Освітянам Архіви

ДЕТЕКТОРИ ТЕКСТУ ШІ НЕ ПРАЦЮЮТЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Детектори тексту ШІ не працюють.

Чи є регулювання відповіддю?». Автор розмірковує над питанням: оскільки інструменти, розроблені для викорінення неправомірних дій з інструментами ШІ виявились неточними, чи потрібно більш суворе регулювання використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі? З появою ШІ університети в усьому світі підтримали використання відповідних детекторів задля протидії недобросовісним діям студентів під час навчання. Але наразі стає все більше доказів того, що «доступні інструменти виявлення не є ані точними, ані надійними та в основному схильні класифікувати результати як написані людиною, а не виявляти текст, згенерований штучним інтелектом». Дослідження, проведене вченими з Університету Меріленда, підтвердило побоювання з приводу неточності роботи детекторів: студенти можуть легко їх перехитрити, використовуючи інструменти перефразування для переписування тексту, створеного за допомогою великих мовних моделей. Один з авторів цього дослідження, Сохейл Фейзі, доцент кафедри комп’ютерних наук, сказав, що недоліки в інструментах уже проявили себе і мали негативний вплив (несправедливе звинувачення студентів у неправомірній поведінці). «Зростає визнання того, що нам необхідна можливість розрізняти текст, написаний штучним інтелектом, і текст, написаний людиною з низки етичних та юридичних причин. У довгостроковій перспективі на користь кожного знати, чи створено щось ШІ чи ні», вважає професор Дрейпер. Модель детектора, створена OpenAI, нещодавно була відкладена, що багато хто розцінив як доказ того, що виявлення ГШІ неможливе. Turnitin, чий детектор загалом отримав більш високі оцінки, ніж більшість інших та був використаний 65 мільйонів разів, теж не став непогрішимим. Нещодавно у США великими компаніями, що працюють над великими мовними моделями, було прийнято добровільне зобов’язання щодо розробки «надійних технічних механізмів, які гарантують, що користувачі знають, коли контент є штучним інтелектом». «Дехтокаже, що виявлення ніколи не йтиме в ногу з часом. Це вірно, коли незалежна компанія намагається передбачити, що відбудеться далі, але коли у вас є зобов’язання створити засоби виявлення ГШІ від самих компаній-розробників штучного інтелекту, ви перебуваєте на набагато сильнішій позиції».

Детальніше: https://is.gd/1W6VSS, https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/2306/2306.15666.pdf, https://arxiv.org/pdf/2303.11156.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-08-29

ПРОДОВЖЕНО ДОСТУП ДО ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ ПРОЄКТУ RESEARCH4LIFE В УКРАЇНІ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про продовження терміну безоплатного доступу українських науковців до ресурсів наукової інформації в межах проєкту Research4Life до кінця 2024 року.

Це стало результатом співпраці МОН та видавців-партнерів Research4Life. Контент платформи Research4Life містить матеріали з державного управління, охорони здоров’я, сільського господарства тощо, представленого в форматі електронних книг, журналів, баз даних багатьох видавництв і компаній світу продовжує залишатись доступним і для України. Йдеться про 200 тис. одиниць збереження. Наразі вже понад 550 українських установ зареєстровані та використовують доступ до порталу Research4Life. Раніше аналогічне рішення про продовження доступу до бази даних «Web of Science» для закладів вищої освіти і наукових установ України до кінця поточного року було ухвалене компанією «Clarivate». Також компанія «Elsevier» надає доступ до баз даних «Scopus», «ScienceDirect» та низки інших власних електронних ресурсів.

Детальніше: https://is.gd/QVio8d

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-08-29

ВИЩА ОСВІТА У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ ПІД ЗАГРОЗОЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття анонімного автора «Кругова порука з приводу нестримного списування іноземних студентів не може зберігатися вічно».

Автор попереджає: тільки-но стане загальновідомим той факт, що ступінь магістра, здобутий у Великій Британії, не має цінності, освітня галузь країни опиниться у великій біді. Він наводить статистичні дані щодо кількості іноземних студентів, які прибули на навчання до Британії з країн, що знаходяться за межами Європейського Союзу. Ця кількість за період 2018-2022 років (особливо – у розпал пандемії COVID-19) зросла зі 162 тис. до 320 тис. і цей тренд поки що зберігається. Багато хто з британських освітян сприйняв це як добру новину, яка підтверджує привабливість та репутацію британських університетів. Очевидно, що без плати за навчання, яку вносять іноземні студенти, доходи університетів не могли бути стійкими. Отже, університети з радістю набирають іноземних студентів на різні програми, переважно – у галузі бізнесу та менеджменту, оскільки вони є дешевими у навчанні та можуть бути швидко масштабовані. Однак ЗВО почали нехтувати рівнем підготовки іноземних абітурієнтів та рівнем володіння ними англійською мовою. У результаті численними стали випадки шахрайства під час іспитів: половина опитаних студентів зізналися, що їхні есе написані на замовлення. І це було ще до того часу, як масовим стало використання інструментів генеративного штучного інтелекту. Звісно, університети не бажають виносити на широкий загал ці факти порушення академічної етики, оскільки вони можуть спаплюжити їхню репутацію. Тому публічно доступні відомості про масштаби шахрайства під час навчання сильно відрізняються від фактичних. Частковим рішенням проблеми могло б стати суворе дотримання вимог до абітурієнтів під час вступу, наведення ладу у термінах та умовах вступу, покращення співвідношення викладачів до студентів. Останнє, зокрема, забезпечить більшу прозорість у навчанні, уможливить застосування творчих методів оцінювання, дозволить надавати пріоритет науковим творчим завданням над письмовими опитуваннями.

Детальніше: https://is.gd/JXjneI

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність

2023-08-25

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про систему пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Проєкт визначає правові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, спрямованої на забезпечення національної безпеки, конкурентоспроможності національного виробництва, сталого розвитку та підвищення якості життя населення. Документ містить систему пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; опис формування пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності груп «Передова наука» та «Подолання національних викликів»; інструменти реалізації державної політики щодо пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; моніторинг реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Він передбачає формування єдиного переліку пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності на період до 5 років, формування пріоритетних напрямів за групами «Передова наука» (розвиток фундаментальних наукових досліджень світового рівня) і групи «Подолання національних викликів» (розвиток усього ланцюжка від фундаментальних досліджень до науково-технічних (експериментальних) розробок у сферах, що є важливими для забезпечення національної безпеки та оборони, відновлення економіки та повоєнного сталого розвитку країни); визначення переліку тематичних підгруп групи «Подолання національних викликів». Зауваження та пропозиції до законопроєкту можна подати до 6 вересня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/P6JE8n, https://is.gd/t4BI35, https://is.gd/JSffZA

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення#НРАТ_Інноваторам_обговорення

2023-08-24

ГЛОБАЛЬНА СИЛА УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БРЕНДІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано звіт «Глобальна сила університетських брендів: діагностика цифрового бренду».

Репутація університету будується на обізнаності та залученості до виняткових результатів і досягнень усіх співробітників, студентів і зацікавлених сторін, пов’язаних із цією установою. Сприйняття майбутніми студентами, партнерами та співробітниками репутації університету ґрунтується на враженні, що формується в їхній свідомості внаслідок взаємодії з безпосередньо з університетом та повідомленнями про нього. Тому створення комплексної комунікаційної стратегії ЗВО є надзвичайно важливим завданням. Інструменти цифрової комунікації відіграють вирішальну роль у взаємодії із зовнішніми зацікавленими сторонами: вони забезпечують своєчасний та економічний зв’язок з зацікавленими аудиторіями на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. Командою дослідників THE розроблено цифровий діагностичний звіт на основі вивчення 15-ти провідних університетських брендів. З’ясовано, що найбільша кількість їх шанувальників представлена у соціальній мережі Facebook (4,3 млн); кількість взаємодій із найпопулярнішим контентом за останні 12 місяців у всіх соціальних мережах – 155 тис.; розрахункова фінансова економія за рахунок SEO становить 11,1 млн дол. США. Використовуючи інструменти цифрового моніторингу та аналітики команда консультантів Times Higher Education створила оригінальний інструмент діагностики цифрового бренду, який охоплює понад 70 показників. Їх застосування забезпечує динамічне (у режимі реального часу) спостереження за університетським брендом.

