Нові конкурси CERIC-ERIC

Нові конкурси CERIC-ERIC

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи CERIC-ERIC оголосив про відкриття нових конкурсів.

Пропозиції на відкритий конкурс стосуються доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, у тому числі міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.

Переможці конкурсу отримають можливість доступу до двох нових лабораторій: Ультрафіолетовий лазер Фонду досліджень і технологій – Hellas (ULF-FORTH) у Греції та Джерело випромінювання для рентгенівської поглинаючої спектроскопії LISA @ ESRF. Крім того, консорціум CERIC-ERIC планує надати доступ до наступного додаткового обладнання:
– джерело м’якого рентгенівського випромінювання;
– адсорбційна рентгенівська спектроскопія;
– скануючий рентгенівський мікроскоп;
– електронна спектроскопія при тисках близьких до атмосферних.

Документи на конкурс можна подати до 1 березня 2022 року.

CERIC-ERIC об’єднує в собі сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки та промисловості в галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. CERIC-ERIC надає доступ через єдину точку входу до понад 50 зразків сучасного складного технологічного обладнання, розташованого в 9-ти країнах Європи.

Детальніше: https://bit.ly/3HBphdl, https://bit.ly/3ouvFf0

Фото: CERIC

2022-02-04
Share
Анотована типова грантова угода

Анотована типова грантова угода

Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.

Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.

Документ є важливим для підготовки бюджету проектів 2021-2027 років за всіма напрямами Програми ЄС Еразмус+ та інших Програм, які фінансуються ЄС. Це керівництво користувача, що має на меті надати інформацію заявникам і бенефіціарам про Типові грантові угоди ЄС для програм фінансування ЄС на 2021-2027 роки.

Особливості програми наведено в цьому документі як приклади, оскільки їх прийнято як основні рішення, які можуть бути використані в кількох програмах ЄС. Він покликаний допомогти користувачам зрозуміти та інтерпретувати їхні Грантові угоди.

Уникаючи технічного словника, юридичних посилань і жаргону, документ прагне допомогти читачам знайти відповіді на практичні запитання, з якими вони можуть зіткнутися під час створення чи реалізації своїх проектів. У цьому ж дусі його структура відбиває структуру Типових грантових угод ЄС (ТГУ).

Документ пояснює кожну статтю ТГУ та містить приклади, де це доречно. Оскільки всі ТГУ ЄС походять від Загальної ТГУ, АГУ фокусується переважно на Загальній ТГУ; анотації інших ТГУ обмежуються основними відмінностями від цієї ТГУ.

Важливим є обов’язкове дотримання всіх правил, які вказані в АГУ, оскільки вони мають бути внесені до Грантової угоди, яка буде підписуватися Європейською Комісією з українськими та іншими бенефіціарами.

Детальніше: https://bit.ly/3J3MZPX, https://bit.ly/333p048, https://creativeeurope.in.ua/p/aga_ukr_doc

Фото: Еразмус+

2022-02-03
Share
Міністерство освіти і науки серед лідерів за показниками впровадження реформ

Міністерство освіти і науки серед лідерів за показниками впровадження реформ

Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.

Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.

За інформацією МОН станом на 2 лютого 2022 року МОН у повному обсязі виконало 49 кроків ППДУ та ще 15 знаходяться в процесі виконання. У минулому році вдалося реалізувати чимало успішних проєктів, серед них – впровадження дуальної освіти, популяризація навчання для іноземців, започаткування стипендій, премій і грантів Президента України.

Тільки за січень 2022 року було виконано п’ять наступних кроків ППДУ:
– реалізація у системі професійної (професійно-технічної) освіти нової децентралізованої моделі управління та фінансування, орієнтованої на результат;
– оновлення змісту та забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти шляхом створення методичної бази для переходу на компетентнісний підхід;
– скасування оподаткування щодо іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок;
– розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проєкту ЗУ «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»».

У 2022 році для МОН залишаються пріоритетними питання розвитку мережі закладів дошкільної освіти, розбудови безпечного та здорового освітнього середовища, модернізації закладів професійної (професійно-технічної) освіти, інклюзивного навчання та цифровізації освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3JjXoHx, https://bit.ly/3LrmXbxhttps://bit.ly/3Laivxt

Фото: МОН

2022-02-03
Share
Моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти

Моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти

В Україні вперше проведено моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти. 

В Україні вперше проведено моніторинг працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти. 

