21 травня 2020 року у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова відбудеться XX Міжнародна науково-практична конференція «Статистичні методи та інформаційні технології аналізу соціально-економічного розвитку».
21 травня 2020 року у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова відбудеться XX Міжнародна науково-практична конференція «Статистичні методи та інформаційні технології аналізу соціально-економічного розвитку».
Організатори: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Бельцький державний університет імені Алеку Руссо, Університет економіки і підприємництва, Хмельницька обласна організація спілки економістів України, Ясський університет імені Олександра Іоана Кузи, Інститут економічних і соціальних досліджень ім. Георге Зане.
Основні тематичні напрямки конференції:
– статистична оцінка взаємозв’язку чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку (пряма та обернена статистична задача);
– оптимізація рівнів чинників та результативних показників;
– статистичне забезпечення управління економікою;
– методи прогнозування та моделювання соціально-економічного розвитку;
Процес пошуку об’єктів, віднесених до галузі хімії, фармацевтики та медицини (зокрема – хімічних сполук), є непростим з оглядом на особливості їх структурної будови та багатоваріантність назв.
Процес пошуку об’єктів, віднесених до галузі хімії, фармацевтики та медицини (зокрема – хімічних сполук), є непростим з оглядом на особливості їх структурної будови та багатоваріантність назв.
Зазвичай експерти використовують спеціальні (переважно комерційні) пошукові ресурси, які дозволяють робити запити за структурою, назвою та фразою, користуватися фільтрами за ключовими властивостями, проводити пошук для об’єктів, пов’язаних зі способом отримання сполук, їх застосування, призначенням тощо.
Укрпатент рекомендує ознайомитись з інформацією про деякі загальнодоступні безоплатні бази, які можна застосовувати для пошуку хімічних сполук.
Patentscope (https://patentscope.wipo.int/search/en/search.jsf, https://www.wipo.int/patentscope/en/) дозволяє користувачу отримати доступ до інформаційних ресурсів багатьох країн, включаючи патентні заявки, подані згідно з процедурою PCT, патентні заявки таких патентних відомств як АРОІВ, ЄАПО, ЄПВ, патентні документи Китаю, Японії, Республіки Корея, США, на 12 різних мовах. Також у Patentscope у разі потреби можна скористатися безоплатними програмами-перекладачами, інтегрованими в цю систему.
Пошуковий запит у Patentscope може включати до п’яти ключових слів, при цьому система пошуку врахує також синоніми таких слів. До речі, пошук виконується не тільки на мові запиту, а й на множині інших мов, що відбувається автоматично та є одною з можливостей названого пошукового ресурсу.
PubChem (https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov) – це інформаційний ресурс, що дозволяє здійснювати пошуки за хімічними речовинами та їх біологічною активністю, що є необхідним для багатьох галузей, серед яких хімія, біохімія, медицина, токсикологія тощо.
У PubChem налічується понад 157 мільйонів описів хімічних речовин, 60 мільйонів хімічних структур (включаючи вуглеводи, ліпіди, пептиди, хімічно модифіковані макромолекули) та 1 мільйон описів біологічних властивостей, що охоплюють близько 10 тисяч послідовностей. За допомогою цього інформаційного ресурсу можна здійснювати різного типу пошукові запити. Для текстового пошуку використовується Entrez – система пошуку баз даних NCBI, що включає PubChem, PubMed, нуклеотидні та білкові послідовності, білкові структури, геном, таксономію, біосистеми, гени експресії (GEO) та багато інших.
Для об’єктів, щодо яких неможливий текстовий пошук, наприклад для структур хімічних сполук, є інші інструменти пошуку, які дозволяють проводити пошук за структурною будовою (https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/search/search.cgi), включаючи пошук ідентичності, пошук підструктури, пошук молекулярних формул тощо. Інструмент пошуку хімічної структури підтримує різноманітні формати запитів, у тому числі малюнок хімічної структури, створений за допомогою програми Sketcher, що є в PubChem. Цей редактор структури на основі JavaScript не залежить від платформи та сумісний з основними веб-браузерами й не вимагає від користувача завантаження чи встановлення спеціального програмного забезпечення. Крім того, він підтримує функції імпорту та експорту, такі як підтримка файлів хімічної структури. Інструмент містить фільтри, які можуть застосовуватися для обмеження результату пошуку, виходячи з різних властивостей, таких як молекулярна маса, кількість важких атомів, наявність або брак стереохімії тощо.
Розуміння та активне користування різними базами пошуку із залученням усіх можливостей інструментарію наукового та патентного пошуку як з боку експерта, так і з боку винахідника підвищує ефективність процесу набуття прав на результати інтелектуальної діяльності.