Детальніше: https://is.gd/IxBEaO

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-08-24

ЧОТИРИ НАПРЯМКИ ЗМІНИ ДИЗАЙНУ ОЦІНЮВАННЯ В ЕПОХУ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулії Чен «Чотири напрямки зміни дизайну оцінювання в епоху генеративного ШІ».

У ній наголошується, що зростання генеративного ШІ змусило університети переосмислити кількісну оцінку навчання. Пропонується чотири варіанти зміни дизайну оцінювання, які можна застосовувати у різних дисциплінах. Доступність інструментів генеративного штучного інтелекту, таких як ChatGPT, зробила ряд традиційних інструментів оцінювання (наприклад, курсові роботи, огляд наукової літератури) практично зайвими. Гонконзький політехнічний університет прийняв ГШІ та переосмислив як цілі навчання, так і дизайн оцінювання. Замість того, щоб забороняти використання ГШІ для перевірки знань студентів, університет з вересня цього року дозволяє його використання. Викладачі відповідно мають внести зміни до навчальних програм та завдань таким чином, щоб ГШІ залучався як допоміжний засіб, а не для виконання завдання замість студента. Двома основними керівними принципами, що визначають зміну дизайну оцінки, є наступні: оцінювання не може бути виконано в основному або повністю ГШІ; студенти повинні продемонструвати своє розуміння концепцій/навичок, які вони вивчали. Відповідно до цього пропонується застосовувати чотири напрямки змін. Перший – від письмового опису до мультимодального пояснення та застосування (студентам пропонується пояснити поняття або навички в конкретному контексті; бажано – локальному). Другий – від одного огляду літератури до посилань на лекції (від студентів вимагають посилатися у своїх курсових роботах не лише на літературу, але й на дискусії, які були організовані на лекціях та практичних заняттях). Третій – від представлення ідей до захисту поглядів (замість усної презентації та слайдів, згенерованих ШІ – сеанс питань та відповідей, коли студенти-доповідачі мають захищати свої погляди, методологію та висновок). Четвертий – від роботи поодинці до партнерства студентів і викладачів (залучити студентів як педагогічних партнерів для розгляду матеріалів, представлених ШІ). Джулія Чен зазначає, що поява ГШІ надала вищій освіті багато можливостей переглянути мету оцінювання і те, як вони збирають докази успішності навчання студентів. Модернізація системи оцінювання дозволить студентам більш повно використовувати всі доступні ресурси, включно з ГШІ, убезпечитись від повторення інформації та зробивши акцент на демонстрації студентами їхнього розуміння питання шляхом застосування знань у відповідних контекстах, використання критичного мислення та комунікативних навичок.

Детальніше: https://is.gd/TGFuIw, https://is.gd/yA83SH

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-08-23

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО АКРЕДИТАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкти нормативно-правових актів з питань акредитації освітніх програм вищої освіти.

Проєкти розроблені Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та спрямовані на забезпечення імплементації Закону України від 02.05.2023 № 3062-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти». Їх упровадження наблизить систему зовнішнього забезпечення якості вищої освіти до «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» (ESG-2015). На обговорення винесено три документи: проєкт «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», проєкт «Положення про Апеляційну палату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» та проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 565 «Про затвердження форми сертифіката про акредитацію освітньої програми і Порядку оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку таких сертифікатів»». Зауваження та пропозиції можна подати до 18 вересня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/MWYMlD, https://is.gd/0yvzus, https://is.gd/aNNCjA, https://is.gd/kpVj1S

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення

2023-08-23

ТЕМНА СТОРОНА ОБІЦЯНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Верн Глейзер «Темна сторона обіцяної ефективності ШІ».