Моніторинг, здійснений командою Міністерства освіти і науки України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та Пенсійним фондом України, є одним із інструментів формування якісної системи освіти, за допомогою якого можна аналізувати тенденцію працевлаштування фахівців і скоригувати розподіл бюджетного фінансування між закладами вищої освіти.

Завдяки налагодженню інформаційного обміну між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, моніторинг проводився без надання університетами та коледжами довідок або паперових документів.

Дослідженням встановлено відсоток зайнятості серед випускників закладів вищої освіти, який становить майже 59%. Він коливається для різних освітніх рівнів від 50% для бакалаврів до 72% для спеціалістів. Продовжили навчання для здобуття наступного рівня освіти чи іншої спеціальності майже 63% молодших спеціалістів і понад 73% бакалаврів.

Що стосується зайнятості за галузями, то найвищі показники властиві фахівцям у сфері медицини, цивільного захисту та пожежної безпеки, а найгірші показники мають фахівці морської справи та сфери інформаційних технологій, які не роблять пропорційного внеску у формування бюджетів і пенсійної системи України.

У регіональному розрізі найвищі показники властиві випускникам Сумської, Чернігівської та Київської областей, низькі показники демонструють Чернівецька, Луганська та Івано-Франківська області. 

Інформація, якою зможуть скористатися аналітики, вступники, представники медіа та інші зацікавлені особи наразі оприлюднено на сайті  МОН, зокрема:
– звіт з моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої, фахової перед вищої освіти та додатках;
– знеособлені статистичні дані щодо зайнятості випускників закладів вищої освіти на ринку праці для вільного доступу у форматі, що дає змогу автоматизовано обробляти дані електронними засобами.

Детальніше: https://bit.ly/34mxGmy, https://bit.ly/3gofb3H, https://bit.ly/3GpZ5B9, https://bit.ly/3ur4KV6

Фото: МОН

2022-02-03
Share
«Наука та бізнес» – платформа для комунікації та ефективної взаємодії

«Наука та бізнес» – платформа для комунікації та ефективної взаємодії

Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Платформа «Наука та бізнес» – сучасний інструмент для пошуку інноваційних рішень, підвищення обізнаності з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій. Її запуск забезпечить поєднання наукового та інноваційного потенціалу науковців, стартаперів із можливостями компаній, експертів, інвесторів і медіа, надасть можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Платформа допоможе:
– науковцям презентувати бізнесу свій науковий продукт або інноваційну розробку;
– бізнесу розмістити свої запити щодо затребуваних наукових продуктів та інновацій;
– знайти партнерів для виконання спільних проєктів;
– замовити науково-технічну експертизу.

Також планується, що Платформа забезпечить:
– доступ до баз даних наукових розробок і актуальних потреб бізнесу;
– доступ до інформаційної та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу;
– спрощений пошук партнерів для реалізації спільних проєктів як серед науковців, так і серед представників бізнесу;
– перехід процесу комунікації в онлайн режим;
– популяризацію науки, інновацій і бізнесу, орієнтованого на високотехнологічні ринки;
– надання інформації та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу.

Платформа «Наука та бізнес» створено МОН у межах участі у проєкті федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH.

Детальніше: https://bit.ly/3saCXG0, https://bit.ly/3uofhjR  

Фото: МОН

2022-02-02
Share
Фінансова підтримка наукових колективів, які брали участь у конкурсах міжнародних програм

Фінансова підтримка наукових колективів, які брали участь у конкурсах міжнародних програм

Національна академія наук України оголошує конкурс на фінансову підтримку наукових колективів за грантами міжнародних програм, фондів, центрів та за науковими проєктами, які брали участь у конкурсах міжнародних програм.

Національна академія наук України оголошує конкурс на фінансову підтримку наукових колективів за грантами міжнародних програм, фондів, центрів та за науковими проєктами, які брали участь у конкурсах міжнародних програм.

Конкурс проводиться з метою підсилення мотивації участі наукових колективів установ НАН України у конкурсах міжнародних програм, фондів, центрів шляхом надання їм на конкурсних засадах адресної фінансової підтримки з боку НАН України.

До участі в конкурсі приймаються запити від наступних наукових колективів і окремих учених установ НАН України:
– які отримали гранти міжнародних програм, фондів, центрів на наукові дослідження з неповним фінансуванням статей видатків;
– які отримали міжнародні гранти на використання об’єктів європейської дослідницької інфраструктури для проведення наукових досліджень або стажування в іноземних наукових центрах;
– які отримали міжнародні гранти, умови надання яких передбачають співфінансування з боку української сторони;
– проєкти яких брали участь у конкурсах міжнародних програм, отримали високі експертні оцінки за результатами конкурсів, але не отримали грант на виконання досліджень.

