Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Платформа створена для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу й наукової спільноти. Вона дає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Після запуску платформи 1 лютого 2022 року на ній було розміщено перші пропозиції співпраці від зареєстрованих 100 науковців і 20 підприємців. За цей же час близько 500 осіб відвідало сайт. Про зацікавленість науковців і підприємців у використанні нового цифрового інструменту свідчить зростаюча кількість відвідувань.
Платформу створено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ у рамках проєкту міжнародного технічного співробітництва «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.
У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову: – політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв; – купівля академічних ступенів; – сексуальна експлуатація; – корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм; – політичне втручання у внутрішні справи університетів; – неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень; – нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.
Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.
Система дозволяє центральній і місцевій владі приймати рішення, спираючись на актуальні дані, представлені на спеціально створеному порталі.
Доступна інформація за такими напрямками: – паспорт територіальної громади; – демографія; – інфраструктурний розвиток; – фінансове забезпечення; – послуги та врядування.
Дані зведені до тридцяти показників і двадцяти п’яти електронних карт. У подальшому їх кількість збільшуватиметься. Як зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій, система, окрім статистичних даних, буде містити аналітику, висновки та пропозиції, якщо такі будуть потрібні для покращення ситуації у тій чи іншій сфері.
Планується додати інформацію про водні, лісові ресурси, надра у розрізі громад та за видами власності.
Аналітично-інформаційна система створена за підтримки проєктів і програм міжнародної технічної допомоги
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.
Метою проведення Конкурсу є відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки, виконавцями яких є наукові установи, що належать до сфери управління МОН, для забезпечення основної діяльності Міністерства.
До участі в Конкурсі подаються проєкти за наступними тематичними напрямами: – наукові дослідження з питань формування та реалізації державної політики у сфері освіти, науки, інновацій та трансферу технологій. Прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку; – наукові дослідження з проблем освіти, педагогіки та психології; – правові проблеми формування і розвитку систем міжнародної та регіональної чи субрегіональної безпеки, міжнародного співробітництва у цій сфері та гармонізації національного законодавства з нормами міжнародного права, законодавством ЄС і стандартами НАТО в галузі безпеки.
Конкурсний відбір проєктів здійснюється за результатами наукової та науково-технічної експертизи за наступними критеріями: – відповідність завдань потребам формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки; наукова новизна запропонованих рішень, методів та засобів досліджень; – обґрунтованість очікуваних наукових та науково-прикладних результатів, їх конкурентоспроможність та практична цінність; – наявність необхідного кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази для якісного виконання мети і завдань проєкту; – обґрунтованість обсягу фінансування проєкту, збалансованість структури фінансового забезпечення для вирішення визначених завдань.
Проєкти, що пройшли конкурс, включаються до тематичного плану робіт та розробок, які виконує наукова установа за рахунок коштів державного бюджету, на відповідний фінансовий рік.
Подати документи для участі у конкурсі можна до 14 березня 2022 року.
Міністерство цифрової трансформації України та громадська організація «Product IT Foundation for Education» розроблятимуть інтерактивний онлайн-курс «Створення та розвиток ІТ-продуктів» для закладів вищої освіти.
Міністерство цифрової трансформації України та громадська організація «Product IT Foundation for Education» розроблятимуть інтерактивний онлайн-курс «Створення та розвиток ІТ-продуктів» для закладів вищої освіти.
Доповнення навчальних програм онлайн-курсом допоможе у розвитку та популяризації цифрової освіти в ЗВО і дозволить майбутнім спеціалістам реалізувати свій потенціал у новій реальності.
Як факультативну дисципліну, онлайн-курс планується інтегрувати в другому семестрі 2021-2022 навчального року в п’яти закладах вищої освіти. Інтеграція покращеної версії онлайн-курсу буде здійснена в першому семестрі 2022-2023 навчального року. Адаптована версія курсу буде розміщена на платформі Дія.Цифрова освіта.
