НОВИЙ ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ НА ДІЯ.ЦИФРОВА ОСВІТА

НОВИЙ ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ НА ДІЯ.ЦИФРОВА ОСВІТА

На порталі «Дія.

На порталі «Дія.

Цифрова освіта» з’явився новий освітній серіал «Оперативна допомога при посттравматичному стресовому розладі». Це черговий серіал у циклі турботи про людину, покликаний інформувати населення про техніки, що допомагають зняти перші симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Він роз’яснює, що таке ПТСР, як його попередити, розпізнати основні симптоми та впоратися з почуттям провини, містить поради щодо покращення психоемоційного стану людини. Курс створений за сприяння Національної програми психічного здоров’я, проєкту UNDP Ukraine / ПРООН в Україні «Права людини для України» та проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні».

Детальніше: https://bit.ly/3Py6sLD, https://bit.ly/3C1auZN

2022-08-12
Share
Премія Юджина Гарфілда за інновації в аналізі цитування 2022

Премія Юджина Гарфілда за інновації в аналізі цитування 2022

Компанія Clarivate оголосила про прийом заявок на премію Юджина Гарфілда.

Компанія Clarivate оголосила про прийом заявок на премію Юджина Гарфілда.

Нагорода присуджується за роботи, які містять інноваційний підхід до наукової оцінки з використанням аналізу цитування, або комбінацію аналізу цитування та додаткових джерел даних для оцінювання будь-яких галузей досліджень. Критеріями відбору є:
– цілісність дослідження (методи відстеження, аналізу та обліку виправлених та відкликаних статей в оцінках; методи та рамки подолання кризи відтворюваності);
– оцінка дослідження (нові індикатори інституційного та дослідного впливу; нові індикатори для відстеження соціального впливу досліджень);
– різноманітність та інклюзивність (методи відстеження різноманітності та інклюзивності; методи відображення та відстеження різних команд; методи аналізу результатів та впливу різних команд (на національному та міжнародному рівнях); розробка індикаторів різноманітності та інклюзивності);
– стійкість та інновації (нові методи застосування цілей сталого розвитку в оцінці досліджень; нові методи відстеження інновацій через публікації; методи виявлення нових тем).

Юджин Гарфілд, як засновник Інституту наукової інформації, мав різноманітні наукові інтереси, пов’язані з інформаційними науками та технологіями, використанням цитат (цитованих посилань) у пошуку інформації, оцінюванні досліджень,  які стали ключовими темами його творчості. У 2017 році Clarivate заснував нагороду на його ім’я, щоб вшанувати його спадщину.

Сума винагороди становить 25 тис. дол. США.

Взяти участь у конкурсі можуть дослідники, які мають диплом на доктора філософії та 10 років стажу на момент подання заявки.

Заявку на участь у конкурсі можна до 1 липня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3JyimBY, https://bit.ly/3NYx7Bv  

2022-04-08
Share
Як уряди можуть поставити молодих людей у центр процесу відновлення

Як уряди можуть поставити молодих людей у центр процесу відновлення

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднила аналітичний огляд «Робота для молоді: як уряди можуть поставити молодь у центр процесу відновлення».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднила аналітичний огляд «Робота для молоді: як уряди можуть поставити молодь у центр процесу відновлення».

Уряди країн ОЕСР інвестують значні ресурси для усунення безпосередніх і довгострокових наслідків пандемії COVID-19. Враховуючи, що криза по-різному зачепила різні вікові групи, а також те, що наслідки пандемії будуть відчуватися впродовж найближчих десятиліть, вкрай важливо прийняти інтегрований підхід державного управління до заходів реагування на COVID-19 і зусилля з відновлення економічного і соціального розвитку.

У дослідженні представлені погляди молодіжних організацій, наведені нові данні про потреби, проблеми та обставини молодих людей (у віці 15÷29 років) у контексті кризи COVID-19, їх очікування від урядів, їх задоволеність державними послугами та обговорення рушійних сил довіри молоді до уряду, громадським інститутам і демократії.