Розгляд запитів здійснює Конкурсна комісія НАН України з відбору міжнародних грантів і наукових проектів, склад якої затверджує Президія НАН України. До Президії НАН України подається складений нею рейтинговий список міжнародних грантів та наукових проєктів для фінансової підтримки наукових колективів і окремих учених з урахуванням актуальності поданої на конкурс роботи, очікуваних результатів та перспективи їх впровадження в Україні, результатів конкурсу міжнародної програми для наукових проєктів. З урахуванням рекомендації Конкурсної комісії Президія НАН України затверджує обсяги фінансової підтримки за міжнародними грантами та науковими проєктами в межах відповідних видатків бюджету НАН України на поточний рік.

Документи на конкурс можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uoJ4Jy

Фото: НАНУ

2022-02-02
Share
Детальніше про відкритий доступ до наукових публікацій європейських університетів

Детальніше про відкритий доступ до наукових публікацій європейських університетів

На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».

На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».

У звіті представлені результати відкритого наукового дослідження ЄАУ за 2020-2021 роки, присвяченого відкритому доступу. Це доповнення до опитування EUA Open Science Survey 2020-2021 років дає більш повне уявлення про досвід університетів у сфері відкритого доступу та відповідає на наступні питання:
– як університети контролюють діяльність відкритого доступу;
– як університети готуються до впровадження Плану S, який буде розповсюджуватися на всіх отримувачів фінансування Horizon Europe;
– які важливі кроки нещодавно здійснили університети для подальшого впровадження відкритого доступу.

Цей звіт також розглядає інші питання, які  не увійшли в основний звіт про обстеження, зокрема, питання щодо додаткової інформації про досвід університетів у галузі відкритого доступу.

Дослідження є частиною серії звітів, що доповнюють звіт EUA Open Science Survey 2020-2021, в яких більш докладно досліджується відкрита наука в академічній оцінці та даних досліджень. У третьому звіті, який очікується в 2022 році, тема дослідницьких даних буде розглянута більш докладно.

Детальніше: https://bit.ly/3oir3Zd, https://bit.ly/3usYBYR

Фото: скріншот

2022-02-02
Share
Оновлення платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview

Оновлення платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview

Міністерство цифрової трансформації України повідомило про масштабне оновлення платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview.

Міністерство цифрової трансформації України повідомило про масштабне оновлення платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview.

Ukrainian Tech Ecosystem Overview – це онлайн-платформа для ділової інформації про IT-компанії, людей, інвесторів та всю технологічну екосистему України загалом.

Місія та цілі платформи – збирати та структурувати інформацію про всю ІТ-екосистему, зокрема щодо університетів, стартап-акселераторів, технохабів та всіх технологічних індустрій, що відкриє нові можливості для ринку та дозволити усім учасникам екосистеми співпрацювати та розвиватися більш ефективно.

Зібрана інформація містить дані про поточний розвиток ІТ-компаній, інформацію про засновників і осіб на керівних посадах, класифікацію компаній за індустріями, інвестиціями та фінансуванням, злиття та поглинання, новини компаній і тенденції в галузі.

Відтепер завдяки інтерактивним інфографікам з’явилася можливість зручно проаналізувати українські продуктові, сервісні компанії та R&D за географією офісів, кількістю працівників, стадії акселераторів, типи інвесторів тощо. Наявна інформація про типи та стадії інвесторів. Також з’явилася детальніша інформація про акселераторів, спільноти, коворкінги та компанії, що сприяють розвитку IT-освіти.

Наразі в Україні активно діють 1711 продуктових компаній, 533 сервісні компанії, 87 R&D-центрів, 45 активних інвесторів, 386 закладів ІТ-освіти, 10 акселераторів, 65 ІТ-спільнот, 45 коворкінгів, з якими можна ознайомитися на сайті.

Поза межами України найбільш активно користуються платформою в США, Індії, Німеччині, Китаї, Польщі, Білорусі та інших країнах світу.

За сприяння Tech Ukraine була також розроблена презентація «Як пітчити українську технологічну екосистему», яка складається з основних цифр, компаній і меседжів для міжнародної спільноти про українську технологічну екосистему.

Оновлення платформи, яка є спільним проєктом технологічного ринку України за активної підтримки Мінцифри, відбулося завдяки підтримці компанії Genesis.

