ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА В ДЕФІЦИТІ: ЯК НЕСТАЧА ФІНАНСУВАННЯ ПІДРИВАЄ МАЙБУТНЄ ДОСЛІДЖЕНЬ

ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА В ДЕФІЦИТІ: ЯК НЕСТАЧА ФІНАНСУВАННЯ ПІДРИВАЄ МАЙБУТНЄ ДОСЛІДЖЕНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю групи авторів «Блакитне небо над дослідною діяльністю в Австралії затягується хмарами».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю групи авторів «Блакитне небо над дослідною діяльністю в Австралії затягується хмарами».

У ній йдеться про загрозу, спричинену системним зменшенням державного фінансування наукових досліджень. Бюджети на ключові наукові організації з року в рік скорочуються, незважаючи на те, що кількість здобувачів освіти, які отримали науковий ступінь, – зростає. Дедалі більше лабораторій закриваються, вчені залишають науку, а конкуренція за обмежені гранти стає надзвичайно жорсткою. Уряд намагається компенсувати спадаючі ресурси, стимулюючи більш тісну співпрацю між університетами та промисловістю, орієнтуючись у першу чергу на прикладні дослідження та затребувані ринковими суб’єктами проєкти. Проте така стратегія зміщує фокус із фундаментальної науки на короткотермінову вигоду, що врешті-решт шкодить перспективам довготривалих відкриттів і наукових проривів. Без підтримки базових досліджень країна ризикує втратити здатність реагувати на майбутні виклики та згодом може опинитися поза глобальною науковою конкуренцією. На думку авторів, необхідно терміново переглянути політику наукового фінансування на принципах поєднання підтримки як фундаментальних, так і прикладних досліджень, забезпечити довгострокові гранти, стимулювати кар’єрні перспективу для молодих вчених, не покладаючись лише на «швидкі» результати. Якщо не змінити курс, Австралія ризикує втратити «блакитне небо» науки. Дослідницька спільнота й університети мають об’єднати зусилля, аби зберегти фундаментальну науку та створити систему, яка підтримує не лише поточне, але й майбутні покоління науковців.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2tY2R

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-10
Share
ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Відтепер стартує дворічний проєкт, який підтримає університети у створенні сучасної матеріально-технічної бази прикладних досліджень, розроблення технологій та комерціалізації науково-технічних (прикладних) результатів, що мають значення для державних потреб, зокрема – підвищення обороноздатності. Постановою затверджується механізм реалізації проєкту, порядок конкурсного добору університетів, вимоги до структури та функціоналу центрів, визначаються етапи їхнього створення. Міністерство освіти і науки координуватиме виконання проєкту та  проведе конкурс, а Фонд розвитку інновацій надаватиме інформаційно-консультаційну та експертну підтримку. Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», Державне підприємство «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля», Національна академія наук України надаватимуть необхідну підтримку згідно компетенцій та визначених пріоритетів. Переможці конкурсу отримають кошти для модернізації дослідницької та інноваційної інфраструктури, залучення студентів, аспірантів і вчених до виконання прикладних досліджень. Підприємці зможуть співпрацювати з центрами у форматі спільних проєктів – від замовлення досліджень, тестування й упровадження розробок до залучення фахівців із високим професійним рівнем та досвідом у відповідних галузях, матимуть доступ до новітніх технологій для створення інноваційної продукції з високою доданою вартістю. Очікується обрати 30 проєктів технологічного спрямування, залучити понад 3 тис. студентів, аспірантів і дослідників до роботи із найсучаснішою дослідницькою інфраструктурою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/lQjLt,  https://qrpage.net/qr/8rPXx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2025-12-10
Share
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому акцентується увага на глобальній нерівності у доходах між країнами, яка наразі є доволі суттєвою: ВВП на душу населення в країнах з низьким та середнім рівнем доходу становить приблизно одну двадцяту від показника країн з високим рівнем доходу. Додаткове занепокоєння викликає те, що останнім часом зростання продуктивності праці значно сповільнилося в тих самих країнах, тоді як їхня частка у світовому населенні зросте з нинішніх 45% до 55% у 2050 році. Штучний інтелект має потенціал стати важливим рушієм зростання продуктивності упродовж наступного десятиліття. Але країни з низьким та середнім рівнем доходів ризикують отримати менше вигоди від ШІ через низький рівень поширеності наукоємних послуг, внаслідок перешкод для упровадження ШІ (неадекватна цифрова інфраструктура, низький рівень освіти та навичок робочої сили, обмежений доступ до фінансування для покриття високих витрат на впровадження ШІ, нерозвинена регуляторна база). Структурні слабкості в цих країнах ризикують переважити потенційні переваги,  тому надзвичайного значення набуває політика, спрямована на підтримку упровадження ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zYiZV, https://qrpage.net/qr/xpm03, https://doi.org/10.1787/c315ea90-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-10
Share
ШІ В УНІВЕРСИТЕТІ: АРГУМЕНТИ ПРОТИ КАТЕГОРИЧНИХ ОЦІНОК