Описані заходи щодо реагування та відновлення: порівняльний аналіз того, в якій мірі плани реагування та відновлення країн ОЕСР охоплюють між секторальні зобов’язання молоді, данні з розподілом за віком і інформацію про те, як з молодими людьми проводилися консультації та як вони будуть приймати участь у їх реалізації.

Наведено огляд поточних та запланованих ініціатив країн ОЕСР щодо партнерства з молоддю у розробленні та забезпеченні справедливого, інклюзивного та сталого відновлення для всіх поколінь.

Аналітичний огляд побудований на дослідженні нерепрезентативної вибірки зі 151 молодіжної організації з 72 країн, у тому числі 100 молодіжних організацій з 36 країн ОЕСР. Вивчались питання, пов’язані з перебігом кризи та діяльністю урядів, спрямованої на підтримку молоді.

Проаналізовані заходи, прийняті у 34 країнах ОЕСР. Розроблені рекомендації щодо забезпечення справедливого, інклюзивного та сталого відновлення для молодих людей за допомогою низки підходів до державного управління.

Документ належить до серії документів «Заходи політики ОЕСР у відповідь на коронавірус (COVID-19)», в якій зібрані данні, аналіз і рекомендації з цілої низки тем, спрямованих на подолання кризи в сфері охорони здоров’я, економіки та суспільства, полегшення координації та сприяння необхідним глобальним діям при розв’язанні цієї величезної колективної проблеми.

Детальніше: https://bit.ly/3tuYhrm, https://bit.ly/3It0RCx, https://bit.ly/3JNOH93, https://doi.org/10.1787/92c9d060-en

Фото: скріншот

2022-03-21
Share
Реформування Європейської системи оцінювання досліджень

Реформування Європейської системи оцінювання досліджень

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів спільно з Science Europe та Європейською комісією очолює розробку угоди про реформування європейської системи оцінювання досліджень. Це відбуватиметься в рамках ініціативи Європейської комісії з реформування систем оцінювання досліджень як однієї з нових функцій Європейського дослідницького простору (ЄДП).

Планується створити коаліцію організацій, які проводять або фінансують дослідження – національних і регіональних органів з оцінювання та асоціацій дослідників і спонсорів досліджень, а також наукових спільнот та інших інституцій, які готові долучитись до реформ системи оцінювання наукових досліджень.

Реформування відбуватиметься інклюзивно за принципом «знизу догори». При цьому група розробників тісно співпрацюватиме з основною групою, яка представляє різноманіття дослідницької спільноти з усієї Європи. Понад 250 організацій, які вже виявили інтерес до ініціативи, також братимуть участь у цій діяльності.

Перша асамблея зібралась 3 березня 2022 року для обговорення процесу та елементів проєкту угоди. Збори зацікавлених сторін будуть відкритими для нових членів у будь-який час завдяки «відкритій об’яві про зацікавленість». Організації можуть стати частиною асамблеї та приймати участь у процесі розроблення пропозицій. Крім того, представники держав-членів на форумі ЄДП та в Європейському дослідницькому комітеті отримають можливість зробити свій внесок у проєкт угоди.

Оцінка досліджень є однією з трьох основних пріоритетних сфер роботи ЄАУ в галузі відкритої науки поряд з відкритим доступом до наукових результатів у екосистемі справедливих наукових публікацій і дослідницьких даних FAIR.

Президент ЄАУ підкреслив важливість реформ на Європейській конференції «Відкрита Наука 2022 року», на якій у підтримку ініціативи був прийнятий Паризький заклик до оцінювання досліджень. Паралельно з цим Рада ЄАУ нещодавно прийняла Порядок денний ЄАУ Open Science Agenda 2025, спрямований на подальше впровадження відкритої науки у Європі за участі членів ЄАУ та зацікавлених сторін.

ЄАУ планує найближчим часом організувати ряд онлайн-зустрічей з своїми членами з реформування оцінювання досліджень і підготовки проєкту угоди.

