19 грудня 2019 року у Національній акадеиії наук України відбудеться науковий семінар з нагоди 21-ї річниці заснування Міжнародного наукового журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic» (SPQEO).
19 грудня 2019 року у Національній акадеиії наук України відбудеться науковий семінар з нагоди 21-ї річниці заснування Міжнародного наукового журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic» (SPQEO).
На семінарі відбудеться обговорення сучасних світових трендів наукометрії та завдання, які постають перед науковим виданням.
Журнал Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics засновано у 1998 році. Він став одним з перших англомовних наукових видань у галузі фізики напівпровідників на теренах України. Журнал відкрив нові можливості для популяризації наукових досягнень українських вчених у світому науковому просторі.
Публікації журналу зосереджені на сучасних досягненнях фізики напівпровідників, нано- та гетероструктур, лінійній та нелінійній оптиці, квантовій електроніці, оптоелектроніці та сенсориці.
Оновлена науково-організаційна стратегія розвитку журналу допомогла йому у 2018 та 2019 роках увійти до міжнародних наукових реферативних баз даних Web of Science і Scopus, а також отримати категорію «А» фахового видання України.
12 листопада 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроект щодо змін у сфері вищої освіти, внесений Комітетом з питань науки, освіти та інновацій.
12 листопада 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроект щодо
змін у сфері вищої освіти, внесений Комітетом з питань науки, освіти та
інновацій.
Він пропонує нові
підходи в управлінні ЗВО, удосконалює механізм вступу та надає стимули для
ефективної роботи ректорів.
Документ розширює поняття професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, – так звані регульовані професії. Під ними розуміється підготовка фахівців за спеціальностями, які передбачають особливо відповідальну роботу. Це, зокрема, діяльність у правничій сфері, атомній енергетиці, медицині, військовій службі тощо. Держава матиме більше важелів впливу на підготовку студентів за такими професіями.
Для них залишиться обов’язковим ліцензування спеціальностей та будуть запроваджені докладніші стандарти. Одночасно скасовується ліцензування майже 100 спеціальностей, окрім тих, які належатимуть до “регульованих професій”. Увесь процес ліцензування планується зробити електронним.
Студенти нестимуть більшу
відповідальність за недотримання академічної доброчесності: виявлення плагіату,
фабрикації або фальсифікації зможуть стати причиною для скасування рішення про
отримання ступеня вищої освіти. Тобто якщо у дипломній бакалаврській роботі
виявлять плагіат, студент може не отримати диплом за результатами навчання.
Низка новацій чекатиме й на
вступників. Для того, щоб розмежувати права та обов’язки абітурієнтів, під час
зарахування з ними укладатимуть договір, де чітко виписуватимуть строк
навчання, відповідальність кожної зі сторін тощо. Укладати документ будуть як
студенти-контрактники, так і ті, хто здобуватиме освіту коштом держави.
Оновлюється перелік категорій
вступників, які матимуть переваги при вступі. Вони закріплюються тільки за
учасниками міжнародних учнівських олімпіад, Олімпійських, Паралімпійських і
Дефлімпійських ігор.
Кандидати на ректорські посади
будуть змагатися на виборах за своїми програмами. У разі перемоги ці програми
ставатимуть частиною контракту з МОН з чіткими KPI, за якими визначатиметься
ефективність їх роботи.
Під час розробки законопроекту депутати урахували пропозиції фахівців
Міністерства освіти і науки. «Ми дуже вдячні членам профільного Комітету за
відкритість та готовність до співпраці. Адже сьогодні Міністерство постійно
співпрацює зі стейкхолдерами вищої освіти та розуміє процеси, які відбуваються
у вишах. Тому, знаючи як усе це відбувається на практиці, для нас дуже важливо,
що депутати дослухалися до нашої думки та врахували її у поданому законопроекті»,
– зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б). Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти. Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.
“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець.
“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.
Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту. “Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це – міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”.
Робота по створенню Open Ukrainian Citation Index велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ.
“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота…”, – розтлумачив очільник директорату.
OUCI стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS (Ukrainian Research Information System). Її створення буде одним із пріоритетів МОН на 2020 рік.
8 листопада 2019 року у Великому конференц-зал НАН України відбувся семінар на тему «Наука України: стан, перспективи, виклики».
8 листопада 2019 року у Великому конференц-зал НАН України відбувся семінар на тему «Наука України: стан, перспективи, виклики».
З вітальним словом до присутніх звернувся перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.
