Освітній серіал «Фінансова грамотність для підприємців»

Освітній серіал «Фінансова грамотність для підприємців»

31 липня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), членом Групи Світового банку (World Bank Group), запустило освітній серіал «Фінансова грамотність для підприємців» на платформі «Дія.Бізнес».

31 липня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), членом Групи Світового банку (World Bank Group), запустило освітній серіал «Фінансова грамотність для підприємців» на платформі «Дія.Бізнес».

Мета освітнього серіалу — розвивати навички потенційних та діючих підприємців для управління фінансами під час створення та розвитку власної справи.

Освітній серіал охоплює теми:

– вибір правової форми підприємства та податкової системи;

– що таке виручка та операційні витрати;

– що таке EBITDA підприємства та чому вона важлива;

– операційний прибуток та чистий прибуток, – як їх рахувати;

– чим відрізняються прибуток і гроші;

– чому прибуток не дорівнює грошам і що таке «касові розриви»;

– що таке баланс і чому він важливий;

– навіщо потрібна фінансова модель та її різні сценарії;

– що таке точка беззбитковості.

Серіал унікальний тим, що в ньому будуть розглянуті основні аспекти управління фінансами як в теорії, так і на практиці. 

Під час серіалу усі зацікавлені зможуть отримати доступ до корисного шаблону фінансової моделі та крок за кроком в excel разом з експертом із відео побудувати основні фінансові показники на реальному прикладі, щоб потім адаптувати цю модель до свого бізнесу. 

Детальніше: https://bit.ly/3gmX9NO, https://bit.ly/2XlFIp4 

2020-07-31
Share
Конкурс Європейської Комісії на доступ до дослідницької інфраструктури

Конкурс Європейської Комісії на доступ до дослідницької інфраструктури

Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив конкурс на доступ до дослідницької інфраструктури (користування лабораторіями й обладнанням) для науковців із дослідницьких організацій будь-якого типу, в тому числі – академічних інститутів, вищих навчальних закладів, малих та середніх підприємств, промисловості, приватних дослідницьких організацій.

Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив конкурс на доступ до дослідницької інфраструктури (користування лабораторіями й обладнанням) для науковців із дослідницьких організацій будь-якого типу, в тому числі – академічних інститутів, вищих навчальних закладів, малих та середніх підприємств, промисловості, приватних дослідницьких організацій.

JRC надає доступ до своєї неядерної інфраструктури для дослідників з країн-членів ЄС, країн-кандидатів, а також країн, пов’язаних з програмою Горизонт 2020. Доступ до ядерної інфраструктури JRC відкрито для країн-членів ЄС, країн-кандидатів (на умовах, що визначені у відповідних угодах) та країн, пов’язаних з науково-дослідницькою програмою Euratom, в числі яких – Україна.

Програмою передбачено два види доступу до дослідницької інфраструктури JRC. 

Перший (виходячи з актуальності досліджень) базується на науковій та соціально-економічній доцільності запропонованого проекту, включає оголошення конкурсу з подальшою експертною оцінкою отриманих пропозицій. Такий тип доступу орієнтований, в основному, на університети, науково-дослідні установи, а також малі та середні підприємства (МСП) у сферах, пов’язаних зі стратегічними пріоритетами JRC та ЄС, спрямованими на стандартизацію, інтеграцію, узгодження, стале зростання й підвищення конкурентоспроможності. За такого типу організації доступу користувачам необхідно покривати лише додаткові витрати JRC. Обсяг фінансування та підтримки з боку JRC визначається умовами конкретного конкурсу та проекту. Доступ до ядерних дослідницьких установ може надаватися «безкоштовно».

Другий тип доступу (виходячи з потреб ринку) орієнтований, головним чином, на промислові та комерційні організації, і передбачає повну  сплату витрат за надання доступу.

Всі пропозиції оцінюватимуться згідно зі зваженими критеріями відбору, такими як:

– наукова реалізація;

– доступ до малих і середніх підприємств і нових користувачів;

– стратегічне значення для JRC;

– стратегічне значення для Європи.