Детальніше: https://bit.ly/3ui2IVG, https://bit.ly/3wkRmTH

Фото: ЄАУ

2022-03-18
Share
Міністерство освіти і науки серед лідерів за показниками впровадження реформ

Міністерство освіти і науки серед лідерів за показниками впровадження реформ

Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.

Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.

За інформацією МОН станом на 2 лютого 2022 року МОН у повному обсязі виконало 49 кроків ППДУ та ще 15 знаходяться в процесі виконання. У минулому році вдалося реалізувати чимало успішних проєктів, серед них – впровадження дуальної освіти, популяризація навчання для іноземців, започаткування стипендій, премій і грантів Президента України.

Тільки за січень 2022 року було виконано п’ять наступних кроків ППДУ:
– реалізація у системі професійної (професійно-технічної) освіти нової децентралізованої моделі управління та фінансування, орієнтованої на результат;
– оновлення змісту та забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти шляхом створення методичної бази для переходу на компетентнісний підхід;
– скасування оподаткування щодо іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок;
– розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проєкту ЗУ «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»».

У 2022 році для МОН залишаються пріоритетними питання розвитку мережі закладів дошкільної освіти, розбудови безпечного та здорового освітнього середовища, модернізації закладів професійної (професійно-технічної) освіти, інклюзивного навчання та цифровізації освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3JjXoHx, https://bit.ly/3LrmXbxhttps://bit.ly/3Laivxt

Фото: МОН

2022-02-03
Share
Положення про міжнародний конкурс наукових та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE»

Положення про міжнародний конкурс наукових та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE»

Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про міжнародний конкурс наукових, науково-технічних розробок та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE». Відповідна Постанова від 26.01.2022 № 50 опублікована на порталі КМУ.

Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про міжнародний конкурс наукових, науково-технічних розробок та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE». Відповідна Постанова від 26.01.2022 № 50 опублікована на порталі КМУ.

Мета конкурсу –  створити сприятливі умови для залучення молоді до наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, поглибити інтеграцію України до всесвітньої наукової та інноваційно-підприємницької спільноти, позиціонувати Україну як державу з потужним інтелектуальним і підприємницьким потенціалом, підвищити її інвестиційну привабливість.

Конкурс проводиться за наступними напрямами:
– цифрова економіка та суспільство;
– ресурсоефективна економіка та «зелене» зростання;
– біоекономіка, натуральні ресурси;
– здоров’я нації;
– передові індустріальні технології;
– культура, креативність, інклюзивне суспільство;
– безпека та оборона.

Участь у конкурсі можуть взяти автори наукових проєктів, які матимуть можливість презентувати результати прикладних досліджень і експериментальних розробок, а також інноваційних розробок на різних стадіях готовності.

У ході конкурсу його учасники зможуть отримати підтримку на подальший розвиток проєктів, знайти інвесторів, впровадити технології та розробки в реальному секторі економіки, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності національної економіки та появі на українському ринку продукції з високим ступенем доданої вартості.

В 2022 році конкурс буде проведено вперше, у подальшому передбачається, що він стане щорічним.

Інформацію про терміни подання заявок буде розміщено на сайті Міністерства освіти і науки.

Детальніше: https://bit.ly/3rfPcSk, https://bit.ly/3G1ZNEp 

Фото: МОН

2022-01-27
Share
Інвестиції в освіту та перепідготовку

Інвестиції в освіту та перепідготовку

Пріоритетний напрям 9 «Інвестиції в освіту та перепідготовку» є одним із 11 пріоритетних напрямів Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Пріоритетний напрям 9 «Інвестиції в освіту та перепідготовку» є одним із 11 пріоритетних напрямів Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Одним із центральних пріоритетів Головування України в ЄСДР у 2022 році було визначено «Розвиток людського капіталу та ринків праці», основними завданнями якого є:
– вищий рівень зайнятості в Дунайському регіоні, особливо через боротьбу з безробіттям;
– покращення освітніх результатів та відповідності здобутих навичок та компетенцій у Дунайському регіоні, при цьому зосереджуючись на навчальних результатах у цілях працевлаштування, підприємництва, інновацій, активного громадянства та добробуту;
– підвищення якості та ефективності систем освіти, навчання та ринку праці;
– забезпечення інклюзивної освіти та навчання, просування інклюзивних ринків праці, рівних можливостей та недискримінації, а також сприяння громадянським компетенціям та можливостям навчання протягом усього життя;
– сприяння тісній співпраці між освітніми, навчальними, науково-дослідними установами та ринком праці на різних рівнях.