З доповідями виступили:
Нік Тернер Голова ринків що розвиваються компанії Clarivate Analytics
– «Ресурси Clarivate Analytics для розвитку науки України»;
Богоров Валентин Григорович, голова відділення освітній програм ринків що розвиваються компанії Clarivate Analytics – «Web of Science: екосистема наукової інформації відкритого доступу»;
Колежук Олексій Костянтинович д.фіз-мат. наук голова наукового комітету України – «Ефективність української наукової системи у вітчизняному і міжнародному вимірах»;
Войтенко Нана Володимирівна, д.б.н., проф. науковий комітет України, Інститут фізіології ім.О.О. Богомольця – «Можливості грантової підтримки в Україні»;
Тихонкова Ірина Олександрівна, к.б.н., інформаційно-аналітичні ресурси та навчання Clarivate Analytics – «Наука України в дзеркалі Web of Science».
Після семінару відбулась урочиста церемонія нагородження лідерів науки України.
Уряд планує змінити систему фінансування вищої освіти. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, представляючи «To do list» змін, які плануються впровадити у сферах освіти та науки.
Уряд планує змінити систему фінансування вищої освіти. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, представляючи «To do list» змін, які плануються впровадити у сферах освіти та науки.
«Ми вважаємо, що зміна економічної логіки системи фінансування вищої освіти – це шлях до забезпечення якості», – зазначила урядовець і додала, що на заміну системі державного замовлення планується система фінансування вищої освіти, в основі якої результати діяльності.
«Наука має стати інтегральною частину вищої освіти. Хочемо зробити так, аби українські вчені мали належні умови для своїх досліджень і були інтегровані у міжнародний освітній простір», – зазначила Міністр. Вже до кінця року має запрацювати Національний фонд досліджень – це вперше створена установа, яка фінансуватиме наукові дослідження на грантових засадах. Також до кінця року планується внесення змін до законодавства щодо спрощення використання грантів.
Продовжиться інтеграція вітчизняної науки в європейську. Зокрема, протягом наступного року буде підписана Угода з ЄС про приєднання до рамкової програми Horizon Europe, яка дасть нашим науковцям можливість разом з європейськими колегами, брати участь в різноманітних проектах.
12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи, створенням якої займатиметься МОН наступного року.
12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open
Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу
наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої
Національної науково-інформаційної системи, створенням якої
займатиметься МОН наступного року.
Open Ukrainian Citation Index – проєкт створення пошукової системи і бази даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations. Сервіс розробляється фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки.
Розробники проєкту повідомлять громадськості, навіщо потрібен та як працюватиме OUCI, чим буде корисний сервіс для різних цільових аудиторій – дослідників, викладачів, представників бізнесу, грантодавців, працівників редакцій наукових журналів, бібліотекарів, освітніх та наукових управлінців. Обговорюватимуться різні аспекти використання OUCI для пошуку нових результатів досліджень та покращання наукової комунікації.
Спікери заходу: перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович та заступник директора з наукової роботи Державної науково-технічної бібліотеки Сергій Назаровець.
Цього ж дня також планується пілотний запуск OUCI, щоб кожен охочий зміг протестувати роботу системи та надати свої пропозиції.
6 листопада 2019 року Кабінет Міністрів України створив Національну комісію зі стандартів державної мови, яка також перевірятиме рівень володіння державною мовою для набуття громадянства України чи зайняття визначених законом посад.
6 листопада 2019 року Кабінет Міністрів України створив Національну
комісію зі стандартів державної мови, яка також перевірятиме рівень
володіння державною мовою для набуття громадянства України чи зайняття
визначених законом посад.
Уряд також розпочав формування стратегії у сфері культури і мистецтва й запланував проведення соціологічного дослідження щодо забезпечення доступу громадян до споживання культурних послуг, доступу до мистецтва.
Проєкт «Підтримка інтернаціоналізації українських ЗВО 2019-2021 років» обговорювався під час зустрічі організаторів у Київському національному університеті імені Т. Шевченка.
Проєкт «Підтримка інтернаціоналізації українських ЗВО 2019-2021 років» обговорювався під час зустрічі організаторів у Київському національному університеті імені Т. Шевченка.
Відбір учасників проєкту проходитиме серед фахівців, які працюють в структурних підрозділах ЗВО, що опікуються міжнародною діяльністю. Відповідне оголошення найближчим часом буде розміщене на сайті КНУ ім. Т. Шевченка та МОН.
18 менеджерів різних українських вишів отримають можливість пройти півторарічне навчання з інтернаціоналізації вищої освіти. Вони зможуть покращити знання щодо академічної мобільності, впровадження стратегічних чи індивідуальних проєктів у сфері інтернаціоналізації, роботи з грантами тощо.
МОН призупиняє атестацію ЗВО, щоб здійснити додатковий набір експертів, зокрема – міжнародних.
МОН призупиняє атестацію ЗВО, щоб здійснити додатковий набір експертів, зокрема – міжнародних.
Університети зможуть пройти атестацію та отримати кошти на базове фінансування науки на початку 2020 року. Між найкращими з них планується розподілити 400 млн. грн. Про це за результатами засідання Нацради з розвитку науки і технологій, яке відбулось 5 листопада 2019 року, повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
