Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022»

Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022»

7-9 червня 2022 року відбудеться міжнародна конференція з проблем корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022».

7-9 червня 2022 року відбудеться міжнародна конференція з проблем корозії та протикорозійного захисту матеріалів «Корозія-2022».

Організатори: Європейська корозійна федерація, Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Українська асоціація корозіоністів, Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Захід покликаний ознайомити широке коло спеціалістів з новими теоретичними та практичними розробками в галузі корозії та протикорозійного захисту матеріалів, сучасними методами підвищення корозійної тривкості металоконструкцій різноманітного призначення, а також налагодження наукових та комерційних відносин між українськими та зарубіжними фахівцями.

Під час конференції передбачається розглянути та обговорити наступні питання:
– фундаментальні аспекти корозії та моделювання;
– корозійно-механічне руйнування матеріалів;
– корозійнотривкі матеріали та покриття;
– інгібітори та протикорозійні пігменти;
– методи досліджень і корозійний моніторинг;
– протикорозійний захист промислового обладнання;
– корозія обладнання альтернативної енергетики.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3sJ1LFd, https://bit.ly/3gPhpcI, https://bit.ly/3H4Ricx

Фото: організатори

2022-02-16
Share
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Метою інвестиційного проекту є створення належних умов для:
– забезпечення сучасного рівня провадження фундаментальних та прикладних досліджень в галузі лазерних та оптоелектронних i пов’язаних з ними високих технологій, здійснення науково-дослідницької та дослідно-конструкторської діяльності у цих сферах;
– розвитку пріоритетних напрямків наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема, у сферах дотичних до створення критичних технологій відповідно до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 600-р. «Деякi питания розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та вiйськовоi техніки»;
– удосконалення на основі підвищення науково-педагогічної діяльності рiвня квалiфiкацiї науково-nедагогiчних працiвникiв у Лабораторному центрi критичних технологiй, iмплементацiї в освiтнiй процес сучасних засобiв, iнструментiв i технологiй наукових досліджень;
– підвищення якості та актуальності знань, що мають надаватись здобувачам Харківського національного університету радіоелектроніки у процесі навчання.

Доцiльність створення Лабораторного центру у складi ХНУРЕ полягає у:
– важливості і актуальності для оборонної промисловості напрямів наукових дослiджень, якi ведуться в ХНУРЕ у таких областях як лазерні та оптоелектроннi технологiї, технологiї комплексної обробки оптичних, iнфрачервоних, акустичних i радiолокацiйних сигналiв, технологiї створення систем контролю повiтряного простору, лiдарних систем.
– наявності значного наукового потенцiалу i практичного досвіду науковцiв ХНУРЕ у виконаннi НДР i ДКР у зазначених напрямах;
– необхідності суттевого підвищення якостi наукових дослiджень шляхом вдосконалення матерiально-технiчної бази експериментальних дослiджень;
– можливості створення унікальних технологічних платформ для проведения експериментальних досліджень на сучасному рівні у галузі лазерних та оптоелектронних технолоriй, а також у галузi технологiй комплексної обробки рiзнотипних сигналiв для виявлення та iдентифiкацiї об’ектiв;
– наданні доступу окремим науковим колективам до обладнання i технологiй Центру для проведения дослiджень за державними замовленнями;
– можливості накопичення результатiв експериментальних дослiджень, створення репозитарiю для їx збереження, виключення їx дублювання, надання доступу iншим дослiдникам для·їx багаторазового використання;
– можливості комерцiалiзацiї ресурсiв Центру шляхом надання послуг зовнiшнiм користувачам – представникам вiтчизняного та iноземного бiзнесу та наукової спiльноти.

Створюваний Лабораторний центр має стати унiкальною інституцією для проведення передових фундаментальних i прикладних дослiджень та пiдготовки висококваліфікованих наукових кадрiв, що є стратегiчно важливим завданням державного рівня.

Передбачається, що Центр буде надавати можливiсть використання свого унiкального наукового обладнання для комплексних дослiджень, якi будуть проводитисъ науковими колективами України у спiвпрацi з науковцями Центру, зокрема, науковцями пiдприємств вiйськово-промислового комплексу України. Це дозволить консолiдувати зусилля провiдних науковцiв України навколо вирiшення найбiльш актуальних науково-технiчних проблем у прiоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Крім того, у результаті реалізації проєкту буде розв’язана низка проблем у сфері фундаментальних, прикладних досліджень, технологій подвійного призначення та в освітній діяльності.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uSw272, https://bit.ly/3LvqxBn

2022-02-16
Share
Наукова комунікація в цифрову епоху

Наукова комунікація в цифрову епоху

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

Планується обговорити актуальні питання доступу до наукової інформації, наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень, сучасні бібліотечні сервіси, академічну доброчесність, відкритий доступ та відкриту науку, створення і використання наукових електронних ресурсів, інтелектуальну власність у цифрову епоху.