Заявки на конкурс можна подати до 15 жовтня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/310FbtPhttps://ec.europa.eu/jrc/en/research-facility/open-access/about

Фото: Європейська Комісія

2020-07-30
Share
Оприлюднено рейтинг 100 найдорожчих брендів світу

Оприлюднено рейтинг 100 найдорожчих брендів світу

Видання Forbes оприлюднило щорічний рейтинг 100 найдорожчих світових брендів. 

Видання Forbes оприлюднило щорічний рейтинг 100 найдорожчих світових брендів. 

У 2020 році до першої десятки увійшли Apple, Google, Microsoft, Amazon, Facebook, Coca-Cola, Disney, Samsung, Louis Vuitton, McDonald’s. Порівняно з попереднім роком перші 5 позицій залишились незмінними, зазнав втрат у вартості бренду лише Facebook (-21%).

Загальна вартість 100 найдорожчих брендів у 2020 році сягнула 2,54 трлн дол. США. Понад 50 компаній з рейтингу базуються у США, також до рейтингу увійшли компанії з Німеччини, Франції, Японії та Швейцарії. За галузевою структурою – це компанії у сфері IT, фінансових послуг, автомобільної промисловості, роздрібної торгівлі.

Детальніше: https://bit.ly/39GQaMV, https://www.forbes.com/the-worlds-most-valuable-brands/#725dad8d119c   

Фото: Forbes

2020-07-30
Share
Доступність результатів досліджень у боротьбі з коронавірусом

Доступність результатів досліджень у боротьбі з коронавірусом

Європейська Комісія представила Маніфест щодо забезпечення максимальної доступності результатів досліджень у боротьбі з Covid-19. 

Європейська Комісія представила Маніфест щодо забезпечення максимальної доступності результатів досліджень у боротьбі з Covid-19. 

Маніфест надає керівні принципи для отримувачів дослідницьких грантів ЄС щодо запобігання, тестування, лікування та вакцинації від коронавірусу, щоб забезпечити широку доступність їх результатів та гарантувати окупність державних інвестицій.

Уповноважений з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель озвучила ключові принцип Маніфесту:

– зробіть створені результати загальнодоступними та доступними без затримки, наприклад, на  Платформі результатів Horizon або на платформі обміну ІВ;

– надавайте негайний доступ до наукових робіт та даних досліджень у відкритому доступі та дотримуйтесь принципів FAIR через публічні сховища з правами інших працювати з публікаціями та даними, отримувати доступ до інструментів, необхідних для їх перевірки. Спеціально для даних щодо досліджень із Covid-19, робіть їх доступними через Європейську платформу даних Covid-19;

– встановлювайте обмежені ліцензії на інтелектуальну власність: до одного року після заяви ВООЗ про те, що коронавірус більше не є «надзвичайною ситуацією у галузі охорони здоров’я міжнародних проблем», з максимальним обмеженням до 1 січня 2022 року, неексклюзивні ліцензії на отримання роялті надавайте в обмін на зобов’язання ліцензіатів швидко та широко розповсюджувати отримані продукти та послуги при справедливих та розумних умовах для запобігання, діагностики, лікування та вмісту Covid-19.

Маніфест розрахований на добровільну підтримку та підтримку з боку державних та приватних зацікавлених сторін, які отримують фінансування від ЄС, інших дослідників та установ. Ухвалення Маніфесту не тягне за собою юридичних наслідків для вже підписаних грантів. 

Маніфест вже підтримали: YERUN, EMBL, ALLEA, Knowledge Transfer Ireland, PSI Switzerland, Irish Agriculture and Food Authority, ESRF from Franc.