Основна діяльність здійснюється в двох ключових векторах: ринок праці та соціальна політика й освіта та професійна підготовка. Координують напрям Україна, Австрія та Молдова із залученням широкої мережі ключових гравців і зацікавлених сторін із 14 країн Дунайського регіону. 

Відповідальними є в Австрії Федеральне міністерство праці, сім’ї та молоді та Федеральне міністерство освіти, науки та досліджень, в Молдові – Міністерство охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення та Міністерство освіти, культури та досліджень, в Україні – Міністерство освіти і науки та Ukrainian Institute for International Politics.

Актуальність питання викликано наступними проблемами:
– внаслідок трудової міграції спостерігається скорочення чисельності населення та відтік працездатних верств;
– традиційні сектори економіки охоплюють набагато більшу частину населення, ніж інші сектори;
– периферійні регіони мають високий рівень безробіття;
– слабка ефективність праці серед молоді пов’язана з неблагополучним середовищем;
– запитам на деякі затребувані навички та компетенції властива непередбачуваність;
– 1/3 населення ЄС, що стоїть перед загрозою бідності, є частиною Дунайського регіону;
– цілі громади страждають від низьких стандартів життя, бідності та соціального й економічного відчуження.

Саме ці та інші проблеми потребують впровадження ефективних дій та формування спільної дієвої політики.

Детальніше: https://bit.ly/3IIpbRy

Фото: UkrInstituteforInternationalPolitics

2022-01-26
Share
Прийом заявок на здобуття премії імені Короля Хамад Бін Іса Аль-Кхаліфа

Прийом заявок на здобуття премії імені Короля Хамад Бін Іса Аль-Кхаліфа

Оголошено прийом заявок на здобуття премії ЮНЕСКО імені Короля Бахрейна Хамада Бін Іси Аль-Кхаліфа за використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.

Оголошено прийом заявок на здобуття премії ЮНЕСКО імені Короля Бахрейна Хамада Бін Іси Аль-Кхаліфа за використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.

Цьогорічна тема премії: «Використання технологій для створення інклюзивних систем навчання, стійких до криз». 

Національним комісіям держав-членів ЮНЕСКО та міжнародним неурядовим організаціям, які підтримують офіціальні відносини з ЮНЕСКО, пропонується виявляти, висувати та представляти кандидатів на здобуття Премії, сприяючи тим самим більшому різноманіттю проєктів. Міжнародне журі обере два кращих проєкти. Кожен лауреат отримає 25 тис. доларів США, медаль і диплом під час церемонії в штаб-квартирі ЮНЕСКО.

Вимоги до проектів:
– тривалість більше 1 календарного року;
– не повинні бути афілійованими до ЮНЕСКО;
– не отримують фінансування від ЮНЕСКО;
– технології та інструменти проекту знаходяться у вільному доступі та безкоштовні.

Критеріями відбору є релевантність до теми, інноваційність, доказовість впливу, потенціал до масштабування та розповсюдження, інклюзивність і рівність.

Подати документи на здобуття премії можна до 5 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Iz4p6G, https://bit.ly/3rRCyIn

Фото: МОН

2022-01-25
Share
Звіт про співпрацю з розвитку 2021: формування справедливої цифрової трансформації

Звіт про співпрацю з розвитку 2021: формування справедливої цифрової трансформації

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила  «Звіт про співпрацю з розвитку 2021: формування справедливої цифрової трансформації».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила  «Звіт про співпрацю з розвитку 2021: формування справедливої цифрової трансформації».