ШІ В УНІВЕРСИТЕТІ: АРГУМЕНТИ ПРОТИ КАТЕГОРИЧНИХ ОЦІНОК

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Дж. Рутледж «ChatGPT – це не нісенітниця, але й не ідеал».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ендрю Дж. Рутледж «ChatGPT – це не нісенітниця, але й не ідеал».

У ній автор аналізує роботу з генеративним ШІ та зосереджується на критичному аналізі поширених тверджень, що ШІ завжди дає «нікчемні» або нефахові результати.  ШІ корисний у навчанні, але лише за умови усвідомленого і критичного його використання. За даними проведеного опитування 88 % студентів хоча б раз використовували генеративний ШІ для виконання завдань, що суттєво більше даних попереднього року (53 %). У 94 % робіт студентів одного з університетів, які  були підготовлені з використанням ШІ, не було виявлено ШІ та виставлялись оцінки вищі за звичайний середній бал. Отже, ігнорувати реальність використання ШІ — марна спроба, а просте таврування ШІ «плагіатом» або «недоброчесністю» не вирішує проблем. Треба усвідомити: ШІ — не універсальний інструмент, він працює за принципом прогнозування наступного слова, базуючись на шаблонах текстів, і не має справжнього розуміння чи мотиву. Це означає, що він може помилятися, вводити в оманц, бути упередженим, генерувати неправдиву інформацію. Не слід панікувати, а натомість потрібно формувати критичну компетентність у роботі зі ШІ. Зокрема, розробляти чіткі навчальні практики: навчати студентів перевіряти факти, редагувати та переосмислювати тексти, створювати власні аргументи, а не просто копіювати відповіді чат-бота. Також важливо змінити систему оцінювання – зосередитися не на результаті, а на процесі: на здатності думати, аналізувати, відчувати контекст. Автор пропонує запровадити нове поняття, яке точно описує тип проблем — «botsplaining» або «botlicking» — бездумні або запрограмовані відповіді, які звучать грамотно, але не мають глибини. Слід уважно і критично ставитися до автоматично згенерованого контенту, а не просто маркувати весь ШІ як негативний. ШІ не вийде ігнорувати або забороняти і одночасно не потрібно розглядати його як заміну мислення, перевірки, етики науки. Якщо університети інтегрують ШІ з критичним підходом, з етичними стандартами та педагогікою, це може стати новим інструментом підтримки навчання, досліджень і креативності в науці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Y1QIz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-12-09
Share
НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Документ оновлює умови проведення конкурсу, розширює коло його учасників та удосконалює механізм присудження цієї премії. Зокрема, до участі у конкурсі можуть долучатися суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій (як фізичні, так і юридичні особи), до 300 тис. грн збільшений розмір  грошової частини премії, запроваджено чотири номінації – «Наукоємні інновації», «Інноваційні рішення в економічній діяльності», «Інноваційна інфраструктура», «Спеціальна премія», забезпечено повну цифровізацію конкурсного процесу через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS). Оновлений перелік критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій за номінаціями й запроваджено багаторівневу систему оцінювання, яка включає наукову та науково-технічну експертизу, роботу експертних груп, здійснення презентації проєктів. Фінансування здійснюватиметься в межах видатків МОН за КПКВК 2201080 «Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів». Проведення конкурсного добору сприятиме відновленню престижу науки, популяризації інноваційних технологій, посиленню впровадження та масштабування науково-технічної та інноваційної продукції прикладного спрямування, а також розвитку інноваційної інфраструктури (стартап-шкіл, наукових парків) та співпраці науки з бізнесом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YXTG8, https://qrpage.net/qr/y82Zn