У базі даних наукової періодики Scopus створено профіль Національної академії педагогічних наук України. У профілі представлено відомості про публікації вчених НАПН України у виданнях, що індексуються у цій наукометричній базі даних. Інформацію систематизовано за авторами (authors), науковими спеціальностями (subjectareas), науковими періодичними виданнями (sources), співавторами публікацій (collaboratin gaffiliations) тощо.
У базі даних наукової періодики Scopus створено профіль Національної академії педагогічних наук України. У профілі представлено відомості про публікації вчених НАПН України у виданнях, що індексуються у цій наукометричній базі даних. Інформацію систематизовано за авторами (authors), науковими спеціальностями (subjectareas), науковими періодичними виданнями (sources), співавторами публікацій (collaboratin gaffiliations) тощо.
Відомості про публікації наукових установ та закладів вищої освіти з їх профілів враховується у методиках побудови різних рейтингів, зокрема Times Higher Education World University Rankings, QS World University Rankings тощо.
У 2019 році вчені підвідомчих установ НАПН України опублікували понад 110 статей у наукових періодичних виданнях і матеріалах конференцій, що індексуються у наукометричних базах даних Scopus та Webof Science Core Collection, що в 2,4 рази більше порівняно з 2018 роком.
Це спільні публікації з дослідниками зі 150 наукових установта закладів вищої освіти.
Президія НАН України та Наукова рада цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фундаментальні дослідження та застосування» на 2020–2022 рр. повідомляють, що оголошується конкурс наукових проектів за цією Програмою.
Президія НАН України та Наукова рада цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фундаментальні дослідження та застосування» на 2020–2022 рр. повідомляють, що оголошується конкурс наукових проектів за цією Програмою.
Мета цільової Програми – подальший розвиток та координація досліджень з фізики плазми та плазмових технологій, спрямованих на встановлення фундаментальних властивостей плазмових систем, створення нових плазмових технологій та сприяння інтеграції наукових установ НАН України в Європейський дослідницький простір.
Наукові напрями, за якими планується формування проектів Програми:
– фундаментальні проблеми теорії високотемпературної плазми;
– керований термоядерний синтез;
– плазмова електроніка та колективні методи прискорення заряджених частинок;
– фізика низькотемпературної плазми та плазмові технології;
– плазмодинаміка;
– навколоземна та геліосферна плазма.
Подати заявку на участь у конкурсі можна до 26 березня 2020 року.
Людина щоденно проводить в інтернеті та соцмережах біля 3,5 години. Під час карантину цей час суттєво збільшується. Це несе як користь, так і небезпеку. Тому варто приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті та цифровій гігієні.
Людина щоденно проводить в інтернеті та соцмережах біля 3,5 години. Під час карантину цей час суттєво збільшується. Це несе як користь, так і небезпеку. Тому варто приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті та цифровій гігієні.
Цифрова гігієна — грамотне споживання інформації, а також дотримання базових правил кібербезпеки:
– не використовувати один і той самий пароль на всіх акаунтах;
– застосовувати двофакторну ідентифікацію;
– регулярно здійснювати резервне копіювання та оновлення застосунків.
Також важливо вміти відрізняти фішингові листи від справжніх. Фішинг – це спроба оманливим шляхом отримати особисту інформацію користувачів через підроблені електронні листи, оголошення або «несправжні» сайти. Зловмисники у фішингових листах або на сайтах можуть запитувати таку інформацію: імена користувачів і паролі, зокрема прохання змінити пароль; номери банківських рахунків та кредитних карток; PIN-коди; дату народження тощо.
Тому при отриманні електронного листа із запитом особистої інформації варто проявляти обережність: не натискати на посилання та не надавати особисті дані, доки не будете упевнені, що лист справжній.
Обов’язково потрібно перевіряти електронну адресу. “https” — безпечний протокол передачі даних. Особливо варто звертати увагу на це під час розрахунків в інтернеті та коли йдеться про банківські чи фінансові сервіси.
Мінцифри радить дотримуватись правил цифрової гігієни.
Українська бібліотечна асоціація закликала бібліотеки організувати дистанційне обслуговування, поширювати достовірну інформацію про заходи щодо запобігання розповсюдження коронавірусу COVID-19.
Українська бібліотечна асоціація закликала бібліотеки організувати дистанційне обслуговування, поширювати достовірну інформацію про заходи щодо запобігання розповсюдження коронавірусу COVID-19.
Бібліотеки надаватимуть поради щодо просвітницьких та інформаційних послуг, а саме:
– розповідатимуть про власні або партнерські онлайн-сервіси (електронні ресурси, зокрема – електронні бібліотеки, бази даних повнотекстових ресурсів, дослідницькі бази даних, а також віртуальні довідки та блоги);
– популяризувати ресурси для дистанційного освітнього процесу;
– підтримувати електронні комунікації, у т. ч. за допомогою соціальних мереж, чат-ботів тощо;
– допомагати в організації відеоконференції;
– залучати читачів до обміну ідеями та ініціативами щодо альтернативних послуг, які бібліотека може їм надати.