Детальніше: https://techecosystem.gov.ua/https://techecosystem.gov.ua/dashboard, https://bit.ly/32Ug7cU 

Фото: Мінцифра

2022-02-02
Share
Рейтинг українських ЗВО за версією Webometrics

Рейтинг українських ЗВО за версією Webometrics

Національна дослідницька рада Іспанії оприлюднила чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Ranking Web of Universities.

Національна дослідницька рада Іспанії оприлюднила чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Ranking Web of Universities.

Ініціативу Webometrics було започатковано дослідницькою групою Cybermetrics Lab, яка належить до Вищої ради з наукових досліджень (Consejo Superior de Investigaciones Cientificas – CSIC), найбільшої науково-дослідної установи Іспанії.

Нове видання побудовано з урахуванням показників, отриманих впродовж січня місяця, що свідчить про актуальність даних, які враховувались при складанні оновленого Рейтингу. 

При визначенні загального рейтингу університетів бралися до уваги наступні показники:
– видимість, його значення – веб-контент «Вплив», методологія – кількість зовнішніх мереж, які посилаються на веб-сторінки закладу;
– прозорість або відкритість, значення – найбільш цитовані дослідники, методологія – кількість цитувань від 210 кращих авторів;
– перевага, значення – найбільш цитовані статті, методологія – кількість статей серед 10% найбільш цитованих по кожній з усіх 27 дисциплін повної бази даних за п’ятирічний термін: 2016÷2020 роки.

У даному виданні за представленістю у веб-просторі було оцінено понад 31 тис. закладів вищої освіти з усього світу. Серед них більше 300 закладів з України. 

Крім загального рейтингу, на сайті ініціативи Webometrics розміщено рейтинги університетів різних країн. До першої десятки найкращих закладів вищої освіти України увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Сумський державний університет;
– Національний авіаційний університет;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний університет біоресурсів і природокористування України;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Публікацією Рейтингу його автори намагаються мотивувати як заклади вищої освіти, так і окремих вчених збільшувати свою верб-присутність, яка відображує їх діяльність. Якщо веб-показники навчального закладу нижчі очікуваної позиції відповідно до його академічної успішності, університетське керівництво повинно переглянути свою веб-політику, політику відкритого доступу та прозорості, сприяючи суттєвому збільшенню об’єму та якості своїх електронних публікацій.

Детальніше: https://bit.ly/3gyZSW9, https://bit.ly/3skXUOB, https://bit.ly/3Hp8fPx

Фото: скріншот

2022-02-01
Share
Започатковано співпрацю щодо енергоефективності в освіті та науці

Започатковано співпрацю щодо енергоефективності в освіті та науці

Наприкінці січня 2022 року укладено меморандум між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Спілкою ректорів закладів вищої освіти України щодо співпраці у сфері енергоефективності в освіті та науці.

Наприкінці січня 2022 року укладено меморандум між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Спілкою ректорів закладів вищої освіти України щодо співпраці у сфері енергоефективності в освіті та науці.

Сторони мають на меті, об’єднавши зусилля, активізувати в Україні роботу щодо енергоефективності в освіті та науці за наступними напрямами:
– розвивати та ефективно використовувати освітній, науковий і технічний потенціал країни в зазначеній сфері;
– підвищувати рівень енергоефективності закладів освіти і науки.

Особливо важливим при цьому є забезпечення якісної підготовки висококваліфікованих спеціалістів для ринку праці в сфері енергоефективності та суміжних галузях.

Водночас завдяки енергоефективним проектам надати можливість університетам зменшити витрати на енергоносії, покращити якість послуг для здобувачів освіти і бути конкурентоздатними.

Тож сторони працюватимуть як над впровадженням енергоефективних проектів для модернізації закладів вищої освіти, так і над розробкою програм та проведенням досліджень у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і відновлюваній енергетиці.

Держенергоефективності також надаватиме консультативну допомогу членам Спілки ректорів під час підготовки заявок щодо впровадження енергоефективних проектів, їх обґрунтування та супроводу.

В результаті співпраці очікується отримання наступних результатів:
– якісна модернізація закладів вищої освіти та як наслідок – заощадження витрат на енергоносії та покращення умов навчання;
– підвищення рівня освітнього процесу, науково-технічної бази та досліджень в енергоефективності.

Детальніше: https://bit.ly/3s7xfEL, https://bit.ly/3s3K2bl

Фото: Держенергоефективності

2022-01-31
Share