Автор наголошує, що штучний інтелект може використовувати дані та алгоритми таким чином, щоб підтримувати цінності справедливості та якості освіти. Штучний інтелект безумовно стане потужним чинником трансформації університетської освіти. Він може допомогти університетам знаходити абітурієнтів; посилити утримання студентів під час навчання та допомагати їм успішно пройти весь курс підготовки; забезпечити персоналізоване викладання та навчання за допомогою віртуальних наставників; адаптувати навчальну програму до вимог ринку; оптимізувати операції для підвищення ефективності та зниження витрат. Ці можливості ШІ надзвичайно привабливі, отже адміністрація університетів та викладачі почали реалізовувати такі ініціативи. Разом із тим не можна ігнорувати «темну сторону» ШІ. Верн Глейзер звертає увагу на проблемні моменти реалізації описаних вище ініціатив. ШІ ставить раціональність та ефективність вище за людські цінності (так звана «механізація цінностей»). Пом’якшити проблеми може стратегія включення людини, створення спеціальних оціночних систем з багатьма різноплановими критеріями, критичний підхід до результатів роботи ШІ та його алгоритмів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/dark-side-ais-promised-efficiencies, https://is.gd/7McqzE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-08-23

МІКРООБЛІКОВІ ДАНІ: ПОСІБНИК ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА УЧНІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мей Лім «Знайомство з мікрообліковими даними: посібник для викладачів та учнів».

У ній автор наголошує, що по мірі збільшення розриву між навичками випускників та потребами ринку, а також неймовірно швидкого розвитку вимог роботодавців до нових навичок і компетенцій, мікрооблікові дані стають дедалі актуальнішими та поширенішими. Це питання обговорювалось експертами на міжнародній панельній сесії з мікрооблікових даних і мережевих зв’язків на цьогорічному заході «Digital Universities Asia 2023», організованому Times Higher Education. Учасники дискусії зосередились на понятті мікрооблікових даних та способах їх розробки, щоб вони дійсно відповідали запиту, а не випадковим чином об’єднували окремі результати навчання. Мікрооблікові дані можна описати як міні-кваліфікації або облікові дані, які демонструють навички, знання та/або досвід у певній галузі. Сінгапурський технологічний інститут розробляє мікрооблікові дані таким чином, щоб здобувачі могли отримати певні компетенції, які можна продемонструвати і які пов’язані з посадовими обов’язками. Мей Лім пропонує власне бачення ефективного процесу розроблення мікрооблікових даних, який представляє дуальним чином – з позицій викладача і того, хто навчається. Мікрооблікові дані повинні бути актуальними, гнучкими, такими, які можна підтвердити та визнати, мати оптимальний розмір. Автор вважає: замість того, щоб шукати найкоротші мікрооблікові дані, які пропонуються, і збирати безліч різних сертифікатів, необхідно зосередитись на виборі тих, які дійсно допоможуть отримати важливі компетенції.

Детальніше: https://is.gd/5jKWGv, https://is.gd/4msib8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-08-21

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 125 «КІБЕРБЕЗПЕКА ТА ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ»

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти зі спеціальності 125 «Кібербезпека та захист інформації» на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти.

Стандарт містить загальну характеристику та вимоги до освітніх програм в частині рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання на здобуття освітньо-наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 125 «Кібербезпека та захист інформації» за відповідною освітньою програмою; опис обсягу кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття освітньо-наукового ступеня «доктора філософії», результатів навчання; перелік обов’язкових компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки здобувачів доктора філософії, сформульований у термінах результатів навчання; опис форм атестації; вимоги до створення міждисциплінарних освітньо-наукових програм; перелік нормативних документів, на яких базується стандарт вищої освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 4 вересня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/0vBA60, https://is.gd/znJnq6

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення

2023-08-21