Онлайн-курс створюватимуться в межах підписаних домовленостей, зазначених у меморандумі між Мінцифри та ГО «Product IT Foundation for Education». Крім цього у меморандумі визначені інші напрямки співпраці, зокрема: – створення мережі партнерств задля розвитку підприємництва в ІТ-індустрії через освітні заходи; – підтримка закладів вищої та середньої освіти в наданні якісної підприємницької освіти на основі сучасних ІТ-технологій.
Освітня фундація продуктового ІТ створена ІТ-компанією Genesis і представниками фонду Horizon Capital і Київської школи економіки.
Конкурсна комісія з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти оголосила конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Конкурсна комісія з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти оголосила конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Конкурс проводиться відповідно до Положення про конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 р. № 703.
В конкурсі можуть брати участь особи, які на момент подання документів для участі у конкурсі задовольняють кваліфікаційним вимогам.
На кандидатів, висунутих Національною академією наук, національними галузевими академіями наук, закладами вищої освіти державної, комунальної або приватної форми власності, поширюється принцип галузевого представництва. При відборі кандидатів Конкурсна комісія керується переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266, а саме: 01 Освіта/Педагогіка; 02 Культура і мистецтво; 03 Гуманітарні науки; 04 Богослов’я; 05 Соціальні та поведінкові науки; 06 Журналістика; 07 Управління та адміністрування; 08 Право; 09 Біологія; 10 Природничі науки; 11 Математика та статистика; 12 Інформаційні технології; 13 Механічна інженерія; 14 Електрична інженерія; 15 Автоматизація та приладобудування; 16 Хімічна та біоінженерія; 17 Електроніка та телекомунікації; 18 Виробництво та технології; 19 Архітектура та будівництво; 20 Аграрні науки та продовольство; 21 Ветеринарна медицина; 22 Охорона здоров’я; 23 Соціальна робота; 24 Сфера обслуговування; 25 Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону; 26 Цивільна безпека; 27 Транспорт; 28 Публічне управління та адміністрування; 29 Міжнародні відносини.
Заявку на участь у конкурсі можна подати до 29 березня 2022 року.
У Державній науково-технічній бібліотеці України відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS.
У Державній науково-технічній бібліотеці України відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS.
Захід проводився у межах підготовки до публічного запуску системи URIS за підтримки Міністерства освіти і науки України та участі представників наукових установ і закладів вищої освіти.
Під час презентації обговорювались можливості української системи URIS та світові тенденції створення і розвитку науково-інформаційних систем у Нідерландах, Словенії, Норвегії, Індії, Фінляндії та Хорватії.
Метою створення системи є моніторинг науково-технічної діяльності працівників наукових і освітніх установ та підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у науковій сфері в питаннях використання матеріальних і фінансових ресурсів.
Основні функції, які виконуватиме система: – об’єднання даних про установи, вчених, проєкти, публікації та дослідні інфраструктури; – автоматизація процедури МОН, зокрема атестації, акредитації та ведення реєстрів; – накопичення корисної інформації для вчених, авторів наукових публікацій і редакторів наукових видань.
Впровадження системи надасть можливість науковцям отримати єдину точку доступу до дослідної інформації, а організації, що їх фінансують, зможуть легше відслідковувати результати профінансованих досліджень. Пошук перспективних технологій спроститься для представників бізнесу. Дані про ключові напрями національної науково-технічної сфери отримають громадськість і журналісти, а органи влади матимуть аналітичні дані для прийняття управлінських рішень.
23-24 лютого 2022 року відбудеться консультативна зустріч «Глобальний механізм співробітництва в сфері освіти. Зустріч групи шерп».
23-24 лютого 2022 року відбудеться консультативна зустріч «Глобальний механізм співробітництва в сфері освіти. Зустріч групи шерп».