Ключовими спікерами заходу будуть:  
– Ярошенко Тетяна – віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. істор. наук, доцент, засл. працівник культури України, засновниця конференції SCDA;
– Тихонкова Ірина – канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, консультант з регіональних рішень компанії Clarivate;
– Ренейн Джуліан – директор наукової бібліотеки Університету штату Флорида;
– Нік Руш – PhD, бібліотекар, керівник напрямку розвитку управління даними STEM дослідників в Університеті Флориди;
– Гранчак Тетяна – провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, д-р наук із соціальних комунікацій, професор;
– Девід П. Шмідт – асоційований професор ділової етики у Доланській школі бізнесу, керівник Центру Патріка Дж. Вейда з прикладної етики у Фейрфілдському університеті;
– Девід Лов – бібліотекар Техаського університету, стипендіат програми Техаського університету A&M Data Science Career Initiation Fellow-2021;
– Березко Олександр – доцент кафедри Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», канд. наук.

Детальніше: https://scda.ukma.edu.ua/ 

Фото: НаУКМА

2022-02-16
Share
Портал із даними про процеси відновлення економіки

Портал із даними про процеси відновлення економіки

Організація економічного співробітництва та розвитку оновила портал з даними щодо процесів відновлення економік після пандемії COVID-19.

Організація економічного співробітництва та розвитку оновила портал з даними щодо процесів відновлення економік після пандемії COVID-19.

У міру того, як країни починають виходити з найгострішої фази пандемії COVID-19, політикам і суспільству потрібні інструменти для моніторингу зусиль з пожвавлення економічної активності та виконання загального зобов’язання країн-членів ОЕСР щодо більш ефективного відновлення. Це означає усунення структурної нерівності, прискорення переходу до «зеленої» економіки та зміцнення стійкості перед майбутніми викликами. Якісне відновлення допоможе націлити світ на середньострокові та довгострокові цілі та сприятиме прогресу у досягненні цілей сталого розвитку.

Портал «OECD COVID-19 Recovery Dashboard» містить двадцять індикаторів для моніторингу якості відновлення економік після пандемії, які поділені за наступними цільовими принципами: надійне, інклюзивне, екологічне та стійке до майбутніх викликів, з акцентом на гендерну нерівність.

Принцип надійності передбачає оцінку загального впливу пандемії на добробут домогосподарств і підприємств, а також відслідковування сигналів, які свідчать про відновлення економічної активності. Принцип інклюзивності передбачає оцінку впливу пандемії на людей і на рух країн за траєкторією більш інклюзивного зростання. Відповідно до даного принципу збираються дані про те, як пандемія вплинула на найменш захищені групи населення та як інтереси різних груп враховуються в рамках відновлення економік після пандемії. Принцип екологічності передбачає оцінку прогресу країн у досягненні орієнтованого на людину переходу до «зеленої» економіки відповідно до цілей Паризької угоди та Порядку денного на період до 2030 року. Принцип стійкості до майбутніх викликів передбачає оцінку факторів, які забезпечують готовність економіки та суспільства до майбутніх потрясінь.

Портал містить актуальну та достовірну статистику ОЕСР, доповнену новими підходами до даних. Своєчасність, деталізація та точність його статистики постійно покращуються з появою нових джерел.

Індикатори вибрано з урахуванням таких факторів, як релевантність вказаних принципів, своєчасність і частота збору нових даних, міжнародна сумісність і точність даних, охоплення даними країн, інтерпретованість, цілісність і можливість повторного використання даних.

Детальніше: https://bit.ly/3HRXaHb, https://bit.ly/3sJ4bU9

Фото: логотип

2022-02-15
Share
20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт

20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт

17 лютого 2022 року відбудеться повтор вебінару від 10 лютого 2022 року «20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт» (серія Clarivate науковцям 2022).

17 лютого 2022 року відбудеться повтор вебінару від 10 лютого 2022 року «20 років Будапештській ініціативі відкритого доступу: як змінився публікаційний ландшафт» (серія Clarivate науковцям 2022).

Організатор – компанія Clarivate.