Детальніше:  https://bit.ly/3hIMY68, https://bit.ly/3hRAadJ, https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/horizon-results-platform,   https://www.covid19dataportal.org/ 

2020-07-29
Share
Конкурси з доступу до дослідницьких лабораторій ЄС у сфері ядерних досліджень

Конкурси з доступу до дослідницьких лабораторій ЄС у сфері ядерних досліджень

Українські науковці та підприємці можуть долучитись до конкурсів з доступу до дослідницьких лабораторій ЄС у сфері ядерних досліджень

Українські науковці та підприємці можуть долучитись до конкурсів з доступу до дослідницьких лабораторій ЄС у сфері ядерних досліджень

Об’єднаний дослідницький центр (JRC) Європейської Комісії оголосив 11 нових конкурсів у рамках програми «Відкритий доступ до дослідницьких інфраструктур JRC».  Участь у них можуть брати держави-члени ЄС та країни, асоційовані з Євратом (Україна та Швейцарія).

Конкурси передбачають доступ до сучасних дослідницьких лабораторій у сфері ядерних досліджень. Долучитись до них насамперед запрошують  заклади вищої освіти та науково-дослідні інститути, що спеціалізуються на ядерних дослідженнях;  малі та середні підприємства з інженерним досвідом в об’єктах ядерної інфраструктури.

Окрім доступу до лабораторій, переможці конкурсів також зможуть отримати відшкодування окремих логістичних витрат.

Заявки на участь можна подати за першою категорією – до 30 вересня 2020 року, за другою та третьою – до 15 жовтня 2020 року. 

Детальніше: https://bit.ly/3075q2H, https://bit.ly/30X9ilQ, https://bit.ly/3jM7AMT

Фото: МОН

2020-07-28
Share
Інтелектуальна власність та нові глобальні виклики

Інтелектуальна власність та нові глобальні виклики

21 липня 2020 року відбулась зустріч керівників п’яти найбільших відомств з інтелектуальної власності світу (IP5). Захід вперше проходив у онлайн-форматі. 

21 липня 2020 року відбулась зустріч керівників п’яти найбільших відомств з інтелектуальної власності світу (IP5). Захід вперше проходив у онлайн-форматі. 

У зустрічі взяли участь керівники патентних відомств Китаю, Японії, Південної Кореї, США, Європейського патентного відомства. Також до заходу долучився Генеральний директор Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Під час зустрічі учасники погодили напрями подальшого співробітництва, спрямованого на подолання глобальних викликів (зокрема – впливу пандемії) та обговорили такі питання:

– важливість захисту прав інтелектуальної власності у процесі підтримки досліджень, інновацій та творчості у багатьох галузях під час пандемії; 

– ключову роль ІВ у сприянні економічному одужанню та створенню робочих місць, особливо – у кризові періоди;

– заходи щодо пом’якшення впливу пандемії на заявників та розвиток інноваційного середовища;

– забезпечення підтримки новаторів та міжнародної ІВ-спільноти;

– забезпечення безперервної та швидкої співпраці в межах IP5;

– впровадження нових технологій та штучного інтелекту;

– гармонізація практик та процедур, підвищення якості та ефективності роботи експертизи;

– спрощення доступу до патентної інформації. 

Також керівники відомств IP5 підкреслили важливість залучення зацікавлених сторін до співпраці у межах IP5.

Детальніше: https://bit.ly/2CIoqf2 

Фото: Укрпатент

2020-07-27
Share
Європейська хмара відкритої науки як глобальний інструмент наукових досліджень

Європейська хмара відкритої науки як глобальний інструмент наукових досліджень

У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки. 

У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки. 

У ньому, зокрема, йдеться про:

– стратегічні питання у науці, які стануть ключовими після пандемії; 

– план дій «ERA проти CORONA»; 

– інструменти для обміну даними досліджень; 

– Європейську хмару відкритої науки;

– принципи FAIR для даних, моделей, робочих процесів і результатів; 

– те, чи може розвиток EOSC прискорити створення ліків проти COVID-19;

– можливості та інструменти, які EOSC пропонує користувачам;

– те, чи замінить EOSC такі інфраструктури, як, наприклад, Українська чи Європейська грід-інфраструктура;

– статус EOSC як регулятивного органу;

– переваги, які надає впровадження EOSC;

– те, як НАН України та інші наукові структури братимуть участь в EOSC;

– те, що необхідно зробити для входження України до EOSC.