Оновлений Глобальний механізм співпраці в галузі освіти був схвалений на Глобальній нараді з питань освіти у липні 2021 року. GCM зосереджено на оновленому Керівному комітеті високого рівня ЦУР 4 «Освіта-2030», який стане найвищим органом глобальної співпраці у галузі освіти. До складу HLSC входить «Керівна група» на рівні міністрів або голів агентств та «Група шерп» на рівні вищих посадових осіб.
На першому засіданні групи шерп HLSC світове співтовариство буде працювати над питаннями, які сприятимуть реалізації Цілі 4 в сфері сталого розвитку через колективні дії та спільну відповідальність. Зокрема, під час зустрічі розглядатимуться наступні питання: – огляд посиленого Глобального механізму співробітництва в галузі освіти, функцій та обов’язків Керівного комітету високого рівня, а також дорожньої карти на 2022–2023 роки; – хід роботи з функціональних областей Комітету (докази, дані, моніторинг, фінансування); – набір стратегічних тематичних напрямів для мобілізації глобальної співпраці; – про Саміт з перетворення освіти та його погодження з Глобальним механізмом співпраці у галузі освіти; – внесок HLSC до тематичного огляду ЦУР 4 Політичного форуму високого рівня; – пропозиції з основних завдань, обов’язків та умов роботи Міжвідомчого секретаріату.
Впродовж 2022 року пройдуть три важливі заходи в сфері освіти: засідання Керівного комітету високого рівня з ЦСР 4 «Освіта 2030» в червні, Політичний форум високого рівня з огляду прогресу в досягненні ЦСР 4 в липні та Саміт з модернізації освіти у вересні.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс відбору членів сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс відбору членів сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН.
Конкурс проводиться вiдповiдно до частини шостої статтi 13 Закону Укра1ни «Про вищу освiту», Положення про Науково-методичну раду Мiнiстерства освiти i науки України, затвердженого наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 11 вересня 2015 року № 922 та Порядку конкурсного вiдбору членiв Науково-методичноi ради та науково-методичних комiсiй Мiнiстерства освiти i науки України, затвердженого наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 27 листопада 2015 року № 1246, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 11 грудня 2015 року за № 1542/27987.
До складу сектору комісія має бути обрано п’ятнадцять нових членів, які працюватимуть у складі ради три роки.
До участі в конкурсі допускаються особи, які мають науковий ступінь у відповідній галузі чи досвід фахової роботи не менше десяти років і є представниками держави, роботодавців і об’єднань, закладів вищої освіти всіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та галузевих національних академій наук, професійних асоціацій, а також міжнародні експерти.
Подати документи для участі у конкурсі можна до 12 березня 2022 року.
Європейська асоціація університетів разом з видатними вченими, ректорами університетів та національними університетськими асоціаціями приєдналася до кампанії «Stick to Science», що закликає до найшвидшого підписання угоди про асоціацію Horizon Europe з Великобританією та Швейцарією.
Європейська асоціація університетів разом з видатними вченими, ректорами університетів та національними університетськими асоціаціями приєдналася до кампанії «Stick to Science», що закликає до найшвидшого підписання угоди про асоціацію Horizon Europe з Великобританією та Швейцарією.
Політичні перемовини, не пов’язані з участю в програмах ЄС, блокують завершення угод про асоціацію, що шкодить всім. Нинішня ситуація протиприродна й непотрібна. За її виправлення виступає об’єднане наукове співтовариство. Вчені з Великобританії та Швейцарії повинні бути допущені до участі в Horizon Europe, щоб зберегти міцні зв’язки між двома країнами та рештою Європи.
Кампанія «Stick to Science» об’єднує дослідників, дослідницькі організації, асоціації та мережі з усієї Європи. Її підтримують представники країн-членів ЄС, Великобританії та Швейцарії, і вона відкрита для підтримки з боку окремих осіб і організацій.
Кампанія запрошує долучитись до підтримки заклику щоб підписання угоди Швейцарії та Великобританії про асоціацію з Horizon Europe відбулося якомога швидше.