Clarivate, створює потужні ресурси та інструменти, що допомагають науковцям проводити, аналізувати, презентувати наукові дослідження на світовому рівні. Серед них:
– платформа наукової літератури Web of Science, на якій серед 16 баз є головна і перша в світі наукометрична база – Web of Science Core Collection;
– аналітичні надбудови Journal Citation Reports та InCites де розраховуються не лише абсолютні але і нормалізовані показники;
– референс-менеджер EndNote дозволяє суттєво прискорити оформлення та уникнути технічних помилок при оформленні переліку літератури;
– авторський профіль Publons з авторським ідентифікатором ResearcherID дозволяє представити здобутки науковцю навіть якщо відбувалися зміни прізвища чи транслітерації.

Захід спрямований на ефективне використання інструментів Clarivate.

Під час вебінару обговорюватимуться наступні питання:
– відкритий доступ;
– відкрита наука;
– визначення, складові, функції;
– вплив на публікації;
– відкритий доступ та його види;
– вартість публікацій;
– вплив на доступ і поширення знань;
– аналіз відкритих публікацій України.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3oOSTgg, https://bit.ly/3rUsvn8 

Фото: скріншот

2022-02-15
Share
Серія форумів ОЕСР 2022: клімат і здоров’я

Серія форумів ОЕСР 2022: клімат і здоров’я

17 лютого 2022 року відбудеться онлайн дискусія на тему «Серія форумів ОЕСР 2022: клімат і здоров’я».

17 лютого 2022 року відбудеться онлайн дискусія на тему «Серія форумів ОЕСР 2022: клімат і здоров’я».

Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.

Захід присвячений питанням зміни клімату, над якими працюють  уряди різних країн,  розробляючи плани відновлення після пандемії COVID-19.

Пандемія COVID-19 показала, наскільки важливим є здоров’я для функціонування нашого суспільства та економіки, а також для нашого особистого благополуччя та повсякденного життя. «Велика двадцятка» та багато інших урядових, ділових та громадських організацій вже старанно працюють над тим, щоб ми були краще підготовлені до «наступної пандемії». Інвестуючи в кращу підготовку, наступну глобальну кризу в галузі охорони здоров’я можна буде стримати більш ефективно. Вкрай важливо, щоб людство зосередилися на тому, що потрібно зробити зараз, оскільки світ має тенденцію рухатися швидко, а нові кризи посідають центральне місце. 

Під час заходу обговорюватимуться наступні питання:
– заходи, необхідні для пом’якшення ризиків для здоров’я людства в умовах зміни клімату;
– пошук довгострокових рішень майбутніх проблем, пов’язаних зі зміною клімату. 

Зміни клімату називають найбільшою загрозою для здоров’я людства. Паризька угода цілком може бути найважливішою угодою в галузі охорони здоров’я століття. 

Мова заходу – англійська.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3oO4dcr, https://bit.ly/3HTrOQr 

Фото: скріншот

2022-02-15
Share
Наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки Україн

Наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки Україн

17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

Захід присвячений обговоренню перспектив розвитку низьковуглецевої економіки України, шляхів створення екологічно безпечної енергетичної системи України, обмежень декарбонізації індустрії тощо. 

Зокрема, під час заходу планується заслухати и обговорити наступні питання:
– економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку;
– заходи та засоби перетворення енергетики України в інтелектуальну екологічно безпечну систему;
– ядерна енергетика України в контексті сталого розвитку;
– розвиток досліджень з водневої енергетики в світі та в Україні;
– енергетика і забруднення навколишнього середовища;
– роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку зеленого курсу;
– отримання водню: перспективи та обмеження для декарбонізації індустрії.

Формат проведення заходу: змішаний (онлайн/офлайн).

Детальніше: https://bit.ly/3sNec2C, https://bit.ly/3HPclki 

Фото: НАНУ

2022-02-15
Share
19 лютого – День запобігання плагіату

19 лютого – День запобігання плагіату

На офіційному сайті міжнародного центру академічної доброчесності оприлюднено публікацію «19 лютого – День запобігання плагіату».

На офіційному сайті міжнародного центру академічної доброчесності оприлюднено публікацію «19 лютого – День запобігання плагіату».

У публікації зазначається, що наріжним каменем академічної доброчесності може стати заохочення поведінки, яка сприятиме запобіганню плагіату як за допомогою педагогіки, так і за допомогою підтримки учнів і студентів. У той же час визначення плагіату та його важливість може бути проблемою. Плагіат має безліч формальних визначень. Майже кожна інституційна політика академічної чесності та недобросовісної поведінки у дослідженнях містить окремі визначення, які різняться за специфічністю.

За своєю суттю плагіат – це нездатність надати належну доказову підтримку автору твору. Проте багатьом визначенням бракує розуміння, чому атрибуція дійсно має важливе значення.