Детальніше: https://bit.ly/3fXnemn, https://bit.ly/3eZfhvm

2020-07-24
Share
ЄС скорочує бюджет на дослідження та інновації

ЄС скорочує бюджет на дослідження та інновації

21 липня 2020 року лідери ЄС після довгого і складного саміту, що тривав чотири дні, узгодили наступний семирічний бюджет ЄС та пов’язаний з ним план відновлення. Результат переговорів – обмеження фінансування щодо досліджень, інновацій та освіти.

21 липня 2020 року лідери ЄС після довгого і складного саміту, що тривав чотири дні, узгодили наступний семирічний бюджет ЄС та пов’язаний з ним план відновлення. Результат переговорів – обмеження фінансування щодо досліджень, інновацій та освіти.

Переговори в основному були зосереджені на загальному розміру витрат на відновлення економіки (Next Generation EU), розподілі коштів між позиками та грантами та управлінні ними. В угоді, яку прийнято, на цілі “Горизонт Європа” виділено на 13,5 млрд євро менше, ніж було запропоновано Європейською Комісією, при цьому 5 млрд. скорочено по програмі в MFF та 8,5 млрд євро вилучено з Next Generation EU. 

«Горизонт Європа» коштує 80,9 мільярда євро далека від амбіційного зростання, необхідного для задоволення потреб на Covid-19 та інших актуальних завдань. 

Також виявилось неможливим збільшити фінансування освіти. У рамках загальної суми Erasmus + фінансування обмежене 21 млрд євро, що значно відрізняється від раніше підготовлених проектних пропозицій.

Детальніше: https://bit.ly/2ZYbDhn, https://bit.ly/3jzplPb, https://bit.ly/39q6Rfw 

Фото: Горизонт Європа

2020-07-23
Share
Формування європейської цифрової політики

Формування європейської цифрової політики

Тривають публічні консультації з Європейською Комісією щодо розроблення Акту про цифрові послуги (Digital Services Act). Нова правова рамка охоплює права та обов’язки тих учасників відносин у сфері електронної комерції, які базуються за межами ЄС.

Тривають публічні консультації з Європейською Комісією щодо розроблення Акту про цифрові послуги (Digital Services Act). Нова правова рамка охоплює права та обов’язки тих учасників відносин у сфері електронної комерції, які базуються за межами ЄС.

Міністерство цифрової трансформації України заохочує представників усі зацікавлених сторін та у першу чергу – українські компанії, що працюють на європейському ринку, зробити свій внесок у формування нового вектору розвитку ринку електронної комерції. 

Пропозиції можна подати до 8 вересня 2020 року. 

Детальніше: https://bit.ly/3eRiqNGhttps://bit.ly/3jx4sEe 

Фото: Мінцифри

2020-07-22
Share
Розвиток розумних міст

Розвиток розумних міст

Розвиток розумних міст — один з важливих напрямів, яким опікується  робоча група зі Smart City та е-демократії. В якості прикладу побудови розумних міст використовуються ініціативи, які вже існують по всьому світу, зокрема, у  Лондоні та Сінгапурі.

Розвиток розумних міст — один з важливих напрямів, яким опікується  робоча група зі Smart City та е-демократії. В якості прикладу побудови розумних міст використовуються ініціативи, які вже існують по всьому світу, зокрема, у  Лондоні та Сінгапурі.

В аеропорту Хітроу є локальна мережа автономних електромобілів The Heathrow Pods, використання яких дозволяє зменшити викиди вуглецю на 100 тонн/рік. У британській столиці є розумні парковки, де кошти за стоянку автоматично знімаються з банківського рахунку власника автомобіля. 

У Сінгапурі реалізовано багато інноваційних проєктів в рамках державної програми Smart Nation, зокрема — система транспортування відходів вакуумними підземними трубами. Також Сінгапур — перша країна, яка використовує уніфіковану систему QR-кодів для здійснення платежів.

Детальніше: https://bit.ly/2ZQCWtI 

Фото: Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації

2020-07-22
Share