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-09
Share
ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що синтетична біологія обіцяє революціонізувати низку секторів і фактично вже пропонує вкрай необхідні рішення – від лікування інфекційних та неінфекційних захворювань в охороні здоров’я до покращення безпеки продовольчих систем за допомогою посухостійких культур. Розробки у цій галузі здатні сприяти переходу промисловості до сталого біовиробництва й підтримувати екологічну стійкість. Інновації прискорюються завдяки поєднанню синтетичної біології з інструментами штучного інтелекту (такими, як машинне навчання), а також супутніми цифровими технологіями (робототехніка, автоматизація, квантові обчислення тощо). Водночас, виникають нові виклики внаслідок демократизації знань, більшої доступності даних з відкритим вихідним кодом, посилення залежності від цифрових інструментів, автоматизації дослідницького процесу. Потужні інновації можуть бути легше використані зловмисниками, що збільшує ризики біобезпеки, а непрозорі алгоритми та набори навчальних даних можуть посилити існуючі упередження. Рекомендації ОЕСР щодо відповідальних інновацій у синтетичній біології ,мають на меті ідентифікувати і  сприяти пом’якшенню цих ризиків, щоб забезпечити розвиток технологій у позитивному напрямку. Керуючись Рамками ОЕСР з управління новими технологіями, цей звіт надає стратегічну оцінку нинішнього етапу конвергенції, визначає ключові аспекти управління (біобезпека, біозахист, ланцюжок поставок даних, людський нагляд), подає супутні варіанти політики. У звіті також містяться рекомендації стосовно подальшого аналізу низки питань, таких як прогнозний моніторинг розвитку технологій, гнучке та упереджувальне управління, використання можливостей для міжнародного співробітництва.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr4Ge, https://qrpage.net/qr/JhBjn, https://doi.org/10.1787/12158721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-09
Share
УЗГОДЖЕННЯ ШІ З ФУНДАМЕНТАЛЬНИМИ ЦІННОСТЯМИ ICAI

УЗГОДЖЕННЯ ШІ З ФУНДАМЕНТАЛЬНИМИ ЦІННОСТЯМИ ICAI

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Камілли Робертс «Узгодження ШІ з фундаментальними цінностями ICAI».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Камілли Робертс «Узгодження ШІ з фундаментальними цінностями ICAI».

У ній розглядаються актуальні питання впливу  штучного інтелекту на освіту, – від адаптивних навчальних платформ до генеративних помічників з письма, автоматичного оцінювання чи прогнозного консультування. ШІ обіцяє ефективність, персоналізацію та доступність. Однак у Камілли виникає питання, як можна гарантувати, що ШІ покращує навчання, зберігаючи фундаментальні цінності академічної доброчесності ICAI? Адже основними цінностями академічної доброчесності ІСАІ є чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність та мужність. Автор вважає, що обговорення цих цінностей допомагає приймати рішення щодо етичного та ефективного використання штучного інтелекту в освіті, користуючись перевагами нових технологій та водночас захищаючи доброчесність, яка робить можливим змістовне навчання. Розглядаючи фундаментальні цінності академічної доброчесності ICAI, Камілла наголошує ні їх ключових характеристиках, наводить конкретні приклади ефективних стратегій їхнього упровадження, пропонує переглянути політику закладів освіти  щодо штучного інтелекту для забезпечення прозорості та справедливості у використанні освітніх технологічних інструментів. Вона закликає академічну спільноту активно підключитись до обговорення питань етичної інтеграції штучного інтелекту в освіту, щоб зберегти фундаментальні цінності, а не поставити їх під загрозу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/i7PL7,  https://qrpage.net/qr/USnAd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-08
Share
ДЕРЖАВНІ СТИПЕНДІЇ ВІД УРЯДУ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

ДЕРЖАВНІ СТИПЕНДІЇ ВІД УРЯДУ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Уряд Китайської Народної Республіки відповідно до «Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Китайської Народної Республіки про співробітництво у галузі освіти» оголосив про старт конкурсу претендентів на отримання державних стипендій на навчання у 2026/2027 навчальному році.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Уряд Китайської Народної Республіки відповідно до «Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Китайської Народної Республіки про співробітництво у галузі освіти» оголосив про старт конкурсу претендентів на отримання державних стипендій на навчання у 2026/2027 навчальному році.

Планується надати 90 державних стипендій на навчання у 2026/2027 навчальному році  за освітніми рівнями бакалавр, магістр, доктор філософії, а також підтримати річне мовне стажування. У конкурсі можуть взяти участь громадяни України віком до 25 років з повною середньою освітою (і віком до 45 років) для претендентів на  загальні стипендіальні програми, ступенем бакалавра (й віком до 35 років) для участі у магістерських програмах, ступенем магістра (віком до 40 років) для  докторських програм, ступенем магістра або доцента (віком до 50 років) для програми підтримки старших науковців. Претенденти мають скласти «Оцінку компетентності в Китаї»,   мати високий рівень володіння китайською мовою, відповідати вимогам до вступу до заявлених університетів щодо академічних здібностей та інших критеріїв. Заявку на конкурс можна подати до 26 січня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ii2Wx, https://qrpage.net/qr/tghDX

 Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2025-12-08
Share
ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у розвитку досліджень у всіх наукових галузях. Звісно, окремі наукові інституції не мають у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання та ресурсів, необхідних для вирішення складних наукових і соціальних завдань, особливо якщо йдеться про міждисциплінарні або багатопрофільні дослідження. Розвиток інтегрованих екосистем дослідницьких інфраструктур відкриває нові можливості для розширення сфери діяльності, впливу та ефективності окремих наукових установ, але потребує значних стимулів для подолання практичних проблем, що перешкоджають створенню та сталому розвитку цих інфраструктур. У 2023 році Глобальний науковий форум  доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал дослідницьких екосистем у галузі інженерії. Оприлюднений звіт базується на аналізі інформації, зібраної експертною групою фахівців з 14 країн, представників Європейської Комісії та міжнародних організацій, а також включає результати двох спеціалізованих міжнародних семінарів. Документ містить інформацію про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, аналізує передовий досвід підтримки екосистем досліджень, визначає чинники та засоби підтримки, набір рекомендацій для політиків і керівників академічних інституцій щодо підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних дисциплінах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qVoAc, https://qrpage.net/qr/KgJzr, https://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-08
Share
ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК ДВИГУН ДЛЯ ІННОВАЦІЙ

ШАНС ДЛЯ ЕКОНОМІКИ: УНІВЕРСИТЕТИ ЯК ДВИГУН ДЛЯ ІННОВАЦІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».

У ній йдеться про рекомендацію аналітичного центру Tony Blair Institute (TBI) до уряду Великої Британії створити мережу університетських центрів допомоги підприємствам із упровадження технологій, що може посилити цифрову інфраструктуру, стимулювати інновації та підвищити продуктивність національної економіки. У звіті TBI зазначається, що головна проблема — не нестача нових розробок, а слабке розповсюдження вже доступних технологій у середовищі малого і середнього бізнесу. Багато компаній не знають, що саме їм може бути корисним, а також не мають ресурсів чи фахівців для упровадження. За оцінками аналітиків, якщо уряд зробить технологічне упровадження центральним елементом стратегії розвитку, можна додатково створити чинник економічного зростання. TBI пропонує не створювати нові структури, а використовувати вже наявні — університети. За аналогією з німецькою моделлю, де діє програма «Mittelstand-Digital», заклади вищої освіти можуть стати «центрами технологічного прийняття». Це передбачає підтримку упровадження, консультації, навчання керівників і працівників підприємств, допомогу з адаптацією технологій під потреби бізнесу, створення мереж обміну досвідом між компаніями. Представники університетів на це вже реагують позитивно. За словами керівників профільних організацій, у багатьох ЗВО є необхідна інфраструктура (лабораторії, обладнання) та експерти які можна швидко переорієнтувати, щоб допомагати бізнесу. Це могло б бути вигідно не лише для підприємств, а й для вишів: заклади отримують нові джерела фінансування, можливість залучати практичні кейси та поглиблювати зв’язок із економікою. Університети мають потенціал щоб стати ключовими акторами національної економічної модернізації. Якщо уряд підтримає цю ідею, країна може отримати подвійну вигоду — нові можливості для бізнесу та зміцнення університетів як інституцій, здатних транслювати науку в практичну користь.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MWtgC

 Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-05
Share