У публікації згадується пояснення плагіату спеціалістом із візуальних комунікацій Кертіс Ньюболдом, який надає ілюстрацію багатьох способів плагіату студентів, викладачів та дослідників. Його пояснення того, чому певна категорія вважається плагіатом, вказує на нечесність, яка полягає в тому, що плагіатор вдає слова, ідеї, теорії, твори мистецтва тощо належать йому, а не особі, яка створила початкову роботу. 

Також у публікації зазначається, що викладачі намагаються запобігати плагіату, тому педагогічна практика повинна виходити за рамки наказу учням і студентам «цитувати джерела» та «не копіювати». Педагогічна практика повинна будуватись на необхідні пояснення, що являє собою плагіат, и що чесність закладає основу для етичного лідерства в майбутньому. Для цього автор закликає викладачів надавати власний приклад оформлення посилань.

У роботі наведена інформація бази даних Retraction Watch, яка показує, що з 1 січня 2022 року було відкликано біля 40 статей з-за плагіату чи проблем, пов’язаних з ним. Статті відкликані тому, що їх автори викладачі та дослідники не змогли дотриматися стандартів, які самі встановили для студентів.

На завершення, автор публікації рекомендує для тих, хто шукає конкретні методи боротьби з плагіатом, на практиці використовувати скафолдінг як один з підходів. Також у боротьбі з плагіатом студентам може допомогти розвиток активності у письмі.

Детальніше: https://bit.ly/3gAfNTU, https://bit.ly/3uVnZqo, https://bit.ly/3gRh4pY, https://bit.ly/3uUdMKS

Фото: ІСАІ

2022-02-15
Share
Забезпечення справедливості у відкритій науці

Забезпечення справедливості у відкритій науці

22 березня 2022 року відбудеться захід на тему «Забезпечення справедливості у відкритій науці».

22 березня 2022 року відбудеться захід на тему «Забезпечення справедливості у відкритій науці».

Організатор – ON-MERRIT.

Захід покликаний дати відповідь на питання як відкрита наука та відповідальні дослідження та інновації можуть сприяти створенню більш справедливого наукового середовища. 

Під час заходу будуть презентовані результати досліджень і рекомендації ON-MERRIT для закладів, дослідників, спонсорів і політиків із пом’якшення основних загроз справедливості в Open Science и RRI. Програмою передбачається заслухати та обговорити наступні основні доповіді:
– справедливість і реформа винагород і визнання;
– справедливість і відкрита наука.

Учасники заходу отримають уявлення про поточний стан реалізації політик Open Science и RRI на всіх рівнях, дізнаються про проблеми, пов’язані з їх впровадженням і отримають можливість обговорити практичні рекомендації, запропоновані проєктом.

ON-MERRIT – це проект, який фінансований ЄС досліджує питання справедливості при переході до відкритої науки та RRI. 

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3GRUVCr, https://on-merrit.eu/results/, https://bit.ly/3gL1nAi

Фото: скріншот

2022-02-15
Share
Основа декарбонізації економіки

Основа декарбонізації економіки

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Основа декарбонізації економіки» із серії «Документи з економічної політики ОЕСР».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Основа декарбонізації економіки» із серії «Документи з економічної політики ОЕСР».

В документі пропонується основа для розробки комплексної стратегії декарбонізації економіки, яка сприятиме зростанню та соціальній інтеграції. Насамперед, в ньому підкреслюється необхідність оцінки національних цілей країни в сфері клімату та поточного комплексу заходів в поєднанні зі спрощенням інструментів моніторингу для оцінки наявного та майбутнього прогресу.

Також у дослідженні наводиться докладне порівняння декількох інструментів політики з різних критеріїв оцінки, яке свідчить, що жоден з інструментів не має явних переваг перед всіма іншими. Це підкреслює необхідність розробки стратегій декарбонізації на основі широкого комплексу заходів політики, який складається з трьох основних компонентів:
– інструменти політики ціноутворення на викиди;
– стандарти та правила;
– додаткова політика, спрямована на перерозподіл капіталу, робочої сили та інновацій у бік низьковуглецевої діяльності та компенсацію несприятливих ефектів розподілу скорочення викидів.

У заключній частині звіту зазначається, що універсального поєднання політичних заходів не існує, оскільки можливі варіанти залежать від промислової структури країни, соціальних уподобань і політичних обмежень. Надійна та незалежна інституціональна структура, залучення зацікавлених сторін і комунікаційних кампаній, які заслуговують довіри, є ключем до подолання обмежень щодо підвищення суспільного визнання політики пом’якшення наслідків зміни клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3rOiurq, https://doi.org/10.1787/4e4d973d-en

2022-02-14
Share