У документі представлено нові данні, аналіз та ідеї зі сталого розвитку для членів Комітету сприяння розвитку ОЕСР і міжнародного співтовариства в цілому. Задачі полягають у тому, щоб просувати передовий досвід і інновації в сфері співробітництва, а також формувати політику та поведінку для реалізації Цілей у сфері сталого розвитку та покращання життя для усіх. У дослідженні аналізуються політичні питання, які є своєчасними, актуальними чи складними для співробітництва в цілях розвитку та фінансування,  містяться щорічні дані, які охоплюють понад 90 учасників співробітництва, в тому числі членів ОЕСР, інші країни та благодійні фонди.

Цифрова трансформація революціонізує економіку та суспільство завдяки швидкому технологічному прогресу в сфері штучного інтелекту, робототехніки та продуктів Інтернету. Проте, як показано в звіті, цифрова трансформація відбувається по всьому світу з різною швидкістю, в країнах з кардинально різним рівнем ресурсів, регулювання та суспільної участі. В документі підкреслюється, що цифрові реалії в країнах, які розвиваються, вимагають індивідуального реагування. У Звіті зібрані дані з країн, які знаходяться на різних етапах цифрової трансформації та представлені фактори успіху для створення інклюзивних цифрових екосистем. Дослідження закликає до глобального співробітництва для подолання універсальних ризиків і встановлює рамки співробітництва в цілях розвитку для забезпечення інклюзивного цифрового майбутнього.

У цьогорічному випуску звіту наводиться обґрунтування вибору жорсткого входження в процеси цифрових технологій, а також нові норми та стандарти. Презентуючи останні дані та аналіз політики від експертів з національних урядів, міжнародних організацій, академічних кіл, бізнесу та громадянського суспільства, звіт надає міжнародним організаціям розвитку найсучасніші рекомендації та передовий досвід, які ставлять людей і цілі сталого розвитку в центр цифрової трансформації.

Детальніше: https://bit.ly/3HQN9JG, https://doi.org/10.1787/ce08832f-en

Фото: ОЕСР

2022-01-11
Share
Щорічний звіт Erasmus+

Щорічний звіт Erasmus+

Erudera.com оприлюднила щорічний звіт програми Erasmus+.

Erudera.com оприлюднила щорічний звіт програми Erasmus+.

Незважаючи на пандемію COVID-19 програмі Erasmus+ вдалося підтримати біля 640 тис. освітніх програм за кордоном і профінансувати 20,4 тис. проєктів і 126,9 тис. організацій. Програма продовжує відігравати ключову роль у навчанні людей та підготовці організацій, зокрема – для переходу на цифрові технології.

Звіт демонструє, що Erasmus+ залишається сталою та однією з найбільш успішних і знакових програм Європейського Союзу. Програма є інклюзивною і сприяє більш активному залученню людей з неблагополучних сімей.

Звіт містить наступні ключові моменти:
– понад 323 тис. студентів і стажерів, а також 44 тис. співробітників пройшли навчання, стажування чи викладали за кордоном;
– у рамках програми було організовано понад 185,6 тис. заходів з мобільності для учнів і співробітників у секторі професійної освіти й навчання;
– Erasmus+ профінансувала загалом 180 тис. молодих людей і молодіжних діячів;
– під час Європейського тижня спорту понад 15,6 млн європейських учасників взяли участь у 32,6 тис. змаганнях, що стало новим рекордом.

У 2020 році в програмі Erasmus+ брали участь 34 країни. Крім держав-членів ЄС, це були Великобританія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Північна Македонія, Сербія та Туреччина. Програма залишається відкритою для інших країн з усього світу.

У минулому році загальний бюджет Erasmus+ склав 3,78 млрд євро, що на 506 млн євро більше, ніж у 2019 році, збільшившись на 15 відсотків. З моменту свого запуску в 1987 році Erasmus+ підтримала 11,7 млн учасників.

Проте, відповідно до інформації Європейської асоціації університетів, студенти закладів вищої освіти відчували проблеми з виплатою стипендій, а деякі країни повідомляли про більш серйозні фінансові проблеми, пов’язані з програмою Erasmus+.

Детальніше: https://bit.ly/3Hb5NvQ

Фото: Еразмус+

2021-12-22
Share