунок за найвищою ставкою, тому що робота адміністратором не приносить вам задоволення і не сприяє вашому академічному зростанню… Не погоджуйтесь на оплату раз на квартал: вам не сплачуватимуть своєчасно, тоді як університети отримають зиск, утримуючи ваші гроші… Реальність така, що університети не поважають своїх звільнених працівників. Як вони Вас не називають – тимчасовими працівниками чи запрошеними гостями, одна річ залишається незмінною: вони глибоко обурені тим, що нам платять, і будуть використовувати усі можливі хитрощі, щоб відстрочити чи уникнути цього».

Детальніше: https://bit.ly/3pBOhgv, https://www.timeshighereducation.com/author/andy-farnell

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Він містить 2 тис. наукових та освітніх установ, відібраних із понад 20,5 тис. та оцінених за наступними критеріями: якість освіти (25%), зайнятість випускників (25%), якість підготовки професорсько-викладацького складу (10%), кількість досліджень (10%), кількість публікацій у провідних журналах (10%), кількість статей у впливових виданнях (10%), цитованість робіт із афіліацією університету (10%). До першої п’ятірки рейтингу увійшли Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет, Кембриджський та Оксфордський університети. З числа українських наукових та освітніх установ у рейтингу представлені: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1467 місце), Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (1190), Інститут ядерних досліджень НАН України (1779), Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (1802), Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України (1908 місце).

Детальніше: https://cwur.org/2023.php, https://bit.ly/3occFVB, https://bit.ly/3IgtJRa, https://bit.ly/41FT26g

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

У ній наголошується, що альянси з університетськими колегами можуть бути надихаючими та життєствердними, але також можуть ґрунтуватись лише на амбіціях чи інстинкті виживання. Кожен з шести авторів розмірковує про відносини між колегами в університетах. Зокрема, Кейт Айхгорн, доцент кафедри вивчення культури та медіа у Новій школі Нью-Йорку, згадує про зверхність у поведінці старших колег та закритість від спілкування, з чим він стикнувся, потрапивши до університету в якості викладача. Лінкольн Еллісон, викладач Уорікського університету, наголошує, що академічне суспільство в інституціональному контексті залишається доволі закритим і упередженим. Еліс Келлі, доцент кафедри літератури та історії університету Ворвіка говорить, що під «дружбою» колеги по кафедрі зазвичай розуміють нормальні відносини та спільне вирішення поточних проблем і задається питанням: чи є ті люди, з якими я працюю пліч-о-пліч та матеріали яких я коментую в Instagram – насправді друзями, чи це просто ті, хто займається схожою тематикою і знайомі мені по роботі? Хелен Е. Ліс, автор книги «Університетська гра: мистецтво самоосвіти в університеті», говорить: «в університетах завжди багато поверхневої «дружньості» – це частина культури посміхатися і жартувати, але це не рятує від пліток і зрадницьких ударів у спину… Тут «друзі» дуже залежать від роботи, яку ви робите або плануєте робити… Вони зникають, коли ви перестанете бути корисними один одному». Натомість Майкл Марінетто, старший викладач менеджменту Кардіффської бізнес-школи, вважає, що заводити друзів – це найважливіший елемент академічного життя та кар’єри. Скотт Річ із дослідницького інституту Університету Торонто, наголошує: «На етапі початку кар’єри… дружні стосунки дали мені необхідну практичну та емоційну підтримку. Я можу чесно сказати, що без них я би не витримав важких часів».

Детальніше: https://bit.ly/3W97Uso

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини