OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сприяння інтернаціоналізації соціальної та солідарної економіки: від локального до глобального» із серії «Документи ОЕСР про розвиток місцевої економіки та зайнятості (LEED)».

У ньому наголошується, що для вирішення проблем місцевого розвитку, багато суб’єктів соціальної та солідарної економіки (ССЕ) все частіше розширюють свою діяльність на міжнародному рівні. У відповідь на міжнародні соціальні та екологічні виклики, суб’єкти ССЕ можуть допомогти зробити глобальні ланцюги доданої вартості більш інклюзивними та сталими. Прагнення до виконання соціальної місії та партисипативного управління в основі своєї діяльності, підприємства ССЕ застосовують особливі підходи до виходу на міжнародний ринок. Деякі з них інтернаціоналізуються, щоб розширити свій вплив та охопити більшу кількість людей і територій, тоді як інші роблять це, щоб поглибити свій вплив на існуючі цільові групи шляхом залучення ресурсів на міжнародному рівні. У цьому документі проаналізовано: діяльність, що включає в себе інтернаціоналізація ССЕ та її специфічні рушійні сили; тенденції інтернаціоналізації; конкурентні переваги та бар’єри для інтернаціоналізації; сфери, які можуть сприяти інтернаціоналізації.

Детальніше: https://is.gd/1Gy9K7, https://is.gd/jQELy2, https://doi.org/10.1787/7287db10-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сім шляхів до експериментів у виробленні політики: посібник із прикладних методів поведінкової науки» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління».

У ньому наголошується, що у сучасному світі політикам необхідно приймати своєчасні та науково обґрунтовані рішення для вирішення складних суспільних викликів. Методи біхевіорології все частіше розглядаються як цінні інструменти для розробки та оцінки політичних рішень, які краще враховують людську поведінку. Ці підходи підвищують ефективність рішень та покращують реакцію громадян і довіру. Однак багато практиків вважають перешкодою відсутність стандартизованого і доступного підходу, який міг би допомагати їм обирати різні експериментальні або спостережні методи для оцінки рішень у конкретних політичних контекстах. Як перший крок у створенні такого підходу, цей документ пропонує чіткі рекомендації та дорожню карту. П’ять ключових запитань покликані допомогти зорієнтуватися у виборі між сімома різними методам з урахуванням наявної проблеми, а також часових та ресурсних обмежень. Крім того, документ пропонує всебічний огляд відмінних рис кожного методу та критерії їх використання. Цей посібник та представлені в ньому рекомендації, допоможуть політикам знайти відповідні експериментальні та спостережні методи, ефективно вимірювати вплив політичних рішень, порівнювати їхні наслідки в різних культурних і географічних контекстах та сприятиме створенню більш ефективної, надійної та орієнтованої на інтереси людини політики.

Детальніше: https://is.gd/MgFuBf, https://is.gd/t4ulgx, https://doi.org/10.1787/918b6a04-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підвищення безпеки комунікаційної інфраструктури» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Метою звіту є інформування політиків про поточні виклики і можливості, пов’язані з цифровою безпекою комунікаційних мереж. У ньому наголошується, що цифрова безпека мереж зв’язку має вирішальне значення для функціонування суспільства. Чотири тенденції формують мережі, що впливають на цифрову безпеку: підвищення критичності мереж зв’язку; посилення віртуалізації мереж та використання хмарних сервісів; зміни в сторону більшої відкритості мереж; роль штучного інтелекту в мережі. Ці тенденції приносять переваги та проблеми у сфері цифрової безпеки. Хоча цифрова безпека зрештою залежить від рішень, які ухвалюють приватні особи (наприклад, мережеві оператори та їхні постачальники), у звіті наголошується на ролі, яку можуть відіграти уряди в підвищенні цифрової безпеки мереж зв’язку. Звіт підготовлений спільно ОЕСР, Робочою групою з безпеки в цифровій економіці (WPSDE) і Робочою групою з політики в галузі комунікаційної інфраструктури та послуг (WPCISP) Комітету з політики цифрової економіки (CDEP).