Єдиний цифровий ринок – це економічний простір країн ЄС, що охоплює об’єкти телекомунікації, сервіси електронної ідентифікації, довірчі послуги, кібербезпеку, захист персональних даних тощо.
Єдиний цифровий ринок – це економічний простір країн ЄС, що охоплює об’єкти телекомунікації, сервіси електронної ідентифікації, довірчі послуги, кібербезпеку, захист персональних даних тощо.
Впродовж 5 років Європейська комісія працює над об’єднанням національних ринків країн ЄС у один загальноєвропейський. Стратегія єдиного цифрового ринку (ЄЦР) передбачає усунення надмірних регуляторних бар’єрів та заохочення вільного руху товарів, послуг і людей. Вона побудована на таких принципах:
– вільний та рівний доступ споживачів і бізнесу до цифрових товарів і послуг по всій Європі;
– створення сприятливих і рівних умов для процвітання цифрових мереж та інноваційних послуг;
– сприяння розвитку цифрової економіки.
Єдиний цифровий ринок, за підрахунками європейських експертів, принесе європейській економіці 415 мільярдів євро/рік і створить сотні тисяч нових робочих місць.
Формування ЄЦР ЄС ще не завершене. Це відкриває для України унікальне вікно можливостей. У серпні 2019 року відбулась зустріч представників України з оціночною місією Європейського Союзу за участю Генерального директорату з комунікаційних мереж, контенту та технологій Європейської комісії. Метою зустрічі була оцінка готовності української сфери телекомунікацій до злиття з єдиним цифровим ринком ЄС. Зараз в Україні працює місія Європейського Союзу з оцінювання плану першочергових законодавчих, інституційних та організаційних заходів, які мають забезпечити цифрові перетворення, сприятимуть економічному і соціальному розвитку України.
На виконання розпорядження Президії НАН України від 25.02.2020 №127 оголошується конкурс наукових проектів за Цільовою комплексною міждисциплінарною програмою наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку та раціонального природокористування в умовах глобальних змін навколишнього середовища на 2020-2024 роки.
На виконання розпорядження Президії НАН України від 25.02.2020 №127 оголошується конкурс наукових проектівза Цільовою комплексною міждисциплінарною програмою наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку та раціонального природокористування в умовах глобальних змін навколишнього середовища на 2020-2024 роки.
Основна мета – проведення наукових досліджень у галузі сталого розвитку, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та збереження навколишнього середовища, консолідація зусиль науковців установ НАН України, які працюють у цій сфері, ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, підвищення рівня координації виконання наукових досліджень, сприяння практичному впровадженню інноваційних наукових розробок.
Основні розділи Програми:
– реалізація Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року;
– наукові аспекти сталого енергетичного розвитку України в умовах глобальних змін навколишнього середовища;
– наукові засади управління природно-ресурсним потенціалом та відходами.
Міжвідомча рада з наукового приладобудування при Президії НАН України повідомляє, що відповідно до розпорядження Президії НАН України від 25.02.2020 №128 та постанови Президії НАН України від 26.02.2020 № 67 оголошується конкурс проектів за Програмою наукового приладобудування НАН України на 2020-2024 роки.
Міжвідомча рада з наукового приладобудування при Президії НАН України повідомляє, що відповідно до розпорядження Президії НАН України від 25.02.2020 №128 та постанови Президії НАН України від 26.02.2020 № 67 оголошується конкурс проектів за Програмою наукового приладобудування НАН України на 2020-2024 роки.
Мета Програми – сприяння розвитку нестандартного наукового обладнання та приладів для потреб установ НАН України і вищих навчальних закладів та модернізації унікальних приладів та обладнання, у т.ч. для центрів колективного користування НАН України.
Науково-технічні завдання Програми спрямовані на технічне забезпечення пріоритетних напрямів наукових досліджень та розробок НАН України, а саме:
– розроблення нестандартних наукових приладів і обладнання для забезпечення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, які виконуються в установах НАН України;
– модернізація і розширення функціональних можливостей наявних в установах НАН України унікальних наукових приладів і обладнання, в тому числі приладів і обладнання центрів колективного користування НАН України;
– створення дослідних зразків наукових приладів і обладнання для забезпечення наукового супроводу базових галузей економіки, у тому числі для дослідження мікроструктурних перетворень в конструкційних матеріалах атомних реакторів.
Заявку на участь у конкурсі можна подати до 25 березня 2020 року.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