Детальніше: https://is.gd/EyqjGC, https://is.gd/otfIQZ, https://doi.org/10.1787/bb608fe5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Динаміка імміграції та зайнятості в європейських регіонах» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У ньому представлено нові дані про регіональний вплив імміграції на зайнятість корінного населення в міжкраїнних рамках, що ґрунтуються на європейських обстеженнях щодо робочої сили і даних минулих переписів населення за 2010-2019 роки. Дослідженням виявлено помірний вплив зростання частки іммігрантів у європейських регіонах на рівень зайнятості корінних мешканців, але вельми нерівномірний вплив з плином часу, між працівниками та регіонами. Короткострокові оцінки показують несприятливий вплив на зайнятість у відповідь на імміграцію, який, однак, зникає в довгостроковій перспективі. Місцеві працівники із середньою або нижчим рівнем освіти втрачають робочі місця через імміграцію, тоді як працівники з вищою освітою з більшою ймовірністю зазнають зростання зайнятості. Наявність інститутів, що забезпечують суворий захист зайнятості, і широке охоплення колективних угод про оплату праці мають захисний вплив на зайнятість місцевого населення. Також у звіті наголошується, що регіони, в яких спостерігається зростання, можуть поглинати робітників-іммігрантів, що призводить до незначного або нульового впливу на місцеву робочу силу.

Детальніше: https://is.gd/GazxwT, https://is.gd/24bLyn, https://doi.org/10.1787/a20155a2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підтримка прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: система, що формується для активних і перспективних урядів» із серії «Документи ОЕСР щодо державного управління».

У ньому розглядаються ініціативи та методології стратегічного прогнозування, що сприяють ухваленню рішень і розробці процесів. У документі представлено тематичні дослідження, міжнародні стандарти та найкращі практики, а також методичні рекомендації та варіанти сприяння впровадженню та використанню стратегічного форсайту в державному управлінні. Документ складається з чотирьох розділів, кожен з яких присвячений одному з найважливіших напрямів діяльності з удосконалення процесу прийняття рішень за допомогою стратегічного прогнозування: формулювання стратегічного прогнозування; формування його фундаментальних компонентів в органах влади; налаштування заходів щодо прогнозування з урахуванням конкретних умов; проведення заходів з розв’язання конкретних політичних завдань. З огляду на дослідницький характер цього документа, його пропозиції слід розглядати як внесок у поточні дискусії щодо використання стратегічного форсайту для ухвалення рішень в уряді. Кінцева мета цього документа – допомогти урядам стати більш проактивними та перспективними.

Детальніше: https://is.gd/MuhXQC, https://is.gd/ldJKA7, https://doi.org/10.1787/1d78c791-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання суб’єктивного благополуччя: сучасна практика і нові рубежі» із серії «Документи ОЕСР про добробут і нерівність».

У ньому наголошується, що за десять років, що минули з моменту публікації ОЕСР у 2013 році «Посібника із вимірювання суб’єктивного благополуччя», включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об’єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. Зазираючи в майбутнє, ОЕСР має приділити пріоритетну увагу (i) перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров’я; (ii) огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; та (iii) створенню нових розширених модулів для вимірювання суб’єктивного добробуту дітей, поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються (наприклад) на концепції суб’єктивного благополуччя. За десять років, що минули відтоді, як ОЕСР опублікувала 2013 року “Посібник із вимірювання суб’єктивного благополуччя”, включення оціночних, афективних та евдемонічних показників до національних систем вимірювання та обстеження домогосподарств зросло. Практика країн зблизилася зі стандартним показником задоволеності життям, проте афективні та евдемонічні показники залишаються менш гармонізованими. Цей робочий документ об’єднує результати аналізу виконання країнами-членами ОЕСР рекомендацій Посібника з досягненнями в науковій базі даних, щоб виокремити три основні напрями майбутньої роботи. У перспективі ОЕСР має приділити пріоритетну увагу перегляду рекомендацій щодо індикаторів впливу, особливо у світлі нещодавніх рекомендацій ОЕСР щодо вимірювання психічного здоров’я; огляду прогресу в реалізації заходів евдемонії; створенню нових розширених модулів для вимірювання суб’єктивного добробуту дітей; поглибленню рекомендацій щодо заходів оцінювання життя в конкретних сферах та подальшому розробленню глобальніших інклюзивних показників, що спираються на концепції суб’єктивного благополуччя.

Детальніше: https://is.gd/7cvYvg, https://is.gd/EpXbed, https://doi.org/10.1787/4e180f51-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD